Насильство — це не лише фізичне побиття або зґвалтування.
Будь-який примус до дій, які людина не хоче виконувати, психологічний тиск, переслідування, домагання, обмеження та заборони, які утискають людину, також є насильством.
Низка рекомендацій про те, що робити, якщо ви вважаєте, що ваша знайома стала жертвою насильства.
👉 Почніть розмову.
Це нормально — запитати у людини, як вона почувається і чи вона в безпеці.
Поясніть, чому ви цікавитеся та що спонукало вас почати цю розмову саме зараз.
Додайте, що ви переймаєтеся про цю людину, тому не можете мовчати.
👉 Слухайте потерпілих від насильства жінок та вірте їм.
Не звинувачуйте жінок та не засуджуйте їх за те, що вони залишилися з кривдником або пішли від нього.
Створіть безпечний простір (простір, де людину слухають і не засуджують) для них, аби вони могли поділитися своєю історією та попросити про допомогу.
👉 Вчіть дітей повазі до власного та чужого тіла, привчайте сприймати відмову та коректно реагувати на протилежну думку.
Руйнуйте стереотипи, виховуйте критичне мислення та поширюйте культуру прийняття.
👉 Поширюйте інформацію про телефони гарячих ліній, шелтери тощо.
Потерпілі від насильства жінки повинні знати, що вони можуть звернутися по допомогу, а також вони повинні мати контакти центрів, які готові їх прийняти.
🔻 Куди звертатися по допомогу?
102 — Національна поліція України
1547 — Урядова лінія з протидії домашньому насильству (працює у тестовому режимі)
0 800 500 335 — (безкоштовний номер для стаціонарного телефона) / 116 123 (безкоштовно з мобільного) — Національна “гаряча” лінія з протидії домашньому насильству"
