.JPG)
Чотири з п’яти підлітків не задоволені життям
Учені проаналізували дані 11 тис. школярів з Великої Британії та виявили, що така проблема виникає, навіть якщо загалом у житті дітей все добре. Тобто тенденція до зниження задоволення від життя не залежить від їхніх особистих обставин чи походження. Результати опублікували у British Journal of Developmental Psychology.
Учені досліджували самопочуття та самооцінку підлітків віком від 11 до 14 років. І хоча група була різноманітною, результати були напрочуд схожими: різке зниження суб’єктивного відчуття радості життя протягом перших років навчання в базовій школі.
Під суб’єктивним відчуттям малося на увазі задоволення тинейджерів різними аспектами життя, такими як друзі, шкільне життя, стосунки з батьками. Дослідники врахували, що на підлітків також впливають економічні обставини, родина, загальне відчуття безпеки, наявність або відсутність булінгу. Та як би ці фактори не діяли — позитивно чи негативно — результат був такий самий. Усі діти, які лише завершили початкову школу, переважно були задоволені життям. А вже в 14 років показники психологічного добробуту у 79% учасників впали нижче середнього показника для всієї групи трьома роками раніше.
Для метааналізу взяли дані дослідження MCS, відомого як «Дитина нового століття», що з 2000 року проводиться Центром лонгітюдних досліджень Лондонського університету. За ним було обрано майже 19 тис. британських немовлят. Інформацію про розвиток, успіхи, проблеми та життєві обставини цих дітей збирали від перших місяців донині, коли представникам покоління вже по 20–22 роки. Зниження відчуття задоволення життям до 14 років — одна з найяскравіших тенденцій, яку помітили, спостерігаючи за школярами.
Краща життєва ситуація не гарантує самоповагу
Коли проаналізували причини, визначили, що це завершення початкової та перехід до базової школи. У ранньому підлітковому віці у більшості хлопців та дівчат змінюються стосунки з однолітками та шкільна успішність, збільшується частота стресових ситуацій, навантаження стає більшим, а вільного часу меншає. До того ж дослідження довело: зміни в соціальному житті школярів та в навчанні тісно пов’язані.
Учені давно вже шукають причини поганого психологічного самопочуття в підлітковому віці, яке підвищує ризик розвитку депресії, тривожності, харчових розладів та інших психічних проблем. Підлітки з нижчими показниками задоволеності життям у 14 років значно частіше мали проблеми із психічним здоров’ям у 17 років.
У всьому світі психологічне здоров’я підлітків погіршується. Попередні дослідження у Великій Британії показали: 12% молодих людей у віці від 10 до 17 років мають погане душевне самопочуття. І ці показники значно вищі, ніж десятиріччя тому. Основні проблеми — шкільні негаразди (низькі оцінки, булінг, погані стосунки з учителями), які частіше турбують хлопців, та незадоволення своєю зовнішністю, які частіше непокоять дівчат. Кожен тринадцятий опитаний визнавав, що почувається нещасливим.
Також учені виявили цікаву тенденцію: учні, у яких в 11 років діагностували високу самооцінку, у 14 років почувалися значно впевненіше і краще, ніж решта. Але ті, хто краще за інших почувався в 11 років, не обов’язково мали вищу самооцінку в 14 років. Тож ліпша життєва ситуація сама по собі не гарантує самоповагу та впевненість у собі — їх у дитині виховують. І навпаки: висока самооцінка захищає підлітків навіть у складних життєвих обставинах від розчарування в житті.
Уроки підвищення самооцінки
Висновок, який дослідники зробили: щоб виправити ситуацію, треба подбати не лише про зменшення навантаження та рівня стресу на підлітків у базовій школі, а й про зміцнення самооцінки підлітків у 5–6-му класі (в Україні в НУШ цей період зветься адаптаційним). Звісно, це не єдине, що потрібно зробити, щоб покращити добробут підлітків. Також необхідно боротися з булінгом, компенсувати різницю в стартових можливостях дітей, пов’язану з економним станом їхніх родин.
Дослідники визначають різні способи, за допомогою яких школи можуть підвищувати самооцінку учнів. Іоанніс Катсантоніс припустив, що на базовому рівні може допомогти уникнення негативних порівнянь з іншими учнями, відзначення досягнень школярів, підкреслення цінності того, що їм гарно вдається. У глобальнішому плані дослідники пропонують включити до навчальної програми блоки або ввести окремі заняття, що сприяють підвищенню самооцінки. Наприклад, вчити підлітків ставити досяжні особисті цілі, визнавати власні сильні сторони характеру.
Важливо, на думку вчених, щоб це було систематично, послідовно, не лише в базовій школі. Спільні зусилля, спрямовані на покращення почуття власної гідності учнів, могли б дати справді позитивні результати.
Ці висновки можуть потішити й учителів та батьків з України. Адже адекватна самооцінка, впевненість, почуття власної гідності здатні зробити сильнішими та стійкішими і наших дітей, яким випало дорослішати в особливо важких умовах воєнного часу.
Джерело:Освіторія
.jpg)
.jpg)
