Вправи для зняття напруги та страхів під час перебування в укритті.

❗️Ми знову разом з нашими дітьми ховаємось у сховищах і коридорах.

Хочу нагадати, як важливо намагатися зберігати спокій, підтримувати самих себе і дітей. Тому пропоную кілька варіантів.

Вправи для зняття напруги та подолання страху

❗️''Обніми себе''

Витягнути праву руку вперед

Прикласти її до лівого плеча

Ліву руку прикласти до правої пахви. Зажати себе міцно, немов би обнімаючи себе.

❗️Вправа ''Метелик''

Зігнути попереду себе дві руки

Роставити пальці на обох кистях рук. Рухати назустріч руки так, щоб кисті рук зустрілись, а великі пальці зачепились. Ніби крильцями метелика похитати пальцями. Притулити до грудей і хлопати себе, ніби на груди сів метелик.

❗️Вправа ''Дихай''

Глибоко вдихнути повітря і трохи затримати дихання, видихнути.

Повторити це декілька раз (9-10),

при цьому можна стискати і розтискати кулачки рук та піднімаючи при вдиху та опускаючи при видоху плечі.

❗️Вправа'' Знищи свій страх"

Уяви, що це твій страх

(На аркуші листку написати слово страх), показати його а потім зі злістю рвати його на як тільки можна більш дрібні кусочки у якусь ємкість, мімікою зображаючи негативні емоції. Потім зібрати їх у кульку показуючи, як ви качаєте кульку у долонях рук, ніби ви конролюєте страх, покатавши її якийсь час у долонях і безжально викинути кудись від себе.

❗️Вправа ''Заземлення".

Показати на очі і дивитися на будь-які предмети, можна на руки свої, ноги, будь-що. Показати на вуха і почути різні звуки. Показати на ніс і вдихнути аромат ( квітка, яблуко, волосся і т.п.) Показати на рот і скуштувати чи лизнути щось язиком. Зробити глибокий вдих і видих.

❗️ Вправа ''Намисто'

Взяти намисто (краще з великими намистинками) і перекладати пальцями рук, ніби досліджуючи на дотик їх об'єм, розмір, структуру і т.д.

❗️Вправа ''Долоньки''

Грати з кимось руками, хлопаючи спочатку двома руками, потім по одній чергуючи і т.д.(ладусі).

❗️Вправа''Струшування''

Тіло розслаблене, ноги на ширині плеч, встаємо навшпиньки - вдих та різко опускаємось, стукаючи п'ятами об підлогу - видих. Потім струшуємо з себе увесь негатив (як кіт чи собака струшується), потім руками зробити коло доверху вдихаючи, руки вниз видих - (вимовляємо: пах).

Бережімо себе!

Матеріали з каналу "Підтримай дитину"

Безпека взимку.

Ви за крок від вигорання: 5 ознак, щоб попередити проблему.

У сучасному світі мало яка людина не зіштовхнулась із вигоранням на роботі. Його важко позбутися: спокійних вихідних, проведених із найріднішими чи за улюбленим заняттям, вже недостатньо. Якщо проблему не усунути в зародку, то вигорання обернеться для вас погіршенням сну та й загалом пригніченням вашого емоційного стану. Як наслідок – підвищена дратівливість і постійні конфлікти на роботі й навіть у сім’ї.

У зоні ризику люди, які:

🔸 набирають багато проєктів та завдань, на які не вистачає ні часу, ні сил;

🔸 мають емоційні гойдалки: за лічені хвилини перемикаються від піднесення до повного безсилля;

🔸 прагнуть підвищити свою продуктивність без відпочинку;

🔸 постійно незадоволені собою. І це незадоволення лише наростає;

🔸 не вміють розслаблятись, як і загалом відпочивати;

🔸 не можуть зробити паузу в роботі через страх втратити можливості.

Тому вигорання краще розпізнати завчасно, щоб запобігти проблемі.

П’ять ознак того, що ви за крок від вигорання:

🔸 Кожен дзвінок, кожне робоче повідомлення, як і будь-які контакти з колегами сильно дратують;

🔸 Неможливо розслабитись, адже кожен сигнал телефону викликає тривогу через постійне очікування нових завдань. Здається, що всім від вас щось потрібно;

🔸 Сон стає неспокійним, а прокидаєтесь із тривогою;

🔸 Єдиним бажаним видом відпочинку для вас стає можливість побути в тиші, якнайдалі від метушні. Емоційно ви або перебуваєте у стані апатії, або відчуваєте злість;

🔸 Сил радіти нема, а через це дратує чужий хороший настрій.

Якщо ж ви помічаєте за собою більшість із цих ознак, вам варто перейти в “режим збереження енергії”: більше відпочивайте (ніякої роботи у вихідні!), правильно харчуйтеся, лягайте спати вчасно. Віднайдіть баланс між роботою та особистим життям, присвятіть час своєму хобі, обов’язково виділіть час для регулярних занять спортом. Поступово сили поновляться, після чого ви з ентузіазмом зможете повернутися до роботи. Поновлений ресурс дасть можливість рухатися до успіху спокійно та без напруження.

ТЕРАПЕВТИЧНА КАЗКА ДЛЯ ДІТЕЙ, ЯКІ БОЯТЬСЯ СИРЕНИ🔊🐳

Десь дуже далеко у безмежному океані, де блакитні води купають в собі сонечко, глибоко-глибоко народився малесенький кит.

Але чомусь він дуже боявся випливати на поверхню води.А кити ж інакше дихати не можуть.

Спочатку мама ділилась повітрям з ним. Але з часом китеня підросло, а випливати все- таки боялось.Мама-кит розказувала синочку, що коли воно випливе на поверхню, то зможе побачити безліч яскравих зірочок, красиві краєвиди островів та ще багато чого цікавого, але малюк все ж ніяк не погоджувався.Він просто дивився на безліч кораблів і човників, що пливли по воді.

Та одного разу китенятко почув щось незвичне - зверху, сталася біда – маленький хлопчик, який пропливав поряд на кораблі, упав у воду, а ніхто із дорослих цього не помітив. Хлопчик кликав на допомогу, але через гучний рев мотора та шум хвиль його ніхто не чув. Китеня дуже хотіло допомогти хлопчикові, але не знало як це зробити і от раптом воно згадало, що колись мама йому розповідала про те, що кити можуть видавати найголосніший звук з-поміж усіх живих істот і вирішило, що допоможе врятувати хлопчика, покликавши на допомогу людей. Забувши про свій страх, воно піднялося на поверхню води, вдихнуло повітря і видало дуже-дуже голосний звук, який був схожий на сирену. Саме цей звук почули батьки хлопчика і зрозуміли, що маленьке китеня кликало їх на допомогу до їхнього синочка. Уже за хвилину хлопчика забрали на корабель і він не переставав дякувати маленькому китеняті за порятунок.

З того часу маленьке китеня вирішило, що стане рятувальником і в разі небезпеки буде повідомляти людей, своїм голосом.

Запитання для дитини, після прослуховування казочки:

🔹Що сталося з китеням?

🔹Чому ми тепер теж іноді чуємо сирену?

🔹Твоїм домашнім завданням буде намалювати китеня, впевнена, що ти впораєшся, а матуся може тобі допомогти.

Зберігайте та використовуйте в роботі☑️

Тривожний тип прив’язаності.

Тривожний тип прив’язаності: в чому проявляється та як його виправити

Якщо ви не можете розвинути довірливі, міцні стосунки з партнером, цілком можливо, у вас сформувався ненадійний тип прив’язаності. Один із них – тривожний, про нього й поговоримо.

Що ж таке прив’язаність? З народження людина отримує перший досвід взаємин – з батьками або ж опікунами. Від цього залежить, як вона вже в дорослому віці будуватиме дружні або романтичні стосунки.

Основна вимога для розвитку надійної прив’язаності – відчуття безпеки та підтримки. Якщо людина цього недоодержує в ранньому віці, то є ризик формування в неї ненадійної прив’язаності, яка буває трьох типів. Це тривожний, уникаючий та тривожно-уникаючий.

Як проявляється тривожний тип прив’язаності?

Люди із тривожним типом прив’язаності мають нездорові запити до партнера.

🔸 Вони вимагають обіцянок, що партнер їх не зрадить, не покине, ніколи не буде злитися. Тоді як у здорових стосунках чоловік і жінка перебувають разом до тих пір, поки вони двоє цього прагнуть.

🔸 Стосунки мають бути партнерськими, і ніхто в парі не повинен заміняти один одному батьків, як цього вимагає людина із тривожним типом прив’язаності.

🔸 Людина з ненадійною прив’язаністю вимагає, щоб партнер розповідав усі свої таємниці, просить повідомляти особисті паролі, показувати особисті переписки, що є неприйнятним для здорових стосунків.

🔸 Вимога “не спілкуйся ні з ким, окрім мене”, вимога любити безумовно, вгадувати думки і бажання – це вже ознаки того, що стосунки розвиваються за нездоровим сценарієм. Тоді як основою якісних стосунків є прояв турботи один до одного, зацікавленість до важливих для партнера людей, чесність стосовно один одного і прагнення кожного з партнерів зробити стосунки сповненими любові, тепла і поваги.

Тривожний тип прив’язаності – не вирок, його можна змінити на надійний. Але для цього доведеться попрацювати над собою.

🔸 Треба прийняти той факт, що конфлікти – невіддільна частина стосунків. Можна бути незгодним із партнером, але водночас любити один одного. Важливо разом працювати над вирішенням суперечок.

🔸 Вам слід визначити свої особисті кордони й навчитися поважати кордони партнера.

🔸 В основі ж стосунків має бути чесність та відвертість: говоріть один з одним про свої очікування від стосунків, про свої переживання і прагнення.

Якщо ж самостійно позбутися сценарію тривожних стосунків не виходить, пам’ятайте: на допомогу прийде психотерапевт. Довірливі взаємини з ним можуть дати вам те відчуття безпеки, якого не було у вашому дитинстві.

12 порад, як розвинути в дитині впевненість.

Формування в дитини впевненості в собі багато в чому залежить від того, як із нею спілкуються батьки. Кілька порад від Childdevelop батькам щодо зміцнення віри дитини в себе і свої можливості.

«Я боюся, що не складу іспит», «Я думаю, що мене не візьмуть у шкільну команду», «Я не впевнений, що зможу грати на гітарі так само добре, як тато». Вам доводилося чути таке або подібне від своєї дитини? Якщо ваша відповідь ствердна – значить, вашій дитині бракує впевненості.

Те, що ви робите або ні; слова, які ви говорите або не говорите дитині; почуття, які ви висловлюєте чи приховуєте – усе це впливає на формування її впевненості у собі. Щоб розвинути в дитині впевненість, ви повинні правильно з нею поводитися.

Розгляньмо, як ви можете діяти, щоб допомогти в цьому дитині.

1. Любов і прийняття

Поза сумнівом, ви любите свою дитину, незважаючи ні на що. Але чи дитина знає про це? Чи усвідомлює, що ви її любите, приймаєте й поважаєте її вибір?

Виявляйте у ставленні до дитини любов, навіть якщо ви не в змозі робити це завжди. Дитина повинна знати, що її люблять і приймають незалежно від її переваг і недоліків. Безумовна любов – це основа для того, щоб дитина виростала впевненою в собі людиною.

Головне – поважайте свою дитину як особистість.

2. Наголошуйте на перевагах, виправляйте недоліки

Ніхто не ідеальний, і діти – не виняток. Але щоб виховати дитину впевненою, ви не повинні зациклюватися на її недоліках.

Виховання дітей варто націлювати на розвиток сильних сторін їх характеру. При цьому дитина повинна почуватися здатною розвиватися й виконувати різні завдання. В іншому разі (наприклад, дитина погано вчиться в школі, зазнає невдач у спорті тощо) допоможіть їй усвідомити її сильні сторони. Розкажіть їй, у чому вона сильна.

Це не означає, що ви не повинні звертати уваги на помилки своєї дитини. Надихніть її вчитися на помилках, але особливу увагу звертайте на її досягнення. Це нагадає дитині, що вона здатна досягти успіху, якщо захоче.

3. Не поспішайте допомагати дитині

при перших труднощах

Батькам властиво захищати своїх дітей і робити все, щоб вони не відчували гіркоти поразки, розчарування або болю. Але кидатися на допомогу дитині щоразу, коли вона стикається з найменшою проблемою – погана ідея. Ви можете надавати їй ту чи іншу допомогу, але вирішувати власні проблеми дитина повинна самостійно.

4. Дозвольте дитині приймати рішення

Прийняття рішень – важлива життєва навичка, яку дитина повинна опанувати, щоб стати впевненою в собі. Ухвалення рішень надихає дитину, тому що вона бачить різні можливості, може обирати те, що їй більше підходить. Але поки зрілість ще не настала, дитина не завжди знає, як робити вибір.

Щоб допомогти дитині навчитися приймати рішення, спочатку надайте їй два варіанти на вибір. Наприклад, шестирічній доньці ви можете запропонувати вирішити, що одягти в школу (зрозуміло, у розумних межах). При цьому поясніть їй, що вона не може вибирати, йти до школи чи ні.

Дозволяючи своїй дитині робити здоровий вибір (наприклад, що вдягнути, який фільм подивитися тощо), ви також навчаєте її брати відповідальність за свої рішення.

5. Заохочуйте й розвивайте таланти дитини

У багатьох дітей є особливі інтереси. Одні люблять музику або танці, інші від природи добре малюють. Визначте, у чому саме талант вашої дитини, і розвивайте її здібності. Якщо ваша дитина любить малювати, запишіть її в художню школу. Якщо їй подобається певний вид спорту – віддайте її у спортивну секцію.

Розвиток схильностей і талантів дитини чудово допомагає зміцнити її впевненість у собі.

6. Давайте дитині відповідальність

Один із найефективніших способів зміцнити впевненість дитини в собі – давати їй невеликі завдання, які вона точно зможе виконати. Усвідомлення того, що вона може виконати щось самотужки, може приємно здивувати дитину. Коли ми легко виконуємо те чи інше завдання, не відчуваючи при цьому труднощів, наш мозок «заряджається» й готовий до здійснення нових завдань. Тому найкраще доручати дитині прості домашні справи. Не забувайте похвалити її, коли вона зробить доручену справу добре.

Наприклад, восьмирічній дитині можна доручити годувати собаку щоранку. Коли дитина робитиме це без нагадування, похваліть її.

7. Хваліть дитину, коли вона цього заслуговує

Коли дитина виконує щось не так, батьки часто роблять їй зауваження. Але не менш важливо хвалити її, коли вона все робить правильно. Однак батьки часто забувають про це. Зрозуміло, не варто хвалити дитину за кожну дрібницю, але якщо вона доклала зусиль і впоралася із завданням або робить щось правильно протягом тривалого часу, похваліть її.

Наприклад, якщо дитина декілька тижнів без нагадувань годує собаку, оцініть її зусилля. Навіть просте «молодець» зміцнить її впевненість у собі.

8. Навчіть дитину позитивного самонавіювання

Самонавіювання – це внутрішній діалог із самим собою. Те, що ми собі говоримо щохвилини, значно впливає на нашу самооцінку й упевненість у собі. Наші думки позначаються на наших емоціях та потенційних успіхах. Тому якщо дитина вважає, що може впоратися з будь-якою справою, її шанси на успіх значно зростають.

Переконуючи себе за допомогою позитивних думок, маленькі діти вчаться контролювати себе й досягати життєвого успіху.

9. Ставте дитині реалістичні цілі

Найкращий спосіб змусити дитину сумніватися у власних силах – давати їй завдання, які вона не зможе виконати. Але якщо ви хочете, щоб дитина стала успішною, виросла здоровою й упевненою в собі, ставте їй реалістичні цілі, відповідні її віку.

Наприклад, якщо ви хочете, щоб дитина навчилася грати на фортепіано, це цілком реальна мета. Але нереально очікувати, щоб вона навчилася грати упродовж місяця. У такому разі краще ставити дитині короткострокові цілі: вивчити ноти, навчитися грати прості мелодії тощо. Але якщо ви бажаєте, щоб через місяць занять дитина виграла музичний конкурс, ви налаштуєте її на невдачу й розчарування, а не на впевненість у собі.

10. Дозвольте дитині приймати власні поразки

Як би ви не старалися, ви не зможете вберегти дитину від невдач. Як і всі люди, ваша дитина час від часу зазнаватиме поразок, відчуватиме біль і розчарування. І це нормально. У таких випадках недостатньо просто сказати дитині: «Не похнюплюйся» або «Не бери близько до серця».

Навчіть дитину бути емоційно гнучкою та спокійно приймати перемоги й поразки. Скажіть їй, що іноді зазнавати невдачі – це нормально, і наступного разу вона може здобути бажане, якщо старатиметься.

Дитина здатна вчитися на своїх помилках і виправляти їх наступного разу. Важливо пояснити їй, що невдачі – це природно, і після них завжди можна знайти спосіб досягти успіху.

11. Давайте позитивний приклад для наслідування

Ви не впевнені в собі? Сумніваєтеся у власних здібностях? Якщо так, то чи варто очікувати, що ваша дитина виросте упевненою в собі?

Діти роблять так, як ви робите, а не так, як ви говорите. Дайте раду власним проблемам із самооцінкою та впевненістю в собі, подайте дитині позитивний приклад для наслідування.

12. Заохочуйте дитину висловлювати почуття

Упевнена в собі дитина може висловити свої почуття, не зазнаючи при цьому дискомфорту і не виявляючи зайвої емоційності або агресії. Упевненість у собі – це здатність виражати почуття у здоровий спосіб, а також знати, коли потрібно зберігати спокій.

Заохочуйте дитину висловлювати почуття усно або письмово. Навчіть її бути спокійною у важких ситуаціях. Поясніть дитині, що не варто придушувати свої почуття, тому що вони можуть проявитися, коли вона відчуватиме труднощі.

Джерело: Освіта нова

Позбутися звичок, що псують життя: поради від психолога.

Є звички, які можуть негативно вплинути на ваше психічне здоров’я або й узагалі стати руйнівними для вашої особистості. Тому ми підготували для вас 8 порад, як покращити свій психологічний стан і життя загалом.

🔸 Дозвольте собі відчувати емоції. Проговорювати те, що ви відчуваєте, корисно як із близькими вам людьми, так і з психотерапевтом. Заперечення або уникання власних емоцій може погіршити ваш психічний стан аж до розвитку депресії.

🔸*Встановіть особисті кордони та дотримуйтесь їх.* Важливо вміти говорити “ні” заради власного благополуччя. Зазвичай люди без цього уміння ризикують перенавантажити себе роботою і швидко “вигоріти”. Якщо ви серед тих, хто має звичку реагувати на робочі повідомлення ввечері та у вихідні, не може припинити розв’язувати робочі питання під час відпочинку, вам загрожує погіршення психологічного стану або й навіть фізичного здоров’я. Такі люди, як правило, відчувають тривогу та схильні до депресії.

🔸 Фокусуйтеся на особистому внутрішньому зростанні, не порівнюйте себе з іншими. Порівняння може призвести до низької самооцінки, адже плекає у вас почуття власної неповноцінності. Якщо ви оцінюєте себе через іншу людину, то ризикуєте втратити свою індивідуальність. Від цього потрібно позбавлятися, адже це шлях до страждання.

🔸 Навчіться помічати свої сильні сторони. Постійна самокритика може підривати вашу впевненість у собі та спричиняти тривогу. Звертайте увагу на моменти, коли починаєте критикувати себе і зупиніть ці негативні думки. Замість цього подумайте над переліком речей, за які ви собі вдячні. Тут буде корисним вести щоденник вдячності.

🔸 Припиніть звинувачувати себе в невдачах. Відчуття провини є руйнівним для психіки людини, а надто, якщо вона має водночас ще й низьку самооцінку: тоді докори совісті поглинають її повністю і можуть провокувати депресію. Тому не слід вигадувати собі покарання. Якщо ви дійсно винні в чомусь, ефективніше буде подумати, як виправити ситуацію.

🔸*Прогулянки та спорт мають стати рутиною.* Неактивний спосіб життя негативно впливає на ваш настрій та здоров’я. Тому навіть незначні фізичні вправи, але щодня, покращать ваш стан. Прогулянки на свіжому повітрі також потрібно зробити щоденним ритуалом: не рахуйте кроки, а просто насолоджуйтеся пейзажами, які бачите навколо.

🔸 Влаштовуйте інформаційний детокс: обмежуйте час, проведений у соцмережах. Пам’ятайте, що перевантаження інформацією може підвищити рівень стресу та викликати тривогу.

🔸*Проводьте час із близькими, відвідуйте групи підтримки.* Без соціальних контактів людина не може відчути повноту життя. Ізоляція веде до почуття самотності, депресії та тривожності. Тому не варто недооцінювати простого спілкування з іншими людьми.

Всі батьки хочуть, щоб їхні діти виросли щасливими, здоровими і врівноваженими. Щоб досягти цієї мети, багато батьків читають книги і матеріали в Інтернеті про розвиток, психологію дитини і методи виховання. Однак при цьому вони не зважають на той факт, що для виховання дітей більш важливим є щоденна взаємодія з ними. Атмосфера в родині відіграє важливу роль для психічного здоров'я і благополуччя всіх її членів.

Психологи стверджують, що відчуття безпеки і любові в сім'ї, час, який дитина проводить разом з сім'єю, спільні заняття, такі як ігри, читання книг або спілкування - дуже важливі для неї, не менш, ніж правильне харчування, фізична активність і сон.

Постійна залученість дитини до справ сім'ї також сприяє тому, що вона починає відчувати емоційний зв'язок з родиною, краще адаптується до соціуму і відчуває задоволеність сімейним життям. Однак для цього батькам слід не просто більше залучати дитину до сімейних справ, а вигадувати спільні заняття, які будуть подобатися всім членам сім'ї.

Американські психологи виділили 5 типів дій, які створюють позитивну атмосферу в сім'ї:

турботливі відносини,
встановлення ритуалів,
встановлення очікувань,
адаптація до труднощів
зв'язок з навколишнім світом.

Всі 5 типів дій мають великий вплив на якість сімейного життя і міцність взаємовідносин між її членами.

Батьки можуть думати, що, коли вони залучають дітей до різних позашкільних занять і допомагають робити уроки, то це забезпечить їм успішне майбутнє. Однак при цьому вони можуть проводити з дітьми мало часу, і в цьому їхня помилка.

Коли батьки проводять з дитиною багато часу, коли вони спілкуються і веселяться - це приносить величезну користь. Так дитина відчуває, що її цінують і люблять, і це почуття залишається з нею на довгі роки. Вона отримує можливість переймати життєві цінності своїх батьків. У свою чергу, батьки можуть більше дізнатися про свою дитину, про її переваги і недоліки. Таким чином, батьки краще розуміють, як можуть підтримати дитину або навчити її чогось.

Коли батьки проводять з дитиною час наодинці, вона отримує можливість вільно висловлювати свої думки і почуття. Між дитиною і батьками зміцнюється емоційний зв'язок, завдяки чому вона стає більш впевненою у собі і своїх силах.

Розглянемо кілька занять, які можуть допомогти створити позитивну атмосферу в сім'ї:

1. Вживайте їжу всією сім'єю. Це заняття передбачає, що всі члени сім'ї спільно обговорюють меню, допомагають у приготуванні страв, накривають на стіл і прибирають зі столу після вживання їжі. Важливо, щоб при цьому були присутні всі члени сім'ї. Візьміть за правило, щоб на час сімейних сніданків або вечерь ніхто не користувався мобільними телефонами або будь-якими іншими електронними пристроями. Використовуйте цей час для того, щоб обговорити справи кожного з членів сім'ї або спланувати щось разом.

2. Візьміть за звичку читати разом з дитиною книги кілька разів на тиждень. У старших дітей і підлітків можна запитати, яку книгу вони зараз читають, і прочитати її самим. В обох випадках обговорюйте прочитані книги з дитиною. Запитайте, що їй сподобалося в книзі. Якщо книга художня, запитаєте, що дитина думає про її розв'язку або будь-які інші елементи сюжету. Також запитайте, чи нагадують їй герої книги когось із її знайомих. Обговорюйте цінності й особливості характеру героїв. Якщо книга документальна, почніть з того, що запитайте дитину, чому вона вибрала саме її. Після цього можна поговорити про тему книги і інтереси дитини. Запитайте, чому вона навчилась, прочитавши цю книгу, і як буде застосовувати отриману інформацію.

3. Відвідуйте разом з дитиною громадські заходи. Це можуть бути концерти, паради або благодійні заходи.

4. Плануйте вечори ігор разом з сім'єю. Це можуть бути настільні або комп'ютерні ігри. Це заняття принесе дитині багато задоволення.

5. Обмінюйся з дитиною улюбленою музикою - слухайте її разом, співайте або навіть танцюйте.

6. Разом з дитиною займайтеся спортом або іншими заняттями, які передбачають фізичну активність. З маленькими дітьми ви можете просто грати у квача або футбол. Пізніше ви можете разом ходити в спортзал або басейн. Запускайте повітряного змія. Кидайте фрісбі. Використовуйте всі способи разом проявляти фізичну активність і отримуйте від цього задоволення.

7. Побудуйте разом з дитиною вежу з кубиків або лего.

8. Подивіться разом з дитиною кіно - вдома або в кінотеатрі. Обговоріть переглянутий фільм. Подумайте, у чому він може бути повчальним. Обговоріть з дитиною героїв, сюжет і цінності, представлені у фільмі.

9. Плануйте сімейні заходи на вихідні: катання на велосипедах, поїздки за місто, пікніки тощо.

Це лише деякі заняття, якими ви можете займатися всією сім'єю. Обговоріть з членами сім'ї, як можна розширити цей список, і сплануйте ваші спільні заняття. Ви зрозумієте, що спільне проведення часу і веселощі зміцнюють емоційний зв'язок між вами і дитиною, сприяють відкритому спілкуванню і дають усім вам можливість краще пізнати один одного. Також ви можете обговорити з дитиною різні питання, поділитися своїми цінностями і навчитися один в одного чомусь новому.

Врешті, такі заняття згуртують вашу сім'ю і зроблять її більш дружньою. У ній дитина буде відчувати, що її люблять і приймають. Ви всі поступово почнете розуміти і цінувати один одного.

Матеріали взято з сайту

Дитячий психолог

Патрульні Київщини провели пізнавальну зустріч з підлітками

Нещодавно інспектор відділу зв‘язків з громадськістю Світлана Бульвін завітала до підлітків 7-го класу ОЗО «Софіївсько-Борщагівський ліцей».

На зустрічі патрульна розповіла здлбувачам освіти основні причини вчинення правопорушень неповнолітніми та яка за них передбачена відповідальність. Світлана Бульвін навчала підлітків відрізняти правомірну поведінку від протиправної, давала визначення різним видам правопорушень, пояснювала, що таке злочин та кримінальна відповідальність.

Окрім цього, інспектор звернула особливу увагу на те, з якого віку настає юридична відповідальність та наголосила, що незнання законів не позбавляє відповідальності.

Патрульні постійно проводять такі зустрічі з дітьми та молоддю, щоб запобігати вчиненню правопорушень.

Як впізнати тривожність?

Тривожність — це внутрішній стан напруження й нервовості, що може виникати в різних ситуаціях і визначається почуттям страху та душевного дискомфорту.

Усі ми час від часу відчуваємо тривожність. Зазвичай хвилювання через певні події чи буденні клопоти триває недовго — від кількох хвилин до кількох днів. Але для когось тривожність — це не просто напружений день чи занепокоєння, це результат тривалого стресу, який може перерости у тривожний розлад.

Не поспішайте сваритися чи ображатися, якщо людина:

🔸 Довго не відповідає в чатах або ігнорує дзвінки. Це може свідчити про її тривожний стан, а навала чатів чи безліч дзвінків може лише підсилювати це відчуття.

🔸 Раптом змінює плани. Несподівана хвиля тривоги може змусити людину скасувати плани в останню мить. Їй буде складно пояснити причину тим, хто не мав такого досвіду.

🔸 Уникає особистих зустрічей, віддаляється. У вільний час людина залишається на самоті. Їй важко відвідувати заходи, зустрічатися з друзями чи колегами й вдавати, ніби все добре.

🔸 У розмові уникає зорового контакту. Це не завжди ознаки байдужості чи неповаги. Людина з тривожністю воліє, щоб на неї не звертали уваги. Розмови віч-на-віч можуть бути для неї некомфортними.

🔸 Говорить без упину, перебиває. У стані тривожності буває важко контролювати емоції й думки. Інколи людям настільки нестерпна тиша, яка виникає в розмові, що вони всіляко намагаються її заповнити.

🔸 Поводиться зверхньо, дратується через дрібниці, спалахує гнівом. Людина із тривожністю часто перебуває «на грані», і будь-яка емоція може стати «останньою краплею».

Якщо ви чи ваші близькі страждаєте на постійну тривожність, спробуйте:

✅ дотримуватися щоденної рутини;

✅ мати здорове харчування за графіком;

✅ мати повноцінний сон;

✅ обмежити час у соцмережах, стрічках новин;

✅ регулярно приділяти час собі (спорт, масаж, улюблені фільми, книги, музика тощо).

Якщо вам не вдається подолати тривожність самотужки, обов'язково зверніться до спеціаліста.

Джерело: howareu_program

Чому ми бачимо світ по-різному?

Люди завжди сприймають світ навколо себе через призму власного досвіду, контексту та емоційного стану. Тому ми відчуваємо та реагуємо на ті самі об'єкти чи події зовсім по-різному. Цей феномен пов'язаний із психологічним явищем, відомим як проєкція.

Проєкція — це психологічний механізм перенесення своїх почуттів та рис на інших. Вона може суттєво спотворити наше сприйняття реальності, призвести до неправильних висновків про інших людей, стати причиною конфліктів.

Наприклад, людина у стресі може бачити негатив у повідомленні без смайлика від партнера або колеги, навіть якщо його там немає. Зраджена людина бачить навкруги зрадників. Людина з низькою самооцінкою буде знаходити у словах і діях інших прояви неповаги.

Як виправити ситуацію?

Проєкція — це вже підказка. Якщо ви раптом видаєте гостру реакцію на людей чи події, запитайте себе чому? Навчившись бачити власні проєкції, ви зможете керувати тим, як ви сприймаєте світ. І він одразу стане простішим і приємнішим.

Спробуйте такі вправи:

🔸 Спільний перегляд фільмів

✅ Після перегляду фільму обговоріть його з друзями, партнером.

✅ Уважно вислухайте, як кожен сприйняв фільм.

✅ Запитайте про можливі приховані мотиви героїв.

✅ Зверніть увагу на різницю у використанні слів та інтерпретаціях.

🔸 Саморефлексія

✅ Пригадайте випадок, коли ви неправильно зрозуміли повідомлення.

✅ Згадайте свій психологічний стан у той момент.

✅ Подумайте, чи змінилося б сприйняття інформації в іншому стані.

🔸 Розбір ситуацій, коли вас не зрозуміли

✅ Згадайте ситуацію, коли хтось неправильно зрозумів ваше повідомлення.

✅ Чому так сталося?

✅ Який висновок ви зробили?

Отже, проєкції впливають на те, як ми бачимо світ, і можуть викликати різні реакції. Коли ми усвідомимо цей процес, то зможемо контролювати власні реакції, краще розуміти один одного й будувати гармонійні взаємини зі світом.

20 порад батькам від інтернет-загроз.

20 порад батькам, які допоможуть не тільки навчити дітей «цифровій
гігієні», але й захистити їх від багатьох інтернет-загроз.

1. РОЗМОВА. Відкриті і чесні розмови про онлайн-життя вашої дитини – один з кращих способів захисту від кібершахраїв, неналежного контенту та інтернет-цькування.

2. ВІРТУАЛЬНІ ДРУЗІ. Застерігайте дітей, що не завжди віртуальні друзі – це ті, за яких вони себе видають.

3. «ІНТЕРНЕТ-ДВЕРІ». Ваша дитина знає, що не можна відкривати двері незнайомцям? То навчіть її також не відповідати незнайомцям в мережі.

4. ПОСИЛАННЯ. Навчіть дитину не відкривати незнайомі посилання.

5. ПРИВАТНІСТЬ. Ваша дитина повинна розуміти поняття та не залишати у соцмережах особисту інформацію на кшталт домашньої адреси або адреси школи, імен батьків чи номерів банківських карт.

6. АНКЕТИ. Навіть якщо після заповнення анкети на сайті чи у соцмережі на дитину чекає приз, вона повинна розуміти всі ризики та ігнорувати «привабливі» пропозиції.

7. ГЕОМЕТКИ. Попросіть дитину не ставити геометки в місцях, де вона часто буває.

8. ІНТЕРЕСИ. Дорослі повинні знати, у яких групах у соціальних мережах спілкується їхня дитина, або мати доступ до перегляду цих чатів обов’язково з попередженням про це дитини, інакше є ризик втратити довіру.

9. КОРИСНІ ДОДАТКИ. Встановіть на телефон дитини додаток, який буде відстежувати і показувати її місцезнаходження (Kaspersky Safe Kids, «Где мои дети», Google Family Link, Kids Place та ін..).

10. ІНТЕРНЕТ ПАМ’ЯТАЄ ВСЕ. Тому дуже важливо навчити дитину спілкуватися в ньому так, щоб не було соромно за висловлювання, розміщені фото, відправлені файли.

11. МЕРЕЖИВИЙ ЕТИКЕТ. Як і в реальному житті, ваша дитина повинна навчитись поважати приватність інших, не розпалювати конфлікти та ділитися тільки перевіреною інформацією.

12. ПЕРЕХІД У РЕАЛЬНІСТЬ. Ваша дитина повинна знати, що зустрічатись у реальності з незнайомими людьми з Інтернету – це дуже небезпечно!

13. ІНТИМНІ ФОТО. Дитина не повинна викладати або відправляти свої інтимні фото НІКОМУ І НІКОЛИ!

714. ПАРОЛІ. Ніхто не повинен знати логіни та паролі вашої дитини, крім неї та вас, якщо ви про це домовились.

15. «НІ!». Навчіть дитину говорити це слово завжди, коли хтось

незнайомий, або навіть друг пропонує зробити щось недозволене або виконати прохання.

16. КОМПРОМІС. Тотальний контроль онлайн-життя може привести до конфліктів та недовіри між вами та дитиною. Йдіть на компроміси та домовляйтесь із дитиною.

17. ОНЛАЙН-ДРУЖБА. Насолоджуйтесь онлайн-простором разом із дитиною: переписуйтесь, кидайте один одному фото та смішні відео. Будьте підтримкою та другом своїй дитині.

18. ДЕНЬ БЕЗ ТЕЛЕФОНУ. Регламентуйте час проведення вашої дитини у мережі в залежності від її віку. Маленьким дітям давайте телефон по годинам, а дорослим запропонуйте хоча б один день на тиждень відмовитись від онлайн-життя.

19. КІБЕРБЕЗПЕКА У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ. Запропонуйте курс кібербезпеки у вашому закладі освіти.

20. БАТЬКІВСЬКИЙ ПРИКЛАД. Тільки власний приклад батьків, які сприймають Інтернет виключно як засіб отримання інформації, а не як місце, де можна приховатись від проблем, допоможе вам донести всі ці правила вище.

Бесіди та показ відеороликів для здобувачів освіти 3-9 класів.

В рамках Міжнародної акції "16 днів проти насильства" соціальним педагогом Людмилою Осадчою проведено ряд заходів для здобувачів освіти 3-11 класів.

Для здобувачів освіти 3-4 клас ОЗО "Софіївсько-Борщагівський ліцей" Людмила Миколаївна провела бесіду з елементами гри «Що таке насильство. Його форми та захист".

ьство. Його форми та захист»

Булінг (цькування) – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого середовища. Дитині важко впоратись з цією проблемою самотужки і допомога та підтримка батьків дуже важлива. На жаль, більшість жертв булінгу приховує це від батьків. Із проявами булінгу в Україні стикаються 8 із 10 дітей. Такі дані оприлюднили в Українському інституті дослідження екстремізму. Таке явище, як цькування однолітків, поширюється по всьому світу, бо насильницька модель поведінки стає дедалі популярнішою.

Підсумок: образити людину легко, а повернути довіру довготривалий процес.

Кожна дитина має право зустрічатися з іншими й обмінюватись інформацією.

Перегляд відеороликів на тему: «Ми проти насильства» соціальний педагог показувала з обговоренням для учнів 7-9 класів.

Мета: ознайомити з поняттями «толерантність», «насильство», які бувають прояви та види насильства, підвести до усвідомлення необхідності толерантного відношенню до оточуючих, розвивати почуття гідності та неповторності.

Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Але ж прояви насильства порушують права людини, принципи вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поряд із нами, то ми повинні його зупинити.

Висновок

Бажаю, щоб у вашому житті, ситуацій насильства було якомога менше, щоб на вашому життєвому шляху зустрічалися лише доброзичливі, чуйні люди. І пам’ятайте вислів «Поводься з іншими так, як хотів би, щоб поводилися з тобою».

Здобувачі освіти 5-6 класів разом з Людмилою Миколаївною переглядали соціальні відеоролики на тему: «Насильству-НІ!», «Розірви коло насильства», «Почуй мене» та їх обговорення.

Мета: навчати дітей розпізнавати ситуації булінгу, запобігати ситуаціям булінгу, опрацювати правила, які допомагають діяти у разі булінгу, вирішувати конфлікти мирним шляхом, формувати розуміння булінгу як прояву насильства.

Проведені виховні заходи стануть приводом для аналізу власних дій, вчинків, які сприятимуть вихованню в учнів людяності, відповідальності, любові до ближнього, поваги до гідності іншої людини, свідомого ставлення до своїх прав та обов’язків.