Анна Лембке — психіатриня, докторка медичних наук зі Стенфорду, дослідниця залежностей та авторка бестселера «Дофамінове покоління». У подкасті «Простими словами» вона пояснила, як працює наша «внутрішня хімія», чому сучасний світ підштовхує нас до залежностей та що таке «швидкий» і «повільний» дофамін.
✅ «За мільйони років еволюції ми навчились інстинктивно шукати задоволення й уникати болю. Ми робимо це мимоволі та несвідомо. Зараз ми маємо докладати багато зусиль, щоби робити навпаки».
✅ «Коли ми сприймаємо щось як важливе для виживання та варте уваги, в системі винагороди мозку виділяється дофамін, ендогенні опіоїди та канабіноїди. Ми ніби ходяча аптека».
✅ «Протягом більшої частини людського існування нам доводилося проходити десятки кілометрів щодня, терпіти спрагу, голод, холод, спеку, уникати хижаків і дуже важко працювати, щоб отримати лише невелику кількість дофаміну. Зараз ми не маємо докладати майже ніяких зусиль, щоб отримати величезний сплеск дофаміну».
✅ «Отже, наші природні механізми не відповідають світові, в якому ми живемо. Цукор та алкоголь стали дешевими, їжа смачнішою через штучні ароматизатори, наркотики потужнішими. У нас стало більше вільного часу та з'явився цілодобовий доступ до розваг в інтернеті. Це створює ідеальні умови для розвитку залежності, що вражає наш мозок».
✅ «Усі ці стимули провокують швидке виділення великої кількості дофаміну, після чого його рівень падає нижче базового. Наш мозок завжди прагне до балансу рівня дофаміну. Тому у разі будь-якого відхилення від базової лінії мозок буде напружено працювати, щоб відновити рівновагу. Після швидкого задоволення ми неминуче відчуваємо біль, який намагаємося загасити».
✅ «Один шматочок шоколаду провокує швидкий викид дофаміну. Ми відчуваємо задоволення. Однак система прагне до балансу, тому дуже скоро внутрішні терези переважать на бік болю. І з'явиться непереборне бажання з’їсти ще один шматочок, оскільки це найшвидший спосіб відновити рівновагу. Так працює «швидкий» дофамін».
✅ «Тоді як «повільний» дофамін — це коли ми не їмо деякий час, відчуваємо голод, а потім з'їдаємо шматочок броколі. Вона здається нам до біса смачною, і в нас відновлюється стан дофамінової рівноваги».
Джерело: howareu_program
