3a даними ЮНІСЕФ, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, а 24% стали його жертвою.
🟦 Цькування може відбуватись в різній формі:
🔹 фізичне: штурхани, побиття;
🔹 економічне: псування особистих речей, крадіжка чи вимагання грошей;
🔹 психологічне: словесні образи, ігнорування, шантажування, маніпулювання;
🔹 сексуальне: погрози та жарти на відповідну тему, образи сексуального характеру;
🔹 кібербулінг: цькування в інтернеті, соціальних мережах, за допомогою гаджетів.
♦️ Булінг - це надзвичайно неприємна та агресивна поведінка однієї дитини чи групи дітей по відношенню до іншої дитини/групи дітей.
Булінг - це і хвороба стосунків у групі. Важливо помічати в цьому не тільки кривдника та жертву, а й спостерігачів і дорослих - класного керівника та батьків. Для вирішення проблеми потрібні системні зміни на декількох рівнях: стосунки в родині, позиція вчителя, ставлення однолітків.
🔸 Майже половина дітей, які зазнали цькувань, нікому про це не розповідають (48% за статистикою ЮНІСЕФ). Тому батькам, як найближчим та найріднішим людям, потрібно бути дуже уважними.
❓ Підозрюєте, що дитина стала жертвою булінгу?
➡️ Маємо для Вас кілька корисних порад, як діяти в такій ситуації.
🔘 Проаналізуйте атмосферу в родині. Чи відчуває дитина себе в безпеці, чи може вона висловлювати свої думки та бажання?
🔘 Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Якщо не вчителю, то завучу або директору. Важливо сформувати відповідальне бачення існуючи проблеми й готовність її вирішити.
Повинна бути НУЛЬОВА толерантність до насилля.
🔘 У жодному разі не звинувачуйте дитину в тому, що її скривдили. Це лише зруйнує довіру у ваших
стосунках.
🔘 Не намагайтесь шукати рішення в зміні поведінці дитини. Це проблема групи й покладати все на плечі жертви недієво. Їй потрібен захист. Дорослі відповідають за те, щоб дітям у школі, як і у житті загалом, було безпечно. Важливо, щоб дорослі - кожен у своєму середовищі - брали на себе свою частину відповідальності.
🔘 Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, охорона, поліція).
🔘 Подумайте над тим, щоб дати дитині альтернативне соціальне середовище: хобі, позашкільна активність, прогулянки з друзями. Допоможіть сформувати досвід здорових стосунків.
❌ Небезпечні поради (так робити не треба!):
🚫 "Подумай, у чому ти сам винен".
Так ви просите капітулювати перед насильством, зрадити себе і змінитись так, як від нього вимагають.
🚫 "Удавай що не помічаєш".
Навчаєте відмовлятись від своїх почуттів. А також ви погоджуєтесь з цькуванням як явищем і залишає дитину віч-на-віч з нею.
🚫 "Вчись налагоджувати стосунки".
Обʼєднує в собі ті ж приховані послання:
"справляйся сам", "я тобі не допоможу", "скоріш за все, ти щось робиш не так", "змінюйся і підлаштовуйся".
🚫 "Дай відсіч".
Пропонуєте знехтувати власною безпекою (не бійся!), і озвіріти, щоб ніхто не чіпав. Підкріплюєте картину світу, що «сильний бʼє слабкого».
Напередодні Дня з боротьби зі цькуванням ми хочемо нагадати батькам про те, як розпізнати ознаки булінгу в своєї дитини.
