Тиждень проти булінгу (21–25 вересня 2026 року).

 У період з 21 по 25 вересня 2026 року в ОЗО «Софіївсько-Борщагівський ліцей» пройшов тематичний Тиждень проти булінгу. 

Метою заходів було підвищення правової обізнаності учнів, формування навичок безпечної поведінки в колективі та мережі Інтернет, а також виховання толерантності й взаємоповаги.

У межах Тижня соціальний педагог Людмила Осадча провела низку інтерактивних занять для різних вікових категорій:

• 2-Є клас: Проведено просвітницьку бесіду, після якої молодші школярі взяли участь у творчій активності — діти малювали на тему «Ми проти булінгу», висловлюючи своє бачення дружби та підтримки.

• 5-ті класи: Організовано бесіди-тренінги «Мої кордони — мій захист: як сказати булінгу "Ні"», під час яких учні вчилися розпізнавати маніпуляції та захищати свої особисті межі.

• 6-ті класи та 7-А клас: Проведено заняття «Мережа без заздрості й зла: правила безпечного спілкування в Інтернеті» щодо кібербезпеки та етики цифрового спілкування.
• 

  

  
  

  
• 10-Г клас: Для старшокласників організовано глибоку практичну роботу. Педагог продемонструвала презентацію та відеоролик про те, як конструктивно відповідати кривднику. Після цього підлітки аналізували запропоновані ситуації булінгу, визначали можливості самостійного реагування та створювали дієві фрази психологічної підтримки.
• 

  
• 
  
  
  
  
  

Комплексний підхід до проведення Тижня проти булінгу — від творчих завдань малюків до моделювання дорослих життєвих ситуацій у старшокласників — дозволив охопити значну кількість учнів та зробити профілактичну роботу максимально ефективною та цікавою.

5 міфів про булінг.

 Булінг і кібербулінг - це не «просто жарти» і не те, що потрібно терпіти.

поширених міфів, які можуть завадити вчасно розпізнати цькування та зрозуміти, як діяти в такій ситуації.

Якщо ви або хтось поруч зіткнувся з булінгом - не залишайте це без уваги. Поговоріть із людиною, якій довіряєте, зафіксуйте випадки цькування та, за потреби, зверніться по фахову допомогу.

Нагадуємо: на головній сторінці АІКОМ (автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту) працює кнопка «ПОВІДОМИТИ ПРО БУЛІНГ»

https://aikom.iea.gov.ua/

Марина Хонда

Безпека дитини.

 Як говорити з дитиною про безпеку так, щоб вона не лякалася, а знала, що робити?

Дитина може загубитися в магазині, залишитися сама вдома, зіткнутися з кібербулінгом чи отримати в інтернеті пропозицію, яка здається «легким заробітком». У кожній із цих ситуацій важливо не лише знати, чого остерігатися, а й що робити далі.

У новому випуску «Безпека дитини» Василь Богдан, начальник ювенальної поліції України, та Юлія Янчар, журналістка, телеведуча й мама Єви, розбирають реальні ситуації та прості алгоритми дій — удома, на вулиці, у торговому центрі та в інтернеті 👉🏻 https://youtu.be/usKmlCRqSnQ?si=q6sImnoPOojtjV3b

Булінг в умовах війни

Як війна, тривалий стрес, втрати та вимушене переміщення впливають на поведінку дітей і дорослих? І як у таких умовах відрізнити реакцію на сильний стрес від булінгу?

28 вересня на YouTube- та Facebook-сторінках Міністерство освіти і науки України, Український інститут розвитку освіти та UNESCO Ukraine буде доступний у записі вебінар «Булінг в умовах війни: як стрес, втрати й переміщення впливають на дітей і дорослих».

У вебінарі розглянемо:

вплив війни та тривалого стресу на поведінку дітей, взаємини в колективі та ризик булінгу

дані загальнонаціонального дослідження про булінг в умовах війни та реакцію працівників освіти

ризики ізоляції та стигматизації дітей, які змінили школу, були вимушено переміщені або повернулися з-за кордону

особливості профілактики булінгу під час дистанційного та змішаного навчання.

Поставити запитання спікерці, відповіді на які ви хотіли б почути під час вебінару, можна у Google-формі: https://forms.gle/Eyph7gCa8NN73qjv8

Спікерка: Анастасія Мельниченко, голова ГО «Студена», технічна консультантка ЮНЕСКО з питань профілактики булінгу та науково-методичної підтримки, соціальна психологиня, дослідниця булінгу.

Модераторка: Ольга Рибак, начальниця відділу інклюзивного та спеціального навчання директорату дошкільної та інклюзивної освіти МОН.

 

Роздратування на близьких.

 Іноді найбільше роздратування викликають саме ті люди, які поруч найчастіше: партнер, батьки, найближчий друг…

Формального приводу ніби немає, людина не зробила нічого поганого, а всередині все одно накопичується напруга, яку важко пояснити логічно навіть самій собі.

Часто причина ховається не в самих стосунках, а в тому, що близькі люди є, наприклад, найбезпечнішим місцем для прояву важких почуттів. 

Втома, тривога, невдоволення собою чи накопичений за день стрес не завжди можна виразити там, де вони виникли - на роботі, у спілкуванні з малознайомими людьми, у ситуаціях, де прояв емоцій здається недоречним чи ризикованим. 

Натомість поруч із близькими психіка відчуває достатньо безпеки, щоб нарешті дозволити собі роздратування вирватися назовні, навіть якщо формальний привід для цього мінімальний.

Тому парадоксально, але саме найстабільніші стосунки часто стають місцем розрядки, куди виноситься те, що не мало можливості проявитися в інших контекстах.

Як навчити казати дитині "НІ".

 «Ні» — одне з перших слів, за допомогою яких дитина заявляє: «Я — окрема людина».

Разом із сімейною та дитячою психологинею Світланою Ройз розбираємося, що стоїть за дитячим «ні» та чому важливо не лише навчити дитину відстоювати власні межі, а й допомогти їй чути «ні» інших.

Дитяче «ні» — це не завжди про непослух. Воно може означати: «Я цього не хочу», «Мені так не підходить», «Зупинися», «Мені потрібен час» або навіть «Мені страшно, допоможи». 

👀 Іноді постійна дитяча незгода може виснажувати дорослого, особливо коли таких «ні» за день — десятки. Це нормально. Нам теж не завжди легко їх витримувати.

Але дитина вчиться казати «ні» з власного досвіду. Коли ми чуємо її відмову, не соромимо й не змушуємо погоджуватися лише тому, що так зручніше, вона поступово розуміє: мої потреби мають значення, і я можу про них говорити.

Водночас ми вчимо дитину не лише казати «ні», а й казати «так» — тоді, коли вона справді цього хоче, робити це з повагою до себе та інших і приймати чуже «ні». Тому вміння сказати «ні» починається з нашої готовності почути його.

👉🏻 Тож як підтримати дитину в цьому важливому вмінні — і водночас не виховати переконання, що «ні» працює лише тоді, коли воно зручне дорослим❓

НАСИЛЬСТВУ НЕМАЄ ВИПРАВДАННЯ: НЕ МОВЧІТЬ — ЗВЕРТАЙТЕСЯ ПО ДОПОМОГУ.

 Насильство — це не лише фізична агресія. Воно може бути психологічним, економічним, фізичним або сексуальним. Приниження, погрози, залякування, постійний контроль, обмеження у коштах та інші прояви насильства не повинні залишатися без уваги.

Важливо пам’ятати: звернення по допомогу — це можливість отримати підтримку та захист. Якщо ви постраждали від насильства або стали його свідком, повідомте про це відповідні служби.

 КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ ПО ДОПОМОГУ:

 102 або 112 — поліція та екстрена допомога. Якщо існує безпосередня небезпека, телефонуйте негайно.

 1547 — Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей. Лінія працює цілодобово та безкоштовно.

 116 123 або 0 800 500 335 — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. Допомога надається цілодобово, безкоштовно, анонімно та конфіденційно.

 0 800 213 103 — контактний центр системи безоплатної правничої допомоги. Юристи можуть надати консультацію та пояснити, як захистити свої права. Телефонні правничі консультації надаються у будні з 08:00 до 18:00.

 116 111 або 0 800 500 225 — Національна гаряча лінія для дітей та молоді. Звернення безкоштовні, анонімні та конфіденційні.

 Не залишайтеся наодинці з проблемою та не залишайте без підтримки тих, хто поруч. Навіть один дзвінок може стати важливим кроком до безпеки.

 Насильство не повинно бути нормою. Допомога є — важливо звернутися по неї.

Важливість прийняття рішення

Здавалося б, більше можливостей мають полегшувати вибір, так?

Але часто саме тоді, коли варіантів справді багато, зʼявляється не полегшення, а паралізуюча тривога і бажання взагалі відкласти рішення, аби тільки не вирішувати прямо зараз.

Річ у тім, що кожен вибір може одночасно означати відмову від усіх інших можливостей. 

Що більше варіантів, то більше потенційних втрат стоїть за одним рішенням…

І психіка починає сприймати цю ситуацію не як свободу, а як ризик, де будь-який вибір може виявитися не найкращим. 

Зʼявляється страх, що обраний варіант згодом розчарує, а один із відкинутих виявився б значно вдалішим, і це відчуття потенційного жалю часто лякає сильніше, ніж сама відсутність вибору.

До цього додається ще один шар. 

Якщо в ранньому досвіді помилкове рішення суворо засуджувалося, а право на «неправильний» вибір фактично не визнавалося, доросла людина починає ставитися до кожного рішення як до іспиту, де можна або пройти правильно, або зазнати невдачі.

 

Флешмоб

 Запрошуємо взяти участь у відкритому флешмобі «Знаю! Розумію! Протидію!», який проводиться з нагоди Всеукраїнського тижня з протидії булінгу.

Термін проведення: 21 вересня – 1 жовтня 2026 року включно.

Флешмоб спрямований на формування та розвиток ключових компетентностей учасників: інформаційно-цифрової, громадянської та соціальної, правової, економічної, культурної, медіаграмотності, здоров’язбережувальної та компетентності навчання впродовж життя.

ЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ?

1. Створити власний стікер протидії булінгу з будь-яких безпечних матеріалів.

Це можуть бути долоньки, геометричні фігури, квіти, сонечко тощо.

На стікері потрібно розмістити слова, дії, явища або асоціації, які, на вашу думку, сприяють протидії булінгу та допомагають створювати безпечне й дружнє середовище.

Не допускається використання інформації, що містить нецензурну лексику або іншим чином порушує законодавство України.

2. Опублікувати свою роботу у соціальній мережі Facebook або Instagram — на особистій сторінці учасника або на сторінці закладу освіти.

Під час реєстрації необхідно надати посилання на публікацію роботи:

https://forms.gle/SZ69RvAikE8zwK579

До 1 жовтня 2026 року публікація має бути відкритою та доступною для перегляду всім користувачам відповідної соціальної мережі.

Робота може бути виконана індивідуально або колективно.

За участь в індивідуальному форматі дипломом відзначається автор роботи, у колективному форматі — колектив учасників, які виконали роботу.

Результати флешмобу будуть опубліковані на сторінках КЗПО «ЦПО» ДОР у соціальних мережах до 20 жовтня 2026 року.