Години спілкування у 7-Б та 8-Б класах на тему "Домашнє насильство та відповідальність за вчинки".

30 листопада до здобувачів освіти 7-Б та 8-Б класів Софіївсько-Борщагівського НВК завітала патрульна Київщини з темою домашнього насильства.

Сьогодні шкільні офіцери поліції провели тематичний урок, на якому розповіли учням про види та етапи домашнього насильства. Також навчали дітей, як діяти, якщо вони стануть його жертвою чи очевидцем.

Домашнє насильство - протиправні дія або бездіяльність (а також погрози їх вчинення) у формі фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства, що вчиняються у визначеному колі осіб, незалежно від місця їх проживання.

(Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон також визначає основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів постраждалих осіб).

Кого це може стосуватися?

• мати
• батько
• діти
• прийомні діти
• прийомні батьки
• батьки-вихователі
• діти-вихованці
• двоюрідні дід та баба
• племінники
• опікуни
• чоловік і дружина
• подружжя
• подружжя у цивільному шлюбі
• колишнє подружжя
• наречені
• особи, які мають спільну дитину
• двоюрідні онуки
• особи, які перебувають під опікою чи піклуванням
• патронатні вихователі
• рідні брати та сестри
• двоюрідні брати та сестри
• рідні бабуся та дідусь
• прадід та прабаба
• дядько та тітка

Форми (види) домашнього насильства

Це коли вас б’ють чи штовхають, не випускають з власного дому або не пускають до нього, змушують до вживання алкоголю чи наркотиків. Вам погрожують позбавити життя чи навмисно створюють ситуації, які можуть становити загрозу вашому здоров’ю та безпеці. Проти вашої волі вас переміщують у межах однієї держави або за кордон із застосуванням сили, погроз чи обману.

Прояви:

• заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості
• ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання
• ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
• залишення в небезпеці
• незаконне позбавлення волі

Щось із цього відбувається з вами чи знайомою вам людиною?

Не зволікайте! Телефонуйте за номером «102», викликайте поліцію прямо зараз!

Під час заняття діти власноруч створили плакати з долоньками, які символізують готовність сказати насильству "Ні!".

Такі заняття патрульні проводять у різних класах закладу освіти.

Нагадуємо контакти, за якими можна звернутися у випадку домашнього насильства:

Національна поліція України: 102

Урядова гаряча лінія: 15-47

Безоплатна правова допомога: 0-800-213-103

Чат-бот МВС https://t.me/police_helpbot діє в месенджері Telegram.

Моя дитина палить. Що робити?

 Спочатку в мами Анжели виникли химерні підозри щодо того, що її дочка палить. І одного разу вони перетворились на чітку впевненість. Мама виявила в доччиній сумочці розпочату пачку сигарет.

«Це не мої! – стояла на своєму дочка. – Це Маруся поклала в мою сумку свої сигарети».

«На якийсь час я заспокоїлась, – говорить мама. – Та одного разу, повертаючись з роботи, я побачила біля огорожі дитячого садка декількох підлітків із сигаретами. Анжела була з ними. Як і в інших, у її руці була запалена сигарета. Чесна кажучи, мене охопив шок. Ніяк не хотілося вірити, що моя дочка палить. Але факт залишається фактом. Що тепер? Заборонити? Лаяти?»

 

Багато підлітків палять. Як би страшенно це не звучало для більшості батьків, але це факт. Ще більше підлітків пробувало палити або збираються зробити це найближчим часом. Навіщо вони це роблять? З безлічі причин.

• Щоб довести, що вони дорослі.

• Щоб відчути свою дорослість.

• Щоб показати, що вони можуть бути «членами зграї» інших під літків.

• Щоб показати, що їм байдуже до думки дорослих. • Щоб виглядати круто.

• Щоб зробити селфі.

І ще 177 різноманітних причин спонукають дитину схопитися за сигарету.

Що робимо ми, дорослі, запідозривши або навіть упіймавши дитину за палінням? Різноманітність наших реакцій невелика:

 – лаємо;

 – караємо;

 – читаємо нотації;

 – лишаємо кишенькових грошей;

– використовуємо інші каральні прийоми.

І все це … не працює! Але ж ми точно знаємо, що палити шкідливо. Що крапля нікотину вбиває коня. І що розпочати палити легко, а кинути дуже важко. Що ж робити з підлітком, який палить?

Спосіб перший, найпростіший

Можна, звичайно, встановити тотальний контроль. І контролювати, контролювати, контролювати. Перевіряти кишені, нюхати руки, позбавляти кишенькових грошей. На якийсь час такі заходи допоможуть. Але дуже скоро можуть статися зміни у ваших стосунках із дитиною З’явиться брехня, викручування, непорозуміння. Дитина тільки з почуття протесту не перестане палити. І робитиме це або явно, дуже демонстративно, або зовсім таємно, так, щоб ви ніяк не здогадалися про її звичку (наприклад, електронні сигарети можуть не залишати відчуття запаху). Найменший відсоток підлітків дійсно перестає «балуватися» палінням. Але найбільш імовірно, що ці діти незабаром кинули б шкідливу звичку і без вашої допомоги.

Спосіб другий, більш складний

Переконання як поступовий процес. Ефективніше використати не відкриті тексти, а контексну «рекламу» здорового способу життя, розповіді про відомих акторів як про людей, які відмовилися від паління. Стане в пригоді й авторитетна думка тата (дідуся, бабусі). Але важливо, щоб вони були переконливі. Погодьтеся: тато, який і сам палить, не зможе переконати дитину в тому, що палити шкідливо або неправильно. Цікава інформація про шкоду паління у вигляді статті на Facebook, яку підліток побачить сам (можливо, з вашою допомогою), вплине на його свідомість більше, ніж гнівні крики «То ти палиш, негіднику!»

Спосіб третій, найскладніший

Цей спосіб складний, зате найефективніший. Згадайте, про що ми говорили вище. Про те, навіщо підліткові потрібна сигарета в  руках. А що як допомогти йому самоствердитися в інший спосіб? Наприклад, стати крутим можна не лише за допомогою паління, але і за допомогою спорту, творчих здібностей і багато чого іншого. Хоче «доросле» селфі? Запропонуйте альтернативу — селфі на пароплані або на американських гірках. Зрештою, ваше завдання  — показати дитині інші способи самореалізації і при цьому не зіпсувати з нею стосунки. Адже спочатку підліток може відмовлятися від ваших пропозицій. Намагайтесь не тиснути і не нав’язувати, адже саме повчання батьків викликають почуття протесту.

Джерело: Анна Гресь «Як пригорнути кактус?»

На цю тему ще одна цікава стаття Як уберегти дитину від куріння

Протопопова Тетяна Сергіївна: Безпека на дорозі - безпека життя

Протопопова Тетяна Сергіївна: Безпека на дорозі - безпека життя:  

Години спілкування з учнями початкової та середньої ланки на тему: "Толерантність починається з мене".

В рамках місячника здорового способу життя соціальний педагог для учнів 3-4-х класів та 8-х класів провела годину спілкування "Толерантність починається з мене"

У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння».

Це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій.

Життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війн, ставали підставою для створення «образу ворога» з іншого народу.

Але з розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

• бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;

• навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;

• цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;

• зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Понад 12 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою  у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. У статті 6 Декларації зазначено: «з метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.

На початку заняття соціальний педагог розповіла дітям інформацію: що таке толерантність, що входить до цього поняття та показала відеоролик "Толерантність".

Потім здобувачі освіти дивилися презентацію та гралися 

та розгадували кросворд.

Початківці спробували свої сили у вікторині до дня толерантності, більшість дітей знають відповіді на велику кількість запитань.

На прикінці заняття початківці та старшокласники подивилися короткі анімаційні фільми про толерантність українською мовою.

Діти підсумували «Ми завжди готові прийти на допомогу!"

Правила дорожнього руху з Бульвін С.В.

Кожна дитина почуває себе у безпеці тоді, коли знає, як правильно діяти у тій чи іншій екстремальній ситуації. Сьогодні, навчаючи дітей правилам дорожнього руху, ми закладаємо надійний фундамент майбутнього безпечного життя.

З 8 по 14 листопада в школі пройшов Тиждень безпеки дорожнього руху, метою якого було залучення дітей до вивчення та дотримання Правил дорожнього руху, безпечної поведінки на вулицях, дорогах, у транспорті. 
Відповідно до тематики Тижня в закладі освіти пройшло ряд цікавих та інформативно-ігрових заходів, спрямованих на підвищення обізнаності та усвідомлення найгостріших проблем безпеки дорожнього руху.

    9 та 16 листопада до учнів початкової школи завітала старший інспектор патрульної поліції в Київській області Світлана В'ячеславівна Бульвін.

Інспектор поліції провела бесіду і ознайомила здобувачів освіти 1-4 класів з місцями безпечного переходу проїжджої частини дороги, із дорожніми знаками, закріпила і актуалізувала знання учнів про дорожній рух і правила безпечної поведінки на вулицях.
Діти зацікавлено слухали поради фахівця про правила безпечної поведінки на дорозі, а дехто з них, навіть, приміряли жилет інспектора і спробували відчути себе справжніми інспекторами дорожнього руху. 

Під час проведених заходів діти розгадували загадки, малювали дорожні знаки, грали в рольові ігри, переглядали мультиплікаційні й документальні відеофільми.

    Метою проведених заходів є розширення знань дітей про безпечну поведінку на дорогах, розвиток вмінь і навичок свідомо дотримуватися Правил дорожнього руху, виховання поваги до встановлених правил і бажання їх знати та виконувати.  Проведені заходи були цікавими, змістовними і сприяли повторенню, вивченню та закріпленню знань Правил дорожнього руху.

    Інспектор поліції Світлана Бульвін подарувала книги по безпеці дорожнього руху класним керівникам класів та бібліотеці комплект посібників з Правил дорожнього руху .