Техніка «Сніданок — обід — вечеря»
А. Кокоренко (модифікація О. Тараріної)
Мета: діагностика та корекція сприйняття людиною себе в оточенні інших людей.
Завдання:
• стабілізація самооцінки;
• розвиток емоціонального та соціального інтелекту;
• прийняття власних ресурсних і проблемних сторін особистості.
Інвентар: пензлі, фарби, баночка для води, білий аркуш паперу (А1).
Тривалість роботи: 40–45 хвилин.
Вікові рамки застосування: від 10 років і старше.
Алгоритм роботи
Вступ. Учасникам потрібно об’єднатися у групи по п’ять — сім чоловік. Тренер пропонує групам вибрати, що вони малюватимуть: сніданок, обід чи вечерю. Коли вибір зроблено, дається більш конкретна інструкція.
Основна частина
Щойно групи вибрали теми для малювання, учасники не мають права обговорювати, радитися за допомогою вербальних та інших засобів про те, хто, що і де малюватиме.
Завдання: кожному учасникові потрібно уявити себе у вигляді страви на сніданок (обід або вечерю). Час на роботу — 15–20 хвилин.
Після завершення роботи обговорення зазвичай починається з емоційного реагування групи загалом, а потім аналізується індивідуальна робота кожного.
Пропоновані запитання:
• Що це за страва? Яка вона? Чи давно була приготована? Як довго готувалася?
• Як часто цей продукт має з’являтися на столі?
• Ця страва звична для нашої культури чи належить до екзотичних кухонь?
• Як вона оформлена при подаванні?
• Це перша, друга чи третя страва?
• Які температурні та естетичні характеристики має страва?
• Яке місце на столі вона посідає?
• Як «почувається» страва в оточенні інших страв?
• Для кого вона була приготована?
Висновки. Техніка дає можливість побачити соціометричний зріз групи; простежити характер ставлення людини до себе та сприйняття себе в групі; звертає увагу на те, яку роль у групі обирає для себе людина.
