На рідних, що лишилися поруч лягає вдвічі більша відповідальність за збереження емоційного стану дитини у цей період.
Ми зібрали деякі рекомендації, які можуть допомогти дитині легше пережити цей непростий час.
✅ Нові традиції, ритуали. Це потрібно аби відчувати, що всі разом, є тут і зараз, життя триває. Одним із таких ритуалів може бути дзвінок (або повідомлення) до тата в один і той самий час. Це підтримка як для дитини, так і для тата. Проте важливо обговорити і варіанти, що робити, коли немає можливості вийти на зв’язок у визначений час.
✅ Також потрібно обговорити дії дитини у випадках коли їй потрібна увага, а батьки не можуть цього надати. Для молодших дітей підійде варіант обіймання з іграшкою, а для старших – написання листа чи надсилання голосового повідомлення. Коли у дорослих з’являється можливість поспілкуватись, перш за все потрібно подякувати дитині за її терплячість (так ви проявите повагу до дитини, та покажете її значимість).
✅ Створити «скриньку пам’яті». Можна зібрати в одному місці милі і важливі дрібнички, які можна діставати у важкі моменти. Сюди ж можна додати різні фото, малюнки, записки. Дитина це зможе робити як самотужки, так і разом з мамою. Також можна розглядати старі фотографії, згадувати різні родинні історії.
✅ Говорити тоді, коли дитина готова. Навіть якщо ви бачите, що вашу дитину щось турбує – не наполягайте на розмові, якщо вона сама цього не хоче. Особливо це стосується спілкування з підлітками. Дайте знати, що ви поруч, готові вислухати і підтримати, але не тисніть. Створіть такі умови, щоб дитина сама захотіла поговорити про те, що її турбує.
✅ Перемкніть увагу. Весь час переживання стресу лише поглиблює його. Знайдіть заняття, які можуть відволікати дитину (плавання, спорт, різноманітні гуртки та секції волонтерство, приготування їжі, навчання тощо).
🚩 Якщо тато отримав поранення – дитина обов’язково має про це знати. Подробиці можуть бути дозовані і згідно віку, але інформацію дитина має отримати вчасно і не від сторонніх людей. Відчуваючи зміни у стані мами, дитина може почати фантазувати. Фантазії провокують страх, а страх переростає в агресію. І мамі, якій і так складно, стане ще важче.
🚩 Якщо сталася трагедія і тато загинув – про це обов’язково має розповісти мама. Не психолог, бабуся чи інший родич, а саме найближча людина. Оскільки це «їхній світ», тож і погорювати потрібно разом. Але саме втрата рідної людини є тією ситуацією, коли важливо відвідати психолога. Адже саме фахівець може допомогти пережити втрату і вберегти психіку.
