Іноді людина стає зручною не тому, що так хоче, а тому, що інакше колись було небезпечно.
Бути зручною - це означає не створювати труднощів, не сперечатися, не займати багато місця. Вгадувати настрій інших, підлаштовуватися, згладжувати.
Зовні це виглядає як легкість у спілкуванні. Але всередині часто є інше відчуття - ніби тебе поруч багато, але водночас ніби й немає. Бо зручність рідко передбачає справжність.
Іноді людина настільки звикає до цієї ролі, що перестає помічати, де вона мовчить, хоча хоче сказати, де погоджується, хоча не згодна.
Повернення до себе починається з маленьких моментів незручності.
З тих місць, де ти вперше обираєш не зберегти комфорт інших, а не втратити себе.
