Як допомогти дітям, які постраждали від війни: підказки та поради.


 Через війну багато українців виїхали з дітьми за кордон. Малеча втратила безпечне постійне місце проживання, свою кімнату, ліжко, друзів, спілкування, вулиці, звичну їжу. Діти травмувалися вже самим переїздом. Значно гірше, коли дитина була в окупації, чула вибухи і бачила зруйновані будівлі, стала свідком поранень чи смертей або ж втратила рідних. Це колосальний стрес і порушення для дитини відчуття внутрішньої безпеки.   

Як допомогти дитині з усім цим впоратися? 

🔵Слід пам’ятати, що мама, батьки чи опікуни передусім повинні стабілізувати свій стан. Адже дитина зчитує імпульси тривоги, неспокою, які ви відчуваєте. Вона хоче мати опору, бачити поруч того, на кого можна покластись. А якщо ви не в ресурсі, дитина переживає травматичні події значно важче. Тому стабілізувати свій стан – завдання №1. Це допоможе вам зрозуміти, куди далі рухатися і як допомагати своїй дитині. 

🔵Не менш важливо розуміти, як говорити з дитиною про події, які вона пережила, і робити це. Якщо цього уникати, всі переживання дитини «забиваються» в тіло, і проявляються психосоматичною симптоматикою. У кожного це відбувається індивідуально, але завжди дуже неприємно. 

🔵Запишіться в тій країні, де ви знаходитеся, до лікаря-педіатра, паралельно, коли є вже складна симптоматика, до психіатра, та йдіть туди з дитиною. 

🔵Занотуйте симптоми, які спостерігаються в дитини: безсоння, розмови у сні, тривога, закреп, понос, нудота, постійне чухання тіла, раптовий кашель, страхи, фізичне знесилення, втрата орієнтації тощо. Це потрібно, аби ви могли докладно розповісти лікарю, що саме відбувається з дитиною. Це важливо.  

Як говорити з дитиною про психологічну допомогу:

✅Передусім необхідно усвідомлювати, що ви мама (батько, опікун), і саме ви відповідаєте за здоров’я своєї дитини. 

✅Поясніть, що ви хочете допомогти, але не можете цього зробити так якісно, як фахівець. Для цього існують психотерапевти – спеціально навчені люди, які допомагають дітям пережити травму. 

✅Не варто очікувати, що ваша дитина погодиться піти до лікаря чи терапевта після першої розмови. Адже психіка дитини травмована, і крім травми, вона може більше нічого не сприймати. Це може бути складно, але ви повинні говорити без тиску. Поясніть, що запрошуєте її піти разом. Бо ви мама (батько, опікун), ви доросла людина, піклуєтеся про дитину і завжди знайдете рішення, як їй допомогти. 

✅Коли дитина втрачає своє безпечне і звичне життя, свій дім, утворюється «пустка», яку необхідно заповнити. Якщо цього не робити, може відбутися надлом у психіці дитини. Він може призвести до розвитку психічних розладів, якщо не звертатися по допомогу вчасно. Не зволікайте. Якщо ви бачите, що ваш малюк не «ок», не відкладайте візит до фахівця. Зробіть це. 

❗️Пам’ятайте, психотерапія це не назавжди. А те, що ви отримаєте від неї, стане вам опорою на все життя! 

Джерело: Тетяна Пелех, психотерапевтка.

Де взяти сили та як зберегти внутрішній ресурс.

 Внутрішній ресурс – це фізичні й моральні сили, які потрібні для повсякденного життя і трохи більше. Навіть у найскладніші часи важливо знаходити джерела, які хоча б на один відсоток поповнюватимуть внутрішній ресурс.

Є два способи, як поводитися із цим ресурсом собі на користь.

1. Навчитися не витрачати наявний ресурс

🔹Тимчасово не включайтеся в ситуації, які вас безпосередньо не стосуються. Наприклад, у конфлікти й розмови людей, які вас оточують: вони розмовляють між собою, але не з вами. 
🔹Не виконуйте роботу, якої від вас не вимагають. 
🔹Не витрачайте внутрішній ресурс на відстоювання не принципової для вас думки. Суперечки через дрібниці – заняття ресурсне тільки в тому разі, якщо за це платять. Але найчастіше не принципові питання більше забирають сили на обстоювання, ніж дають задоволення. 
🔹Не ігноруйте фізичних потреб. Якщо вам хочеться пити – пийте, відчуваєте, що голодні – поїжте, якщо вам необхідно прогулятися чи полежати – зробіть це. Але важливо ставити своєму тілу запитання усвідомлено, з паузами і з концентрацією на відчуттях тіла.  
🔹Відпочивайте. Наше тіло здебільшого відпочиває під час сну, а от мозок відпочиває в інформаційній тиші. Для нормального відпочинку зменшіть кількість спожитої інформації. Якщо видалася вільна хвилинка, відпочиньте. А це значить, залиште навколо тільки фонові шуми. Прямої, спрямованої в очі, вуха інформації (новин, фільмів, книжок), краще уникати. 
🔹Відмовляйтеся від способів проведення дозвілля, які вас стомлюють. Приміром, від зустрічей із людьми, якщо ви перенасичені контактами за день. Від поїздок на громадському транспорті, якщо є можливість пройтися. І взагалі запитуйте: «Чи хочу я насправді зараз нових стимулів – зорових, слухових, тактильних?» 

2. Зберегти і накопичити ресурс

Коли вдається зберігати ресурс на стабільному рівні тривалий час, ви можете поступово його нарощувати. Для цього: 

🔸Структуруйте свій час так, щоб спочатку враховувалися ваші повсякденні потреби, а потім справи. 
🔸Намагайтеся регулярно отримувати нові позитивні враження, шукайте джерела навколо. Йдеться про те, щоб відстежити речі, явища й події, які наповнюють вас і при цьому не стомлюють.
🔸Знаходьте приємні для вас події, образи, запахи в навколишньому світі. 
🔸Ретельно підходьте до вибору кола свого спілкування й учіться оточувати себе людьми, з якими вам цікаво й при цьому неважко спілкуватися. Дозвольте собі відмовлятися від того, щоб вислуховувати скарги інших людей, давати їм поради і брати активну участь у плітках і чварах. Ви побачите, що якість людей навколо вас підвищиться. Разом із самооцінкою і самопочуттям. Не лінуйтеся шукати навколо людей за інтересами. 
🔸Піклуйтеся про себе фізично, вчасно звертайте увагу на біль, порушення в роботі організму, симптоми втоми нервової системи й звертайтеся по допомогу. Здоров’я – це основа всього. Будь-які симптоми, які проявляються регулярно й тривають понад тиждень, – привід пройти клінічну діагностику. Не ігноруйте своїх захворювань. 

Джерело: Анастасія Сухорукова, психологиня.

Як підтримувати психічне здоров'я?

 Психічне здоров’я - це стан психологічного благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися зі звичайними щоденними стресами, продуктивно працювати та вносити суттєвий вклад в життя свого оточення.

Кожен з нас потребує гарного психічного здоров’я для того, щоб піклуватися про себе і взаємодіяти з соціумом, вести повноцінне життя. Для системи охорони здоров’я важливо не лише надавати необхідну допомогу людям з діагностованими психічними розладами, а й захищати та підтримувати психічне здоров’я всіх людей.👇🏼

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає 
7 компонентів психічного здоров'я:

▫️усвідомлення постійності та ідентичності свого фізичного і психічного Я;

▫️постійність і однаковість переживань в однотипних ситуаціях;

▫️критичне ставлення до себе і своєї діяльності;

▫️адекватність психічних реакцій впливу середовища;

▫️здатність керувати своєю поведінкою відповідно до встановлених норм;

▫️планування власної життєдіяльності і реалізація її;

▫️здатність змінювати свою поведінку залежно від зміни життєвих обставин.

Способи піклування про психічне здоров’я:

- уникайте стресових факторів та вчіться долати щоденний стрес;

- організуйте час та простір для якісного сну;

- будьте активними (багато ходіть, займайтеся спортом);

- спілкуйтеся з цікавими людьми;

- знайдіть хоббі та розвивайте його.

За допомогою фахівця варто звертатися якщо у вас довше 2 тижнів спостерігаються тривале порушення сну, стійкі нав’язливі думки, втрата інтересу та задоволення від справ і довкілля, гостре небажання спілкуватися та підтримувати соціальні контакти, істотне зниження настрою.


Правила здорового способу життя

Ці прості правила допоможуть Вам бути завжди у формі і зберегти своє здоров'я:

1. Прагни рухатися якомога більше.

 Рух – це життя!

Частіше ходити пішки: ходьба активізує кровообіг.

Кілька разів за день потягуйтеся всім тілом, напружуючи м'язи спини і ніг.

А якщо у вас немає часу, то здійснюйте піші прогулянки.

2. Для хорошого фізичного стану необхідне правильне, глибоке і спокійне дихання.

 Старайся частіше провітрювати приміщення, в якому знаходитеся.

Бажано залишати кватирку відкритою на всю ніч: свіже повітря потрібне не лише Вашим легеням але і Вашій шкірі.

3. Приділяйте більше уваги поставі.

 Втома часто буває наслідком неправильної постави. Сутула спину приводить до того, що легені виявляються затиснутими, скорочується об'єм повітря під час вдиху. Від недоліку кисню м'язи втомлюються набагато швидше.

Звичка низько нахиляти голову до столу під час роботи створює додаткове навантаження на м'язи спини і приводить до  головного болю.

4. Боремося з втомою!

 Сядьте зручніше на стілець, відкиньтеся назад, закрійте очі і розслабте тіло. Посидьте так декілька хвилин. Це допоможе відновити сили.

Якщо Ви повернулися втомленими додому, повернути сили допоможе наступний засіб: ляжте на килимок на підлозі або на жорсткий диван, закрийте очі і розслабте м'язи. Постарайся ні про що не думати і зосередити увагу на м'язах тіла. Уявіть, що вони отримали повний відпочинок. Через п'ять - шість хвилин можете встати.

5. Нормальний сон для людини - 7-8 годин.

 Якщо Ви спите менше, виникає хронічна втома, яка призводить до зниження настрою і працездатності.

6. Неправильне харчування також може привести до перевтоми.

 Прагнучи схуднути, багато хто піддає організм хронічному голодуванню. А він мстить "стомленням". Така "дієта" недопустима. Організм повинен отримувати всі необхідні елементи. Тому вибираючи дієту, порадься з лікарем або відносьтеся до цього питання розумно. Наприклад, обмежте кількість солодкого і мучного в Вашому щоденному раціоні. І пийте більше чистої води (не менше літра в день). Вживайте більше їжі, що містить клітковину і цілісні зерна, і менше – їжу, що містить цукор і приготовану з пшеничного борошна. Не забувайте про овочі і фрукти. Готуйте їжу на рослинній олії, зменшите вжиток тваринного жиру.

7. Поганий настрій підсилює втома.

 А втома буває причиною поганого настрою. Виходить замкнутий круг. Щоб не впадати в такий стан, старайся частіше слухати улюблену веселу музику - це кращі ліки від поганого настрою.

8. Дотримуйте режим дня.

 Лягайте і вставайте в один той самий час. Це найпростіша порада виглядати красивим, здоровим і відпочилим.

9. Будьте психологічно урівноважені.

 Не нервуйте, адже нервові клітини не відновлюються. Хоча, говорять, відновлюються, але дуже – дуже повільно. Отже знаходьте скрізь позитивні моменти.

10. Загартовуйте свій організм.

 Краще всього допомагає контрастний душ – тепла і прохолодна водичка. Не лише корисно, але і допомагає прокинутися.

11. І звичайно не паліть, не зловживайте алкоголем та іншими шкідливими звичками.

 Адже це основні чинники, які погіршують здоров'я.

12. І найголовніше... Старайтеся, щоб у Вашому житті було більше позитивних емоцій.

 Дивіться простіше на проблеми і труднощі. 

Насолоджуйтеся життям!



Проведення воркшопу "Кола" для середньої ланки.

 З 5 квітня по 7 квітня для учнів 7-Д, 8-Є, 5-З, 6-В, 6-З класів медіатор Тетяна Войтюк провела «Коло як інструмент «служби порозуміння». 

Захід проведений тренерами-медіаторами ГО "Твори Добропілля" в межах проєкту “ВПО та приймаючі громади: життя з примиренням та порозумінням” за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 
На початку роботи в колі медіатор нагадує п’ять ключових відновних переконань. Учасники на їхній основі мають можливість висловлюватися про свої досвід, погляди, думки та почуття, ділитися своїми потребами та обговорювати шляхи їх задоволення.
Техніка "Кола" дала змогу налаштувати учнів на конструктивне вирішення конфліктів, бажання зрозуміти свою позицію та інтереси опонента. Учні стають більш вмотивованими у мирному вирішенні конфліктів, намаганні залишатися друзями та вести конфлікт без агресивних дій. Ще на наступному тижні планується проведення «Кола» у 11 класах.


Як підтримати людину, коли вона ділиться своєю проблемою?🤔

 Це насправді дуже просто - але й дуже складно водночас. Адже як реагує більшість людей?

Вони починають або знецінювати проблему («нісенітниця, минеться», «а комусь ще складніше» і т.д.), або намагаються її одразу ж, на місці, вирішити.

І те, й інше, по суті, означає, що люди не готові зустрічатися з тими емоціями, які відчуває людина з приводу своєї проблеми, не готові розділити їх із нею. Але ж саме в цьому найчастіше і полягає головна потреба.

Коли ми ділимося якоюсь проблемою з близькими, нам потрібне не рішення, не переконання в тому, що «це минеться» (ми й самі знаємо, що минеться), а щоб близька людина розділила з нами наші емоції.

Якщо нам страшно, нам треба, щоб хтось злякався разом із нами. Якщо сумно - щоб із нами посумували. І так далі.

Власне, у цьому й полягає відповідь: найкраща підтримка для будь-якої людини в складній ситуації - це коли ви розумієте її емоції та розділяєте їх із нею.

Тренінг "Конфлікт та комунікація"

 4 та 5 квітня відбулися тренінги "КОНФЛІКТ: УНИКАТИ ЧИ ВРЕГУЛЬОВУВАТИ" та "ЯК РОЗУМІТИ ІНШИХ ТА БУТИ ЗРОЗУМІЛИМ" на базі Софіївсько-Борщагівської амбулаторії.

Цей тренінг проводиться в рамках проекту “ВПО та приймаючі громади: життя з примиренням та порозумінням” впроваджує ГО "Твори Добропілля" за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
На тренінгу приймали участь змішана група дорослих: ВПО та місцеві в основному психологи та соціальні педагоги дошкільних та навчальних закладів.
На початку заходу оприділилися з організаційними моментами: скільки часу займе тренінг, наші очікування, як будемо працювати та взаємодіяти.
Після знайомства розділилися на три групи: виписували причини та ознаки конфліктів і шляхи їх вирішення.

Тренінг був проведений в стилі воршопу, де я дізналася:

  • Ознаки конфлікту, підходи до вирішення конфліктів: правовий, силовий, з урахуванням інтересів, стилі поведінки у конфліктах, стадії ескалації конфлікту, конструктивний та деструктивний конфлікт, медіація як конструктивний спосіб вирішення конфлікту.
На першому тренінгу я зрозуміла, що не потрібно уникати конфлікту (замовчувати) - краще залагодити конфлікт за допомогою комунікації, тобто знайти компроміс для обох сторін або співпраця.
  • Захисні реакції мозку, трикутник Карпмана, комунікативні моделі 4 вуха та Я-повідомлення, техніка спілкування «Кільце».
Дугого дня для мене важливо було почути, що людина може як говорити, так і сприймати за допомогою 4 вуха - 4 вираження. Дуже цінно почути техніку "Я- повідомлення" та "Квадрат цінностей".  Дуже дякую пані Тетяні за ці два продуктивних дня.


“Рідна людина переживає ПТСР. Як їй допомогти, як правильно підтримати?”


 Війна вплинула на життя українців, залишивши по собі великі шрами всередині. Поширеним явищем може стати ПТСР — посттравматичний стресовий розлад, який проявляється уже в мирному, спокійному житті. Що робити, а що — не варто, якщо у близької тобі людини ПТСР, пояснює директорка Центру психічного здоров’я й реабілітації Лісова поляна МОЗ України Ксенія Возніцина.

— Жити з ПТСР доволі складно — ніколи не знаєш, в який момент, за яких обставин і в якій формі проявляться симптоми. Здебільшого їх запускають внутрішні та зовнішні чинники, які називають тригерами, — пояснює Ксенія.

Тригери можуть бути внутрішніми та зовнішніми.

Внутрішні тригери — це те, що ми відчуваємо всередині: думки, емоції та тілесні відчуття (як в момент травматичної події).

Зовнішні тригери — це ситуації, люди або місця, які нагадують про травматичну подію, до прикладу, певні слова, звуки, локації тощо.

Як зменшити ризики впливу тригерів

  • не створюй ситуацій, у яких можуть виникнути тригери;
  • обмежуй перебування в місцях скупчення людей без потреби;
  • уникай різких звуків, які можуть нагадувати травматичну подію (музичні іграшки, рингтони тощо);
  • не створюй гучних звуків;
  • зведи до мінімуму несподіванки;
  • не торкайся тіла людини та не обіймай її без дозволу.

Чого не варто робити, якщо у людини ПТСР

  1. Не проси розповісти про травматичний досвід. Людям із ПТСР може бути складно говорити, до того ж це може спричинити ретравматизацію.
  2. У жодному разі не знецінюй пережитий досвід.
  3. Не варто героїзувати події, які пройшла людина.
  4. Не вимагай і не проси, щоб людина опанувала себе — це не в межах її можливостей.
  5. Звинувачувати та дорікати їй через те, як саме вона реагує та проявляє емоції, — найгірше, що можна зробити.
  6. Не варто підтримувати уникання наявних психологічних та фізичних симптомів.
  7. Ніколи не говори, що ти знаєш і розумієш, що вона відчуває.
  8. Не кажи, що людині пощастило вижити — люди, які пережили травматичні події, часто не почуваються щасливими.
  9. Не говори, що пора припинити поводитися, як на війні.
  10. Час не лікує, досить говорити це всюди та без розбору.
  11. Намагайся дотримуватися чіткого планування дня та не змінюй плани різко.
  12. Як підтримати людину з ПТСР

    • Подбай про її базові потреби: приготуй поїсти, візьми на себе інші побутові справи.
    • Допоможи знайти контакти спеціалістів, організацій та груп підтримки.

    • Пропонуй підтримку і тепло. Будь виваженим(-ою), дбайлив(-ою), обережним(-ою).
    • Не знецінюй і не будь занадто вимогливим(-ою).
    • Коли людина наважиться говорити, може статися, що вона захоче говорити про травматичну подію знову та знову. Дай можливість поговорити стільки разів, скільки їй потрібно.
    • Робіть разом звичайні рутинні справи.
    • Говоріть про майбутнє та будуйте спільні плани. Це може допомогти протистояти поширеній думці людей із ПТСР, що їхнє майбутнє приречене.
    • Уникайте наркотиків, алкоголю та куріння вдома та у вашому оточенні.
    • Якщо стан людини дуже важкий, не залишай її на самоті.
    • Важку життєву ситуацію допоможе пережити арттерапія. Якщо ти й досі вагаєшся у її дієвості, можеш прочитати у нашому матеріалі про методику арттерапії та на що вона спрямована.

      Джерело: FACEBOOK

6 причин, чому ви ніколи не повинні здаватися.

6 причин, чому ви ніколи не повинні здаватися.

1. Поки ви живі, все можливо

Єдиною поважною причиною, через яку ви можете здатися, є ваша смерть.

 2. Будьте реалістами

Все вимагає часу, і ви будете робити помилки. Навчіться на них.

3. Ви сильні

Ви сильніші, ніж ви думаєте.

 4. Є люди в гіршому становищі, ніж ви

Зараз є багато людей, які знаходяться в гіршій ситуації і в гірших умовах навколишнього середовища, ніж ви зараз. 

5. Ви заслуговуєте на щастя

Ніколи не дозволяйте нікому казати вам протилежне. Ви заслуговуєте на щастя і заслуговуєте на успіх. 

6. Надихайте інших

Служіть джерелом натхнення іншим, відмовляючись здаватися.

Як відновити психологічний ресурс дитини в домашніх умовах.

 Психологічно комфортне на 100 % життя для кожної людини це міф. Нажаль. Всі ми знаємо, що протягом життя, взаємодії з оточення можуть виникати різні ситуації, які можуть спричинити психологічну травматизацію.

В дорослому віці нам легше витримувати подібні ситуації, а от дітям складніше. Великою мірою ступінь впливовості травматичної ситуації на психічних розвиток дитини залежить від наявного внутрішнього ресурсу, який допомагає не «розсипатись», «зберегти» ще не до кінця сформовану особистість.

Чим більше ресурсу, тим легше, з найменшими втратами дитина впорається з психотравмуючою ситуацією.
Інколи батьки самі, в домашніх умовах можуть забезпечити дитині психологічний ресурс або відновлення його після травмуючих подій!

Ловіть 6 підказок.

1. Похвала. Під час травматизації самооцінка дитини може знижуватись. Описова похвала дозволить підтримати її на нормальному рівні. Знаходьте ситуації, за які дитину реально можна похвалити, описуйте їх, звертайте увагу малечі на речі чи дії, які в неї гарно виходять.
2. Стабільність. Батьки можуть забезпечити дитині стабільне середовище. Варто організувати простір довкола дитини так, щоб він був звичним, малечі легко було б в ньому орієнтуватись. Цьому сприяє дотримання сімейних традицій (вечеря разом, казка перед сном, настільні ігри).
3. Передбачуваність. Дитина повинна знати що буде зараз, через годину, завтра. Перед тим як йти кудись (чи ви готуєтесь до зустрічі гостей) попередьте малечу, розкажіть «хто», «куди», «навіщо».
4. Чуттєвість. Говоріть більше про почуття дитини і розказуйте про свої. Не блокуйте прояв так званих «негативних» (злість, гнів, страх і т. д.) Таким чином ви розвиваєте емоційну сферу дитини і допомагаєте проявитись почуттям, які за певної причини залишились не проявленими.
5. Сумісна творчість. Пригадайте який вид творчості вашій дитині подобається найбільше – ліплення, малювання, аплікації чи можливо щось більш вишукане – створення прикрас чи вишивання? І займіться цим з малечею. При цьому не критикуйте і намагайтесь не оцінювати результат творчої діяльності. Улюблений вид діяльності розслабляє і заспокоює. А коли поряд ще й рідна людина – взагалі має великий терапевтичний ефект.
6. Мінімум новинок. Певний період часу, по можливості, не відвідуйте нових місць та не займайтесь новими видами діяльності. Для пізнання нового витрачається велика кількість енергій, а для дитини під час травми потрібно її якщо не накопичувати, то хоча б зберігати.

Будьте здоровими та щасливими! 💙💛
Авторка: дитяча психологиня Луньова Анна.