Підлітковий вік є дуже складним для побудови довірливих стосунків між батьками та дитиною.
На кожному етапі виховання дитини є свої труднощі. Наприклад, для багатьох батьків проблемою є знайти спільну мову із дітьми-підлітками, що потенційно може зашкодити їхньому психічному розвитку.
Щоб підтримувати здорову розмову, варто уникати певних помилок, якими ви можете налаштувати підлітка проти себе, або просто травмувати його психіку. Видання HuffPost опитало низку професіоналів, які працюють із сім’ями та дітьми, і склало список фраз, які батьки не повинні говорити своїм дітям-підліткам:
- Це дрібниця. Щось, що здається вам другорядним, може здаватися вашому сину чи доньці досить значущим. Після таких слів дитина може почуватися так, ніби її неправильно зрозуміли або проігнорували. Це також може означати, що наступного разу підліток не схоче ділитися з вами своїми проблемами та переживаннями.
- Бери приклад з брата/сестри/друга. Такі порівняння шкідливі в будь-якому віці. В сучасному житті суспільство бомбардує нас повідомленнями про те, що ми недостатньо хороші. Наприклад, саме так працює комерційний маркетинг. Як пояснюють експерти, саме здорова самооцінка дає змогу протистояти цим маніпуляціям. Батьки не повинні руйнувати самооцінку власної дитини подібними порівняннями.
- Ти повинен. Психологи наголошують, що батьки не повинні починати розмову з підлітком із директив. На початку розмови дайте дитині зрозуміти, що її думку почуто та враховано. І тільки після цього варто пропонувати свою "точку зору" та "поради".
- Насолоджуйся найкращою частиною життя зараз. Дорослі часто забувають, що сприйняття дитинства та підліткових років як найкращої частини життя можливе лише в ретроспективі, коли можна порівняти це із власним досвідом дорослого життя. Для підлітка, який ніколи не мав дорослих проблем, його нинішні проблеми справді здаються дуже серйозними і далеко не дріб’язковими. Батьки, які цього не розуміють, проти волі будуть відштовхувати дитину від себе.
- Чому ти такий безвідповідальний? Ця фраза не тільки є образливою та, ймовірно, змусить дитину оборонятися, вона ще й не дає дитині жодної корисної інформації, як виправити проблемне становище. Психологи закликають батьків розрізняти різку критику та м’яку критику, підкріплену поясненнями та порадами.
- У такий спосіб у тебе нічого не вийде. Вам може здаватися, що ви економите дитині час і сили, критикуючи її помилковий підхід до певної роботи. Але це шкідлива атака на самооцінку вашого підлітка, яка може посилити його невпевненість у собі. Зрештою він просто кине справу, яка, можливо, була цікавою йому на початку. Тож знову психологи радять батькам зосередитися не на критиці, а на порадах.
- Байдуже, що про тебе думають інші. Ця істина може бути зрозумілою дорослій людині з висоти її життєвого досвіду. Але для підлітка думка однолітків важлива. Це частина процесу дорослішання та усвідомлення себе і свого місця в світі. Тож, якщо вашого сина чи доньку засмутили слова однолітка, продемонструйте своє розуміння та співчуття, заспокойте дитину та поясніть, чому саме сказане не відповідає дійсності, або має бути применшене у своїй значущості.
