Соціальний педагог Осадча Людмила

25 травня – Міжнародний день зниклих безвісти дітей👧👶

Із 2002 року в усьому світі 25 травня з ініціативи Міжнародного центру пошуку зниклих та експлуатованих дітей відзначають Міжнародний день зниклих безвісти дітей.

Досвід редакції телепрограми «Служба розшуку дітей» свідчить про те, що публічний розголос збільшує шанси розшукати дитину та повернути її в безпеку.🗣

Проблема зниклих дітей є актуальною і для нашої країни. ✍️Лише у 2018 році до Національної поліції надійшло понад 10000 заяв про зникнення дітей. ✍️

Алгоритм дій батьків, якщо дитина зникла безвісти👇

1. Швидко і максимально зберіться, складіть план дій — у вас на паніку немає часу і права.

2. Якщо дитина зникла в громадському місці, відразу повідомте про це охорону, адміністрацію організації, установи, працівників транспорту. Необхідно негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити вбиральні, автостоянки, склади, оголосити по гучному зв’язку пропажу дитини, її прикмети, не випускати нікого з дітьми — у разі викрадення зовнішність дитини можуть змінити.

3. У транспорті не соромтеся голосно прокричати про зникнення дитини.

4. По дорозі до адміністрації, охорони швидко відновлюйте в пам’яті, який вигляд мала дитина, її особливі прикмети, де і в який час ви бачили дитину востаннє, куди з великою ймовірністю вона могла б піти чи поїхати.

5. Якщо дитина зникла з дому, швидко перегляньте всі речі дитини, її особистий щоденник, шукайте залишену записку. Згадайте про підозрілі телефонні дзвінки, розмови, знайомих дитини останнім часом.

6. Зверніться по допомогу у відділ (відділення) поліції особисто або по телефону 102 і залиште заяву про зникнення дитини — пошук дітей починається протягом доби, звертатися ви можете одразу після зникнення дитини. Найефективніше звертатися у відділ (відділення) поліції за місцем зникнення. Відразу візьміть з собою свіжу фотокартку, особисті речі дитини. Дайте інформацію про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, про коло спілкування, яким маршрутом ходить, їздить, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, шкідливі звички дитини і т.д. — максимум інформації. На місце зникнення або останнього перебування дитини вирушить слідчо-оперативна група для проведення слідчих (розшукових) дій.

7. Якщо у дитини є мобільний телефон, зверніться до його оператора мобільного зв’язку з проханням допомогти встановити місцезнаходження по телефону.

8. Залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників, добровольців.

9. Не припиняйте пошуки навіть вночі.

10. Дайте родичам контакти друзів і знайомих дитини — розбийтеся на пошукові групи. Необхідно обдзвонити їх або відвідати, якщо немає телефонів. Розпитати, чи розповідала їм дитина про якісь свої плани останнім часом. Також необхідно зателефонувати до лікарні, довідкової служби швидкої допомоги, бюро реєстрації нещасних випадків з орієнтуванням на дитину, зателефонувати дільничному офіцеру поліції, на залізничні й автовокзали; частина родичів або знайомих нехай обходять найближчі дитячі майданчики, місця зборів підлітків, найближчі парки, магазини, гаражі. У разі відсутності результатів через деякий час можна обдзвонити спецприймальники, морги.

11. Якщо дитина зникла з дому, опитайте всіх сусідів: коли вони бачили її востаннє, чули звуки з вашої квартири або бачили, хто приходив до вас додому.

12. При зникнення дитини за містом підключіть до розшуку працівників лісгоспу, МНС, кінологів із собаками.

13. Якщо дитина зникла біля водойми або є водойма біля вашого будинку, підключайте до пошуку водолазів.

14. Повідомте про місце навчання (позашкільних занять) про зникнення дитини, його вчителеві (тренеру, керівнику гуртка) та однокласникам (дітям з секції, гуртка); попросіть дізнатися в класі (колективі), чи не говорила дитина комусь про те, що збирається втекти, виїхати кудись, чи не приходив до дитини хтось підозрілий до школи; запитайте у вчителя, чи немає проблем у стосунках дитини з кимось в класі або зі старшокласниками.

15. Розклейте об’яви з фотографією і короткою інформацією про дитину за місцем проживання та звичайним маршрутом дитини.

16. Якщо знаходиться хтось, хто бачив дитину, обов’язково беріть у нього контактні дані.

17. Додайте оголошення про пошук дитини з її фотографією, коротким описом, умовами та місцем зникнення, своїми контактними даними на спеціалізованих пошукових сайтах, у соціальних мережах, особливо в тих, де була зареєстрована дитина.

18. Пошук зниклих дітей потрібно вести й через ЗМІ: віддайте на місцеві телеканали фотографію та інформацію про дитину, обставини зникнення, залиште дані на радіо, а також, по можливості, розмістіть пошукові об’яви в транспорті.

19. Коли дитину знайдено, не накидайтеся на неї відразу з докорами, покаранням — можливо, вона і сама дуже налякана. Дайте час собі і їй заспокоїтися, а після проведіть серйозну розмову, розкажіть, як вона змусила вас хвилюватися, заручіться словом дитини, що вона більше не вчинить так ні за яких умов, якщо зникнення дитини було з її власної ініціативи. Розкажіть, чим взагалі може загрожувати таке зникнення.

Бережіть себе❤️

Припини нервуватись! 6 порад для повного релаксу.

Забирай собі і користуйся цими порадами, щоб бути спокійним і щасливим!

1. Навчися розуміти свої емоції

Перший крок до зниження занепокоєння – це усвідомлення того, коли ти починаєш хвилюватися. Згідно з дослідженнями, люди набагато швидше заспокоюються, якщо відчувають наступ нападу хвилювання, не піддаються його впливу, а намагаються з ним боротися. Мозок перемикається на раціональне мислення, і хвиля переживань відступає.

2. Зроби глибокий вдих (краще не один)

Повільно і глибоко вдихаючи через ніс, ти знижуєш реакцію свого організму на стрес. Так, ця порада не найоригінальніша, але це не означає, що вона не діє. Коли ти починаєш нервуватись, твоє дихання і пульс частішають. Якщо ти почнеш глибоко дихати, то подаси організму сигнал, що ти розслаблений, і він заспокоїться. Така ось наукова магія!

3. Думай про сьогодення

Якщо ти починаєш відчувати, що твої думки відлітають в минуле або майбутнє і це призводить до нервозних станів, відразу ж старайся повернутися в сьогодення. Саме тут і зараз з тобою все добре. Твої думки можуть створювати відчуття небезпеки. Стабілізуючи їх, ти повертаєш нервову систему в нормальний стан.

4. Звертай увагу тільки на те, що можеш контролювати

У будь-якій ситуації твій мозок прагне контролю. Навіть ілюзорне відчуття контролю зменшує занепокоєння, тривогу і навіть біль. Тому, щоб уникнути протилежної реакції, тобі необхідно концентруватися тільки на тих моментах, які ти можеш контролювати. Ні в якому разі не потрібно моделювати гірші можливі варіанти та інше.

5. Приймай рішення, навіть якщо ти не хочеш цього робити

Ухвалення рішення, будь-якого, навіть самого незначного, перемикає твій мозок в раціональне середовище. Як наслідок, він перестає піддаватися емоціям. Крім того, після прийнятого рішення у тебе підніметься настрій і самооцінка, що теж дуже важливо.

6. Зупиняйся на оцінці «добре»

Іноді причиною зайвого хвилювання стають нереалістичні або ідеалізовані очікування. Не треба прагнути бути кращим батьком. Будь просто хорошим. Ти не зобов’язаний відправити дитину вчитися в найкращий ВНЗ. Нехай просто вчиться. Ти не повинен виглядати краще за всіх. Просто будь собою!

Вебінар «Професійний розвиток шкільного психолога через прикладні ігри»

22 травня соціальний педагог Осадча Л.М. пройшла вебінар на платформі "Всеосвіта" «Професійний розвиток шкільного психолога через прикладні ігри»

Актуальність

Прикладні (трансформаційні) ігри – інноваційний інструмент психологічної роботи, який широко застосовується в роботі з дорослими (в багатьох галузях: від підбору персоналу до побудови бізнес-процесів). Тренінгова компанії «Академія гри» спеціально розробила нові та адаптувала вже наявні серед її продуктів прикладні ігри саме для роботи з аудиторією від 5 років. Впровадження та використання таких ігор шкільним психологом сприяє його професійному розвитку, досягненню кращих результатів, додатковому розвитку як дітей, так і педагогічного колективу, реалізації завдань НУШ тощо.

Спікерка - Левинська Ірина Борисівна, керівниця проєкту «Ігри в освіту» тренінгової компанії «Академія гри», фахівчиня з впровадження прикладних ігор в навчальних закладах, викладачка ЗВО.

Мета: ознайомити шкільних психологів з новітньою технологію – трансформаційною (прикладною) грою, особливостями її впровадження та перевагами застосування в школі на прикладі гри «Power Inside» («Сила всередині»).

Завдання:

визначити, що таке прикладна (трансформаційна) гра, основні її відмінності від звичайної гри, доцільність її застосування;
розглянути мету, призначення структуру, складові частини, характерні особливості гри «Power Inside» («Сила всередині»);
визначити особливості її впровадження, переваги застосування;
ознайомити з практичними прикладами її впровадження в навчальних закладах.

Очікувані результати:

розуміння, що таке прикладна (трансформаційна) гра, як її оптимально використовувати в якості інструмента для шкільного психолога;
ознайомлення з компонентами та особливостями роботи з прикладною (трансформаційною) грою на прикладі гри «Power Inside» («Сила всередині») ;
формування поетапного плану впровадження гри в навчальному закладі.

Психологічна підтримка .

Відчуваєте стрес через погіршення фінансової ситуації у зв’язку з карантином? Експерти знають, як із цим впоратись!

1. Недостатньо заощаджень? Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати! Уважно вивчіть та перегляньте ваші витрати. Тимчасова відмова від переплати онлайн-сервісів та непринципових покупок, може, й не збагатить вас суттєво, проте допоможе відчути, що ви «щось робите».

2. Втратили роботу? Подайте заяву на допомогу з безробіття, перевірте, на які пільги ви можете розраховувати. Поміркуйте про іншу роботу, яка актуальна зараз. Вірте, що складну ситуацію можна розглядати по-різному. Шукайте можливість у вашій ситуації.

3. Не маєте можливості оплатити борги? Не соромтеся попросити кредитні канікули або відтермінування платежу чи оренди: ви можете не знати, що банки можуть запропонувати вам допомогу, якщо ви заявите про своє поточне фінансове становище.

4. Намагайся вкладатися в щоденний бюджет, щоб не довелося суттєво зменшувати баланс наступного дня.

5 речей, за які ні в якому разі не можна сварити дитину.

Кожна дитина протягом свого дорослішання робить різні «нехороші» вчинки. Зазвичай за ними слідує батьківське покарання, яке найчастіше є лише проявом емоцій. В результаті виховний процес перетворюється в підрив батьківського авторитету. Справа в тому, що іноді дитина навіть не розуміє, чому її покарали, а багато слів, сказані батьками в пориві гніву, проникають глибоко і надовго в свідомість, осідаючи важким каменем до кінця життя.

Неправильна реакція по відношенню до дитини може розвинути в ній різні комплекси та занизити самооцінку. Щоб такого не сталося, скористайтеся 5 порадами, за що категорично не можна лаяти своїх дітей.

Не можна сварити ЗА ПОМИЛКИ

Кожен може помилятися. Саме це необхідно донести до свідомості дитини, а не лаяти її. Більш того, іноді батькам просто необхідно дозволяти дитині робити помилки. Зрозуміло, це не стосується ситуацій, що загрожують здоров'ю та життю малюка або оточуючих. Всім відомо, що на помилках вчаться, причому на власних, а не на чужих, як нас запевняли довгий час.

Якщо дитині важко дається будь-яка справа, хоча вона явно намагається, критика і покарання навряд чи будуть доречні, і особливо небезпечний в таких випадках заклик «включити» мізки. Краще постарайтеся знайти спільні рішення, допомагаючи дитині словами підтримки більше повірити в себе.

Не можна лаятися ЗА НЕГАТИВНІ ЕМОЦІЇ

Діти відчувають негативні емоції не рідше батьків, а ось проявляти їх чомусь не мають права. Вся справа в тому, що дорослі не готові це приймати. Їм простіше присоромити і покарати чадо, ніж визнати за ним право відчувати, наприклад, злість або розчарування.

Насправді, відчувати негативні емоції для крихти - цілком нормально. Завдання батьків в цьому випадку - навчити дитину правильно з ними справлятися, а не накопичувати в собі. Існує дуже помилкова думка , що заохочення дитячої агресивності - це прямий шлях до розвитку агресії. Навпаки, емоції, які дитина тримає в собі, можуть стати початком розвитку різних захворювань, психологічних комплексів і, звичайно ж, прихованої агресії.

Не можна лаятися ЗА ПОГАНІ ОЦІНКИ

Коли дитина відстає у навчанні, вона і сама це чудово усвідомлює - критика з боку батьків тут зовсім недоречна. Дитині в цій ситуації важливо лише знати: ваша любов до неї є безумовною і точно ніяк не залежить від отриманих балів. А ось покарання і критика в цій ситуації можуть привести абсолютно до протилежного результату - дитина може абсолютно «скотитися» по навчанню, роблячи це абсолютно навмисно.

Також читайте: Хто насправді досягає успіху: трієчники чи відмінники У такій ситуації їй може допомогти лише ваша підтримка, похвала, заохочення, увага і любов. Частіше показуйте, що вірите в неї, і результат не змусить себе чекати. А ось втілювати в дитині свої амбіції і нездійсненний мрії не треба - у кожного свій життєвий шлях.

Не можна лаятися ЗА неусвідомлені ВЧИНКИ Дитина лише з часом може навчитися акуратності, охайності та контролю над своїми діями. Тому, якщо при спробі самостійно дістати зі столу чашку, вона ненавмисно її розіб'є - це не привід карати малюка. За кількома такими покараннями піде обман і приховування ненавмисно скоєних вчинків, а не дбайливе ставлення до речей. А все тому, що дитину в такі моменти буде переслідувати лише боязнь батьківського гніву і нічого більше.

Не можна сварити дитину за вчинки, які робите САМІ Правила сім'ї повинні строго дотримуватися всіма її членами без винятків, оскільки у вихованні дітей дуже важлива послідовність і батьківський приклад. Діти як губка вбирають ситуації, що оточують їх і з точністю копіюють своїх батьків.

Тому, перш ніж карати своє чадо, наприклад, за «погані» слова, приберіть їх спочатку зі свого лексикону. А інакше виходить, що ви в першу чергу порушуєте правила, а дитина - ні в чому не винна. Виховання, перш за все, треба починати з себе! Будьте здорові і щасливі!