.jpg)
Про те, як батькам і вчителям реагувати на таку прогулювання, “Суспільне” розпитало Юлію Федоркову – психологиню й когнітивно-поведінкову психотерапевтку.
За її словами, проблеми з відвідуванням навчального закладу можуть початися в будь-якому віці.
“Психіка дитини працює за схемою “стимул-поведінка-наслідок”. Отже, поведінка є реакцією на стимул (конфлікти в школі) або адаптацією до наслідків. Часом внутрішній дискомфорт, що виникає у шкільному колективі, провокує прогули. А іноді причиною є банальне небажання вчитись, що виникає через неправильне сприйняття процесу навчання, власної відповідальності і причинно-наслідкових зв’язків”, – пояснює фахівчиня.
У суспільстві панує думка, що хлопці прогулюють більше, адже дівчатам у процесі виховання прищеплюють перфекціонізм – його наслідками є страх помилитися, страх осуду й покарання, бажання всім догодити.
Щоб дати раду з проблемою прогулювання, батьки спочатку мають розібратися з його причинами. Якщо є проблема у школі – скласти план дій, щоб її вирішити.
Ситуації, коли дитина не хоче вчитися, дати раду складніше.
Із дошкільного віку дітям потрібно пояснювати концепцію “треба”, наголошувати на тому, що докладені зусилля приносять конкретні результати, а за кожен свій учинок людина має відповідати. Ці базові знанні мають закласти в родині. Батьківський контроль та авторитет – запорука того, що дитина наслідуватиме позитивну поведінку, розумітиме сенс навчання.
“Механічні навички читання, лічби й англійської можна здобути у будь-якому віці, і це не допоможе жити щасливо і розвиватись без вмінь, описаних вище”, – наголошує Юлія Федоркова.
Учням початкової школи може допомогти психолог – пропрацювати поведінку батьків, яка вплине на ставлення дитини до навчання. Підлітки мають звертатися до психолога за власним бажанням: під примусом результату від зустрічей не буде.
Джерело:НУШ
