Кожна дитина протягом свого дорослішання робить різні «нехороші» вчинки. Зазвичай за ними слідує батьківське покарання, яке найчастіше є лише проявом емоцій. В результаті виховний процес перетворюється в підрив батьківського авторитету. Справа в тому, що іноді дитина навіть не розуміє, чому її покарали, а багато слів, сказані батьками в пориві гніву, проникають глибоко і надовго в свідомість, осідаючи важким каменем до кінця життя.
Неправильна реакція по відношенню до дитини може розвинути в ній різні комплекси та занизити самооцінку. Щоб такого не сталося, скористайтеся 5 порадами, за що категорично не можна лаяти своїх дітей.
Не можна сварити ЗА ПОМИЛКИ
Кожен може помилятися. Саме це необхідно донести до свідомості дитини, а не лаяти її. Більш того, іноді батькам просто необхідно дозволяти дитині робити помилки. Зрозуміло, це не стосується ситуацій, що загрожують здоров'ю та життю малюка або оточуючих. Всім відомо, що на помилках вчаться, причому на власних, а не на чужих, як нас запевняли довгий час.
Якщо дитині важко дається будь-яка справа, хоча вона явно намагається, критика і покарання навряд чи будуть доречні, і особливо небезпечний в таких випадках заклик «включити» мізки. Краще постарайтеся знайти спільні рішення, допомагаючи дитині словами підтримки більше повірити в себе.
Не можна лаятися ЗА НЕГАТИВНІ ЕМОЦІЇ
Діти відчувають негативні емоції не рідше батьків, а ось проявляти їх чомусь не мають права. Вся справа в тому, що дорослі не готові це приймати. Їм простіше присоромити і покарати чадо, ніж визнати за ним право відчувати, наприклад, злість або розчарування.
Насправді, відчувати негативні емоції для крихти - цілком нормально. Завдання батьків в цьому випадку - навчити дитину правильно з ними справлятися, а не накопичувати в собі. Існує дуже помилкова думка , що заохочення дитячої агресивності - це прямий шлях до розвитку агресії. Навпаки, емоції, які дитина тримає в собі, можуть стати початком розвитку різних захворювань, психологічних комплексів і, звичайно ж, прихованої агресії.
Не можна лаятися ЗА ПОГАНІ ОЦІНКИ
Коли дитина відстає у навчанні, вона і сама це чудово усвідомлює - критика з боку батьків тут зовсім недоречна. Дитині в цій ситуації важливо лише знати: ваша любов до неї є безумовною і точно ніяк не залежить від отриманих балів. А ось покарання і критика в цій ситуації можуть привести абсолютно до протилежного результату - дитина може абсолютно «скотитися» по навчанню, роблячи це абсолютно навмисно.
Також читайте: Хто насправді досягає успіху: трієчники чи відмінники У такій ситуації їй може допомогти лише ваша підтримка, похвала, заохочення, увага і любов. Частіше показуйте, що вірите в неї, і результат не змусить себе чекати. А ось втілювати в дитині свої амбіції і нездійсненний мрії не треба - у кожного свій життєвий шлях.
Не можна лаятися ЗА неусвідомлені ВЧИНКИ Дитина лише з часом може навчитися акуратності, охайності та контролю над своїми діями. Тому, якщо при спробі самостійно дістати зі столу чашку, вона ненавмисно її розіб'є - це не привід карати малюка. За кількома такими покараннями піде обман і приховування ненавмисно скоєних вчинків, а не дбайливе ставлення до речей. А все тому, що дитину в такі моменти буде переслідувати лише боязнь батьківського гніву і нічого більше.
Не можна сварити дитину за вчинки, які робите САМІ Правила сім'ї повинні строго дотримуватися всіма її членами без винятків, оскільки у вихованні дітей дуже важлива послідовність і батьківський приклад. Діти як губка вбирають ситуації, що оточують їх і з точністю копіюють своїх батьків.
Тому, перш ніж карати своє чадо, наприклад, за «погані» слова, приберіть їх спочатку зі свого лексикону. А інакше виходить, що ви в першу чергу порушуєте правила, а дитина - ні в чому не винна. Виховання, перш за все, треба починати з себе! Будьте здорові і щасливі!
