Поведінкові особливості дітей вимушених переселенців від 7 до 12 років.


 ✅пошук у батьків відповідей на запитання: «Мамо, все буде добре?», «Коли це все закінчиться?», «А війни в нас не буде?»;

✅ потреба в захисті;

✅різка зміна поведінки;

✅очікування підтримки в дорослого;

✅програвання ситуації; замкненість;

✅усамітнення;

✅підвищена тривожність, плаксивість, роздратованість;

✅розлади сну, апетиту;

✅підвищена агресивність (на людей, предмети);

✅зануреність у свій світ; комп'ютерна залежність (агресивні ігри);

✅копіювання поведінки дорослих, манери спілкування; загальмованість;

✅поява комплексу «Я — поганий» і це я заслужив; загальмованість у пізнавальній сфері;

✅дитина ставить батькам значну кількість запитань;

✅відстороненість, уникання соціальних контактів;

✅постійне повторення розмов про подію;

✅неготовність чи небажання відвідувати школу;

✅відчуття та демонстрація страху;

✅проблеми з пам'яттю та концентрацією уваги;

✅проблеми соматичного характеру (фізичні симптоми, пов'язані з емоційним стресом);

✅занепокоєння долею інших постраждалих;

✅самозвинувачення та відчуття провини.

У підлітковому віці відбувається розчарування в батьках. Якщо у підлітка не склалися довірливі відносини з рідними, тоді вони шукають такі стосунки за межами родини, серед однолітків або старших за віком знайомих. Які будуть наслідки – залежить від середовища. Якщо підліток потрапляє у антисоціальну спільноту, тоді наслідки можуть бути руйнівні для його/її фізичного та психічного здоров’я. Якщо у підлітка є позитивне оточення, це матиме сприятливий вплив на його/її поведінку.

Телеграм-канал «Підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей за підтримки МОН.