Що таке емоційний інтелект, ненасильницьке спілкування та як мирно розв’язувати конфлікти.

Складність розв’язання конфліктів пов’язана з тим,
що люди обирають неправильні стратегії.
Тож як обирати правильні й не заводити ситуації в глухий кут?

Про це розповіла психологиня, бізнес-тренерка, авторка онлайн-курсу “Емоційна зрілість” Наталія Солянікова на тренінгу для вчителів від ГО “Смарт освіта” (за підтримки МФ “Відродження”)

“Нова українська школа” публікує короткий виклад виступу.

ЩО ТАКЕ ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Термін “емоційний інтелект” (ЕІ) у 90-х роках 20 століття запропонували вчені Єльського університету Пітер Саловей та Джон Майєр.

ЕІ – це група навичок: самосвідомість, саморегуляція, емпатія та управління взаєминами.

Самосвідомість – це вміння розуміти, що я зараз відчуваю, яка в мене зараз емоція, яка реакція тіла на ту чи іншу емоцію. Приклад: якщо до горла підступає комок – це може бути образа на когось або щось.

Важливо розуміти зв’язок між емоцією й реакцією тіла.

Немає поганих / хороших, правильних / неправильних емоцій. Варто навчитися відрізняти емоції й ідентифікувати їх. Окрім того, емоціями неможливо управляти, оскільки це фізіологічний процес. Проте людина може керувати своїми реакціями.

Саморегуляція – це інтелектуальна робота з емоціями, усвідомлений вибір, які слова сказати, до якої поведінки вдатися, що подумати з певного приводу.

Емпатія (грец. empathia – співпереживання) – це осягнення емоційних станів іншої людини, здатність емоційно відгукуватися на переживання інших людей. Це шанобливе розуміння, що відчувають інші люди.

Часто замість того, щоби пропонувати емпатію, ми маємо сильне бажання дати пораду або заспокоїти, пояснити власну позицію або почуття. А натомість, як зазначав психолог Маршал Розенберг: “Емпатія закликає нас очистити свій розум і слухати інших усім нашим єством”.

Проте насамперед має бути самоемпатія – розуміння себе. Тільки так людина матиме ресурс, щоби емпатійно ставитися до інших людей.

УПРАВЛІННЯ ВЗАЄМИНАМИ

Як комунікувати з людьми так, щоби потреби кожного були задоволені?

У цьому допомагає ненасильницька комунікація. Вона базується на емпатії.

Ненасильницьке спілкування (ННС, або спілкування співпереживання чи спілкування співпраці) – це метод комунікації, розроблений Маршалом Розенбергом на початку 1960-х років. Саме тоді він сформулював чотири правила спілкування без агресії, опираючись на гуманістичну філософію Махатми Ганді й на дослідження американського психолога Карла Роджерса, засновника методу клієнт-центрованої психотерапії.

ННС допомагає по-новому виражати себе, створити душевний зв’язок з іншими людьми, вчить цінувати почуття й потреби, як свої, так і оточення, та давати одне одному якісний зворотний зв’язок.

Мета емоційно зрілого ННС – створювати й підтримувати таку якість стосунків, за якої потреби кожного задоволені. Ця модель спілкування може бути використана для розв’язання будь-яких проблем: конфлікти в школі, на роботі, у родинному колі, політичні переговори.

У конфлікті завжди є дві сторони. Конфлікт виникає не тільки в точці зіткнення інтересів і потреб, а через те, що люди – не гнучкі у своїх стратегіях вирішення конфліктів.

Ненасильницьке спілкування складається з 4-х компонентів: спостереження без суджень і оцінок, ваші почуття та потреби, почуття та потреби інших (припущення), прохання.

Спостереження без оцінок і суджень через факти. Намагайтеся спостерігати нейтрально, без оцінювання.
Почуття. Важливо розуміти і враховувати почуття – як власні, так і оточення.
Потреби. За кожною емоцією йде певна інформація про потреби. Саме в потребах криються джерело та причини почуттів. Коли потреби не задовольняються, виникає дискомфорт. Почуття є результатом незадоволених потреб.

Коли мої потреби задоволені, я відчуваю: радість, наповненість, захоплення, бадьорість, задоволення, насолоду, цікавість, ентузіазм, піднесення, вдячність, щастя, надію.

Коли мої потреби не задоволені, я відчуваю: сум, біль, розчарування, роздратованість, напруження, відчай, самотність, стурбованість, тривогу, збентеження, страх, безпорадність, безнадію, образу.

Кожна критика – це вираження незадоволеної потреби. Якщо людина починає вас критикувати, то в неї теж є певна незадоволена потреба.

Прохання (звернення) не є вимогою.

Якщо людина буде думати виключно про свої почуття та потреби, у комунікації буде агресивний посил. Якщо ж думатиме лише про почуття й потреби інших, то буде накопичуватися пасивна агресія. Людина триматиме всі емоції в собі.

Алгоритм ННС: ваші почуття (я відчуваю), факт (коли…), потреба (для мене важливо), потреби та почуття іншої людини, прохання або ефективний план дій:

Я злюсь…
… коли речі не на своїх місцях…
….тому що для мене важливий порядок у домі, що мою працю поважають.
Я розумію, що для тебе важливий комфорт та твій особистий простір, і тобі важливо підтримувати той порядок речей, який зараз є. Я поважаю твій вибір.
Чи можеш ти прибирати свої речі один раз на тиждень, коли тобі зручно?

Коли ми просимо, то маємо бути готовими отримати відмову. Варто пам’ятати про мету комунікації – домовитися, бути гнучкими в наших стратегіях.

Практика роботи з конфліктом у групах (20 хвилин):

Намір: знайти рішення конфліктної ситуації, яке задовольнить обидві сторони.

Згадайте конфліктну ситуацію, коли людина, взаємини з якою для вас важливі, сказала або зробила те, що вам не сподобалось.
Розберіть конфліктну ситуацію, використовуючи 4 компоненти ННС: спостереження без суджень і оцінок, ваші почуття та потреби, почуття та потреби інших (припущення), прохання / ефективний план дій для збереження і / або покращення взаємин.

Якщо ми хочемо мати хороші стосунки з другою стороною, ми постійно маємо вести діалог, коли мої й потреби іншої людини враховуються. Постійний діалог у такому ключі призведе до змін.

ВПРАВИ

Техніка, яку можна використовувати, коли відчуваєте втому або тривогу – практика дихання:

Вдихаємо повітря ротом, робимо затримку й видихаємо. Видих має бути трішки довший за вдих.

Колесо емоцій (Роберт Плутчік)

Американський психолог визначив вісім основних емоцій: гнів, страх, сум, радість, відраза, подив, очікування, довіра. В основі його концепції – розуміння емоцій як еволюційних механізмів, які мають забезпечити кращу адаптацію до зовнішніх умов і ефективне виживання. Роберт Плутчік зобразив емоції у формі кола з вісьмома овалами. Ця схема дає можливість проаналізувати свої почуття, зрозуміти їх і скоригувати.

Вправа, щоби зменшити тривожність і налаштуватися на концентрування уваги:

Простукуємо тіло: розтираємо дві долоні, встаємо і простукуємо все тіло, починаючи з голови до низу, потім – з ніг до голови й тоді струсити руки.

Порада: книжка “Ненасильницьке спілкування. Мова життя”, Маршал Розенберг.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – AntonioGuillemF, Depositphotos

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в межах проєкту “Промоція інклюзивних практик у Новій українській школі через залучення дітей з особливими освітніми потребами до STEM-освіти”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

Вебінар "Артерапія в роботі з різними клієнтами" з О.Гаркавець

5, 6 і 7 квітня о 18:00 Ольга Гаркавець в прямому ефірі ділилася заннями і практичними вправами для роботи з різними клієнтами :

Діти і підлітки;
Дорослі люди;
Клієнти +60.

Для кожної з них в Арт-терапії є свої нюанси і рекомендаццї.

Три дні ми розбирали принципи роботи в арт-терапевтичному підході, практикували вправи і техніки, ділилися враженнями і отримували зворотній зв'язок.

Гаркавець Ольга провела розбір кейсів з особистої практики, на прикладах показала, які можливості відкриває перед слухачами вебінару Арт-терапія. З якими запитами можна працювати, і які інструменти знадобляться.

Я дізналася, які помилки найчастіше допускають терапевти, і зможу уникнути їх у своїй практиці. На прикінці вебінару я очікую електронний сертифікат, динамічна робота і море ресурсу.

Як заохотити дитину до активного способу життя?

Заохочуйте дітей та підлітків до щоденної рухової активності — це запорука не лише їхнього фізичного, але й психологічного здоров’я. Фізична активність знижує дратівливість і тривожність, покращує самопочуття, додає впевненості у собі, сприяє соціальній інтеграції у суспільстві. Діти й підлітки віком 5–17 років мають активно рухатися щонайменше 60 хв щодня.

Фахівці рекомендують дітям займатися трьома видами фізичної активності.
Кардіонавантаження — їм варто приділяти найбільше часу з необхідних 60 хв. Діти мають виконувати кардіонавантаження принаймні тричі на тиждень. Це будь-яка активність, що пришвидшує пульс і змушує пітніти — наприклад, швидка ходьба чи катання на велосипеді.
Зміцнення м’язів — приміром, гімнастика та віджимання. Рекомендуємо виконувати такі вправи щонайменше тричі на тиждень.
Зміцнення кісток — це можуть бути стрибки на скакалці, біг — як мінімум тричі на тиждень.
Дітлахам має бути цікаво і зручно, адже фізична активність — це весело і не обов’язково системно та структуровано. Це можуть бути будь-які вправи, що подобаються вашій дитині.
Як заохотити дитину чи підлітка до активного способу життя?
Ви можете допомогти своїм дітям зробити фізичну активність невід’ємною частиною їхнього життя.
Будьте прикладом для своєї дитини. Займайтеся спортом, відпочивайте активно.
Подаруйте своїм дітям спорядження для активних занять — велосипед, ролики, скакалку, м’яч.
Водіть дітей у місця, де вони можуть бути активними: громадський парк, ігровий майданчик, футбольне поле, стадіон.
Створюйте умови для занять спортом, спортивними хобі та знайомте дітей з новими видами фізактивності.
Замість того, щоб дивитися телевізор після обіду, заохочуйте свою дитину вигадувати веселі активні заняття з друзями та родиною, наприклад, гуляти, грати у квача або кататися на велосипедах.
Дотримуйтеся правил безпеки. Завжди дбайте про засоби захисту для своїх дітей — шоломи, наколінники, рукавички відповідно до віку.
Регулярні фізичні навантаження у будь-якому віці допомагають жити довго і якісно.
Джерело

Поради щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником.

Поради щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником

Поради для учнів "Як стати успішним у навчанні"

Мудра притча про те, що головне в житті бути не багатим, а щасливим!

Мудра притча про те, що головне
в житті бути не багатим, а щасливим!

Один дуже багатий торговець виділив пару годин в своєму щільному графіку і вирішив прогулятися по набережній. Насолоджуючись пейзажем і вдихаючи свіже морське повітря, він раптом побачив рибака, який просто лежав поруч з човном і нічого не робив. Торговець був людиною впливовою і дуже багатого, більше всього на світі він ненавидів лінь. Подібна поведінка зачепила його, і він вирішив підійти до рибалки.

-День в самому розпалі, чому ти просто лежиш і не ловиш рибу?

– Я вже наловив стільки, скільки мені потрібно, тепер просто відпочиваю. – відповів рибак.

Багач був вражений подібною недбалістю з боку чоловіка.

– А чому б тобі не наловити ще?

– Навіщо? Що я буду робити з зайвою рибою?

Торговець був у повному здивуванні: “Які ж люди часом бувають дурні! Що за недолугий підхід до справи і свого особистого життя!”, – подумав він.

– Що значить “навіщо”? Ти можеш наловити ще більше риби і продати її. Заробиш більше грошей, почнеш покращувати свій човен, щоб потім ловити ще більше риби. Відкладаючи гроші, ти з часом зможеш купити ще кілька човнів, найняти рибалок і побудувати цілу імперію з ловлі риби. Крок за кроком, накопичуючи своє багатство і вкладаючи його в свою справу, ти врешті-решт зможеш стати таким же багатим і впливовим, як я!

– І що по-твоєму дасть мені все це багатство?

– Заробивши досить, в один прекрасний момент ти зможеш перестати заробляти і будеш просто насолоджуватися життям, милуючись краєвидами, – гордо відповів торговець.

– І часто ти милуєшся пейзажами?

Торговець на секунду замислився, а після вимовив:

– Чесно кажучи, вперше за цей місяць.

– Ось бачиш, а я кожен день.

Мораль:

Щастя не можна купити за гроші або добитися силою. Воно залежить не від подій, які відбуваються, а від їх інтерпретації. Щастя – це стан, до якого кожен повинен готуватися, ростити його і зберігати всередині себе. Люди, які навчилися контролювати свої переживання, зможуть самі впливати на якість свого життя. Тільки так кожен з нас може наблизитися до того, щоб бути щасливим.

Свої права ти добре знай, але і про обов`язки не забувай!

Свої права ти добре знай,
але і про обов`язки не забувай!

ПРАВА ДІТЕЙ.

Всі діти мають право на любов і піклування.
Діти є рівні у правах.
Всі діти мають право на повноцінне харчування.
Мають право на освіту.
Мають право на відпочинок і дозвілля.
Мають право на медичну допомогу.
Жодна дитина не повинна бути примусово залученою до праці.
Жодна дитина не повинна бути скривджена і зневажена.
Жодна дитина не повинна бути жертвою насильства або війни.
Жодна дитина не повинна бути об'єктом сексуальних домагань.
Діти мають право вільно висловлювати свої погляди.
Діти мають право на свободу совісті, думки і релігії.
Діти мають право на вільне спілкування.
Діти мають право на інформацію.
Особлива турбота дітям без сімей.
Особлива турбота дітям-біженцям.
Особлива турбота дітям-інвалідам.

ОБОВ`ЯЗКИ ШКОЛЯРІВ

Вчитися.
Виконувати посильну фізичну роботу.
Оберігати природу, навколишнє середовище, яке вас оточує.
Поважати права інших людей.

У ШКОЛІ

Дотримуватись порядку в навчальному процесі.
Старанно вчитись.
Виконувати класні і шкільні доручення.
З повагою відноситись до вчителів та інших працівників школи.
Поважати своїх однокласників,мвти з ними дружні стосунки.

ВДОМА

Піклуватись про членів родини.
Посильна допомога старших.
Догляд за меншими дітьми.
Гарна поведінка.
Намагання не засмучувати батьків.
Добре вчитись в школі.
Піклуватись про своє здоров`я і здоров`я близьких.
Дотримуватись режиму дня, правил особистої гігієни.
Дотримуватись правил культури поведінки.

Поради щодо того, як позбутися лайливих слів.

Кілька порад щодо того, як позбутися лайливих слів.

Ненормативна лексика стала частиною нашого життя. Аби почути лайливе слівце, далеко ходити не треба: варто просто пройтися по вулиці чи проїхатися в транспорті в годину пік. Ми вже не можемо говорити без ненормативної лексики, вставляємо її в речення за потребою і без неї, на автоматі. Як часто ми вживаємо лайливі слова? Виявляється, доволі часто. За останніми дослідженнями в яких прийняли участь 2079 осіб різного віку. Виявилося, що дев’ять iз десяти українців знають лайливі слова, зазвичай чують їх на вулиці, в робочих колективах, у колі друзів та знайомих і майже половина відверто зізналася, що вживає «міцне слівце» у розмові, особливо це стосується чоловіків. І лише 35% зізналися, що можуть собі дозволити вийти за рамки літературної мови лише в крайньому випадку.

Тож навіщо людині «мат»?

Ми буваємо дуже злі. Злість не є красивою. Вона брутальна і вульгарна. І прояви злості корелюють саме з такими словами. Якою є емоція, такими є і слова. Коли людина зла і вживає ненормативну лексику, вона звільняється від злості. Слово є фактично лакмусовим папірцем, які ми є в конкретний момент. Хочете дізнатися, якою є людина, що вона думає, що її чекає завтра – послухайте, що вона говорить. Якщо людина лає весь світ, вона не має завтрашнього дня. Слова- це вербальний портрет людини.

Коли жінка вживає мат , особливо щодо чоловіка, то вона його принижує. Така лексика значною мірою базується на сексуальній складовій. Тому коли цим інструментом оперує жінка, то це звучить жорсткіше, ніж коли це звучить з вуст чоловіка. Але коли чоловік вживає такі слова на адресу жінки, це звучить вкрай некрасиво, бо це ознака його слабкості, а не сили. Нецензурні вислови, нецензурна лайка, обсценна лексика (від англійського obscene — «брудний», «непристойний»). Найбільш уживані слова, що складаються з чотирьох коренів, що позначають чоловічі і жіночі статеві органи, жінку легкої поведінки і фізіологічний процес. Далі за допомогою додавання до них приставок, суфіксів і закінчень утворюються нові сполучення. Вони використовуються в самих різних значеннях, далеких від початкового. Такі слова дозволяють виразити широкий спектр найрізноманітніших емоцій і почуттів — від радості до ненависті.

Лайливі слова, вимовлені в критичні моменти, збільшують рівень адреналіну в крові, підвищують больовий поріг і притупляють страх.

І в той же час мат принижує і ображає оточуючих. Мати заряджені негативом, який поширюється на всіх людей, змушених його слухати.

Оскільки людина живе в соціумі, то їй потрібно рахуватися з тими, хто його оточує. І якщо мат ріже їм слух, то від звички виражати свої емоції за допомогою матюків потрібно позбавлятися.

Не допустимо він і при спілкуванні з дітьми: вони швидко переймають погані звички.

Ось кілька порад як позбутися лайливих слів:

1.Можна завести скарбничку, куди кидати гроші всякий раз, як тільки вискочить «лихослів’я».

2. Підібрати нейтральні слова, які замінять мат: щось на кшталт «ялинки-палиці». Спочатку доводиться себе контролювати, а вже через місяць нові слова увійдуть у звичку.

3. Випишемо «погані» слова, від яких ми хотіли б позбутися, і пошукаємо в тлумачному словнику гідну заміну — слова, які зроблять нашу мову яскравою і виразною.

4. Контролюємо емоції. Перш ніж сказати звичне міцне слово, зробимо глибокий вдих і порахуємо до десяти. Схлинуть емоції, ми прийдемо в себе і передумає використовувати ненормативну лексику.

5. Змінити оточення. Підсвідомо людина тягнеться до тих людей, в той колектив, де він не відчуває себе білою вороною, де він свій. Але якщо мета — особистісне зростання, то потрібно йти з компаній, де панує застій і можливостей для розвитку немає і не буде.

Дотого ж згідно кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме статті 173- « Дрібне хуліганство».

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ: ПІКЛУЙТЕСЬ ПРО СЕБЕ ТА СВОЄ ЗДОРОВ’Я

Чим ближче кінець шкільного робочого тижня, тим важче вчителю утримуватись на поверхні й не захлинутись у водоверті буднів. Усі знають, що прямим обов’язком учителя є постійна турбота й підтримка своїх учнів, але не менш важливо навчитися піклуватися про себе і своє здоров’я.

Професор психології Гейл Кінман на сторінках Гардіан акцентує увагу на трьох порадах учителям на кожний день протягом п’яти днів робочого тижня, спрямованих на зняття стресу та підтримку свого розумового, тілесного й душевного здоров’я.

Понеділок. Загальновизнаною є істина, що ніхто не любить понеділок, але саме вчителю так важливо спокійно розпочати свій робочий тиждень.

Спробуйте розслабитись упродовж хоча би двох-трьох хвилин, перш ніж ваші учні зберуться вранці на перший урок. Уявіть собі весь день у позитивному плані, наскільки це можливо, що позитивно позначиться на вашому душевному стані.

На найближчій перерві між уроками постарайтеся вийти зі стану «на автопілоті» й очистити свій розум, просто з’ївши якийсь фрукт. Зосередьтеся саме на процесі його поїдання, відволікаючись від шкільних проблем.

Після роботи хоч би трохи погуляйте. Зосередьтесь на тому, що ви бачите навкруги: відчуйте запахи, прислухайтесь до шуму, відчуйте «смак» оточуючого світу. У жодному випадку не використовуйте цей час, щоби будувати якісь плани чи концентруватись на рішенні якихось проблем.

Вівторок. Це хороший день для того, щоби звернути увагу на перші ознаки прояву втомленості.

Подумайте про те, як проходить тиждень, і просто придивіться до речей, що починають вас турбувати. Це допоможе визначити ваші «тригерні точки» (trigger роint, від англ. trigger – курок – надчутливі зони, наприклад, на шкірі, ‑ пер.) і намітити заходи з виправлення ситуації.

Із другої половини дня почніть виконувати спеціальні вправи для зняття м’язової напруги, наприклад, просто напружте плечі при вдиху, а потім розслабтесь при глибокому видиху. Відчуйте, як напруга поступово зникає.

Вівторок має бути днем прощення. Більшість із нас схильні до накопичення численних негативних емоцій, які слід просто відпустити, пробачивши й себе, й інших.

Середа. До середини тижня переконайтеся, що почуваєте себе нормально, не забуваючи при цьому, що здоровий сон для будь-якої людини є життєво важливим чинником.

Уникайте «ворогів» вашого сну. Регулярно дотримуйтесь вашого графіка сну й харчування, прослідіть за якістю сну, харчування та регулярними фізичними навантаженнями.

Влаштуйте собі кілька 2-3-хвилинних перерв протягом робочого дня. Сядьте зручніше та сконцентруйтесь на своєму диханні. Постарайтеся свій «блукаючий стан» м’яко повернути до нормального.

Після обідньої перерви влаштуйте собі п’ятихвилинну «відпустку». Уявіть себе в найспокійнішому місці, яке ви можете уявити. По поверненню з «відпустки» ви відчуватимете, що посвіжішали та відпочили.

Четвер. Кращим лікарським засобом у четвер є безтурботний сміх. Добре, якщо у вас знайдеться мотив похихотіти з колегами або подивитись улюблене комедійне шоу.

Сміх має величезні переваги, покращуючи функцію серцево-судинної системи та допомагаючи вам спілкуватися з іншими людьми. Тож починайте свій день з посмішки!

Перестаньте відчувати та думати про себе в негативному стилі. Відкиньте нескінченні внутрішні заяви типу: «Повинна ‑ не повинна, зобов’язана – не зобов’язана», щоби знизити рівень стресу й максимально підвищити впевненість у собі.

Визначте свою так звану «буферну зону». Старайтесь у домашній обстановці не допускати «пережовування» своїх робочих проблем, що, урешті-решт, добре позначиться й на вашому здоров’ї, й на вашій продуктивності. Подумайте, що ви можете зробити після роботи, щоби відновити сили.

П’ятниця. Це якраз той час, щоби вимкнути свій «ментальний фільтр». Ви – на порозі вихідних, часу, щоб розслабитись і заспокоїтися після вашої непростої вчительської роботи.

Переконайтеся, що ви дотримуєтесь режиму харчування та вживаєте заходи проти обезводнення вашого організму, простіше кажучи, прослідіть, чи вживаєте ви достатню кількість води. Це особливо важливо, коли у вас наступає період гострої завантаженості або з’являються ознаки стресового стану.

Думайте тільки позитивно. Концентрація всієї уваги на негативних рисах свого характеру та поведінки означає, що ви просто заплющили очі на ваші позитивні якості.

Складіть список речей або дій, що допоможуть вам розслабитись, і чимось порадуйте себе, кохану. Потім виберіть щось одне, наприклад, полежіть в ароматній ванні, з’їжте маленьке тістечко, купіть шарфик… І робіть це, не відчуваючи за собою жодної провини.

ОСВІТА

20 типових батьківських помилок, які можуть заподіяти дитині реальну шкоду в майбутньому.

Не у всіх батьків є педагогічний талант, але ніхто не бажає заподіяти шкоду своїм дітям. Однак, є два десятки батьківських помилок, які псують дітям майбутнє. Сьогодні ми про них і поговоримо.
Всі батьки сповнені благих намірів по відношенню до своїх дітей. Але ніхто не застрахований від помилок. Тільки за ці доводиться згодом дорого платити.
Якщо ви не хочете завдати шкоди своїй дитині, не треба:

1. Надавати їм зайву свободу вибору

Батьки впевнені, що чим більше вони можуть дати дитині, тим їй краще. Але в реальності діти можуть «захлинутися» в цьому морі непотрібного достатку.

2. Хвалити їх за будь-які справи

Багато дітей просто залежні від похвали. Без заохочення вони і кроку не ступлять.

3. Прагнути зробити дітей щасливими

Вони повинні самі навчитися шукати своє щастя. Від вашої волі тут мало що залежить.

4. Занадто багато балувати

В результаті з дитини виростає Споживач. І його життя стає певною гонкою за цілями, але їх досягнення, на жаль, не приносить внутрішнього задоволення.

5. Надмірно завантажувати їх

Йдеться про всілякі гуртки, секції, клуби. Це може привести до вигорання і навіть невмотивованої агресії.

6. Вважати, що інтелектуальний розвиток – це основне

Батьки часто змушують дитину домагатися інтелектуальних успіхів, щоб потішити своє самолюбство. Але такі діти мають ризик стати зарозумілими і пихатими.

7. Вважати, що жорстке релігійне виховання дасть вірні життєві установки і вбереже від усього лихого

Якщо ви вибрали такий шлях, будьте щирими до кінця, інакше ваше лицемірство зруйнує віру дитини в батьківський авторитет.

8. Замовчувати деякі теми (наприклад, секс)

Багато батьків просто не знають, як говорити про близькість, і уникають такого роду розмов. Результат цього може бути дуже непередбачуваним.

9. Критикувати дитину за промахи

Вимогливість хороша в міру. А постійні зауваження і моралі можуть геть позбавити дитину мотивації і зроблять з неї невротика.

10. Соромити, ігнорувати, ставити умови

Буває, що батьки кажуть дитині: «Я не буду тебе любити, якщо…». Ця та інші види маніпуляцій формують у дітей спотворене уявлення про спілкування, травмують їх.

11. Робити дитину відповідальною не за віком

Типовий приклад – коли на старшого брата або сестру звалюють нагляд і догляд за молодшими дітьми.

12. Дозволяти їм проводити багато часу біля телевізора/планшета

Мова також йде про нескінченні відеоігри. Діти в такому випадку не розвивають навички комунікації, вони не вміють дружити. Не кажучи вже про колосальну шкоду для їх здоров’я.

13. Не давати їм нудьгувати

Деякі батьки переконані, що діти повинні бути весь час зайняті всілякими справами, щоб не занудьгували. В такому випадку у дитини не розвивається креативне мислення і навик справлятися з нудьгою.

14. Знімати з них відповідальність за свої дії

Батьки з благих спонукань намагаються позбавити дітей від переживань, викликаних втратами (відразу ж купують нову іграшку, якщо стара зламалася). У підлітка виникли проблеми з законом? Батьки підуть на все, щоб допомогти йому уникнути відповідальності. В результаті виростає людина, яка не відповідає за свої дії.

15. Не дозволяти їм грати в «небезпечні» ігри

Діти, спілкуючись з природою, займаючись спортом, більш загартовані і пристосовані до життєвих умов.

16. Не задавати їм питання

Дитина відчуває себе любимою, добре спить, коли батьки цікавляться, як вона проела день, що з нею сталося за цей час, які виникли проблеми.

17. Не читати книги вголос

Якщо батьки читають малюкові, він вчиться сидіти спокійно, слухати, включати свою уяву.

18. Рано позбавляти малюка соски

Прийде час, і необхідність в сосці відпаде природним чином.

19. Перегодовувати

Організм дитини сам подає сигнали голоду або насичення. А перегодовування викликає розвиток психосоматичних проблем.

20. Бити по попі

Тілесні покарання не виховують. В результаті діти можуть вирости агресивними, лицемірними, заляканими.