Вебінар "Особистий професійний блог вчителя: дизайн, контент, просування"

5 травня соціальний педагог Осадча Л.М. брала участь в онлайн вебінарі на платформі «На Урок» "Особистий професійний блог вчителя: дизайн, контент, просування"

За допомогою професійного блогу педагог має можливість оперативно розмістити в мережі актуальну інформацію про свою діяльність та заклад, в якому працює, розповсюджувати відомості про власні посібники чи буклети, обмінюватись креативними ідеями та методичними розробками з колегами, організовувати освітній процес дистанційно. На якому хостингу краще розмістити свій блог: платному чи безкоштовному? Про що писати, щоб це було цікаво колегам та учням? Відповіді на всі ці та багато інших запитань ви дізнаєтесь під час перегляду вебінару.

Лектор вебінару - Бойко Наталія, вихователь-методист Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №133» Криворізької міської ради.

Мета: Розглянути можливості для створення та адміністрування професійного блогу педагога, його використання в освітньому процесі та в якості платформи для презентації власного педагогічного досвіду.
Зміст: 

1. Види професійних блогів. 

2. Домен та хостинг: як обрати? 

3. Вибір CMS. 

4. Налаштування шаблону блогу. 

5. Наповнення контентом. 

6. Пошукова оптимізація та просування блогу. 


МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА ПРАВА ІНВАЛІДІВ ВІДЗНАЧАЮТЬ 5 ТРАВНЯ.

Сьогодні 5 травня світ відзначає Міжнародний день боротьби за права інвалідів. Цей день пов’язаний із захистом прав людей з обмеженими можливостями. 

У 1992 року саме цього дня люди з обмеженими можливостями з 17 країн провели перший Загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації інвалідів.

Цей день має на меті привернути увагу світової спільноти до проблем людей, на долю яких випало нелегке життєве випробування. Та попри це вони кожного дня власним прикладом демонструють силу волі та нескореність духу.

Ні одна категорія громадян не повинна залишитися без уваги влади. Незалежно від національності, релігії, майнового стану, стану здоров’я.
В Україні люди з інвалідністю є однією з малозахищених верств населення, так вважають борці за їхні права. В Україні за останніми офіційними статистичними даними кількість осіб з обмеженими можливостями зростає.

19 заповідей Марії Монтессорі для батьків


 Марія Монтессорі – італійська лікарка, педагог, перша італійка, що стала докторкою медицини. Прославилася розробкою педагогічної «методики Монтессорі», яка полягає у вільному розвитку дітей. На відміну від шкільної системи, де знижується активність дітей, символом цього для неї є «шкільна парта». Монтессорі вважала, що головним завданням освіти є підтримувати спонтанність і творчість дітей, забезпечення їх всебічного розвитку: фізичного, духовного, культурного і соціального. Відкрила явище поляризації уваги у дітей. У 1907 році відкрила дитячий садок «Дім дітей» у Римі.

19 заповідей, які Марія Монтессорі залишила для усіх батьків:


Вебінар "Діагностика психологічної готовності учнів 4-х класів до переходу в середню школу. Онлайн-формат"

5 травня 2020 року соціальний педагог Осадча Л.М.
проходила вебінар на платформі "Всеосвіта"
"Діагностика психологічної готовності учнів 4-х класів до переходу в середню школу. Онлайн-формат"

Спікер(ка) - Литвиненко Олена Олександрівна, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка, когнітивно-поведінкова психотерапевтиня.

Перехід до п’ятого класу складний та відповідальний момент в житті кожного учня, його батьків та вчителів. З початком навчання у середній школі в житті дитини відбувається безліч змін: нові викладачі та нові навчальні дисципліни, нові обсяги завдань, зрештою, нові кабінети та коридори, а іноді й зовсім нова школа. Пристосування до всіх цих новинок є неабияким навантаженням на нервову систему дитини. Тому психологічна служба школи має зробити все можливе, щоб адаптаційний період видався якнайменш травматичним. І першим етапом такої роботи є ретельна психологічна діагностика готовності учнів 4-х класів до переходу в середню школу. Саме на етапі діагностики виявляються найбільш вразливі діти, які потребують додаткової підтримки та допомоги. Крім того, результати такої діагностики дозволяють відстежувати динаміку адаптаційного процесу та, у разі потреби, корегувати його. Тому практичним психологам шкіл не варто нехтувати діагностичною діяльністю навіть тоді, коли карантин не дозволяє провести її у безпосередній взаємодії з учнями. Адже сьогодні існує стільки можливостей дистанційної комунікації! Тож наш вебінар буде присвячено тому, як практичному психологу провести звичні форми роботи у незвичному форматі.

Мета

Розкрити сутність процесу психологічної адаптації до навчання у середній школі та представити способи онлайн-діагностики готовності учнів до переходу у п’ятий клас.

























4 ТРАВНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ


Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день протидії булінгу. Булінг (цькування) – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого середовища. Дитині важко впоратись з цією проблемою самотужки і допомога та підтримка батьків дуже важлива. На жаль, більшість жертв булінгу приховує це від батьків. Із проявами булінгу в Україні стикаються 8 із 10 дітей. Такі дані оприлюднили в Українському інституті дослідження екстремізму. Таке явище, як цькування однолітків, поширюється по всьому світу, бо насильницька модель поведінки стає дедалі популярнішою. 
Причинами дискримінаційного ставлення є такими ж, як і у дорослих, а саме: мова, стать, національність і раса, зовнішній вигляд, можливість навчання та розвитку, наявність захворювань. Найстрашніше, що дискримінація може проявлятися як з боку дорослих, так і від самих дітей. Важливим є те, що подібне явище в дитячому віці сприймається трагічніше і болючіше, і може стати причиною психологічної травми.

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування — це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася — це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи «відфотошоплені» знімки дитини — потрібно негайно діяти.
Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності, манера спілкування, поведінки, незвичайне захоплення, соціальний статус, національність, релігійна належність. Найпоширенішими формами булінґу є : словесні образи, глузування, залякування, вимагання грошей, фізичне насилля тощо. Як захиститися? Що повинні робити батьки? Найкраще розпочати розмову зі своєю дитиною, а ще краще порекомендувати прочитати книжки 👉 ТОП КНИЖОК ЯКІ ДОЛАЮТЬ БУЛІНГ

Сьогодні в Україні вперше відзначається Міжнародний день протидії булінгу. Мультфільм "Як боротися з булінгом: поради для дітей UNICEF Ukraine" 

https://www.youtube.com/watch?v=espwzDTLVkE

Як дізнатися, що дитина стала жертвою кібербулінгу і правильно зреагувати - поради психолога

Просвітницький пазл. Зупінімо булінг разом

ЧОМУ ДИТИНА НЕ ХОЧЕ ВЧИТИСЯ?

«Навіщо ходити до школи?», «Не хочу я вчитися!», «І хто вигадав цю школу?»... Як часто вам доводиться чути подібні фрази від своєї дитини? З початком нової навчальної чверті знову стала актуальною проблема відсутності в дитини мотивації до навчання.
І, якщо раніше це стосувалося здебільшого підлітків (у зв’язку з перехідним періодом), то зараз навіть малюки в початковій школі не мають бажання ходити до школи.
Тому ми вирішили з’ясувати, що може стати причиною втрати інтересу школяра до отримання знань і як батьки можуть допомогти дитині сформувати навчальну мотивацію.
  • У сьогоднішній статті — разом з психологами розбираємося в причинах, а вже в наступній — будемо шукати шляхи вирішення проблеми.
Які ж причини відсутності бажання вчитися у дітей?
Вирішення проблеми починається зі з’ясування причин, адже поведінка дитини завжди має під собою якісь підстави.
Дитячий і сімейний психолог Світлана Ройз в інтерв’ю каналу «1+1» пояснює: «Вчитися і пізнавати нове — це природна потреба дитини. І вона втрачає доступ до неї, коли щось в її житті відбувається не так». Тож у випадку небажання дитини ходити до школи, психолог рекомендує батькам насамперед виключити такі дві причини:
1. ПЕРЕВТОМА
Дитячий організм ще не може витримувати великі навантаження. А батьки, в гонитві за навчальним результатом, часто забувають про це, і поспішають записати дитину зразу на кілька секцій і додаткових курсів.
Тому, якщо в дитини погіршилася успішність і вона відмовляється вчитися, насамперед з’ясуйте, чи не є навантаження в школі і поза нею надмірним для вашої дитини, чи немає в неї ознак перевтоми (млявість, дратівливість, погіршення апетиту, порушення сну, часті хвороби).
2. СТРАХИ
Коли дитині страшно, вона перестає сприймати нову інформацію.
  • За словами Світлани Ройз, страх блокує неокортекс — нові області кори головного мозку, які відіграють важливу роль у навчанні і запам’ятовуванні інформації.
Які в дитини виникають страхи, пов’язані з школою? Психолог відзначає, що найчастіше школярі бояться:
  • конкретного вчителя;
  • авторитарних батьків;
  • конкретних однокласників, які дражнять дитину;
  • проявити неуспішність (якщо дитина пропустила попередній матеріал чи не має базових знань);
  • зробити помилку;
  • йти в туалет у школі (дітям легше саботувати школу, ніж зізнатися в цьому).
3. Крім того, Світлана Ройз виділяє декілька ВНУТРІШНІХ ПРИЧИН втрати в дитини навчальної мотивації. Вона може:
  • розчаруватися в тому, що може бути «успішною»;
  • не вірити в себе;
  • привертати увагу неуспішністю;
  • не бачити сенсу в тому, що робить;
  • важко адаптуватися до групи (якщо дитина інтровертного типу);
  • ревнувати до старшого-молодшого брата-сестри.
Серед інших важливих причин відсутності бажання дитини вчитися виділяємо:
4. НЕГОТОВНІСТЬ ДО НАВЧАННЯ
Дуже часто дитина втрачає інтерес до навчання, коли її рано віддають до школи, не враховуючи її потреби, можливості сприймати і засвоювати інформацію, фізичний розвиток і ту ж таки здорову мотивацію.
  • Катерина Гольцберг, дитячий і сімейний психолог, член Професійної Асоціації дитячих аналітичних психологів, пояснює: «Коли діти йдуть до школи зарано, це дає негативні результати практично відразу. Біологічна неготовність дитини до школи призводить до втоми, нездатності зосередитися на завданнях, розчарувань і в результаті — до шкільної дезадаптації. І це аж ніяк не сприяє бажанню вчитися й мати від цього задоволення.»
Якщо дитина ще й не відвідувала дитячого садка, то в неї може бути несформована довільна поведінка, яка дає можливість враховувати думку іншого, дотримуватися правил, жити в колективі.
  • «Такий школяр часто діє на свій розсуд, не враховуючи необхідності зважати на думку інших людей. У результаті він отримує реакцію на свої дії, до якої не звик. І надалі це може розвинутися в стійке небажання ходити до школи, яка живе за недоступними і незрозумілими йому законами.»
Катерина Гольцберг додає ще п’ять важливих причин падіння інтересу дитини до школи:
5. НЕВІДПОВІДНІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ МЕТОДІВ ПОТРЕБАМ СУЧАСНОЇ ДИТИНИ
У світі сучасних технологій вчителю дуже важко залишатися цікавим для дитини. Адже вона має реальну можливість вибрати, звідки черпати знання (переглянути навчальний відеоролик, завантажити енциклопедію на смартфон чи відвідати Експериментаніум). Тому
  • «У складному інформаційно насиченому світі завдання вчителя — навчити дитину відсівати, фільтрувати інформацію, відрізняти брехню від істини, аналізувати, систематизувати, шукати, націлювати увагу в потрібному напрямку. Інакше пересичена інформаційним потоком дитина пізнавати нове не захоче, так само, як дитина, наївшись цукерок, не їстиме супу,» — відзначає психолог.
6. КРИТИКА ДІЙ ДИТИНИ
Якщо батьки або вчитель (через некомпетентність, безтактність, упередження) негативно оцінюють діяльність школяра, інтерес до цього заняття в дитини пропадає. Це можуть бути фрази на кшталт:
  • «Ой, що це ти тут „накарлякав“?»;
  • «Не роби цього, однаково в тебе не вийде»,
  • «Он дивися, як у Каті гарно, а в тебе як завжди...»;
  • «Краще це зроблю я».
До слова, часто критика супроводжується ще й бажанням дорослих зробити все не разом із дитиною, а замість неї. Відповідно, дитина сприймає таку поведінку, як сигнал — «Ти сам не впораєшся, ти не здатен, покинь це!». Хіба в таких умовах може сформуватися здорова мотивація?
7. КОНФЛІКТИ В РОДИНІ
Діти, в чиїх сім’ях бувають часті конфлікти й скандали між батьками, також не дуже хочуть вчитися. За твердженням Катерини Гольцберг, дитина в такій родині витрачає багато енергії на переживання або залагодження конфліктів, і їй може просто бракувати сил на навчання.
  • Оскільки абстрагуватися від такої ситуації дитині дуже складно, вона реагує на стрес зниженням усіх форм активності, в тому числі й навчальної.

8. ВІДСУТНІСТЬ ЧІТКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ДИТИНИ
Діти з низькою навчальною мотивацією часто живуть у родинах, де немає єдиних правил і вимог до дитини з боку батьків, де мама і тато дають суперечливі інструкції з виконання, наприклад, домашніх завдань.
У таких сім’ях в дитини відсутній режим дня, немає чіткої організації побуту, виконання домашніх завдань контролюється випадково й безсистемно, а критерії успішності змінюються залежно від настрою батьків чи інших членів родини.
9. НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО ШКОЛИ
Критичні фрази про школу, негативна оцінка батьками вчителя, навчальних предметів і шкільних подій зовсім не сприяють формуванню шанобливого ставлення до школи.
  • «Фрази, що знецінюють шкільні предмети, про те, що навчання — це втрата часу, не приведуть до того, що дитина на цьому тлі раптом почне вчитися й усім серцем полюбить школу», — зазначає Катерина Гольцберг.
Важливою причиною відсутності навчальної мотивації в дитини є також:
10. НАДМІРНА ОПІКА
Знецінюючи вольові прагнення дитини, не даючи їй можливості проявляти самостійність, батьки можуть викликати апатію дитини й повне небажання вчитися. Школяр взагалі може відмовитися робити щось самостійно, без постійних підказок мами та сидіння поряд, поки всі уроки не будуть зроблені.
Як ми бачимо, причини відсутності у дітей навчального інтересу — дуже різні. У деяких школярів вони пов’язані з фізичною та психологічною неготовністю до навчання, в інших — з особливостями сімейної ситуації чи виховними промахами дорослих.
Але, якщо ми з’ясуємо справжню причину, то зможемо змінити і ситуацію. Детально про способи підвищення навчальної мотивації дитини поговоримо вже в наступній статті.