Контролюй поширення своєї особистої інформації та налаштуй приватність у власних акаунтах
Передусім, необхідно розібратися із поняттям «особиста інформація».
Особиста інформація – це інформація, яка ідентифікує конкретну особу.
Наприклад, до такої інформації належить:
҂ ім’я та прізвище;
҂ вік;
҂ адреса вулиці, дому чи навчального закладу;
҂ номери телефонів;
҂ інші медичні, фінансові чи особисті дані;
҂ електронна адреса тощо.
Твоя сторінка у соціальних мережах має бути закрита та містити мінімум особистої інформації та бути відкритою лише для тих безпечних однолітків та дорослих, яких ти знаєш у реальному житті.
! ПАМ’ЯТАЙ!
Вся інформація про тебе, фотографії, листування чи переписки у будь-який час можуть опинитися у руках зловмисників.
Отож,
҂ переглянь та налаштуй приватність своїх акаунтів у соціальних мережах;
҂ захисти свою інформацію надійним паролем та час від часу змінюй його;
҂ залиш відмітку геолокації на телефоні та інших гаджетах вимкненою (ввімкнена геолокація може підказати зловмисникам, де ти проживаєш, твій навчальний заклад тощо);
҂ вказуй мінімум особистої інформації про себе, батьків та інших близьких людей.
Перевіряй все, що надсилаєш знайомим і незнайомим людям, та публікуєш в Інтернеті, за допомогою запитання-тесту «Білборд»
1. Уяви собі великий білборд, який розташований посеред вулиці району/у центрі міста/біля навчального закладу.
2. Уяви, що інформація, яку ти хочеш запостити/написати, буде розміщена на ньому.
3. Якщо не проти, що її побачать усі, то спокійно можна постити, а якщо стає незатишно – ще раз критично оціни її.
! ПАМ’ЯТАЙ!
Щойно хтось відправив якусь фотографію через мобільний телефон чи інший гаджет, вона більше не належить конкретній людині – ця інформація у власності мережі Інтернет, ніхто не знає, як її можуть використати і як це відіб’ється на репутації людини. З повідомлення, яке надіслане, а потім видалене, могли зробити скріншот (сфотографувати), а фото зберегти на інший носій. Навіть якщо ти впевнений (-а) у тому, кому надсилаєш щось особисте, інтимне чи компрометуюче – цифровий слід залишиться назавжди.
! ЦИФРОВИЙ СЛІД
Усе, що залишається у пам’яті мережі: відкриття акаунтів, створення паролів, відвідування певних сайтів, лайки, коментарі, покупки тощо.\
Отож,
перед тим, як поділитися особистою інформацією, добре подумай, що ти хочеш завантажити, та з ким цим поділитися!
Додавай у «друзі» тільки реально знайомих безпечних людей
Спілкування з незнайомими людьми у чатах та на форумах може бути небезпечним. Рівень небезпеки зростає, коли незнайомець просить поділитися з ним особистою інформацією або ж інтимними фото. Будь обачним (-ою) і в жодному випадку не роби цього, адже потім інформація або фото можуть стати предметами шантажу, що може перерости у погрози та вимогу очної зустрічі.
Критично стався до інформації, розміщеної в Інтернеті, та перевіряй її за допомогою декількох джерел.
8 травня соціальний педагог Людмила Осадча провела профілактичну бесіду в Софіївсько-Борщагівському ліцеї для здобувачів освіти 3-Б класу на тему "Стоп булінг".
Мета:Формувати нетерпимість до проявів
агресії, розвивати співчутливе ставлення до жертв насилля, навички надання і
отримання допомоги.
Вступна частина.
Вправа «Знайомство»
Мета:підготувати учасників до роботи, створити комфортну
атмосферу, сприяти згуртованості групи.
Підсумок: образити людину
легко, а повернути довіру довготривалий процес.
Кожна дитина має
право зустрічатися з іншими й обмінюватись інформацією.
Вправа
«Мозковий штурм»"Що таке булінг?"
Мета: ознайомити учнів з
поняттям булінгу, соціальними ролями у булінгу та стилями їх поведінки.
Перегляд
відеоролику про боулінг. «Хто може допомогти» та інші.
Заключна частина
Сьогодні ми з вами поговорили про дуже
гостру і важливу проблему суспільства. Хочу сказати найголовніше: ми всі –
учасники процесу булінгу, чи як агресор, чи як жертва, чи як спостерігач. І ми
маємо про це говорити, маємо діяти, а не стояти осторонь. Тому запрошуємо всіх
приєднатися до всеукраїнського флешмобу #РазомПротиБулінгу та показати всім, що
булити не круто. Зовсім не круто! Буде набагато ліпше, якщо люди замість
булінгу робитимуть щось добре один для одного.
Дякую вам дітки за гарно проведений час. Поаплодуймо один
– одному.
5 травня соціальний педагог Людмила Осадча провела профілактичні бесіди в нашому ліцеї для здобувачів освіти 3-О, 3-Н, та 4-Г класу щодо протидії булінгу в шкільному середовищі.
День боротьби з булінгом був започаткований у Канаді Девідом Шепердом і Тревісом Прайсом у 2007 році. Вони принесли до школи рожеві сорочки та запропонували однокласникам їх одягти. Це було зроблено через те, що діти зацькували свого товариша Чарльза Макнілла за те, що підліток прийшов до школи у рожевій сорочці. Тож одяг цього кольору став символом свята.
На честь події учасники заходів із боротьби з булінгом вбираються у рожевий одяг, проводять акції, щоб привернути увагу світового суспільства до існуючої проблеми та разом знайти шляхи її вирішення.
Мета: з’ясувати поняття булінгу, ознайомити з його
видами та ознаками; формувати
нетерпимість до проявів агресії, вчити розв’язувати конфліктні ситуації
без
застосування психологічного та фізичного насилля, практикувати
толерантну
атмосферу спілкування; розвивати співчутливе ставлення до жертв
насилля,
практикувати навички надання і отримання допомоги.
ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ
Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ
Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.
Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.
Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.
Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.
Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ
Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у закладі освіти, цього не слід соромитись.
Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у шкільному середовищі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.
Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.
Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.
Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ
Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.
Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.
У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.
Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншому закладі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.
Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.
Спробуйте повідомити про булінг людей із закладу освіти, де це відбувається, або батьків дитини.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ
Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ
Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.
Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".
Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.
🔹 сексуальне: погрози та жарти на відповідну тему, образи сексуального характеру;
🔹 кібербулінг: цькування в інтернеті, соціальних мережах, за допомогою гаджетів.
♦️ Булінг - це надзвичайно неприємна та агресивна поведінка однієї дитини чи групи дітей по відношенню до іншої дитини/групи дітей.
Булінг - це і хвороба стосунків у групі. Важливо помічати в цьому не тільки кривдника та жертву, а й спостерігачів і дорослих - класного керівника та батьків. Для вирішення проблеми потрібні системні зміни на декількох рівнях: стосунки в родині, позиція вчителя, ставлення однолітків.
🔸 Майже половина дітей, які зазнали цькувань, нікому про це не розповідають (48% за статистикою ЮНІСЕФ). Тому батькам, як найближчим та найріднішим людям, потрібно бути дуже уважними.
❓ Підозрюєте, що дитина стала жертвою булінгу?
➡️ Маємо для Вас кілька корисних порад, як діяти в такій ситуації.
🔘 Проаналізуйте атмосферу в родині. Чи відчуває дитина себе в безпеці, чи може вона висловлювати свої думки та бажання?
🔘 Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Якщо не вчителю, то завучу або директору. Важливо сформувати відповідальне бачення існуючи проблеми й готовність її вирішити.
Повинна бути НУЛЬОВА толерантність до насилля.
🔘 У жодному разі не звинувачуйте дитину в тому, що її скривдили. Це лише зруйнує довіру у ваших
стосунках.
🔘 Не намагайтесь шукати рішення в зміні поведінці дитини. Це проблема групи й покладати все на плечі жертви недієво. Їй потрібен захист. Дорослі відповідають за те, щоб дітям у школі, як і у житті загалом, було безпечно. Важливо, щоб дорослі - кожен у своєму середовищі - брали на себе свою частину відповідальності.
🔘 Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, охорона, поліція).
🔘 Подумайте над тим, щоб дати дитині альтернативне соціальне середовище: хобі, позашкільна активність, прогулянки з друзями. Допоможіть сформувати досвід здорових стосунків.
❌ Небезпечні поради (так робити не треба!):
🚫 "Подумай, у чому ти сам винен".
Так ви просите капітулювати перед насильством, зрадити себе і змінитись так, як від нього вимагають.
🚫 "Удавай що не помічаєш".
Навчаєте відмовлятись від своїх почуттів. А також ви погоджуєтесь з цькуванням як явищем і залишає дитину віч-на-віч з нею.
🚫 "Вчись налагоджувати стосунки".
Обʼєднує в собі ті ж приховані послання:
"справляйся сам", "я тобі не допоможу", "скоріш за все, ти щось робиш не так", "змінюйся і підлаштовуйся".
🚫 "Дай відсіч".
Пропонуєте знехтувати власною безпекою (не бійся!), і озвіріти, щоб ніхто не чіпав. Підкріплюєте картину світу, що «сильний бʼє слабкого».
Напередодні Дня з боротьби зі цькуванням ми хочемо нагадати батькам про те, як розпізнати ознаки булінгу в своєї дитини.
4 травня в Софіївсько-Борщагівському ліцеї соціальним педагогом Людмилою Осадчою до Міжнародного дня протидії булінгу були проведені профілактичні бесіди в 1-К, 2-О та 4-З класах.
Булінг (цькування) – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого середовища. Дитині важко впоратись з цією проблемою самотужки і допомога та підтримка батьків дуже важлива. На жаль, більшість жертв булінгу приховує це від батьків. Із проявами булінгу в Україні стикаються 8 із 10 дітей. Такі дані оприлюднили в Українському інституті дослідження екстремізму. Таке явище, як цькування однолітків, поширюється по всьому світу, бо насильницька модель поведінки стає дедалі популярнішою.
Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності, манера спілкування, поведінки, незвичайне захоплення, соціальний статус, національність, релігійна належність. Найпоширенішими формами булінґу є : словесні образи, глузування, залякування, вимагання грошей, фізичне насилля тощо.
Діти спочатку подивилися ролик про булінг (його види, наслідки, до кого можна звернутися). Здобувачі освіти 4-З класу в групах шукали серед слів 12 слів, які пов'язані із булінгом.
Дві групи знайшли всі слова, а третя не змогла знайти два слова.
Здобувачі освіти 2-О класу вирізали свої долоньки і писали, що їх долоні для обіймів, для любові до батьків, рідних, для допомоги, для праці, для занять хоббі.
Здобувачі освіти 1-К класу на листках паперу ліпили із пластиліну сердечках для своїх рідних.
Якщо у Вас виникли питання, Ви потребуєте підтримки чи поради з питань протидії булінгу, зверніться за консультацією до соціально-психологічної служби, на Національну гарячу лінію: 116 111 (з мобільного) або 0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів). Дзвінки безкоштовні та конфіденційні.
Якщо ви скаржитесь на те що, думки весь час кружляють навколо того що сталося, що все пропало, не в стані взагалі функціонувати і не можете припинити думати негативно, то ця техніка для вас.
Подія ➡️ Думки ➡️ Реакції ➡️ Дії
⚡ Крок 1. Визначте і запишіть думки, пов’язані з травматичним досвідом, які шкодять сьогоденню. Та альтернативні думки, про щоб зараз було корисніше думати. Якщо вам важко визначити негативні думки, тоді спробуйте визначити спочатку почуття, а потім думки, які супроводжуються цими почуттями:
«Якщо ви думаєте про травматичну подію, яка у вас реакція?»
«Які думки виникають у вас, коли ви зосереджується на найсильніших реакціях?»
⚡ Крок 2. Наступним кроком є визначення, уточнення та запис альтернативних корисних думок. Перегляньте негативні думки та почуття і запишіть до них альтернативні корисні думки і отримані емоційні реакції.
Наприклад: «неприємні стани, які я переживаю зараз, ─ тимчасові, з часом вони зникнуть»; «я можу зайнятись корисною справою, допомагати людям які цього потребують»; «я маю час на саморозвиток»; «мої рідні поруч, живі, здорові - я щаслива»; «я вірю, що скоро все закінчиться, і Україна розквітне»; «я кожного дня маю змогу бачити своїх дітей».
⚡ Крок 3. Після того, як ви визначили корисні думки, уявіть ситуацію та попрактикуйтесь вимовляти корисні думки вголос, щоб протистояти негативним думкам та емоціям. Це дасть можливість звикнути до досвіду свідомої заміни непотрібних думок корисними.
⚡ Крок 4. Ключ до корисного мислення — це репетирувати корисні думки в повсякденному житті. Уявіть собі, що ви перебуваєте в ситуації, і практикуйте заміну негативних думок корисними думками. Використання цих корисних навичок мислення схоже на вивчення чогось нового, але з практикою стане тільки краще.
У світі 4 травня відзначається Міжнародний день протидії булінгу.
За даними ЮНІСЕФ, майже 70% дітей по всьому світу потерпають від цькування з боку однолітків. А Україна посідає одне з чільних місць серед європейських країн з найвищим рівнем булінгу.
Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла Закон України № 8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.
Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за булінг.
Так, вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.
Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.
Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 гривень або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Також внесені зміни до Закону «Про освіту». Зокрема, вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».
У Законі визначаються механізми протидії цьому явищу, серед них:
– покладання на засновника закладу освіти здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу;
– на керівника закладу освіти – затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, розгляд заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та видання рішення про проведення розслідування.
Як реагувати на цькування
Молодші школярі мають неодмінно звертатися за допомогою до дорослих – учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо, якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.
Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них:
• Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.
Як діяти батькам
Не залишайте цю ситуацію без уваги. Для початку напишіть заяву директору школи з проханням розібратися в проблемі, описавши випадки цькування і долучивши докази: відеозапис, сканування листування в соціальних мережах, висновок соціального педагога та/або шкільного (або будь-якого іншого психолога) про нанесення йому психологічної травми, висновок лікаря про нанесення тілесних ушкоджень.
Вкажіть, що під час розгляду заяви (це повинні зробити протягом 30 днів) хочете бути присутнім особисто. Ці документи знадобляться в суді і вплинуть на ступінь покарання булера і на розмір компенсації моральної шкоди, заподіяної жертві, якщо вирішити проблему на рівні школи не вдасться. В такому випадку вкажіть ці документи в якості доповнення до заяви в поліцію про вчинення стосовно вашої дитини правопорушення. Вона повинна бути в двох примірниках (на вашому примірнику – вхідний номер реєстрації документа). Через декілька днів уточніть, хто веде вашу справу – щоб не затягнули, і винуватець не залишився безкарним: через місяць заява про адміністративне правопорушення анулюється.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
