Як допомогти дитині, яка боїться та нервується через голосні звуки: сирену, вибухи, постріли тощо.

 ⁉️Як допомогти дитині, яка боїться та нервується через голосні звуки: сирену, вибухи, постріли тощо

✅
Надягніть дитині на голову шапку, можна додатково підгорнути її у районі вух.
✅
Можна зробити з тканини пов'язку, яка закриває вуха. Бажано обрати тканину, яка не викликає свербіж на шкірі.
✅
Якщо є така можливість, виклристовуйте беруші або спеціальні навушники, які приглушають звуки.
✅
Запопонуйте дитині послухати через навушники музику або аудіоказку.
✅
Наспівуйте монотонним голосом улюблені пісні дитини, можна при цьому трохи похитуватись.
✅
Якщо ваша дитина ехолалить в такі моменти, підтримайте цю ехолалію. Адже це спосіб заспокоєння.
✅
Якщо вам вдалось зберегти спокій і ваше серцебиття не прискорене, притісніть дитину до грудей так, щоб вона чула стукіт вашого серця. Можна накинути зверху будь-яку річ, яка відгородить вас від зовнішнього світу, можна затулити інше вухо долонею.
✅
Використовуйте ковдру, простирадло, куртку, яку можна накинути на голову та приглушити звуки.
✅✅✅
Пробуйте різні способи! Поєднуйте. Вигадуйте свої. Уважно спостерігайте за дитиною, часто вони самі підказують, яким чином їм можна допомогти.

12 вправ, що допоможуть подолати психологічні травми.

 📚Пітер А. Левін — доктор медицини, філософії та біологічної фізики. Понад 30 років присвятив вивченню стресу та психологічної травми. У своїй книзі «Healing trauma» пропонує 12 кроків для подолання психологічної травми.

Крок 1️⃣. Безпека і внутрішній зміст

Набуття кордонів власного тіла. Робіть вправи, які допоможуть вам відчути, що ваша шкіра і ваші м'язи є кордоном всіх емоцій та фізичних почуттів.  
🚿Наприклад, контрастний душ — це усвідомлення тілесних кордонів.

Крок 2️⃣. «Заземлення» і концентрація

При травмі людина ніби втрачає ґрунт під ногами. Частина процесу зцілення — це оволодіння умінням твердо стояти на ногах, або «заземлення».
🧍🏻‍♀️Станьте двома ногами на землю та відчуйте тверду підлогу під собою.

Крок 3️⃣. Відновлення джерел живлення (ресурси)

У кожного індивідуальні ресурси: зовнішні та внутрішні. Найбільш очевидні ззовні — природа, друзі, сім'я, тварини, заняття спортом, танці, музика тощо. Внутрішні — наша сила, рухливість, інтелект, духовні пошуки, вроджені таланти, мудрість, міцна нервова система. 
📝Необхідно визначити свої внутрішні і зовнішні джерела й ресурси та активно використовувати їх для поповнення емоційного балансу.

Крок 4️⃣. Від відчутого відчуття до відстеження специфічних переживань

Усвідомити відчуття через соматичне.       

🤔Наприклад, коли ви переживаєте занепокоєння, ви можете поставити собі запитання «Звідки я знаю, що мене щось турбує? В якому місці я відчуваю занепокоєння?» та прослідкувати цю емоцію у своєму тілі.

Крок 5️⃣. Перехід до активного стеження: відчуття, образи, думки, емоції

Як тільки у вас почнуть з'являтися неприємні думки, що зіштовхують вас на небезпечний шлях, скажіть собі: «Це всього лише думки. А що я дійсно зараз відчуваю? Що відбувається в моєму тілі?».
Можуть виникнути образи: візуальні (зримі), акустичні (звуки або голоси), смакові, нюхові (запахи) або тактильні (шкірні відчуття, «дотику»). 
❔Не забувайте ставити собі запитання «Які відчуття я помічаю у своєму організмі, коли переді мною виникає образ?».

Крок 6️⃣. «Маятник»

Навчіться підкорятися власному ритму «звільнення — закріпачення».
🧘🏻‍♀️Знайшовши в собі емоцію, що вас турбує, спробуйте сфокусуватися на цій ділянці тіла. Емоція буде потроху залишати вас, а ви намагайтеся прослідкувати цей момент. При вдалому використанні цієї вправи ви зможете керувати своїми емоціями, тим самим розгортати їх або, навпаки, — звільнятися від них.
Продовження — в наступних публікаціях.

Анна Стасюк, психолог-консультант.

Крок 7. Реакція боротьби: природна агресія проти насильства

Агресія — наша природна вроджена властивість, покликана захищати нас, коли над нами нависає загроза. Якщо час від часу у вас виникає агресія — це може бути наслідком психотравми. 
❔Поставте собі запитання «Де у тілі я відчуваю агресію?», «Які думки в мене виникають під час агресії?». Прослідкуйте цю емоцію, від чого та у що вона перетікає.

Крок 8. Реакція втечі: природний вихід проти тривоги і занепокоєння

Втеча від травми — це людська природна реакція. Але якщо людина не впевнена у своїй втечі — то можуть виникнути перешкоди, заціпеніння, що веде за собою страх та безсилля. 
☝️Усвідомлення, що втеча є найвдалішим варіантом від небезпеки, звільняє від відчуття страху та безсилля. Так як організм налаштований на мету — збереження себе втечею.

Крок 9.Сила і гнучкість проти безсилля і занепаду

Відчуття безсилля можна розглядати як наслідок незавершеної реакції у відповідь на загрозливу ситуацію. 
🧠Наш мозок так влаштований, що йому просто необхідно завершити всі «операції» нашої пам’яті, щоб звільнити місце для нових емоцій. Таким чином нам необхідно пройти через тяжкість ситуації в нашій голові, щоб ще раз пережити всі емоції та зібрати до кінця пазли часу.

Крок 10.Страх, виділений із контексту реакції «заціпеніння»

Під час зіткнення двох реакцій — страху та заціпеніння — треба виділити страх. Тим самим емоція заціпеніння завершиться «сама собою», а ваша поведінка стане осмисленою та активною.
🙆🏻‍♀️Коли ви відчуєте, що відчуття рівноваги почало до вас повертатися, ви можете звернутися за підтримкою до такої афірмації: «Я вдома. Нарешті я вдома». Повторіть це твердження два або три рази поспіль.

Крок 11. «Орієнтація»

Перехід із внутрішнього світу в зовнішнє середовище, від діалогу із власним організмом до соціальної взаємодії.
📝Вправа.Розплющивши очі, деякий час вільно роздивляйтеся навколишні предмети. Дайте собі озирнутися і зорієнтуватися в навколишньому просторі. Інтерес, цікавість, прагнення до дослідження і пізнання — це джерела, що підживлюють базові структури нервової системи. Нервова система не може в один і той же час бути травмованою і підтримувати в нас пізнавальний інтерес. Травма не може співіснувати з цією властивістю людської натури.

Крок 12.Закріплення і інтегрування досягнутих результатів

Звільнившись від травмуючої реакції, ви відчуєте потребу в додаткових засобах, це індивідуально. Вони допоможуть вам втягнутися в нове життя, головна особливість якого — це спокій та усвідомлене відчуття присутності «тут і зараз».
Слідкуйте за емоціями та внутрішнім станом. Будьте здорові!



Вправи для зняття стресу та емоційної напруги.


 Вправа «Релаксація на контрасті»

Щоб ефективно зняти м’язове напруження, спочатку треба його посилити.

Якщо обстановка навколо напружена й випочуваєте, щовтрачаєтесамовладання, цей комплекс можнавиконати прямо на місці, за сто­лом, практично непомітно для навколишніх.

  1. Так сильно, як можете, напружте пальці ніг. Потім розслабте їх.
  2. Напружте й розслабте ступні ніг.
  3. Напружте й розслабте гомілки.
  4. Напружте й розслабте коліна.
  5. Напружте й розслабте стегна.
  6. Напружте й розслабте сідничні м’язи.
  7. Напружте й розслабте живіт.
  8. Розслабте спину й плечі.
  9. Розслабте кисті рук.
  10. Розслабте передпліччя.
  11. Розслабте шию.
  12. Розслабте лицьові м’язи.
  13. Посидьте спокійно кілька хвилин, насолоджу­ючись повним спокоєм. Коли вам здасться, що повільно пливете,— ви повністю розсла­билися.

Вправа «Піджак на вішалці»

Зняти напруження в м’язах можна не лише, лежачи або сидячи, а й стоячи чи навіть ідучи. Для цього достатньо уявити себе «без кісток», зробленим ніби з гуми, або уявити своє тіло піджаком, що висить на вішалці. Порухайте тілом, яке, наче вільно висить на хребті. Відчуйте, як вільно гойдаються руки, плечі, тазовий пояс, коли ви рухаєте хребтом

Коли людина хвилюється, її дихання прискорюється і стає поверхневим. Щоб не допустити надмірної емоційної реакції під час стресових ситуацій, потрібно стежити за тим, щоб дихання залишилося глибоким і повільним.

Вправа «Ритмічне дихання»

Помітивши, що ви починаєте хвилюватися, напружуватися, обурюватися, починайте дихати за таким принципом: вдихаючи, рахуйте до трьох, видихаючи, також рахуйте до трьох. Потім спробуйте зробити видих іще тривалішим:  видихаючи, рахуйте до п’яти, до семи тощо.

Вправа  «Рахунок»

 Цю вправу можна робити в будь-якому місці. Потрібно сісти зручніше, скласти руки на колінах, поставити ноги на землю й знайти очима предмет, на якому можна зосередити свою увагу.

  1. Почніть рахувати від 10 до 1, на кожному рахунку роблячи вдих і повільний видих. (Видих має бути помітно довше вдиху.)
  2. Заплющіть очі. Знову порахуйте від 10 до 1, затримуючи подих на кожному рахунку. Повільно видихайте, уявляючи, як з кожним видихом зменшується й нарешті зникає напруження.
  3. Не розплющуючи очі, рахуйте від 10 до 1. Цього разу уявіть, що видихуване вами повітря пофарбоване в теплі пастельні тони. З кожним видихом кольоровий туман стає густішим, перетворюється на хмари.
  4. Пливіть ласкавими хмарами доти, поки очі не розплющаться самі.

Щоб знайти потрібний ритм рахунку, дихайте повільно й спокійно, відгороджуючись від усіляких хвилювань за допомогою уяви. Цей метод дуже добре послаблює стрес.

Через тиждень почніть рахувати від 20 до 1, ще через тиждень — від 30, і так до 50.

В основу наступних методів психологічної саморегуляції покладено роботу з образами уяви для регуляції емоційного стану людини. Адже свідомо створені образи впливають на організм людини майже так само, як і реальний досвід.

Вправа  «Стирання інформації»

Розслабтеся. Заплющтеочі. Уявіть, що перед вами лежитьчистий аркуш паперу, олівці, гумка. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку б вам хотілося забути. Цеможе бути реальна картинка, образна ситуація. Подумкивізьмітьгумку й послідовно «витирайте» з аркуша цю негативну інформацію, доки не зникне ця картинка. Знову заплющте очі й уявіть собі той самий аркуш паперу. Якщо картинка не зникла, знову візьміть гумку й «витирайте» її до повного зникнення.

Такі методи використовують також задля зниження концентрації уваги на стресогенному чиннику.

Вправа «Ворона на шафі»

Якщо певна людина викликає у вас негативні емоції, а вам доводиться взаємодіяти з нею, можна зменшити своє напруження, подумки домальовуючи реальну картину ситуації. Наприклад, уявіть цю людину дуже маленькою, у смішному вбранні або розташуйте її на значній відстані від себе, у дивному місці, змініть в уяві тембр її голосу тощо. Тобто віднайдіть такі доповнення до психотравмувальної ситуації, що зроблять її кумедною або незначущою для вас.

Вправа «Настрій»

Кілька хвилин тому ви почули погану но­вину чи закінчилася неприємна розмова…

Як зняти неприємний осад? Візьміть фломастери. Розслаблено, лівою рукою намалюйте абстрактний малюнок: кольорові нитки, лінії-сюжети, фігури. Важливо при цьому повністю зануритись у свої пережи­вання, вибрати колір і провести лінії так, як вам хотілося б, щоб вони цілком збігалися з вашим настроєм.

Намагайтеся уявити собі, що ви перено­сите свій сумний настрій на папір. Закінчили малюнок? А тепер перегорніть аркуш і на звороті напишіть 5—7 слів, які відображають ваш настрій, ваші почуття. Довго не думайте і не намагайтеся бути ввічливими: необхідно, щоб слова виникали спонтанно, без спеціального контролю.

Після цього ще раз продивіться ваш ма­люнок, ніби заново переживаючи свій настрій, перечитайте слова, і з задоволенням, емоційно, розірвіть аркуш, викиньте його в кошик.

Ви помітили? Всього 5 хв, а ваш зіпсо­ваний настрій уже зник, він перейшов у малюнок і був знищений.

Не буває прийомів, які були б ефективними абсолютно для всіх. Комусь легше нормалізувати свій психологічний стан шляхом розслаблення м’язів, декому – шляхом рухової активності. Хтось ліпше використовує можливості уяви, а хтось – абстрактно-логічного мислення. Тому спробувавши методи психологічної саморегуляції, потрібно обрати для себе найефективніший. Як результат зменшується тривалість негативного впливу стресогенної ситуації, знижується рівень негативного впливу стресу на організм людини.

Рекомендації при спілкуванні з ВПО, які перебувають у важкому емоційному стані.

 


Поради психолога: 25 чудових занять з дітьми.


 Рене Джейн — сертифікований тренер особового зростання і магістр в області прикладної позитивної психології, спеціалізується на розвитку навичок адаптації й стресостійкості дітей і дорослих. Вона перетворює науково обґрунтовані концепції в легко застосовні ігрові техніки.

Рене є автором унікальної терапії дитячої тривожності, які були реалізовані у форматі короткометражних мультфільмів. Вона об’єднала найдієвіші на її погляд адаптивні технології в одній статті. Деякі з них нам давно відомі, але забуті, якісь абсолютно нові, з розряду тих, які так і хочеться випробувати. Сподіваємося, ви знайдете в цьому списку те, що підійде саме вашій дитині.

1. Браслет своїми руками.

Створення виробів своїми руками легко вводить дитину в стан «потоку», тобто повного занурення в зайняття. Ця концепція поширюється на шиття, в’язання, плетіння бісером і навіть складання білизни після прасування — будь-яка діяльність, займаючись якою дитина забуває про зовнішнє оточення.

2. Інверсія.

Заспокійлива сила розташування голови нижче рівня серця, також відомою як інверсія. Будь то розслаблення в позі дитини або нахили до пальчиків ніг або стійка на голові — подібна зміна позиції тіла чинить загальнозміцнювальну дію на вегетативну нервову систему, яка контролює реакцію організму на стрес. Інша заспокійлива поза-вправа — «собака мордою вниз». Ця поза добра тим, що сприяє спалюванню зайвої глюкози, що вивільнилася через підвищення рівня адреналіну.

3. Замісіть хліб.

Бабусі по всьому світу можуть підтвердити, що процес випічки хліба знімає стрес. Інтернет рясніє простими рецептами, по яких ваша дитина з радістю і з забрудненими руками м’ятиме і перевертатиме тісто. Краща частина полягає в тому, що врешті-решт у вас з’явиться домашній хліб, який наочно демонструє, що напругу можна сублімувати правильно і результативно.

4. Стрибай вище!

Можна влаштувати змагання по стрибках у висоту, довжину, на швидкість. Це відмінний спосіб випустити пару. Можна пострибати зі скакалкою під музику, підтримуючи ритм, або пограти в класики.

5. М’яч для гольфу під ступнями.

Катання м’яча для гольфу ступнями не лише поліпшить кровообіг, але і вплине на точки, що відповідають за розслаблення ніг. Для досягнення кращого результату катайте м’яч по усій поверхні ступні дитини, міняючи міру тиску.

6. На пробіжку!

Доведено, що біг знижує стрес, і іноді може бути ефективнішим, ніж похід до психолога. 10-хвилинна пробіжка не лише вплине на настрій вашої дитини, але і продовжить стресостійкість на декілька годин.

7. Тенісний м’яч на спині.

Старий прийом фізіотерапії — катання невеликого твердого м’яча по спині дитини — легкий масаж заспокійливої дії. Приділіть особливу увагу плечам, шиї, попереку — це типові місця скупчення напруги.

8. Велосипед.

Велосипед відходить в минуле, і дуже даремно. З введенням велосипедних доріжок і мощених трас в містах їзда на велосипеді стала безпечніша, ніж коли-небудь, і може бути потужною заспокійливою технікою. Це зайняття не чинить надмірного тиску на суглоби, розвиває баланс, замінює фізкультуру і може проводитися усією сім’єю.

9. Назви свою емоцію.

Коли переповнюють емоції, досить їх розпізнати, щоб почати заспокоюватися. Якщо дитина швидко заводиться, надається гніву, паніці або стає одержимою ідеальним виконанням завдання, попросите його назвати цю емоцію або стан. Придумайте спеціальні фрази, щоб допомогти дитині поговорити про це.

10. Штовхай стіну.

Цей прийом допомагає позбавитися від гормонів стресу без необхідності виходити на вулицю або навіть з кімнати. Попросіть дитину спробувати штовхати стіну впродовж 10 секунд в 3 прийоми. Цей процес дозволяє м’язам скорочуватися, а потім розслабитися, внаслідок чого виробляються гормони щастя, як після спортивного навантаження.

11. Вдячність.

Щоденник Вдячності схожий на звичайний особистий щоденник. Дослідження показали, що ведення такого щоденника робить позитивний вплив на успішність в школі й сприяє зниженню стресу в позакласній роботі. Краще завести окремий зошит, в якому дитина зможе записувати речі й події, за які він вдячний (які приносять йому радість), і зробити пару записів разом, щоб дитина зрозуміла концепцію.

12. Музика.

Музика здатна впливати на настрій, сон, рівень стресу і тривоги. Експериментуйте зі стилями, стежте за ефектом. Дуже скоро ви дізнаєтеся, що саме впливає на вашу дитину якнайкраще. Використайте музику для створення настрою в будинку, в машині, в дитячій.

13. Пиши від душі.

Для дітей трохи старше ведення щоденника з описом своїх почуттів — дієвий спосіб коригування стану, особливо якщо немає страху, що записи прочитають. Нехай у дитини буде зошит, який лежить в надійному місці, в якій вони зможуть написати про усі свої почуття. Важливо переконати дитину, що ви ніколи не візьмете його без його дозволу.

14. Танцюємо!

Додайте компонент фізичної активності до ваших сеансів прослуховування музики. Влаштуйте танцювальну вечірку у вітальні й спостерігайте, як чадо міняє свій настрій.

15. Зворотний відлік з 100.

Рахунок допомагає відволіктися від подразника, зворотний рахунок вимагає додаткової концентрації, але не перевантажує мозок.

16. Спів.

Танцювати під улюблену мелодію — чисте задоволення. Але спів вголос, навіть тоді, коли він невлад, сприяє виробленню ендорфінів, що приносить почуття задоволення і спокою.

17. Спостереження за рибками.

Ви коли-небудь ставили питання, чому в деяких зонах відпочинку є акваріум? В Університеті Ексетера у Великобританії виявили, що спостереження за рибками знижує кров’яний тиск і частоту сердечних скорочень. Чим більше акваріум, тим краще ефект. Щоб перевірити цю гіпотезу, візьміть дитину на озеро або в океанаріум.

18. Мильні бульбашки.

Це зайняття пов’язане з попереднім, тому що ґрунтовано на регуляції дихання. Дитина швидко набуде контролю над своїм диханням, а значить і станом, якщо дутиме на вертушку або надуватиме мильні бульбашки.

19. Водні процедури.

Заспокійливі ванни діють на дітей так само як і на дорослих. Використайте пару іграшок для ванни, щоб навчити малюка розслаблятися і відпускати турботи дня. Холодний душ робить на організм тонізуючий ефект. Прохолодна вода знижує напругу м’язів, покращує роботу серця і призводить до поліпшення настрою. Дослідження стану зимових плавців показало, що з регулярним зануренням у холодну воду знизилася напруга, втома і депресія.

20. Задуваємо свічку.

Запаліть свічку і дайте дитині задути її. Запалюйте знову і знову, поміщаючи свічку все далі й далі від нього, щоб йому довелося вдихати все глибше, щоб задути її. Це відмінний спосіб перетворити практику глибокого дихання на гру.

21. Ковток води.

Збезводнення зв’язують зі зниженням розумової діяльності. Налийте дитині склянку прохолодної води, нехай повільно вип’є. Спробуйте хоч раз — і побачите заспокійливий ефект, який робить ця процедура на нервову систему.

22. Дихай животом.

Більшість дихає неправильно, особливо в стресовій ситуації. Нехай дитина уявить, що живіт — це кулька. Попросіть зробити глибокий вдих, щоб його надути, і видих — щоб здути. Відчуєте ефект вже на 5-й раз.

23. Візуалізація.

Використовуючи картинки з журналів, дитина може зібрати на великому постері колаж своїх інтересів, фантазій і цілей. В процесі творчості вона зможе прийти до нових відкриттів про себе, і зосередження на позитивному вмить міняє настрій до кращого.

24. Первісний клич.

Іноді емоцій стає надто багато, щоб тримати їх в собі. Нехай дитина встане з широко розставленими ногами й піднятими руками й відчує, як емоції киплять в пальцях ніг, піднімаються вище по ногах і усьому тілі й вириваються через рот. Не треба кричати слова або дотримуватися якоїсь програми, нехай робить це так, як йому зручно.

25. Малювання.

Малювання не лише відволікає від джерела роздратування, але і розвиває стійкість до стресу в цілому. Зараз тюбики з фарбою — не єдиний допоміжний засіб, існують спеціальні інтерактивні дошки, ігрові застосування й інші помічники : наприклад, піна для гоління і фіранка у ванні.

Джерело

Профорієнтаційна робота в 10-х класах.

 До нашого закладу освіти сьогодні завітали педагоги з Київського професійного ліцею будівництва та комунального господарства.

Педагоги коротко розповіли про заклад, про себе (професія і яку практику ведуть в ліцеї), умови прийому до їх закладу. Ким діти можуть вийти із закладу (здобувають дві-три спеціальності одночасно) і отримують після закінчення ліцею ступінь бакалавра.
Наприкінці профорієнтаційної бесіди педагоги роздали листівки з інформацією про їх навчальний заклад.



Проведення заняття на тему "Булінг" патрульними Київщини

 

До нашого закладу завітала старший інспектор патрульної поліції Світлана Бульвін 22 вересня у 5-6 класи з профілактичною бесідою про булінг. 

Патрульні розповіли дітям, що таке булінг, як його розпізнати та що робити, якщо постраждали від нього.

Пам’ятайте! Насильство над дитиною, здійснене дорослими, однолітками — неприпустима річ у стосунках людей.
І у сім'ї, і в школі дитина має право на те, щоб до неї ставилися з повагою, не ображали. Ніхто, у тому числі батьки, однолітки не мають права принижувати дитину, поводитися жорстоко — це карається законом!

Навчіть дитину розрізняти поняття "добро" і "зло". Все, що принижує людську гідність — є зло. Все, що звеличує гідність людини — добро.
Якщо ваша дитина, її друзі чи однокласники стали жертвами таких дій, зверніться за допомогою:👩🏻‍🏫до адміністрації школи;👮🏻‍♀️до шкільного офіцера поліції, дільничного поліцейського чи працівника ювенальної превенції.
Зателефонуйте:☎️на гарячу лінію з попередження домашнього насильства — 116 123 (безкоштовно з мобільних) чи 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних);📱на спецлінію 102;📨або напишіть у поліцейський чат-бот #ДійПротиНасильства https://t.me/police_helpbot.


Інспектор наголосила:
Важливо
❗️
Завжди звертайте увагу на психологічний стан дитини, особливо коли вона повертається зі школи. Адже не всі діти можуть поділитися труднощами та, зазвичай, мовчать про випадки булінгу в школі. Спілкуйтеся з ними та наголошуйте, що вони завжди повинні звертатися до вас за допомогою.

Після заняття учениця подарувала патрульній браслет, який вона сама сплела.

22 гри зі словами для розвитку мовлення, логіки та асоціативного мислення.


 Ці ігри запропонувала психологиня Світлана Ройз на своїй сторінці в Фейсбуці. В них можна грати лежачи на дивані чи в дорозі. Деякі з них підходять навіть 3-річним дітям. Завдяки подібним іграм в дітей розширюється словниковий запас, вдосконалюється логіка, асоціативне мислення, розширюється сенсорний досвід тощо. 

1. Чотири слова

Вибираємо 4 абсолютно не пов'язаних між собою слова. Використовуючи їх, складаємо по черзі невеликі розповіді. (Дітям від 8 років можна запропонувати і 5-6 слів.)

2. Безліч слів

Обираємо велике слово. З його букв кожен на своєму аркуші складає і записує багато маленьких. (Діти можуть спочатку бути в команді з дорослими, а потім вони швидко стають самостійними гравцями).

3. Малювання словом

Вибираємо «складне» для дитини слово, яке складно писати або вимовляти. Придумуємо, що саме будемо малювати. Наприклад, намалювати фігурку кота, використовуючи тільки загадане слово (пишемо його багато разів в різних площинах).

4. Навпаки

Говорити слова навпаки, без запису їх. (Наприклад, Чайник – кинйач, стіна – анітс тощо).

5. Пошук слів

Знайти і назвати слова, які оточують вас за ознаками: смачні, що звучать, ароматні, тверді, м'які, рухомі і т. д. (Так ми включаємо різні канали сприйняття дитини. Слово стає «дверима» в сенсорний світ).

6. Букви – у слово

Написати врозкид на аркуші літери, з'єднувати букви лініями в слова.

7. Покажи слово

Один гравець загадує слово іншому. Останній показує його пантомімою.

8. Я загадав

Розповісти про задумане слово, не називаючи його. (Наприклад: Я загадав – білий, холодний, скрипить під ногами, тане...).

9. Індукція – дедукція

Гравець загадує подумки предмет. Решта повинні його вгадати, ставлячи запитання, на які він може відповісти тільки «так» або «ні» (з меншими дітьми можна починати із загадування тварин і частин тіла).

10. Остання буква

Кожен гравець говорить слово, яке починається на останню букву попереднього слова.

11. Рима

Називаємо 4 (або два) випадкових слова, на які шукаємо риму або з якими придумуємо чотиривірш.

12. Буква

Називаємо слова тільки на задану букву. (Варіант для дорослих: слова – предмети на задану букву, які можна покласти в трилітрову банку).

13. Шукаємо подібне

Називаємо два випадкових слова – чим вони можуть бути подібними?

14. Чарівна мова

Для дітей, які навчаються розбивати слова на склади. Розмовляємо, перед кожним складом додаючи додатковий склад (жи, ма, хрю...).

15. Нісенітниця

Говоримо початок речення, до якого потрібно придумати абсолютно дивне, нереальне продовження.

16. Казка

Складаємо казку разом – кожен говорить по реченню.

17. Асоціації

Один гравець називає слово, наступний – свою асоціацію на це слово (дітям можемо пояснити так: називаєш перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово). Наступний гравець називає свою асоціацію – на попередню і т. д.

18. Це слово вміє…

Описуємо слово його «вміннями». Наприклад: чай вміє зігрівати, розливатися на стіл, охолоджуватися тощо.

19. Картина

Називаємо слово. По черзі розповідаємо, яку «об'ємну» картину ми бачимо, коли вимовляємо це слово (наприклад, для одного гравця слово «чай» означає: сім'я сидить за столом і розмовляє, для іншого – чайна плантація і збирачі чаю, для третього – стіл, накритий скатертиною, грає музика, для четвертого – чайна церемонія, для п'ятого – людина сама стоїть біля вікна, насолоджуючись самотністю і чаєм.

20. Антоніми

Називаємо слова і шукаємо до них антоніми.

21. Неіснуюче слово

Придумуємо неіснуючі слова, і що б вони могли означати мовою інопланетян.

22. Пташина мова

Говоримо один з одним на «тарабарській» мові, намагаючись за інтонацією вгадати, про що кожен говорить.

Джерело

Як розпізнати стрес у підлітків?

На жаль, якщо ваша дитина каже, що вона в порядку, це не завжди може бути так. Важливо вчасно розпізнати ознаки стресу у дитини, щоб відреагувати на них, підтримати та забезпечити психологічний комфорт.
 
⚠️Ознаки стресу різняться, залежно від віку. Для підлітків характерними є такі ознаки:
 
🔹 соматичні (тілесні) реакції на критичні події, які проявляються у фізичних симптомах (біль у животі, головні болі, млявість тощо)
🔹 проблеми зі сном, нічні кошмари
🔹 підвищена збудливість або навпаки – апатія
🔹 незібраність (розсіяність уваги)
🔹 погіршення пам’яті, забудькуватість
🔹 намотування волосся на палець, кусання нігтів, покашлювання, тремтіння рук (так звані компульсивні прояви)
🔹 спроба віддалитися від батьків, уникнення спілкування, замкненість
🔹 поганий сон та кошмари, а від того сонливість у денний час та втрата сил
🔹 небезпечна для здоров’я та життя поведінка (наприклад, спроби запису у територіальну оборону; знецінювання спроб дорослих забезпечити безпеку,зокрема відмова евакуюватися, йти у сховище; прогулянки у небезпечних місцях тощо)
🔹 нехтування своїми звичними обов’язками
🔹 спалахи гніву, агресивна поведінка, зокрема щодо близьких дорослих
🔹 відмова від їжі.
 
Пам’ятайте‼️
Підлітки зазвичай тримають всі свої почуття у собі, що може призвести до розвитку депресивних станів. Вони також можуть робити вигляд, що «все нормально», коли це зовсім не так, і їм психологічно важко. Водночас, ваша ненав’язлива увага, доречні жарти, розмови про емоції та почуття (перш за все, говоріть про себе і не примушуйте говорити дитину), слова наснаги чи доторки, які дозволяє ваш підліток, здатні підтримати та надати дитині почуття єдності зі «своїми», безпеки та захищеності.

Знайти більше можна тут