ПСИХОЛОГІЧНІ ВПРАВИ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ СТРАХУ.

1. Вправа «Стакан»

Коли головним вашим страхом є спілкування з оточуючими людьми, допоможе наступний метод. Спробуйте помістити свого опонента в скляну ємність, наприклад, у склянку. Для початку зменшіть його до відповідних розмірів, потім обхватіть долонею і поставте на дно склянки. Уявіть, як почувається ваш супротивник у цьому ізольованому просторі. А якими є ваші відчуття? Ця вправа допомагає зменшити розмір проблеми, завдяки чому ваше ставлення до неї зміниться. Не треба ображати свого опонента або завдавати йому страждань. Просто візуалізувавши ситуацію, ви зрозумієте, що людина не така страшна, якщо вам з легкістю вдалося помістити її в склянку.

2. Вправа «Станьте вище»

Іноді, щоб подолати страх спілкування з керівником, потенційним роботодавцем або іншою людиною, яку ви боїтеся, потрібно згадати, що у вас є почуття власної гідності.

Як цього досягти? 

Спробуйте стати вищим, важливішим, значущим. 

Наприклад, уявітьсебе вчителем, а людину, яку ви боїтеся - учнем, або себе психологом, а його - клієнтом, якому ви делікатно розповідаєте про його проблеми. Якщо ж жоден жоден метод не працює, уявіть, що ви ростете, а оточуючі вас люди візуально зменшуються. Невже ви, такий великий і такий величезний когось боятиметеся?

3. Вправа «Райський куточок»

Людям, які бояться будь-якої події або дії, постійно відкладаючи та переносячи його,

можна порадити таку вправу. Подумки знайдіть місце, де вам легко і добре. У моменти, коли ви пригнічені і пригнічені, коли ви не можете наважитися зробити крок вперед, вирушайте в свій «райський куточок», щоб відпочити і позбутися страху, що давить.

Відтепер це місце – ваша точка комфорту. Відвідуйте її перед важкими життєвими кроками, і ваш шлях стане значно легшим.

4. Вправа «Приручення страху»

За словами психологів, з будь-яким страхом можна боротися, якщо спробувати

візуалізувати його, надати йому форми і, зрештою, приручити. Щоб здійснити це,

спробуйте надати формі небезпечного звіра або предмета, який лякає вас, що

виводить вас проблемі. Коли вам вдасться це, перетворите цього небезпечного звіра

на щось м'яке, ручне і цілком поступливе, тобто. в те, що ви можете абсолютно

спокійно погладити, приголубити і посадити поряд. Така вправа дасть вам внутрішню

впевненість у тому, що свого страху не варто боятися.

Головне завдання в житті: визначить психологічний тест.

 Визначити своє призначення в житті – 
це не лише знайти свій шлях, але й зрозуміти, 
що рухає вами, що надихає і що дійсно має значення.

Уважно розгляньте картинку. Визначте, який елемент привернув вашу увагу перш за все.

Розшифровка результатів

Стежка: Ваше завдання в житті – пошук свого шляху та постійне самовдосконалення. Ви завжди готові до нових викликів і прагнете до розвитку.

Велика відкрита книга: Ви – невгамовний шукач знань. Ваше завдання – вчитися, зростати через набуті знання та ділитися ними з іншими. Вам важливо збирати мудрість і розуміння.

Компас: Ваше завдання – допомагати іншим знайти свій шлях. Ви природжений лідер і наставник, готовий вказувати напрямок і підтримувати тих, хто потребує.

Дерево з глибоким корінням: Ваше завдання – наставництво. Ви покликані допомагати іншим розквітати, будучи міцним і надійним опором для своєї сім'ї, друзів та спільноти.

Зграя птахів у небо: Ваше завдання – бути джерелом натхнення та мотивації. Ви прагнете надихати інших на зміни, допомагаючи їм звільнитися від обмежень та розправити крила.

https://fun.24tv.ua/viznachte-svoyu-zhittyevu-metu-proydit-psihologichniy-test_n2528457

7 квітня - Всесвітній день здоров`я: добірка корисних матеріалів для вчителів.

 7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.

Щороку Всесвітній день здоров’я проходить під знаком однієї, важливої для суспільства теми. Цьогорічна тема Всесвітнього дня здоров’я – «Моє здоров’я, моє право».

Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища.

Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість.

Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля.

• Розтяжка "Всесвітній день здоров'я" (завантажити)
• Яскраві розтяжки та вислови людей про здоров'я (завантажити)
•  Медальки до Всесвітнього дня здоров’я (7 квітня) (завантажити)
• Хмарки слів до Дня здоров’я (завантажити)
• Гра-квест "День здоров'я" (5-9 класи) (завантажити)
• ВІКТОРИНА ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ЗДОРОВ'Я
• 
  
• Вікторина до дня здоров'я (5-8 класи) (завантажити)
• Вебквест: Всесвітній день здоров'я (5-7 класи) (завантажити)
• Вебквест: Всесвітній день здоров'я (завантажити)
• Тарілка здорового харчування (завантажити)

Теги: Матеріали для уроків

Джерело: знайшов.com

Прийняти рішення допоможе легка техніка – квадрат Декарта.

 Мета техніки - розглянути проблемну ситуацію поставивши собі 4 питання.

. Що буде, якщо це трапиться? (Що мені від цього буде, які плюси).

. Що буде, якщо цього не трапиться? (Все буде, як і колись, які плюси від неотримання).

. Чого не відбудеться, якщо це трапиться? (Негативні сторони від отримання того, що ми хочемо).

. Чого не відбудеться, якщо цього не трапиться? (Негативні боку він неотримання того, що ми хочемо).

Варто на це питання звернути особливу увагу. Коли ви його задаєте, мозок може захотіти проігнорувати його, адже в пропозицію є подвійне заперечення. Ще відповіді можуть бути ідентичні з тими, які ви отримали в першому питанні. Потрібно не допустити цього.

«Квадрат Декарта» прояснює наслідки вашого рішення. Дуже часто, коли потрібно прийняти рішення, ми зациклені на одному питанні: що буде, якщо це трапиться? «Квадрат Декарта» допоможе розглянути ту ж ситуацію з 4 різних сторін.

Психологічні техніки, методики та протоколи для роботи психолога в безкоштовному доступі в телеграм-каналі https://t.me/psy_mpapm_ua

Приєднуйся в телеграм-канал!

Як гаджети впливають на дітей.

Як розповісти дітям про аутизм: добірка мультфільмів.

 Щорічно 2 квітня у світі відзначається День поширення інформації про аутизм, установлений Генеральною Асамблеєю ООН у 2007 році. У цей день, зокрема, організовуються освітні заходи, присвячені інформуванню суспільства про проблеми аутизму.

Пропонуємо вам декілька мультфільмів, які допоможуть пояснити дітям, у чому полягає цей розлад і як слід поводитись із ровесниками, що його мають.

«Петрик і фонтани»

Громадське об’єднання Happy Today створило освітній урок про те, як дітям зрозуміти аутизм та сприймати ровесників з розладами аутистичного спектра. Методичні матеріали та план уроку доступні всім педагогам безкоштовно.

Урок для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку починається з перегляду мультфільму «Петрик і Фонтани» про дружбу нормотипової дівчинки та хлопчика з розладами аутистичного спектра, а продовжується роз’яснювальною бесідою та іграми у класі.

«Дивовижні речі трапляються»

Мультфільм, що доступно розказує про аутизм та прийняття людей з аутизмом — «Дивовижні речі трапляються» («Amazing Things Happen») перекладено українською. Він розрахований на трохи старших дітей, буде пізнавальним і для дорослих.

Переклад зробили Ольга Ладна та Анна Кот, озвучила радіоведуча Юлія Калиновська. Автор Alex Amelines надав право перекласти та поширювати мультик безоплатно.

Його можна також використовувати для перегляду дітьми на уроках телерантності, що присвячені темі аутизму.

Завантажити відео можна за посиланням.

«Розуміння — синонім людяності»

Короткий мультфільм, який розповідає про спеціальні браслети, що носять діти з аутизмом. Побачивши, що така дитина загубилась, їй слід допомогти дістатися додому.

Джерело: Освіторія

За офіційними даними, в Україні проживає понад 3 тис. людей з аутизмом. Представники організацій людей з аутизмом, говорять, що насправді реальні цифри в кілька разів вищі.

Що таке аутизм?

Аутизм – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

Аутизм впливає на кожну людину по-різному, і може варіюватися від дуже легкої до дуже важкої форми прояву. Люди з аутизмом хочуть спілкуватися, проте часто не знають як.

Розлади аутистичного спектру починаються в дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя.

Діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5-річному віці дитини за допомогою спеціального скринінгового тесту.

Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому.

За статистикою:

- 1 із 88 дітей має аутизм. При ранньому втручанні та корекційних заходах дитина може бути повністю адаптована до соціального життя;

- на 30% щорічно зростає кількість дітей з діагнозом аутизм в Україні;

- у 1,5-річному віці дитині можна провести скринінг за спеціальним тестом;

- в 4 рази частіше у хлопчиків, ніж у дівчаток, діагностується аутизм.

Чому виникає аутизм?

Точні причини аутизму досі не встановлено. Сучасні дослідження доводять, що аутизм – це генетичне захворювання. Науковці вважають, що найімовірніше аутизм виникає при поєднанні генетичних факторів і несприятливого зовнішнього впливу.

Варто зауважити, що стосунки у родині (між членами родини і з дитиною зокрема) не мають впливу на виникнення аутизму. Також не підтвердженим є міф про зв'язок аутизму і вакцинації.

Лікування аутизму

В Україні серед методів лікування аутизму переважає медикаментозний. Однак, часто цього не достатньо. Для ефективного лікування дітей з аутизмом потрібен комплексний підхід. З дитиною і батьками мають працювати лікарі, психологи, психотерапевти та логопеди. Чим раніше хвороба виявлена, тим краще. Для цього варто не пропускати планові огляди у педіатра і спеціалістів, звертати уваги на поведінку малюка.

Якщо аутизм таки виявлено, не варто впадати у паніку. З таким діагнозом можливе повноцінне життя – за умови правильного підходу до дитини, інклюзивної освіти, втручання лікарів. Правильний підхід у ранньому віці до дітей з виявленими проблемами дозволяє їх повертати у коло однолітків для подальшої соціалізації і навчання.

Люди з аутизмом можуть бути геніями у своїй справі.

Аутизм часто пов'язаний з певними відставаннями у розумових здібностях. Однак ця статистика не є стовідсотковою. Крім того, люди з аутизмом часто бувають дуже обдарованими і навіть геніальними в одній сфері діяльності. Вони повністю концентруються на ній і ігнорують діяльність поза їхнім колом інтересів.

Як правильно спілкуватися з
людьми-аутистами

Якщо у Вашому оточенні є люди, які мають аутизм, варто дотримуватися простих правил спілкування:

1. Говоріть на теми, які справді їх цікавлять. Люди з аутичними розладами часто зациклюються на чомусь одному, вони стають справжніми експертами у цій темі. Ви зможете почерпнути для себе щось цікаве, а вони – максимально розкритися.

2. Скорочуйте речення. Короткі повідомлення допомагають людям з аутизмом швидше опрацювати інформацію. Також їм легше дається письмове спілкування.

3. Аутисти мають образне мислення. Тож їм значно легше зрозуміти ідею за допомогою малюнків, схем.

4. Давайте час на відповідь. Людям з аутизмом часто потрібно більше часу аби обдумати. Не підганяйте їх у розмові, дайте час подумати. Якщо людина не відповіла на попереднє питання, не ставте наступне. Майте терпіння.

5.Дотримуйтеся мовної сталості. Не висловлюйте одну і ту ж думку різними словами. Це збиває з пантелику людей з аутизмом.

6. Не сприймайте мовчання аутистів на власний рахунок. Будьте чуйними, поважайте межі.

7. Починайте розмову зі ствердження, а не запитання. Банальне запитання –як справи? – може стати справжнім стресом для людини з аутизмом. Введіть їх в розмову поступово.

8. Приділяйте увагу. Навіть, якщо ззовні здається, що людям з аутизмом краще наодинці, насправді їм теж потрібна турбота та увага.

9. Вибирайте вдалий час для бесіди. Співрозмовник з аутизмом має бути спокійним, почуватися комфортно. Тоді шанси на співпрацю значно зростають.

10. Аутистам важко вловити жарти, іронію, сарказм, метафори. Говоріть прямо і чітко. Це спростить завдання Вашому співрозмовнику.

         Поважайте людей з аутизмом. Вони особливі і потребують особливого підходу, але це не робить їх гіршими.

Дерево підтримки.

 

Психологічна вправа на стабілізацію і активацію ресурсів. 

⭕️ Знайди затишне містечко протягом дня або ввечері, і приділи 15-20 хвилин своєму внутрішньому світові✨;

⭕️ візьми аркуш і намалюй деревце🌳;

⭕️ намалюй на ньому зелені листки🍀 — три риси характеру/твої здатності, які допомагають тобі впоратися зі стресом. Підпиши їх поруч із кожним листком; 

⭕️ домалюй сухі листки 🍂 — три риси характеру або дії, які додають ускладнень тобі у стресових ситуаціях, або навіть можуть посилювати стрес; 

⭕️ а тепер намалюй хмаринки ⛅️ — три види занять, хобі, які допомагають тобі відпочити та відновитись; 

⭕️ Зверни увагу на стовбур 🎋 - напиши на ньому три звичні справи/вправи, які допомагать тобі заспокоїтися і заземлитися;

⭕️ І перейди до коріння 🪴 — додай імена трьох твоїх близьких людей, які найбільше тебе підтримують🤗.

Основні види шкільного цькування (булінгу).

 Чотири поширених види булінгу та відповідні поради батькам про те, як його припинити

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування. Хоча школи багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно справлятись із ним, батьки заздалегідь краще інших можуть навчити дітей запобігати проявам такої поведінки й зупиняти їх. Далі пропонуються поради про те, як треба справлятись із чотирма найбільш поширеними видами булінгу.

1. Вербальний (словесний) булінг

• Що це таке: це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).
• Приклад: одна дитина каже іншій: «Ти дуже, дуже гладкий, просто як твоя мама».
• Характерні ознаки: діти, які зазнали проявів вербального булінгу, часто замикаються в собі, стають вередливими або мають проблеми з апетитом. Вони можуть розповісти вам про образливі слова, які хтось висловив на їхню адресу, і спитати, чи це правда.

​Що необхідно робити: по-перше, вчіть своїх дітей поваги. За допомогою власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення, – дякуйте вчителям, хваліть друзів, проявляйте добре ставлення до працівників магазинів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Обговорюйте і практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування вашої дитини на слова й дії розбишаки. Разом придумуйте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» або «Відчепись».

2. Фізичний булінг

• Що це таке: фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
• Приклад: з дитини привселюдно стягують штани на дитячому майданчику.
• Характерні ознаки: коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент, тому необхідно стежити за можливими попереджувальними сигналами й непрямими ознаками, такими як незрозумілі порізи, подряпини, удари, синці, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль у животі.

​Що необхідно робити: якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову – спитайте, як справи у школі, що відбувалось під час обіду чи на перерві, по дорозі додому. На основі відповідей з'ясуйте в дитини, чи вів хто-небудь себе образливо у ставленні до неї. Намагайтеся стримувати емоції. Підкресліть важливість відкритого, постійного зв'язку дитини з вами, вчителями або шкільним психологом. Документуйте дати й час інцидентів, пов'язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та їх дії. Не звертайтесь до батьків розбишак, щоб розв'язати проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над вашою дитиною продовжується й вам потрібна додаткова допомога за межами школи, зверніться до місцевих правоохоронних органів. Існують закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригувальні дії.

3. Соціальний булінг

• Що це таке: соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.
• Приклад: група дівчаток у танцювальному класі обговорює вечірку у вихідні та обмінюється фотографіями, не звертаючи при цьому жодної уваги на одну дівчинку, яку діти вирішили не запрошувати, роблячи вигляд, що її не існує.
• Характерні ознаки: стежте за змінами настрою своєї дитини, її небажанням долучатись до товариства однолітків, і більшим, ніж зазвичай, прагненням до самотності. Дівчатка частіше, ніж хлопчики, відчувають соціальну ізоляцію, невербальне або емоційне залякування. Душевний біль від такого виду булінгу може бути таким же сильним, як від фізичного насильства, і тривати значно довше.

​Що необхідно робити: використовуйте вечірній час, щоби порозмовляти з дітьми про те, як пройшов їх день. Допомагайте їм у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на позитивні якості дітей і переконайтеся, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередьтесь на розвитку їхніх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання й позашкільних заходів, щоб ваші діти могли будувати взаємини поза школою.

4. Кіберзалякування, кібербулінг

• Що це таке: кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
• Приклад: хтось розміщує в соціальних мережах такий текст: «Петро повний невдаха. Чому хтось узагалі з ним спілкується?! Він же гей».
• Характерні ознаки: стежте за тим, чи проводить ваша дитина більше часу в Інтернеті, спілкуючись у соціальних мережах, чи буває при цьому сумною та тривожною. Навіть якщо вона читає неприємні повідомлення на своєму комп'ютері, у телефоні або планшеті, це може бути її єдиним способом соціалізації. Також звертайте увагу, чи є в дитини проблеми зі сном, просить вона залишитись удома й не ходити до школи чи відмовляється від улюблених занять.

​Що необхідно робити: повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування Інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають її віку. Будьте обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знати, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в Інтернеті. Скажіть їй про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинна втягуватись, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все вам, щоб ви змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, включаючи дати й час їх отримання. Повідомте про це у школу й Інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, зв'яжіться з місцевими правоохоронними органами.

Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важкі форми або постійний характер, зв'яжіться з учителем або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.