Завдання батьків - розвивати у дітей вроджену здатність
проявляти доброту і турботу
Розвинути в дитині доброту - це важливе завдання всіх батьків. Добра і дбайлива поведінка з'являється в ранньому віці і розвивається протягом усього життя. Наприклад, у ранньому віці дитина може проявляти такі ознаки доброти у своїй поведінці:
- коли хтось поруч плаче, дитина теж починає плакати на знак співчуття;
- під час гри дитина може втішати плюшевого ведмедика чи ляльку;
- дитина ділиться кубиками або конструктором з іншою дитиною;
- дитина обіймає і втішає молодшого брата або сестру;
- дитина проявляє бажання допомогти літнім сусідам;
- дитина проявляє доброту стосовно тварин і виступає проти жорстокого ставлення до них.
Ви можете допомогти дитині проявити доброту до інших людей і випробувати позитивні почуття, викликані добрим і дбайливим поводженням. Подайте дитині хороший приклад.
Діти спостерігають за словами і вчинками оточуючих і вчаться у них. Філософ Альберт Швейцер говорив, що дорослі можуть навчити дитину трьома способами:
- по-перше, своїм прикладом;
- по-друге, своїм прикладом;
- по-третє, своїм прикладом.
Навіть якщо у вас щільний робочий графік, ви можете привчати дитину робити добрі вчинки. Якщо ви допомагаєте літньому сусідові з покупками, передаєте корм у притулок для тварин або берете участь у доброчинності, ви можете продемонструвати дитині свою турботу про інших. Ви можете також пояснити дитині, чому ви хочете, щоб вона поводилась добре. Дослідження показують, що діти з більшою ймовірністю виконують побажання дорослих, коли чують розумні і зрозумілі пояснення: «Тітка Олена весь день була у бабусі в лікарні, тому вона дуже втомилася. Ти можеш погратися спокійно, щоб вона могла відпочити?»
Щоб показати хороший приклад дитині, ви повинні чинити так, щоб ваші слова відповідали діям. Наприклад, якщо ви хвалите чийсь новий одяг, але смієтеся над ним за спиною у цієї людини, дитина це бачить. Вона засвоює, що допустимо говорити одне, а робити інше.
Якщо ви хвалите або дякуєте дитині за хорошу поведінку - це ще один спосіб показати їй хороший приклад. Це допомагає дитині відчувати позитивні емоції після прояву доброти до інших людей. Зміцнюючи добру поведінку дитини, ви допомагаєте їй зрозуміти, що її доброта важлива:
- «Маша, я дуже рада, що ти поділилася кубиками з Сашком. Подивися, як йому подобається гратися з кубиками»;
- «Рома, це чудова ідея - допомогти сусідському дідусеві з покупками. Я впевнена, йому буде дуже приємно».
Діти повинні знати, що батьки піклуються і про них, і про інших людей. Дитина, яка відчуває повагу і прийняття з боку дорослих, сама починає проявляти турботу про оточуючих і розуміти важливість добрих вчинків.
Зародження доброти в ранньому віці
(від народження до 5 років)
Зміцнюйте довіру
Від того, як ви доглядаєте за немовлям, залежить його розвиток у майбутньому. Якщо дитина зрозуміє, що оточуючі дорослі добрі і їм можна довіряти, вона навчиться довіряти оточуючим і самому собі. Коли ви реагуєте на потреби дитини, вона відчуває себе цінною і важливою. Коли немовля відчуває, що його люблять і цінують батьки, у нього формується доброта стосовно інших людей.
Будьте послідовні
Якщо ви ставите дитині послідовні очікування, навколишній світ здається їй передбачуваним. Давайте маленьким дітям послідовні і зрозумілі вказівки і пояснення. Якщо у ваших вказівках є протиріччя, дитина заплутується і не розуміє, чого від неї очікують батьки. І навпаки: коли ваші пояснення послідовні, дитина відчуває себе в безпеці, пізнаючи світ і пробуючи щось нове. Дитина впевнена, що батьки будуть постійно спрямовувати і вчити її.
Виховуйте дитину позитивно
Діти вчаться дбати про інших, коли відчувають турботу про себе. Якщо дитина не налякана і не зла, вона краще вчиться. Якщо ви виховуєте дитину, ґрунтуючись на любові й повазі, ви допоможете їй зрозуміти важливість такої поведінки стосовно оточуючих.
Дослідження показують, що фізичні покарання можуть перешкоджати розвитку позитивних взаємовідносин між дітьми і дорослими. Якщо у вихованні дитини ви опираєтесь на фізичну дисципліну, це послаблює її довіру до вас.
Фізичні покарання не допомагають дітям контролювати себе або зрозуміти зв'язок між поганою поведінкою і покаранням. Це призводить лише до того, що дитина відчуває сором і злість на батьків.
Позитивне виховання поєднує в собі повагу і любов до дитини, чіткі вказівки і зрозумілі причинно-наслідкові зв'язки. Коли маленька дитина отримує послідовні і позитивні вказівки, вона з більшою ймовірністю буде поводитись доброзичливо відносно інших.
Налагодження взаємин з оточуючими (6-12 років)
Заохочуйте дитину думати про оточуючих
Ви можете допомогти дитині задуматися про потреби оточуючих і наслідки її поведінки для інших людей. У шкільному віці діти вже здатні дивитися на світ очима оточуючих. Коли ви заохочуєте дитину робити це, ви допомагаєте їй замислюватися про взаємини з людьми. Якщо дитина погано ставиться до когось зі своїх однолітків, поясніть їй, чому така поведінка неприпустима, і що відчуває при цьому інша дитина.
Наприклад, дослідження показують, що регулярна домашня робота для 12-14-річної дитини сприяє формуванню у неї бажання добровільно допомагати оточуючим. Якщо батьки очікують від дитини, що вона буде допомагати накривати на стіл, гуляти з собакою або прибирати в будинку, вона з часом стає здатна допомагати оточуючим, навіть якщо її не просять.
Якщо ви встановлюєте для дитини домашні обов'язки, ви можете хвалити її за турботу про всіх членів сім'ї. Скажіть дитині, як її турбота важлива для вас, це мотивує її проявляти доброту і турботу стосовно оточуючих.
Розвиток у дитини доброти (від 8 до 12 років)
Дослідження показують, що такі якості, як доброта і турбота, проходять певні стадії розвитку. Крім того, у різних дітей ці якості проявляються з різною інтенсивністю. Наприклад, деякі діти частіше схильні плакати через смерть домашньої тварини. Але при цьому практично всі діти визнають цю ситуацію дуже сумною.
Вік | Характеристика | Приклад |
8 місяців - 1,5 року | Дитина розуміє, що її поведінка може викликати радість або смуток у інших людей | «Якщо я скорчу смішну гримасу Міші, він посміхнеться або засміється» |
Дитина розуміє вказівки батьків з приводу проявів доброти і турботи, якщо їх слова підкріплюються діями. | Батьки кажуть: «Стався з ніжністю до молодшого брата» і обережно щипають його за щічку. Дитина в подальшому робить так само. | |
2-3 роки | Дитина починає проявляти співчуття | Дитина може добровільно заспокоювати однолітка, що плаче |
Дитина частіше виконує вказівки батьків, особливо ті, які стосуються соціально відповідальної поведінки | Дитина більш схильна чекати своєї черги, каже «будь ласка» і «спасибі», допомагає робити прибирання | |
4-6 років | У дитини формується поняття про справедливість | «Його шматок торта більший, ніж мій!» |
Дитина починає розуміти, що егоїстична поведінка - це погано | «Якщо я заберу собі весь пластилін, ніхто більше не зможе погратися з ним» | |
Дитина проявляє співчуття в більш різноманітних формах | Дитина ділиться іграшками з однолітками, втішає і захищає їх | |
Дитина заздалегідь планує хороші вчинки | «Коли ця зимова куртка стане мені надто мала, ми віддамо її тому, у кого немає зимового одягу» | |
6-12 років | Дитина може розуміти причини почуттів і вчинків іншої людини | «Саша прийшов у наш клас тільки цього року. Напевно, він відчуває себе самотньо через те, що ще не знайшов друзів» |
| Дитина розуміє, що правильно, а що - ні, і усвідомлює наслідки поганих вчинків | «Обманювати під час гри - це погано». «Якщо я обманюю і виграю - я відчуваю себе винним» |
| З допомогою батьків дитина може розуміти наслідки своєї поведінки для оточуючих | «Якщо я не запрошу Світлану на день народження, вона може образитися» |
| Дитина може проявляти доброту без заохочення і підказок з боку дорослих | Зробивши поганий вчинок, дитина може спробувати його виправити, відчуває провину, може зізнатися в провині або вибачитися. |
Емпатія - це здатність ставити себе на місце іншої людини і таким чином розуміти її почуття і мотиви. Практикуйте прояви емпатії і заохочуйте дитину робити так само. Покажіть дитині, як емпатія допомагає вирішити повсякденні проблеми.
Останнім часом у новинах часто розповідають про стихійні лиха. Обговорюйте з дитиною подібні випадки. Розкажіть про те, як волонтери допомагають постраждалим. Поговоріть про потреби постраждалих від стихійних лих і обговоріть, чим їм можна допомогти. Розкажіть, що навіть мізерна допомога може принести велику користь людям, які її потребують.
Нагадуйте дитині, що вона щодня буде стикатися з потребами інших людей. Допомагаючи іншим, дитина буде відчувати позитивні почуття. Наприклад, у дитини можуть запитати дорогу. Коли вона допомагає іншій людині знайти дорогу, вона допомагає впоратися з почуттям розгубленості. Поговоріть з дитиною про те, яке це - загубитися в чужому місті, і як важливо допомагати іншим людям у такій ситуації.
Емпатія також включає в себе турботу про тварин, навколишнє середовище тощо. Якщо ви їдете з дитиною на машині, звертайте увагу дитини на сміття, яке лежить уздовж доріг. Поговоріть з дитиною про те, як важливо дбати про навколишнє середовище. Заохочуйте дитину брати участь у волонтерських екологічних акціях.
Висновки
Діти володіють вродженою здатністю проявляти доброту стосовно оточуючих. Про це свідчить їхня поведінка з перших років життя. Однак дорослі відіграють важливу роль у тому, щоб дитина продовжувала проявляти доброту в старшому віці. Якщо ви з підтримкою і теплотою встановлюєте дитині розумні стандарти поведінки і послідовно їх застосовуєте, ймовірно, дитина буде доброю і співчутливою в поведінці.
Щоб навчити дітей проявляти доброту і турботу, дотримуйтеся таких рекомендацій:
- Показуйте дитині хороший приклад, проявляючи повагу до оточуючих.
- Говоріть дитині про те, як важливо допомагати іншим людям.
- Будьте послідовні у правилах і вказівках, які ви даєте дитині.
- Говоріть з дитиною про почуття інших людей і про наслідки поганої поведінки.
- Створюйте можливості для того, щоб дитина виявляла емпатію.
- Дякуйте дитині за доброзичливу поведінку стосовно оточуючих.
