Нещодавні обстріли всієї території України показали, що навіть здавалося б у тилових районах є значна небезпека і як ніколи актуально ховатися в укриттях. Дитяча психіка особливо вразлива, вона відчуває навіть найменші зміни в поведінці дорослих. Саме тому батьки та вчителі мають знати, як правильно транслювати свої емоції при дітях та як відволікти їх від тривожних думок під час повітряних атак.
“Нова українська школа” поговорила з практичною психологинею Ольгою Шабловською й лікаркою-психологинею та психотерапевткою Анною Воробей про те, як під час обстрілів заспокоїти дітей та чим їх відволікти в укритті чи бомбосховищі.
СПОЧАТКУ ФІЗИЧНА БЕЗПЕКА, ПОТІМ – ЕМОЦІЙНИЙ СТАН
Лікарка-психологиня та психотерапевта Анна Воробей каже, що під час обстрілів батькам першочергово потрібно подбати про фізичну безпеку як самих себе, так і своїх дітей. Чітко скажіть дитині, що зараз тимчасово небезпечно і вам необхідно піти в безпечне місце.
“Приділяти увагу емоційному фону дитини варто вже тоді, коли перебуваєте в умовах відносної безпеки – наприклад, в укритті. Водночас батьки мають керуватися стійкістю свого емоційного стану. Адже діти, особливо до шести років, повністю орієнтуються на емоційну реакцію батьків (міміка, голос, поведінка). Якщо дорослі самі панікують та тривожаться, то й дитина починає переймати їхню реакцію“, – розповіла Анна.
Емоційний стан дорослих, який виникає внаслідок надзвичайної ситуації, може бути ще більш травматичним для дітей, ніж сама подія, каже психологиня Ольга Шабловська.
“Якщо доросла людина відчуває сильну тривогу, має прояви істерики, панічних атак або інші реакції, які виникають унаслідок стресу, то варто відійти в окреме приміщення й там уже поплакати, похвилюватися, виговоритися. А з дітьми хай залишиться та людина, яка може спокійно розмовляти та комунікувати”, – розповіла Ольга.
Анна також радить батькам заздалегідь потренувати з дітьми алгоритм дій на випадок повітряної тривоги й обстрілів. Якщо дитина буде знати, що це та як правильно діяти, то стрес у неї зменшиться.
“Наприклад, можна пройтися з дитиною до найближчого укриття, скласти заздалегідь тривожний рюкзак (або рюкзак безпеки, як пропонують їх називати деякі психологи, – ред.).
Якщо дитині більше десяти років, можна частково віддавати їй відповідальність. Нехай самостійно збере свій рюкзак, а батьки лише підкажуть, що їй потрібно. Якщо дитина менша, то важливо покласти до рюкзака її улюблену іграшку. У малечі формується прив’язаність до об’єктів, тож, коли іграшка поруч, вони почуваються безпечніше”, – наголосила психологиня.
ЯК РОЗПІЗНАТИ, ЩО ДИТИНА ТРИВОЖИТЬСЯ
За словами Ольги Шабловської, діти проживають тривогу по-різному. Одні можуть почати плакати, інші проявляти надмірну активність, ще інші ніби завмирають.
Також зверніть увагу й на тілесні прояви:
- поблідніння;
- сильне потовиділення;
- пришвидшене серцебиття;
- тремтіння рук та ніг;
- переривчасте дихання.
ЩО РОБИТИ, ЩОБИ ЗНИЗИТИ РІВЕНЬ ТРИВОГИ В ДІТЕЙ
Після почутих обстрілів чи вибухів у дітей спочатку настає шоковий стан, вони намагаються зрозуміти, що відбулося. На цьому етапі вони повністю копіюють реакцію дорослих. Якщо всі спокійні, то й дитина не буде хвилюватися.
“Першочергово потрібно сказати, що ми в безпеці, а також зазначити, що якщо хтось відчуває ті чи інші тілесні прояви тривоги – це нормально, це природна реакція організму на стресову подію. Це зараз мине”, – розповідає Ольга Шабловська. Також дитині можна дати води або смоктальну цукерку – це допомагає заспокоїтися.
Якщо в дитини від трьох до шести років сталася істерика, батькам варто встановити зоровий контакт на одному рівні.
“Можна взяти дитину на руки, сісти поруч та обійняти, водночас потрібно дихати спокійно і в однаковому темпі. Так ви “заряджаєте” дитину власним спокоєм. Потім поясніть, що відбулось і які ваші подальші плани. Наголосіть, що зараз усе добре, ви в безпеці. Інтонації в такій розмові мають бути рівними, а тембр – низьким”, – додає Анна Воробей.
Унаслідок стресу замість істерики дитина може стати надмірно активною: почати бігати, метушитися, робити те, що було їй не притаманне. Таких дітей варто долучити для якоїсь корисної справи. Це допоможе їм вивільнити надмірну тривогу. Наприклад, запитати в людей в укритті, хто хоче води і принести її охочим, радить Ольга Шабловська.
Що краще не робити
Анна Воробей зазначила, що не можна заперечувати емоції дитини. Наприклад, казати “не плач”, “не бійся”, “не хвилюйся” тощо. Зустріньтеся з емоціями малечі, легалізуйте їх, прийміть, розділіть їх із дитиною й лише тоді заспокоюйте.
З ДІТЬМИ РІЗНОГО ВІКУ ГОВОРІТЬ ПО-РІЗНОМУ
Чим менша дитина, тим більше інформації варто переводити в ігрову форму.
“Діти садочкового віку переймають почуття безпеки через дотик, тому розповідати їм про обстріли, які вони тільки що почули, краще взявши дитину на руки або обійнявши її. Дітям шкільного віку варто докладніше пояснювати ситуацію. Говоріть про фактичні події, які сталися, не вдаючись у подробиці”, – каже Ольга Шабловська.
Відповідайте спокійно, а якщо у вашому населеному пункті “прилетіло”, то так і кажіть. Коли дитина ставить уточнювальні запитання – відповідайте.
“Але надавайте стільки інформації, скільки готова взяти дитина. Не перевантажуйте її деталями. Бо іноді, даючи відповіді, ми можемо ще більше її емоційно травмувати, ніж це було до обстрілів чи вибухів”, – зазначила психологиня.
Анна Воробей також радить маленьким дітям розповідати інформацію про війну у вигляді казки про добро і зло або ж через порівняння з головними героями улюбленого мультику, залежно від того, чим дитина цікавиться.
ВПРАВИ ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ
- Для стабілізації емоційного стану використовуйте руханки для тіла: наприклад, простукайте його. Починаємо простукувати тіло зверху вниз: спочатку руки, потім тулуб, грудну клітку, живіт, ноги, а потім попросіть когось, хто поруч, простукати спину.
- Ще одна дієва вправа для заспокоєння називається “Метелик”. Складаємо руки, захоплюємо один великий палець за інший, щоби вийшов метелик. Потім кладемо руки на груди і “крильцями” у вигляді кінчиків пальців починаємо простукувати грудну клітку плавними похлопувальними рухами.
Більше вправ для заспокоєння можна знайти тут.
ТОП ПОРАД – ЧИМ РОЗВАЖИТИ ДИТИНУ В УКРИТТІ ЧИ БОМБОСХОВИЩІ
- Пластилін
Попросіть дитину щось зліпити: батьки заспокояться, а внутрішня тривога малечі спрямується на конкретні дії.
- Рахуємо людей за спільними рисами
“Ще в укритті можна порахувати, скільки людей одягнені в шапки або скільки людей у червоних куртках. У цьому контексті тривожний стан дитини, коли вона нічого не контролює, ви переносите в зовнішній світ, де вона може щось вирішувати”, – радить Анна Воробей.
- Графік
У випадку довготривалої тривоги (понад п’ять годин) продумайте графік в укритті. Чим молодша дитина, тим чіткішим має бути розпорядок дня.
“Наприклад, спочатку ми робимо дихальні вправи, потім ми граємось, у таку годину в нас перерва на їжу, а зараз тиха година. Сон дає можливість нервовій системі стабілізуватися. Старшим дітям підійдуть будь-які ігри на кшталт “крокодил”, “вгадай, хто я”, “я візьму із собою на острів…”, – розповіла Анна Воробей.
- Малювання
Це допоможе вивільнити різні емоції. Навіть якщо діти малюють щось страшне, у чорних кольорах – це нормально.
- Співи
“У стані тривоги наш слух дуже активований, і коли починаємо співати, ми розслабляємось та отримуємо позитивні емоції”, – розповідає Анна.
У випадку довготривалої тривоги необхідно періодично змінювати активності. Діти не можуть довго малювати чи гратися, адже їхня увага нестійка.
Нагадаємо, що раніше МОН опублікувало добірку активностей, які вчителям можна використовувати в роботі з дітьми під час перебування в шкільному укритті.
Ірина Троян, “Нова українська школа”
