Розповідаємо про сутність уваги, її види, параметри, значення та шляхи розвитку уваги в дітей
Завдання на розвиток уваги
«Розумна дитина, але неуважна», «Знає, але припускається помилок через неуважність». Звичне зауваження від учителів. І часто трапляється, що в дошкільному віці жодних проблем із увагою наче й не було, а тільки-но дитина йде до школи, частішає: «уважніше», «неуважно» тощо. Що ж такого стається з увагою дитини чи із самою дитиною, що проблеми уважності стають такими відчутними?
Насправді нічого особливого з дитиною не трапляється і її увага (якщо йдеться про нормотиповий розвиток) нікуди не зникає. Навчання в школі вимагає від дитини нового рівня уважності та зосередженості. Не всі діти взмозі із цим собі зарадити, а особливо на початках. Нервова система першокласника чи першокласниці має навчитися правильно реагувати на нові виклики. А ще – дозріти.
Якщо помилки через неуважність трапляються подекуди, то це цілком нормально. Психіка дитини ще не сформована і такою вона буде принаймні до 16 років. Окрім того, можливі й такі причини неуважності дітей та дорослих: не виспалися, нецікаво, зголодніли тощо. Особливо це актуально в сучасному світі, сповненому швидкоплинних подій і бурхливих інформаційних потоків.
Якщо ж прояви неуважності трапляються часто, вони здатні суттєво нашкодити дитині: у неї послаблюється мотивація, знижуються самооцінка та академічна успішність. В окремих випадках дефіцит уваги (особливості нервової системи, пов’язані з порушенням уваги) може потребувати лікування або щонайменше великої кількості додаткових зусиль, щоб звичайні процеси життєдіяльності відбувалися відповідно до темпу вікових норм.
Висновок такий: увага – надзвичайно важливий процес нервової системи людини. Порушення уваги позначається на всіх складових психіки, суттєво впливаючи на якість життєдіяльності людини. І мова не лише про механічні помилки в контрольній роботі.
Отож, увазі дітей як базовому когнітивному процесу потрібна особлива…увага.
Що ж таке увага?
Увага – це процес психіки, який лежить в основі пізнавальної і вольової діяльності людини, впливаючи на її здатність сприймати й обробляти інформацію і на основі цього якісно взаємодіяти з навколишнім світом.
Більшість процесів нашої психіки, як-от здатність до пізнання, пам'ять і навіть мовлення багато в чому залежать від рівня уваги.
Увага дає змогу зосереджуватися на певних об'єктах або подіях, виокремлюючи їх із загального потоку інформації, що сягає людської свідомості. Ця здатність є ключовою для ефективного сприйняття, мислення, ухвалення рішень і взаємодії з навколишнім світом.
Увага – це досить складна функція нашої психіки. Відома метафора І. Павлова про те, що увага схожа на промінь ліхтарика. Це не значить, що навколо освітленого місця пустка. Просто неосвітлені речі ніби не мають у цей момент значення. Увага дає нам змогу виділити із хаосу інформаційного й сенсорного потоку саме те, що потрібно зараз, освітивши його.
Для якісної взаємодії зі світом і особливо для навчання вміння спрямовувати потік своїх зусиль у потрібне місце вкрай важливе.
Увага як діяльність нервової системи є енерговитратною процедурою для мозку. І якщо незріла психіка і так відчуває дефіцит енергії, то увага такої людини буде розсіюватися. Іншими словами, мозку бракуватиме потужності й палива, щоб підтримувати увагу, особливо якщо вона не тренована. Висновок другий: увагу можна й треба тренувати. Щоб з’ясувати, як саме, слід з’ясувати декілька важливих моментів про види та властивості уваги.
Що таке мимовільна і довільна увага?
Увага – надзвичайно різноплановий процес психіки.
Мимовільна увага – це пасивна увага, до якої ми не докладаємо зусиль. Щось упало, і ми автоматично повернули голову в той бік. Для життєдіяльності мимовільна увага є надзвичайно важливою. Це захисна функція організму, яка допомагає йому реагувати в небезпечний момент. Окрім того, завдяки увазі багато побутових речей ми виконуємо автоматизовано, як-от, ідемо сходами.
Але мимовільна увага приховує і негативну сторону, коли мимоволі (поза власним бажанням) ми долучаємося до процесів, які відволікають нашу увагу. У сучасному світі таких подразників сила-силенна, наприклад, безконтрольне користування гаджетами. Вони виснажують енергію нервової системи, і мозок буквально позбавляється ресурсу для здійснення вольового зусилля. Тоді зосередитися на чомусь важливому людині стає нереально. Ця проблема стосується і дорослих, і дітей. Урахуйте, що дитяча психіка ще не дозріла, як і ті частини мозку, які відповідають за саморегуляцію, а тому годі вимагати від дитини, щоб вона самостійно контролювала екранний час. Дитина фізично не в змозі цього зробити.
Для навчання важливо зміцнювати довільну увагу.
Довільна увага пов’язана з вольовим зусиллям і здатністю до контролю. Іншими словами, завдяки довільній увазі ми здатні зусиллям нашої волі зосередити увагу на тій чи іншій діяльності. Нейробіологи наголошують, що за довільну увагу відповідають лобні долі мозку, які поступово дозрівають до 8–9 років, і дитина уже може (завдяки тому, що її мозок фізично здатен це робити) докладати більше вольових зусиль, щоб виконати ту чи іншу діяльність, програмувати її і на довше зосереджуватися. Довільна увага тісно пов’язана зі здатністю до самоконтролю й регуляції. Саме тому РДУГ (Розлад дефіциту уваги та гіперактивності) часто супроводжується гіперактивністю, тобто нездатністю до програмування, регуляції й самоконтролю.
Довільна увага – важлива функція нервової системи. Ми йдемо чистити зуби, здатні зосередитися на важливому завданні тощо. Зрозуміло, що й для того, щоб уважно слухати вчителя на уроці, уважно читати, виконувати поставлене завдання, має бути розвинена довільна увага.
Тепер з’ясуймо, як допомогти дитині стати уважнішою.
Причини неуважності дітей
Діагностика неуважності є непростим завданням, адже причин слабкої уваги може бути багато. Ось основні:
- Незрілість психіки – дитина фізично не здатна довго утримувати увагу. Дитині одномоментно треба обробляти величезну кількість інформації і враховувати багато факторів. Тому варто добре подумати, у якому віці віддавати дитину в школу. А можливо, порадитися із фахівцем, якщо виникають сумніви.
- Найпоширеніша в сучасному світі причина порушення уваги школярів – перевантаження нервової системи. Навчання – далеко не найпростіша діяльність, і від неї дитина має відпочивати. При цьому сидіння у планшеті є не відпочинком, а додатковим навантаженням. Допомогти в такій ситуації мають режим, достатній сон, обмеження екранного часу.
- Стан розвитку великої моторики і неавтоматизована, недостатньо сформована координація тіла. Останні наукові дослідження доводять, що для стабільної роботи нервової системи вкрай важливі рухова активність і розвиток великої моторики з перших днів життя. Одна з причин дефіциту уваги учнів молодшого шкільного віку – це несформованість координації око – шия, коли дитина не в змозі стабілізувати голову й сфокусуватися на об’єкті. Це не надто рідкісна проблема. І коли учневі під час уроку треба зробити декількарівневі рухи: подивитися на дошку, у книжку, знову на дошку, він витрачає занадто багато енергії. Окрім того, причиною дефіциту уваги може бути хаотичність рухової активності очей. Така моторна незрілість здатна призвести до швидкого виснаження ресурсів уваги. Тому нейродослідження починаються з аналізу сформованості великої моторики та базових рефлексів. Відповідно, корекція часто включає різні фізичні вправи. Дитина повинна достатньо повзати у перший рік життя. Далі – багато лазити, стрибати, бігати. І це не тільки про фізичне здоров’я, а й про увагу. Тому потрібно дбати про розвиток великої моторики, координації та балансу, достатню рухову активність. Варто пам’ятати, що спритність тіла пов’язана зі спритністю психіки.
- Причиною слабкої уваги може бути тривожність. Наприклад, психологи використовують термін математична тривожність, коли дитина починає хвилюватися від думки про математику, і її увага в цей час розсіюється.
Слухова й зорова увага та параметри уваги
Отож, увагу треба розвивати в комплексі із загальним фізичним розвитком, але водночас необхідно давати й спеціальні навантаження на увагу. Ще один важливий момент: увага тісно пов’язана з пам’яттю. Тому, ураховуючи різноплановість уваги як психічного процесу, вправи на розвиток уваги для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (час, коли мозок максимально пластичний) мають включати:
- завдання на розвиток слухової уваги – здатність виділяти із потоку головне за допомогою слуху;
- завдання на розвиток зорової уваги – здатність фокусуватися на важливому і схоплювати максимальну кількість необхідних деталей за допомогою зору;
- завдання на розвиток пам’яті.
Окрім того, для успішного навчання слід розвивати різні параметри уваги. А саме:
- стійкість уваги;
- зосередженість;
- здатність до перемикання уваги;
- розподіл уваги;
- обсяг уваги.
Завдання для розвитку уваги для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
- Важливими є завдання, які впливають на розвиток гальмівних процесів психіки, тобто її здатність вчасно загальмувати мимовільну увагу і спрямувати зусилля відповідно до цілі. Для цього будуть корисними різні нейрозавдання (нейроігри, нейромоторні вправи, нейрогімнастика, нейропрописи, малювання і письмо двома руками одночасно, завдання на розвиток міжпівкульної взаємодії), виконання яких потребує особливого рівня зосередженості.
- Із малюками з найменшого віку корисно виконувати завдання, у яких треба знайти відмінності або ж відшукати схожі предмети. Така робота розвиває спостережливість і вміння помічати деталі. Малят 3–4 років зацікавлять завдання із динозавриками. Для старших підійдуть завдання «Невгамовні чоловічки» та комплект «Пара без пари».
- Важливими є усі завдання, у яких пропонується відшукати чи зіставити об’єкт і його тінь. Це тренуватиме вміння визначати образ предмета. А для цього потрібна увага, щоб не упустити дрібні відмінності. Такі завдання потрібно поступово ускладнювати.
- Усім дошкільнятам та школярам важливо виконувати графічні диктанти та різноманітні графічні завдання по клітинках. Щоб розвивалася слухова увага, інструкцію має читати дорослий. А якщо дитина сама стежитиме за вказівками, то це буде корисним для розвитку зорової уваги. Графічні диктанти варто включити в підготовку до школи, найпростіші слід виконувати починаючи з 4–5 років.
- Дошкільникові пропонуйте лабіринти. Є правило, що перед школою дитина має пройти їх силу-силенну.
- Пропонуйте дошкільнятам завдання, у яких треба скопіювати малюнок за зразком («Скопіюй фігуру», Малювання по клітинкаха, «Веселий кубик»).
- Для дошкільнят і школярів корисно працювати із зашумленими картинками (коли контури різних зображень накладаються одні на одних) та завданнями, в яких треба знайти певну клькість тих чи інших предметів. Наприклад, порахувати скільки трикутників на малюнку.
- Включайте в тренування уваги різні варіації таблиць Шульте.Крім того, маст хев для розвитку уваги – це тренажери на основі коректурних завдань. Коректурні таблиці (коректурні проби) розроблялися психологами як діагностичні з метою виявлення рівня уваги. Але згодом їх дедалі більше стали використовувати як тренувальні.
Ви можете запропонувати дитині таке завдання, маючи лиш одну будь-яку книгу. Відкрийте сторінку в книзі і попросіть дитину якомога швидше закреслити в тексті всі букви «м» (чи будь-які інші). Ускладнити завдання можна таким чином: нехай дитина одну букву закреслює, а якусь іншу підкреслює. Ще складніший варіант передбачає виконання роботи двома руками одночасно: в одній руці червона ручка, в іншій – синя. Дитина має підкреслити всі літери «м» червоною ручкою, а всі літери «н» – синьою. Спробуйте і переконайтеся, що це доволі непросто.
На основі коректурних проб створено різнопланові завдання різної складності. Прикладами таких завдань на розвиток уваги для дошкільнят і учнів молодшого шкільного віку є:
Поради батькам: увага тренується в процесі великої кількості вуличних ігор та низки різних видів спорту. Серед спортивних секцій у цьому сенсі найкориснішими будуть види спорту, які розвиватимуть влучність та швидкість реакції (настільний та великий теніс, ігри з м’ячем, дартс, кегельбан тощо). Також, шахи та всі види стратегічних ігор.
А ще, не забувайте, що книга є потужним інструментом розвитку уваги. Дослідження доводять: коли дитині багато читають із найменшого віку, у неї активізуються ті частини мозку, які відповідають за пам′ять, увагу й розвиток мовлення.
Авторка: Наталка Бачко, фахівчиня з домашнього навчання
