Цей порадник для вчителів пропонує низку активностей для різних вікових груп, які викладачі та адміністрація закладів загальної середньої освіти можуть організувати для дітей, щоб допомогти їм емоційно та фізично впоратися з перебуванням у бомбосховищі під час повітряної тривоги.
Вікові групи, на які розраховані вправи:
- початкова школа (6–10 років)
- середня школа (11–14 років)
- старша школа (15–18 років)
Рекомендації, які допоможуть у непростій ситуації.
Безумовно, школярі вже були в бомбосховищах та укриттях із батьками, але було б помилкою вважати, що попередній досвід допоможе дітям бути спокійними та врівноваженими в будь-якій ситуації. Особливо якщо стане дійсно страшно, а це може трапитися коли завгодно.
Паніка – завжди ірраціонально. Вона може накрити в будь-який момент, тож корисно розуміти, як її вгамувати, а ще краще – попередити. Ми зібрали кілька порад, які допоможуть вам у кризовій ситуації (або взагалі уникнути її).
1. Проговоріть план дій.
Діти мають чітко розуміти, що саме, коли та як роботи. Тому так важливо проводити тематичні виховні години та тренування, а також створювати пам’ятки. Домовтеся, що після сигналу тривоги діти мають взяти тривожні рюкзачки та спокійно, без шуму і зайвого поспіху, піти за вами в укриття. В укритті вони мають розміститися на заздалегідь визначених місцях та чекати подальших інструкцій.
2. Стежте за тим, як почувають себе діти.
Знаходження в укритті вже само собою є стресом: замкнутий та не надто привітний (зазвичай) простір може погано вплинути на самопочуття не лише дитини, а й дорослого. Тому будьте уважні та стежте за поведінкою і самопочуттям учнів. Частіше запитуйте, чи все добре, як вони себе почувають, що ви можете зробити, аби допомогти. Школярі бачитимуть, що вам не все одно, що ви теж хвилюєтеся за них, що ви поруч, і так їм буде набагато легше.
Якщо ж ви бачите, що щось пішло не так, що хтось із дітей у ступорі чи на грані паніки, покличте на допомогу колегу чи медичного працівника.
3. Відповідайте на запитання.
Та не бійтеся обговорювати емоційний стан. Так, дітям може бути страшно та неприємно знаходитися в укритті, але якщо ви уникатимете розмови про це, навряд їм стане легше. Звісно, вестися на провокацію та починати детально обговорювати, що відбуватиметься, якщо люди, наприклад, опиняться під завалами, не варто, але й зовсім уникати складних питань – теж не вихід.
4. Підготуйтеся.
Звісно, ми знаємо, що ЗСУ нас захищають, та сподіваємося, що все буде добре, а тривоги під час освітнього процесу лунатимуть якомога рідше. Але вчитель має бути завжди готовий до різних ситуацій. Пропишіть власний алгоритм дій та доберіть вправи й активності, які використовуватимете під час перебування з учнями в укритті. Або ж, якщо ви вирішите продовжувати освітній процес, визначте, як саме це робитимете.
5. Скористайтеся порадами спеціалістів.
Організація UNICEF Ukraine опублікувала Порадник для вчителів, у якому ви знайдете активності для учнів та учениць, які допоможуть провести час у бомбосховищі активно і з користю.
Також вам стануть у пригоді поради, розроблені експертами Міністерства охорони здоров’я разом із дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз.
Вивчіть техніки психоемоційної саморегуляції та покажіть їх учням (про них ми детально писали у статті «Саморегуляція психоемоційного стану: дієві прийоми»).
Вправи для заспокоєння
Якщо ви бачите, що учні знервовані, важливо не допустити паніки. Тож зіграйте на випередження та запропонуйте їм виконати кілька вправ, що допоможуть заспокоїтися.
Вправа «Бурулька»
Попросіть дітей встати, заплющити очі та підняти руки вгору. Нехай спробують уявити, що вони – бурульки, а для цього напружать усі м'язи тіла. Потрібно завмерти в цій позі на 1-2 хвилини та максимально зосередитися на відчуттях. А тепер нехай діти уявлять, що вийшло сонечко, що під його промінчиками бурулька починає танути, та поступово розслаблюють спочатку кисті рук, потім плечі, шию, тулуб, ноги. Нехай запам'ятають, що відчували під час розслаблення. Виконайте цю вправу разом із дітьми кілька раз, поки вони не заспокояться.
Вправа «Муха»
Попросіть дітей сісти зручніше, руки покласти на коліна, плечі та голову опустити. очі заплющити. А теперь нехай уявлять, що їм на обличчя відчайдушно намагається сісти муха. Вона підлітає то до носа, то до рота, то до очей, то намагається сісти на лоба. Завдання школярів полягає в тому, аби, задіявши тільки м'язи обличчя та не розплющуючи очей, зігнати надокучливу муху. Вчитель керує вправою, називаючи частину обличчя, до якої підлітає комаха. Це чудово розминка, що допомагає відволіктися.
Вправа «Цитрус»
Запропонуйте дітям сісти так, як зручно, покласти руки на коліна, опустити голову та плечі, а очі – заплющити. Тепер нехай спробують уявити, що у правій руці вони тримають лимон / апельсин / лайм / мандарин (узагалі будь-який цитрус, що подобається). Далі учні мають почати повільно стисткати уявний фрукт і відчути, як із нього починає витікати сік. Нехай стискають цитрус доти, доки не вичавлять увесь сік. А тепер можна уявити, що в лівій руці також знаходиться цитрус, та повторити вправу. А потім – виконати вправу одразу обома руками.
Вправа «Абстрагування»
Попросіть учнів заплющити очі та зосередитися на навколишніх звуках. Упродовж 1 хвилини вони мають прислухатися буквально до всього. Діти почують чимало звуків, на які у звичайній ситуації навіть не звернули б уваги, але водночас вони зможуть абстрагуватися від ситуації та зосередитися на своїх відчуттях.
Вправа «Точковий масаж»
Запропонуйте учням помасажувати вказівними пальцями обох рук ділянки на лобі між бровами, на скронях і за вухами. Ця проста вправа допомагає швидко заспокоїтися та розслабитися. Також можна потерти долоні одна об одну: робіть це доти, доки не відчуєте тепло. Потім ніби «вмийтеся» долонями, помасажуйте мочки вух, розітріть вуха.
А ще прихопіть із собою в укриття розмальовки. На перший погляд це надто просто, але насправді вони неабияк допоможуть дітям заспокоїтися, сконцентруватися та відволіктися, до того ж працює цей метод із учнями будь-якого віку! Так само допоможе звичайний пластилін. А веселі співи та казки – взагалі маст-хев!
