ПТСР – реакція психіки на травматичну подію. Посттравматичний стресовий розлад виникає, коли після пережитої травми вона не стає минулим, а наче переживається знову й знову. Симптомами ПТСР є повторне безконтрольне переживання травмувальної події, надмірне роздратування та напади люті, настороженість, постійна тривожність, саморуйнівна поведінка, складнощі в концентрації уваги, безсоння або нічні жахи.
Інколи людина з ПТСР може відчути раптовий флешбек: вона наче переноситься знову в момент, коли відбувається травмувальна подія. Людину огортає паніка. Цей стан може спровокувати будь-який натяк на травмувальну подію: запах, звук, емоції, тактильні відчуття, візуальні образи. Людина починає поводитися так, наче вона зіштовхується з тою самою небезпекою, яку вже пережила раніше, і тепер ніби рятується: кричить, плаче, ховається від небезпеки.
Що робити в такій ситуації? Як допомогти людині з ПТСР?
🔸 Переконайтеся, що немає жодної небезпеки.
Проявіть повагу до людини. Адже стан, який спричинив напад паніки, є несвідомим і відбувається не з бажання людини.
🔸 Якщо людина заподіяла собі шкоду, викличте швидку допомогу.
🔸 Скажіть людині, що вона не сама і ви готові її підтримати. Озвучте своє ім’я і запевніть, що поруч немає жодної небезпеки.
🔸 Коли людина відреагує на ваш голос, уточніть, чи вона вас чує, чи бачить.
🔸 Поверніть людину в “тут і тепер”. Опишіть місце, в якому ви знаходитеся, що бачите перед собою.
🔸 Якщо контакт із людиною вдалося встановити, запитайте її ім’я, попросіть сказати, що вона бачить перед собою.
🔸 Дайте людині зрозуміти, що ви поруч. З дозволу людини можете взяти її за руку, сісти поряд, подихати разом. Але торкатися людини можна тільки з її згоди, інакше вона може сприйняти це як небезпеку.
🔸 Щоб повернути людину в реальність і дати їй відчути контроль над своїм життям, поставте запитання, яке містить вибір: хоче вона чаю чи води, куди вона планує піти, що буде робити.
Головне, що треба пам’ятати: говоріть спокійним тоном, простими фразами, без зайвих емоцій. Людина не хвора, тому не слід її інвалідизувати.
Якщо ці дії не допомагають – зверніться по допомогу до медичних працівників.
