Відновлення внутрішнього ресурсу дітей.

 Ресурс - це те, чим наповнена будь-яка людина - і дорослий, і дитина. Тому сьогодні команда #stop_sexтинг вирішила поділитися з вами завданнями для відновлення внутрішнього ресурсу разом з дитиною.

Завдання для відновлення внутрішнього ресурсу дитини

🔸 Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку 

- Під час занять з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку важливо додавати вправи, які містять в собі фізичну активність, наприклад, повторювати певні рухи під музику або показати, як рухаються звірі 💪

- Також важливо проводити арт-терапевтичні завдання, де потрібно щось зобразити за допомогою фарб, пластиліну, пазлів 🧩

🔸 Для дітей середьного та старшого шкільного віку

Як навчити дитину новим навичкам? Бути для неї прикладом! 

Саме тому пропонуємо вам виконати разом з дитиною підліткового віку завдання для відновлення внутрішнього ресурсу:

- Подискутуйте з дитиною, як вона розуміє словосполучення “внутрішній ресурс” чи “психологічний ресурс”, що є для неї її ресурсом, що допомагає відновлювати сили та натхнення діяти? Поділіться своїми думками на цю тему 🗣

- Створіть список справ, дій, явищ, які дозволяють поповнити внутрішній ресурс, коли дитина наодинці та коли дитина з батьками чи педагогом на занятті 

Це може бути описано словами, чи створено за допомогою малюнків чи в якості колажу 🎨

- Обговоріть з дитиною, що є для неї важливим для покращення її психологічного стану 🙇‍♀️

- Нагадайте дитині, що вона завжди може виконати якусь із зазначених дій, коли відчуває себе втомленою, не має бажання щось робити чи коли їй сумно через події в країні 🫂

- Обговоріть з дитиною, що для неї є важливим у взаємодії з дорослими для покращення її психологічного стану ☝️

Також проговоріть, як дитина може сигналізувати про те, що їй потрібна підтримка - наприклад, придумайте таємне слово, яке дитина зможе використовувати 🤫

Важливо, щоб дорослі запам’ятали, що може підтримати дитину та використовували це у взаємодії👼

За підтримки Childhood

Обов’язки пішоходів під час руху.

 Обов’язки і права пішоходів. Обов’язки пішоходів під час руху.

БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ.

 Чому важливо говорити про Інтернет-безпеку з підлітками 13-17 років?

Продовжуємо цикл лекцій про безпеку в інтернеті для дітей від @dyakova_nastya - радниці з питань безпечного Інтернету, засновниці освітнього проєкту www.stop-sexting.in.ua

У цьому епізоді розглянемо питання кіберзахищеності підлітків Вивчаючи прийняття себе іншими, свою сексуальність підлітки можуть вдаватись до секстингу - обміну інтимними фото чи відео. Підлітки можуть вважати секстинг безпечнішим ніж секс, або думати, що це прояв довіри. Але є випадки, коли дітей змушують надсилати такі матеріали знайомі та незнайомі люди.

В онлайн є і інші ризики. Підлітки намагаються знайти відповіді на свої питання щодо сексуальних стосунків і у пошуках цієї інформації можуть потрапити на сайти із порнографією.

Вправи на подолання стресу та тривожності.

 Нині досить тривожні часи, і учням, як ніколи, варто позбутися тягаря стресу.

Як підтримати дітей під час війни: поради та ресурси допомоги.

 Життя понад 7 мільйонів українських дітей змінилося назавжди.
Сьогодні їм необхідно більше підтримки, ніж раніше.

Українська Волонтерська Служба разом з Клуб Добродіїв зібрали декілька простих порад від психологині Наталії Пашко, як підтримати дітей під час війни. Гортайте картки та діліться з близькими. переходіть за посиланням

23 травня 2022 року – День Героя.

 23 травня 2022 року – День Героя, день пам'яті всіх українців, 
що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України.

Ідея Свята Героїв виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше офіційно воно було запроваджене постановою ІІ Великого Збору ОУН, який відбувся у квітні 1941 року в Кракові: «Обов’язуючі організаційні свята є: свято соборності 22 січня, свято Героїв революції дня 23-го травня і День боротьби 31 серпня».

Дата 23 травня була вибрана не випадково. У травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. 23 та 25 травня були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.
Свято Героїв під час Другої світової війни та після її завершення відзначали учасники визвольного руху.

Цього дня члени та юнацтво ОУН проводили закриті святкові зібрання (сходини). Кімнату, в якій відбувалися подібні заходи, прикрашали прапорами та портретами Міхновського, Коновальця та Петлюри. Передбачалося дотримання певного церемоніалу, складовими якого було вшанування пам’яті полеглих героїв хвилиною мовчання, зачитування наказу крайового Провідника, виголошення коротких промов та складання присяги новими членами організації. Такі сходини зазвичай тривали до півгодини.

Для широкого загалу, де було можливо, проводилися «масові» святочні зібрання. Біля могил місцевих героїв збиралися люди, співали гімн України, марш «Зродились ми великої години», виголошували промови. «Точно о год. 8.30 вечора в дні 23.05 мають дзвонити дзвони у всіх церквах, – йдеться у «Інструкції ОУН в справі святкування 23/5. Свято Героїв Революції». – Могили прибрані квітами, з лентами національними і організаційних кольорів. З хвилиною биття запалити довкруги могили 4 великі смолоскипи, які мають горіти цілу ніч. Національний Прапор вивішений на могилі через цілий 23/5 і 24/5. Організаційний Прапор [прапор ОУН] вивішений лише в часі святочного зібрання. Біля Могили стоїть весь час святочно зібрана почесна сторожа з хлопців і дівчат».

Цей день був особливим у середовищі української діаспори, яка популяризувала тяглість української військової традиції та героїзм воїнів від часів Давньої Русі, козаччини до двадцятого століття, наводячи приклад Української Галицької армії, Січових Стрільців, Армії УНР, ОУН та УПА. Пам’ять про полеглих героїв, знакові битви вони вважали потужним мобілізаційним та патріотично-виховним чинником, який мотивував до боротьби за незалежність наступні покоління.

«Тільки Українська Самостійна Соборна Держава, яку можемо здобути революційною боротьбою Українського народу, поруч революційної боротьби всіх поневолених Москвою народів, буде запорукою кращого майбутнього, – читаємо у газеті «Зов Крови» за травень 1947-го, яку видавав Крайовий провід ОУН.

«Убив ворог наших Вождів, але вбив тільки тіло, бо дух Їх живе з нами. З тої крові зродилися нові лави Героїв, які завзято мстять за минуле і борються за краще майбутнє…», – йшлося у часописі «Пробоєм» за травень 1948-го.
Після 1991-го року свято стало набувати популярності, особливо в Західній Україні. У 2014 році масштабні відзначення Дня Героїв відбулися у Волинській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях.

Наразі свято не є офіційним, але традиція вшанування героїв 23 травня міцнішає. Особливо, з огляду на те, що з 2014 року українці відстоюють територіальну цілісність та право на вільний вибір розвитку своєї держави у війні з Російською Федерацією, яка анексувала Крим та окупувала частину Донбасу. На жаль, ряди героїв, які віддали своє життя в останні шість років, поповнюється чи не щодня.

Джерело

Ігри на розлаблення💙💛

 Ігри на розлаблення💙💛

"Хмаринки"

🍀Уявіть собі теплий літній вечір.  Ви лежите на траві і дивіться на хмаринки, що пропливають у небі – такі білі, великі, пухнасті хмаринки в блакитному небі. Навколо все тихо та спокійно, вам тепло та затишно.  

🍀З кожним подихом і видихом ви починаєте повільно і плавно підніматися в повітря, все вище і вище, до хмаринок. 

🍀Ваші ручки легкі, ваші ніжки легкі.  Все ваше тіло стає легким, як хмарка.  Ось ви підпливаєте до найбільшої і пухнастої, до найкрасивішої хмаринки на небі.  Ближче і ближче.  

🍀І ось ви вже лежите на цій хмаринці, відчуваєте, яка вона пухнаста і ніжна... (пауза – погладжування дітей).  Ви розслаблені та спокійні.  

🍀Та ось хмаринка опустила вас на галявину.  Посміхніться своїй хмаринці.  Потягніться і на рахунок «три» розплющіть очі.

День вишиванки

 День вишиванки. 

Традиції і народження вишиванки

Цікавий матеріал про традиції і народження вишиванки

Колірна символіка вишиванки. 

Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.

В Україні вишивати вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Дівчаток із наймолодшого віку привчали до вишивання. У деяких областях це ремесло любили навіть чоловіки.

Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.

Наші бабусі досі пам’ятають багато секретів давнього ремесла. Наприклад, фарбували нитки для вишивання колись лише природними барвниками. Брали те, що було під рукою: кору, коріння, листя і квіти. Цікаво, що для закріплення кольору нитки запікали у житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення протягом десятиліть. Дивовижно, та українським майстриням відомо близько 250 видів вишивальних швів, які базуються на 20 техніках.

День Вишиванки: підбірка тематичних матеріалів

18 травня – Міжнародний день музеїв.

 Міжнародний день музеїв — щорічне свято, яке відзначається 18 травня. Вперше Міжнародний день музеїв відсвяткували в 1977 році.Тоді ж був запропонований девіз свята: “Музеї – важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами.”

МУЗЕЇ УКРАЇНИ

«Націона́льний музе́й наро́дної архітекту́ри та по́буту Украї́ни» (популярні назви, що походять від назви однойменного села: «Пирогів», «Музей просто неба в Пирогові») — музей просто неба, скансен, архітектурно-ландшафтний комплекс усіх історико-етнографічних регіонів України. Розташований на південній околиці Києва, у Голосіївському районі, поблизу місцевості Пирогів.

Музей партизанської слави к Нерубайському — військово-історичний музей, один з небагатьох підземних музеїв в Україні. Створений у 1969 році в селі Нерубайське Одеської області

Музей техніки Фаетон — український приватний музей техніки (ретроавтомобілів, мотоциклів та військової техніки), розташований у Запоріжжі. Заснований у 2001 році. Сьогодні — це єдиний повноцінний автомобільний музей в Україні

https://youtu.be/XDrD42fKgXI

Музей " Писанки" Музей писанкового розпису. Знайомство з експозицією музею Музей в Коломиї Ссылка на видео: https://youtu.be/OZFnELe4_NI

Музей гуцульського побуту "У трембітаря" Верховина. Подорожуємо Україною Ссылка на видео: https://youtu.be/9ZMYRffx-Yk

5 минут с ребенком - познавательный канал для детей и взрослых. https://www.youtube.com/channel/UCMU2...

Рекомендації для батьків "Реакція дитини на стрес. Як потрібно себе поводити".

 Взято з сайту Дитячий психолог https://www.facebook.com/dytyachyjpsyholog/posts/1999635110232747

Як допомогти дітям подолати стрес?

 У дітей реакція на стрес не така, як у дорослих, адже діти не знають, що таке стрес. Часто вони не розуміють, що відчувають, і будучи не в змозі звільнитися від тяжких переживань, зазнають негативного впливу стресу на свій організм.

Як виявити стрес у дітей і допомогти їм впоратися з ним?

Ділимося порадами Тамари Забашти — консультанта ініціативи Angels, лікаря-психолога з досвідом роботи з ПТСР.

Основна інформація зібрана внизу

У дітей молодшого віку прояви стресу будуть найчастіше фізіологічними і включатимуть: порушення сну, відсутність апетиту, біль у животі та головний біль

Водночас, провокаційна поведінка, непокора дорослим, дратівливість і спалахи роздратування є також способом вивільнити енергію і подолати стрес. Агресія — це зараз окрема тема, адже її навколо нас зараз дуже багато і вона буде проявлятися у дітей.

Для дітей середнього та старшого шкільного віку, тобто підлітків, характерні також фізіологічні прояви стресу та підвищена агресивність. 

Однак для них у стресових ситуаціях також будуть властивими:

• різка провокаційна поведінка: вона може проявлятися, наприклад, у яскравому мейк-апі, різкій зміні кольору волосся;+
•  залежності: це може бути алкогольна, тютюнова, ігрова, наркотична тощо, адже дитина не знає, як справлятися зі стресом і намагається це зробити.

Як допомогти дітям подолати стрес? 

1. Створіть безпечний простір у класі. 

Дуже важливо, щоб діти відчували, що вони в безпеці, що ніхто з них не буде сміятися, якщо вони, наприклад, поділяться своїми переживаннями. Такий безпечний простір допоможе знизити рівень стресу у кожної дитини і у класі загалом.

2. Спілкуйтеся з дітьми на рівних, відкрито та щиро. 

Діти з найменшого віку помічають емоції дорослих і відчувають, що щось не так. Якщо з ними про це не говорити, це викличе у дітей ще більший стрес і недовіру до дорослих. Дітям молодшого віку можна пояснювати, що відбувається, на прикладах казок чи історій.

3. Говоріть із дітьми про будь-які їхні почуття.

Якщо ви вчитель, ви можете, наприклад, перед уроком чи наприкінці дня провести вправу «Що ви відчуваєте сьогодні?», попросивши дітей підготувати смайлик, який відповідає їхньому настрою, а потім показати і обговорити власні почуття. Це допоможе вам зрозуміти обстановку у вашому класі.

4. Дозволяйте дітям будь-які емоції.

 Не забороняйте дітям будь-який прояв емоцій. Якщо дитина хоче поплакати, будьте біля неї, спитайте, чи можна її обійняти, і що б вона зараз хотіла. Скажіть: «Я з тобою. Ми разом. Якщо хочеш плакати — плач». Часто можна почути, що хлопчики не плачуть, вони ж воїни, з ними все буде гаразд, але варто пам’ятати, що це, у першу чергу, це діти.

5. Діліться з дітьми своїми переживаннями.

Відкрите спілкування з дітьми про власні емоції якраз допомагає створити безпечний простір, посилити довіру і розуміння, що відбувається. Покажіть дітям на власному прикладі, що відчувати будь-що — це нормально.

6. Використовуйте музику, казки, розповіді та творчі роботи у класі.

Музика дуже допомагає заспокоїтися. Ви можете, наприклад, вмикати спокійну музику у класі під час перерви або влаштувати гру «Угадай мелодію», щоб розрадити дітей і допомогти їм зняти стрес.

Щодо використання казок і розповідей, тут є безліч варіантів. Ви можете, наприклад:

• написати з дітьми разом казку.
• попросити дітей написати свою власну казку. 
• розповісти власну казку і запропонувати дітям придумати власний кінець.
• використати матеріали програми «Супергерої FAST», адже вона містить уже готову історію та героїв, інтерактивні завдання, а всі матеріали доступні на сайті: https://ua-uk.fastheroes.com/

7. Уникайте голосних звернень і криків.

Перша природня реакція на підвищення голосу і крик — замикатися. При цьому дитина може вас не чути і навіть не згадати, що саме ви кричали.

Якщо поведінка дітей викликає у вас бажання підвищити голос чи кричати, потрібно звернути увагу на свій стан і вжити заходів. Наприклад, якщо діти поводяться занадто голосно, почати говорити все тихіше, аж поки діти не почнуть мовчати. Краще за все, спілкуватися з дітьми спокійним та врівноваженим голосом.

8. Запросіть шкільного психолога до класу.

За можливості, запросіть шкільного психолога до класу, який поговорить з дітьми про їхній стан. Варто також влаштувати зустріч з батьками: обговорити з ними ситуацію у класі та країні, пояснити їм, що таке стрес, як діти можуть на нього реагувати, як краще говорити з дітьми про війну.

Звертайте увагу на фізичний та емоційний стан дітей, їхню поведінку, адже будь-які порушення можуть бути проявом стресу, який шкодить здоров’ю дітей. 
Бережіть себе і своїх рідних!

Бережіть себе і своїх рідних! 

Справи, які я можу зробити, коли мені потрібно заспокоїтися.

 

Вікторина "Ми - розумники".

 Вікторина "Ми - розумники" у 3-му класі.

Казка «Небезпечні пригоди Петрика».

 Правила поводження у разі виявлення вибухонебезпечних предметів

Хочете, щоб ваші вихованці легко засвоїли важливі настанови, які їм допоможуть зберегти здоров‘я та життя? Подивіться казкову виставу «Небезпечні пригоди Петрика».

Запитайте у дитини.

 Ввечері замість звичного "Як минув день?" 
запитайте у дитини:

💞 Яка подія сьогодні була найцікавішою?
💞 Що змусило тебе усміхнутися сьогодні?
💞 Що здивувало тебе сьогодні?
💞 Тобі було сьогодні сумно?
💞 Ти зробив сьогодні щось хороше для себе або інших?

Розмови з дитиною.

 Говоріть зі своїми дітьми! Задавайте їм запитання. Коли дитина формулює відповіді, це допомагає їй усвідомити і переробити пережиті стресові події.

Будь чуйні до своїх дітей! Але не примушуйте до розмов! Якщо не готова відповідати на якесь запитання, не наполягайте.

Коли ваша дитина буде готова поговорити, задавайте питання і уважно слухайте відповіді. Можна задавати уточнюючі питання, але ні в якому разі НЕ можна засуджувати! Немає неправильних відповідей, немає неправильних почуттів.

Не критикуйте, а замість цього уважно слухайте. 

Запитайте у дитини:

• Що тобі подобається в собі, а що ні?
• Якби ти міг поїхати куди завгодно, куди би ти поїхав?
• Яке заняття робить тебе щасливим?
• Якби на один день можна було стати кимось іншим, ким би ти став?
• Яке свято ти любиш найбільше?

Говоріть зі своїми дітьми частіше! 
Задавайте питання, які спонукають задуматися.

Нагадуємо, що немає неправильних відповідей, немає неправильних почуттів.

Запитайте у дитини:

• Чого дорослі про тебе не розуміють?
• Яким був найкращий комплімент, який тобі говорили?
• Що тебе злить?
• Що тебе лякає?
• Яким був би твій ідеальний день?

Ефективні поради з керування гнівом для дітей.

Гнів призводить до жорстокості або агресії, 

і завдання   батьків - навчити 

дитину керувати гнівом.

Сердитись час від часу - цілком нормально. Але не можна допускати, щоб злість переростала в жорстокість або агресію. Дуже важливо, щоб дитина це знала. Щоб запобігти агресивній поведінці дитини, потрібно навчити її керувати гнівом.  

Чи є у вашої дитини проблеми з гнівом?

Кожна людина відчуває гнів, у тому числі й діти. І це нормально. Але деякі люди не можуть справлятися зі своїм гнівом. Розглянемо кілька ознак, які можуть свідчити про те, що у дитини є проблеми з гнівом:

• 👆 дитина часто виходить з себе через найменші дрібниці;
• 👆 дитина втрачає самоконтроль, не може зупинитися під час спалаху гніву;
• 👆 дитина не може зв'язно висловити свої почуття;
• 👆 дитина не помічає, як їх гнів впливає на інших людей. Здається, що її не хвилюють почуття оточуючих;
• 👆 дитина поводиться нерозумно;
• 👆 дитина використовує погрози в мовленні. У її малюнках і тому, що вона пише, присутня тема насильства і агресії;
• 👆 дитина говорить, що в її агресивній поведінці винні інші;
• 👆 дитина сердиться протягом довгого часу;
• 👆 дитина починає контролювати свою поведінку тільки після того, як її зупинять і посварять.

Діти, які бездумно проявляють агресивну поведінку, відчуваючи злість, зазвичай роблять боляче собі або іншим. Іноді проблеми з гнівом у дитини очевидні. Але в деяких випадках батькам потрібно уважно спостерігати за її поведінкою і думками.

Якщо ви помічаєте, що дитина часто відчуває гнів, вам варто дізнатися, як ним керувати.

Що таке керування гнівом?

Керування гнівом - це процес навчання дітей тому, як правильно направляти свій гнів у безпечне русло. Діти вчаться виявляти ознаки гніву, заспокоюватися і виконувати більш продуктивні дії. Керування гнівом не означає, що потрібно пригнічувати або заперечувати свої почуття.  

Гнів - це нормальне почуття, і його потрібно висловлювати. Пригнічений гнів може призвести до спалахів, людина може стати агресивною і жорстокою. Керування гнівом допомагає запобігти таким спалахам, які можуть завдати шкоди дитині або іншим людям.

Навички управління гнівом так само важливі, як і інші життєві навички, які допомагають дитині згодом стати розумним дорослим. Як же допомогти дитині навчитися керувати гнівом?

Поради з керування гнівом у дітей

Керувати гнівом нелегко. Саме тому дитина повинна це засвоїти якомога раніше. Розглянемо кілька порад, які допоможуть дитині краще справлятися зі своїм гнівом.

1. Беріть паузу

Паузи завжди допомагають, коли дитина сердиться. Коли у неї трапляється напад гніву, не реагуйте і не сваріть її. Це тільки посилить її гнів. Замість того щоб сперечатися або говорити з нею на підвищених тонах, вчиніть так: почекайте, поки дитина закінчить, а потім відведіть її до її кімнати. Скажіть їй якомога спокійніше, що вона повинна провести у своїй кімнаті деякий час, щоб заспокоїтися.

Почуття власного гніву може лякати деяких дітей. У такому випадку не варто залишати дитину саму в кімнаті: це тільки посилить гнів. Якщо ви помічаєте, що до почуття гніву у дитини додається страх, залишайтеся поруч з нею.

Але якщо дитина проявляє агресію, негайно зупиніть її і змусьте сидіти тихо протягом однієї-двох хвилин, поки вона не заспокоїться.

• 💚 Якщо ви навчите дитину дихальних вправ або йоги, це допоможе їй заспокоюватися, перш ніж гнів оволодіє нею.
• 💚 Прогулянка на свіжому повітрі на самоті допоможе їй зібратися з думками і почуттями.
• 💚  Навчіть дитину рахувати від одного до десяти, роблячи вдихи й видихи в такт. Це допоможе їй заспокоїтися.

2. Вивчіть словник почуттів

Коли маленькі діти відчувають злість, вони зазвичай кричать, б'ються і кидаються речами, тому що не знають, як висловити свій гнів словами. Словник почуттів - це список слів, які дитина може використовувати, щоб висловити свої емоції. Навчіть її слів, які позначають емоції.

• 👆 Ви можете почати з таких слів, як «сердитись», «щасливий», «злякатися», «нервовий», «тривожний», «роздратований» тощо.
• 👆 Як тільки дитина засвоїть ці слова, навчіть дитину вживати їх в реченнях: «Я зараз так серджуся на тебе» або «Він мене дратує».
• 👆 Висловити свої почуття завжди краще за допомогою слів, ніж битися, кусатися або кидатися речами.
• 👆 Читання книг про емоції може допомогти дитині краще розуміти свої почуття.

3. Дайте вихід гніву

За почуття гніву відповідає мигдалеподібне тіло - частина мозку, яка також відповідає за реакцію організму «бий або біжи». Як тільки людина відчуває гнів, у її надниркових залозах виділяється адреналін, підвищується рівень тестостерону в організмі, підвищується пульс і артеріальний тиск. Коли в організмі підвищується рівень адреналіну, людина відчуває силу і енергію, а її голос стає голоснішим. Такі зміни збільшують ризик агресивної поведінки. Щоб цьому запобігти, потрібно перенаправити адреналін на щось більш продуктивне і менш шкідливе. Наприклад, можна побити боксерську грушу, покричати в подушку, зайнятися якимось видом спорту (наприклад, бігом, плаванням або просто робити фізичні вправи). Фізичне навантаження - один з найефективніших способів управління гнівом як для дорослих, так і для дітей.

4. Співпереживайте дитині

Співпереживання може творити чудеса, коли мова йде про дитину, що відчуває гнів. Якщо ваша дитина сердиться, заохочуйте її говорити про це. Не перебивайте дитину, коли вона висловлює свій гнів. Визнайте будь-які її почуття, будь-то гнів, роздратування або якісь інші.

Покажіть дитині, що ви дбаєте про неї. Часто діти стають агресивними, коли вони розчаровані або відчувають, що ними нехтують або зраджують їм. Дитина може відчувати, що гнів - це єдиний спосіб, щоб її почули або сприйняли серйозно. Подумайте, після якого вашого вчинку дитина стала проявляти гнів.

Коли дитина заспокоїться, сядьте поруч з нею і щиро запитайте, що її турбує і як ви можете їй допомогти. Запропонуйте дитині прогулятися і поїсти морозива. Прогулянка допомагає дитині отямитись. Не акцентуйте увагу дитини на помилках. Дозвольте їй робити помилки - без цього неможливий розвиток. Не набридайте дитині довгими поясненнями - просто мовчіть і тим самим проявіть трохи співчуття.

5. Хваліть дитину за хорошу поведінку

Поведінка дитини залежить від того, як ви на неї реагуєте. Діти завжди прагнуть привернути увагу батьків будь-якими способами і отримати їх схвалення. Тому, коли ваша дитина демонструє хорошу поведінку, хваліть її й цінуйте її зусилля. Але не перестарайтеся. Занадто часта похвала може принести шкоду: дитина буде чекати тільки похвалу і не буде сприймати критику. Похвала за хорошу поведінку важлива, проте не менш важливо вказувати їй на неправильну поведінку і допомогти виправити її.

6. Покажіть дитині хороший приклад

Покажіть дитині приклад того, як керувати гнівом і контролювати свої емоції. Батьки самі повинні навчитися контролювати свій гнів, спілкуючись один з одним. Якщо батьки не можуть спілкуватися чемно, діти теж навряд чи навчаться цьому. Гарне спілкування - це мистецтво, і цьому треба вчитися.

Визнайте свою неправоту. Коли ви будете визнавати свої помилки, тим самим ви заслужите повагу своїх дітей і навчите дітей покірності. Батьки повинні навчитися вирішувати свої проблеми цивілізовано. Коли ви навчитеся цього, діти будуть брати з вас приклад і намагатися впоратися зі своїм гнівом без агресії і насильства.

7. Встановіть правила

Правила важливі для того, щоб дитина виросла дисциплінованою. Дуже важливо встановити дитині правила на випадок, коли вона злиться. Дитина повинна розуміти, що злитися - нормально. Але проявляти жорстокість або агресію неприпустимо. Тому вона повинна дотримуватися таких правил: 

• 👆 неприпустимо битися, кусатися, щипати або застосовувати насильство;
• 👆 не можна кричати - щоб вирішити будь-яку проблему, всі розмовляють спокійно;
• 👆 не можна обзиватися і говорити образливі речі;
• 👆 ніколи не можна говорити відразу ж, як тільки з'являється почуття гніву. Дитина повинна відкласти розмови до того моменту, коли вона заспокоїться;
• 👆 проблеми потрібно вирішувати, коли всі спокійні;
• 👆 метою будь-якої суперечки має бути вирішення проблеми, а не доведення своєї правоти;
• 👆 після спалаху гніву потрібно потиснути один одному руки і помиритися;
• 👆 не потрібно постійно згадувати минуле.

Ви можете доповнити список правил на свій розсуд. Враховуйте при цьому поведінку дитини. Головне - переконатися, що і ви, і ваші діти дотримуєтеся цих правил, і будь-які їх порушення мають наслідки. Правила повинні бути однозначними, і з них не повинно бути винятків.

8. Знайдіть альтернативу

Якщо дитині не можна кричати і битися, коли вона відчуває гнів, то що вона повинна робити? Ось кілька альтернативних способів безпечно виплеснути свій гнів:

• 👆 Використовуйте боксерську грушу. Побити грушу або подушку, щоб виплеснути гнів - нормально, бити людей - ні.
• 👆 Запропонуйте дитині написати на аркуші паперу причину гніву і порвати його на дрібні шматочки.
• 👆 Дихайте. Запропонуйте дитині робити глибокі вдихи і видихи щоразу, коли вона відчуває гнів. Можна виконати вправу «Подих дракона»: запропонуйте дитині вдихати через ніс і видихати через рот, ніби дракон дихає вогнем.
• 👆 Відведіть дитину в спокійне місце, подалі від того, що викликає у неї гнів. Так дитина швидше заспокоїться.
• 👆 Запропонуйте дитині намалювати свої емоції. Кольорові малюнки допоможуть дитині заспокоїти емоції і спрямувати гнів у творче русло.
• 👆 Поцікавтеся у дитини, що її заспокоює. Використовуйте ці підказки кожен раз, коли ви бачите, що вона починає злитися.
• 👆 Дотримуйтеся правила «Ранок вечора мудріший». Якщо ввечері у дитини виникла проблема, краще її обговорити на наступний ранок, коли всі будуть спокійні.
• 👆 Будь-яка проблема має багато способів вирішення. Допоможіть дитині розібратися в причинах проблеми, трохи почекайте і поверніться до проблеми, коли вона заспокоїться.

Дітям старшого віку слід розповісти про різницю між почуттями і поведінкою, використовуючи певні заняття. Про них піде мова пізніше.

Ігри та заняття, які навчать дитину керувати гнівом

Ігри - це, перш за все, весело, але їх можна використовувати і для того, щоб чомусь навчити дитину. Розглянемо кілька ігор, у які можна грати з дитиною і одночасно навчати її керувати своїми емоціями.

1. Не гнівайся

Ця гра розвиває у дитини навички емоційного інтелекту. Вона допомагає дитині побачити різні варіанти реакції на події, які її турбують або викликають гнів, і вибирати найбільш адекватну реакцію.

Вам буде потрібно:

• список можливих ситуацій, які викликають у дитини гнів;
• папір;
• велика сумка.

У цю гру найкраще грати групою в 5-8 чоловік. Перед початком гри запишіть різні ситуації, у яких дитина може розлютитися. Ось кілька прикладів:

• 💚  Ти відчуваєш себе погано, але мама змушує тебе йти в школу. Ти хочеш накричати на маму. Як ти думаєш, що потрібно зробити замість цього?
• 💚  Ти збираєшся покататися на велосипеді, але у нього спущене колесо. Від злості ти хочеш перекинути велосипед. Як ти думаєш, що потрібно зробити замість цього?
• 💚  Мама приготувала на вечерю рибу, але ти не любиш рибу. Тобі хочеться встати з-за столу і піти до своєї кімнати. Як ти думаєш, що потрібно зробити замість цього?
• 💚 Твій друг випадково пролив сік на твою сорочку. Ти засмучений і хочеш відповісти йому тим же. Що потрібно зробити замість цього?

Як грати:

1. Запропонуйте дітям сісти в коло.

2. Діти по черзі повинні вибирати папірець з ситуацією з сумки.

3. Кожна дитина повинна прочитати свою ситуацію і відповісти на питання.

4. Після цього інші діти можуть запропонувати свої варіанти дій.

Якщо дитина не розуміє, що робити в будь-якій ситуації, ви можете запропонувати оптимальний спосіб впоратися з гнівом.

2. Гра з кубиком

Це проста гра для кількох гравців, у яку можна грати за допомогою кубика.

Вам буде потрібно:

• гральний кубик;
• завдання для кожного номера на кубику.  
  
  

Перед початком гри придумайте завдання, які повинен виконати гравець, коли йому випаде те чи інше число на кубику. Наприклад:

1 - Назви одну річ, яка тебе дратує.

2 - Назви одну річ, яку ти можеш зробити, щоб заспокоїтися, коли злишся.

3 - Назви один спосіб контролювати свої емоції в школі.

4 - Назви одну дію, яку ти зробив і шкодуєш про це.

5 - Назви ситуацію, коли тобі важко було контролювати свої емоції.

6 - Назви ситуацію, коли ти злився, але прийняв правильне рішення.

Ви можете придумати і інші завдання для гри.

Як грати:

1. Запропонуйте дітям сісти в коло й кидати по черзі кубик.

2. Щоб виконати завдання, дитина повинна назвати тільки одну ситуацію.

3. Не можна обговорювати або коментувати відповіді інших дітей.

У цю гру можна грати в класі або вдома з родиною.

3. Повітряна кулька з гнівом

Ця гра об'єктивує гнів і показує дитині, як його можна виразити. Вона базується на аналогії, що гнів схожий на повітряну кульку. Перш ніж приступити до гри, поясніть дитині такі моменти:

• повітряна кулька - це людина;
• повітря, яким ви надуває кульку - це слова і почуття, у тому числі й гнів.

У цю гру можна грати з однією дитиною або декількома дітьми.

Вам знадобиться:

• багато повітряних кульок;
• простір для гри.

Як грати:

1. Дайте кожній дитині повітряну кульку і запропонуйте надути її повітрям (гнівом), але не зав'язувати.

2. Запитайте дітей: «Що буде, якщо ви помістите в кульку ще більше слів і почуття гніву?» Дочекайтеся відповіді дітей, що кулька лопне, перш ніж пояснювати аналогію.

3. Поясніть, що накопичувати емоції в собі небезпечно. Замість цього потрібно навчитися випускати гнів або висловлювати його безпечним способом.

4. Запропонуйте дітям відпустити повітряні кульки і подивитися, як вони зі свистом літають по кімнаті, натикаючись на різні предмети на своєму шляху.

5. Потім знову надуйте повітряні кульки. Цього разу випускайте повітря повільно, злегка розтягуючи отвір.

Ця вправа показує дітям різницю, коли людина стримує свій гнів, виливає його весь відразу або поступово випускає його, використовуючи слова, малювання тощо.

Окрім ігор, існують також різні фізичні та розумові заняття, які допоможуть дитині уникати агресії в ситуаціях, коли вона відчуває гнів.

1. Фізичні заняття

Крім фізичних вправ, дитина може виконувати такі дії, щоб безпечно виражати гнів:

• 💚 Танцювати. Танець - це найкращий спосіб для дитини впоратися з гнівом. Просто включіть музику на комп'ютері або знайдіть на Youtube кумедний танцювальний відеоролик. Дитина може повторювати рухи на відео. Перед тим, як включити відео дитині, переконайтеся, що в ньому немає ніякого неприйнятного контенту.
• 💚 Кататися на велосипеді або роликових ковзанах. Це веселе заняття може відвернути дитину від ситуації, яка її злить. Однак подбайте про те, щоб дитина одягла необхідне захисне спорядження (шолом, наколінники, наліктники).
• 💚 Стрибати через скакалку. Це ще одна вправа, яка допомагає дитині вивільнити адреналін і заспокоїтися. Краще, коли в цьому занятті бере участь кілька людей.
• 💚 Грати на відкритому повітрі. Гра в футбол чи баскетбол допомагає дитині виплеснути енергію, яку дитина отримує від негативних емоцій.
• 💚 Працювати в саду або на городі. Якщо дитина любить природу, ці заняття будуть її заспокоювати. Якщо дитина злиться, запропонуйте їй полити квіти або посадити саджанці.
• 💚 Грати з тваринами. Якщо у вас є собака або кішка, дитина може погратися з ними, щоб заспокоїтися. Старша дитина може вигулювати вихованця.
• 💚 Побути в спокійному місці. Іноді, щоб заспокоїтися, дитині достатньо позбутися гнівних думок. У цьому випадку досить відвести дитину в спокійне місце, де вона зможе зібратися з думками.
• 💚 Слухати музику. Спокійна, розслаблююча музика допоможе дитині заспокоїтися.
• 💚 Смійтеся. Сміх допоможе дитині розсіяти гнів.

2. Творчі заняття

• 💚 Дозвольте дитині зайнятися чимось творчим, наприклад, малюванням, вигадуванням історій або ліпленням. Це допоможе їй впоратися з гнівом.
• 💚 Сильні емоції, у тому числі й гнів, можуть допомогти проявитися творчим здібностям у дитини. Коли вона злиться, попросіть її написати історію, вірш або п'єсу. Дитина може навіть придумати пісню.
• 💚 Малювання олівцями або фарбами також є хорошими способами впоратися з гнівом. Дозвольте дитині самій вибрати кольори, якими вона зобразить свій гнів. Малюнки, намальовані дітьми, коли вони нещасні, засмучені або злі, можуть багато чого сказати про їх характер.
• 💚 Розфарбовування малюнків також може бути хорошим способом заспокоїтися, коли дитина відчуває гнів.
• 💚 Створення колажів також допомагає впоратися з гнівом. Запропонуйте дитині вирізати з журналів зображення людей, предметів і пейзажів, які їй подобаються, і зробіть з них колаж.
• 💚 Якщо дитина грає на музичних інструментах, музика допоможе їй заспокоїтися. Якщо ні - вона може просто наспівувати якусь пісню.

Гнів - непроста емоція, і з ним буває нелегко впоратися. Про це свідчить той факт, що навіть дорослим це коштує великих зусиль. Тому не чекайте, що дитина швидко навчиться керувати своїм гнівом. Проявіть терпіння, поки дитина освоює нові навички і вчиться справлятися з емоціями. Ваша підтримка і розуміння допоможуть їй у цьому.

Матеріали взято із сайту     розвиток дитини