Батьки, заради Бога, не робіть цих речей за свою дитину, якщо бажаєте їй щастя!

 Бажаючи найкращого, батьки намагаються допомогти дитині у всьому — у них більше досвіду, знань і сил. Чим це може зашкодити і що точно не треба робити замість дитини?


Якщо в перші кілька років життя дитини основне завдання батьків — забезпечити її безпеку, то в майбутньому вони повинні поступово навчити дитину обходитися без них. Як би сумно це не було, але рано чи пізно діти покидають батьків і починають жити своїм життям. У будь-якому випадку в благополучних сім’ях зі здоровим психологічним кліматом. До цього часу дитина повинна вміти сама про себе подбати, а батьки — передати необхідні навички.

Що не можна робити за дитину, щоб вона виросла самодостатньою?

1. Домашні завдання

Картина, коли уся сім’я вечорами сидить над уроками, — вже звичне кліше, що означає, що в родині є школяр. Батьки так намагаються допомогти дитині, що їй взагалі не треба думати: тато розв’язує задачі, мама малює/ліпить/шиє/креслить, бабуся пише твір, а дідусь майструє табурет на урок праці. Інтелектуальний розвиток всієї родини йде на повну, але чого вчиться при цьому сама дитина?

Не виключений такий варіант, що без допомоги і контролю дитина просто перестане виконувати домашні завдання. Але якщо перед нею не ставити жодних завдань, то не варто і чекати їх виконання. Допоможіть дитині так спланувати свій день і час на уроки, щоб вона могла не поспішаючи все виконати. Якщо щось не виходить — не поспішайте все робити самостійно, а допоможіть виправити конкретну помилку, підштовхніть в потрібному напрямку. Зате дитина зможе пишатися гарними оцінками, які будуть саме її досягненням і стимулом вчитися далі.

2. Вибирати професію

Величезна кількість абітурієнтів, які щороку беруть штурмом юридичний та економічний факультети, це аж ніяк не ознака того, що 17-річним підліткам найбільше в житті хочеться займатися фінансами або адвокатурою. Але їхні батьки впевнені: саме в цих професіях дитина досягне успіху.

До вибору професії й навчального закладу дійсно потрібно підходити з розумом і з розрахунком. Однак головним критерієм має бути бажання дитини, її схильності та здібності. Інакше це може закінчитися закинутим навчанням, скандалами або просто втратою кількох років життя, здобуваючи непотрібну освіту. Важко з цим змиритися, але ваша дитина може бути щасливою, подорожуючи на розбитому автобусі з власною рок-групою і взагалі не отримавши вищої освіти. А за тиск при виборі професії подяки ви точно не дочекаєтеся.

3. Нишпорити в її особистих речах і викидати їх

Навіть якщо вашій дитині стукнуло 30 років, вона живе окремо і виховує власних дітей — будьте обережні з її особистими речами, які залишилися у вас вдома. Це можуть бути коробки з якимись записками, листівками, зошитами, малюнками, дрібничками, світлинами, якими вона дорожить. Не варто думати, що все це — далеке минуле, про яке ваша доросла дитина не згадує.

Скільки б років не було вашій дитині — дайте їй можливість самій керувати своїми речами. Хочете зробити порядок — складіть в одну коробку все, що, на вашу думку, вимагає порядку, і віддайте дитині. Нехай вона сама вирішить, що робити з цими речами.

Звісно, в жодному разі не можна читати особисті щоденники, записки, вірші та інші записи вашої дитини. Якщо ви вимагаєте поваги до себе, то проявляйте її і до маленької людини, яка підростає поруч із вами.

4. Розв’язувати проблеми з друзями та “другою половинкою”

Якщо у вашої дитини виник конфлікт з ровесниками — не поспішайте рватися на допомогу. У деяких випадках втручання дорослих дійсно необхідне. Наприклад, коли дитину принижують і фізично ображають однокласники. Однак і тоді розмовляти ви повинні не з цими дітьми, а з їхніми батьками та педагогами, які можуть бути свідками неправильної поведінки.

Якщо ж у дитини проблеми в романтичних стосунках — не втручайтеся, поки вона сама не попросить поради. Ваша участь в її сердечних справах повинна обмежитися відвертою розмовою, якщо дитина відчуває в ній необхідність. Телефонувати дівчині або хлопцю вашої дитини, їх батькам — це зайве.

Пам’ятайте, що помилки — це неминучий етап розвитку і дорослішання. Ваше завдання — бути поруч і контролювати ситуацію “здалеку”, щоб не пропустити тривожних ознак того, що вона стає небезпечною.

За матеріалами