5 порад від ніжинського психолога, якщо ви не хочете спілкуватися з людьми.

Дійсно, таке нерідко трапляється у житті та це абсолютно нормально!

Які можливі причини? Інколи, бувають моменти, коли просто необхідно відволіктися від соціальних контактів та зосередитися на собі! Це можуть бути наслідки інформаційного шуму: можете почувати себе емоційно виснаженим (втомленим, перевантаженим) і потрібно відновитися. Ще одна з можливих причин – соціальна тривожність (тривога перед спілкуванням), яка пов’язано відчуттям незручності у певних соціальних ситуаціях. По-третє, після певних змін, подій у житті рівень потреби у спілкуванні може знижуватися. Нерідко трапляється й «токсичне» оточення, яке може негативно впливати на ваші почуття, що формує установку обмежити контакти з таким оточенням.

Нерідко причина криється, як говорять «на поверхні» – не любите особистих запитань (прямих, «в лоб»), які люблять задавати вам знайомі. Це цілком нормально з вашого боку, адже мова йде про особисту дистанцію, комфорт, які дуже важливі!

Як бути у такій ситуації? Один із варіантів – уникнути спілкування, вибачитися та повідомити людині, що це питання не хочете обговорювати (або ж повідомити, що така проблема обговорюється лише з рідними та близькими людьми, оскільки це дуже особисте питання).

Другий варіант – перевести розмову на щось інше (поговорімо про… спорт, погоду, який сьогодні чудовий день або запитайте про справи співрозмовника).

Третій варіант – пожартувати, наприклад «Ой, тут так багато людей, я не готовий (-а) веселити всіх навколо своїми проблемами!; А ви б хотіли це знати, справді? Ви мене розвеселили!»

Чому люди задають такі питання? Знову, причин може бути багато, зокрема їм просто цікаво, вони дуже відверті (відкриті у спілкуванні), у них такий спосіб спілкування, вони звикли ставити особисті запитання і не ніяковіють при цьому (вважають це нормою), можуть належати до іншої культури, народу, не розуміють різниці між особистим і соціальним контекстом або не розуміють які запитання є доречними або недоречними у спілкуванні.

Яким чином себе вести, коли не хочеться ні з ким спілкуватися?

Не звинувачувати себе за бажання бути самотнім час від часу. Це нормально.
Спробуйте знайти баланс між соціальними контактами і часом для себе, прислухайтеся до своїх потреб.
Спробуйте обмежити спілкування з «токсичними» для вас людьми.
Дихальні вправи, релаксаційні техніки – зверніться до них. Вони допоможуть відновити свій ресурс.
Якщо відчуваєте, що не зможете самостійно впоратися з цією проблемою самостійно, зверніться до практичного психолога.

кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя;

практичний психолог Олександр Пісоцький

Комплекс рятівника: коли бажання допомогти шкодить.

Є люди, які люблять нав’язувати свою допомогу або поспішають розв’язувати чужі проблеми. Найімовірніше, вони мають так званий комплекс рятівника.

Які причини його появи?

В основі комплексу рятівника – невпевненість людини у своїй самоцінності. Вона бачить свою цінність лише тоді, коли корисна іншим. Ймовірно, в дитинстві людина мусила “заробляти” любов батьків. Вона виросла, і тепер у неї є стійка потреба бути корисною оточенню, демонструвати їм свою безвідмовність.

Проте винагородою за постійне бажання допомогти далеко не завжди є вдячність. З часом інші починають приймати безвідмовність як належне і зляться, коли замість звичної готовності допомогти людина відмовляє.

Чому ж комплекс рятівника так складно розпізнати та позбутися його? Бо роль рятівника має декілька прихованих “вигод”:

🔸 Людина набуває відчуття власного достоїнства, а її самооцінка росте, коли вона допомагає іншим.

🔸 Помічник має можливість контролювати різні аспекти. Цим часто зловживають батьки щодо своїх вже дорослих дітей, постійно нав’язуючи їм свою допомогу. Водночас самих дітей ніхто не запитує, потрібна їм поміч чи ні.

🔸 Самотня людина може через допомогу іншим шукати собі друзів.

🔸 Людиною може керувати ідеалістичне бажання рятувати світ. І щоб навести лад у всесвіті, вона допомагає іншим.

🔸 Рятувати когось – спосіб забути про свої нерозв’язані проблеми. І дуже часто рятівник буде прагнути допомогти саме тому, в кого такі ж проблеми, що й у нього.

Проаналізуйте свою поведінку. Згадайте, коли проявлявся ваш комплекс рятівника? Можливо, ви давали подрузі поради в особистому житті тоді, коли самі мали із цим проблеми. Або ж рятували від небезпеки рідних тоді, коли самим було дуже страшно. Усвідомте: варто передусім покращити своє життя, а не рятувати усіх підряд.

А що ж робити, коли вас просять про допомогу або намагаються навалити на вас свої проблеми? Наприклад, друг забирає ваш час та псує настрій постійними розповідями про власні невдачі. Або ви один раз допомогли, і після цього людина звертається до вас знову і знову.

🔸 Спробуйте найперше зрозуміти, чому саме до вас звернулися по допомогу? Причин може бути декілька. Або ж ви усвідомите свій власний комплекс рятівника. А можливо, ви маєте слабкі або взагалі відсутні особисті кордони, чи не вмієте казати “ні”.

🔸 Важливо також розподілити відповідальність. Чи справді ви повинні розв’язувати проблеми замість іншої людини? Якщо про допомогу просить доросла людина, яка не має серйозних проблем зі здоров’ям, то вона здатна навести лад у власному житті без вашої участі. Інша річ, що людина цього робити не хоче, а тому звертається до вас.

Тому знову ж повертаємося до того, про що казали вище: зверніть увагу на власне життя, адже у вас теж є нерозв’язані питання, тому займіться ними і будьте щасливі.

Любов до себе починається зі слів - мені можна...

💜Мені можна бути з кимось або бути на самоті.
💜Мені можна бути красивою по-своєму. Мені не обов'язково слідувати стандартам краси з гламурних журналів.
💜Мені можна вибирати правила свого життя.
💜Мені нічого не рано і нічого не пізно. У моєму житті все вчасно.
💜Мені можна бути смішною, дурною, божевільною, яскравою, сумною, веселою. І тобі теж можна.
💜Мені можна бути незгодною. Мені можна говорити Ні, хоча всі навколо сподіваються почути від мене Так.
💜Мені можна плакати, коли всі сміються, стояти, коли всі біжать.
💜Мені можна самій позначати межі комфортного спілкування з іншими. Навіть, якщо "інші" - це мої найближчі родичі.
💜Мені можна не бути кращою. Мені можна бути достатньо гарною для себе.
💜Мені можна піти й почати все спочатку, навіть якщо вкладено багато сил.

Як медитація впливає на нервову систему.

Як медитація впливає на нервову систему

1. Зниження стресу: Медитація допомагає знизити рівень кортизолу - гормону стресу, що сприяє заспокоєнню нервової системи.

2. Підвищення відчуття спокою: Практика медитації заспокоює активність мозку, зменшуючи внутрішню нервозність та тривожність.

3. Покращення концентрації: Медитація сприяє підвищенню уваги та зосередженості, що сприяє покращенню функціонування нервової системи.

4. Зниження симптомів депресії та тривоги: Регулярна медитація допомагає знизити симптоми депресії та тривоги, підвищуючи рівень серотоніну - гормону щастя.

5. Підвищення відчуття благополуччя: Медитація сприяє виробленню ендорфінів - природних анальгетиків, що допомагають зняти біль та підвищують настрій.

Як підняти самооцінку: 9 важливих кроків.

Зовнішність, навички, уміння, здобутки, гідності, риси характеру — з усього цього, наче пазл, складається наша самооцінка. Викинути шматочок, і картинка не зійдеться: людина вважатиме себе негарною, дурною, злою і так далі.

Якщо ж із самооцінкою все гаразд, людина навіть невдачі проживатиме конструктивно, не впадаючи у тривожність чи депресію. Отже, її треба прокачувати. Але як?

“Я погана і нічого не можу”

За словами психологів, на нашу самооцінку впливають три основні чинники. Насамперед це установки, які йдуть з дитинства — не лише від батьків, а й від вчителів, інших дорослих і навіть однокласників. Важливо, як вони реагували на ваші вчинки, досягнення та невдачі.

«Якщо у школі вас лаяли за двійки і не хвалили за п’ятірки, мозок починає фокусуватися лише на невдачах: „Я нічого не можу, у мене нічого не виходить“. Якщо ж, навпаки, вас хвалили за досягнення та підтримували в період невдач, це підживлює переконання, що все вийде».

Другий чинник – особистий досвід. Так, життя не стежка з пелюсток троянд, трапляються і колючки. Але як ви реагуєте, якщо щось не виходить із першого разу? Буває, що переконуєтесь у своїй нікчемності. І самооцінка летить у тартарари.

Третій момент, який усе псує, — порівняння, хай навіть із кимось знаменитим, талановитим, значущим. Що ж, у вас немає жодних своїх переваг, ви запам’ятовуєтесь лише схожістю? Як після такого вірити у себе.

Як підняти самооцінку – 9 важливих кроків

1. Відокремити свої установки від чужих

Впевнені, що у вас купа негативних якостей? Виписуйте все! А тепер уважно перечитайте цей перелік і постарайтеся згадати, чому ви такої думки про себе.

Хто вклав вам у голову, що ви нерішучі, повільні, ліниві, невдачливі, негарні, зрештою? Чи вірите ви в це самі чи змирилися з повішеним на вас «ярликом» і відповідаєте йому? Чи були ситуації, які справді підтверджують ці установки? Відповівши на ці три питання, ви майже напевно здивуєтеся, наскільки ваша невпевненість у собі не збігається з реальністю.

2. Розвивати навички комунікації

Вчіться відстоювати свої межі та інтереси. Спілкуйтесь із позитивними людьми. Оточіть себе тими, хто вас підтримує, надихає, приймає такою, якою ви є.

3. Практикувати самоприйняття

«Самоприйняття – це коли ви чітко розумієте, які у вас є зони зростання та сили, – кажуть психологи. — Причому не тільки розумієте, а й умієте ними користуватися залежно від ситуації».

Експерти радять виписати свої сильні сторони та підкріпити їх аргументами. Наприклад: боюся виступати перед великою аудиторією, але одного разу блискуче захистив доповідь. Ви побачите, як багато у вас сил і талантів, про які ви часом забуваєте.

4. Ставити нові цілі та завдання

Саме вони дозволяють вам рухатись, розвиватися, рости. Досягши поставленої мети, ви отримаєте найпотужніший заряд упевненості у собі.

5. Не знецінювати свої досягнення

Всі ми любимо казати: «Ой, та мені було легко». Але не цього разу! Ви докладали зусиль і тепер вам потрібно їх оцінити: що було зроблено, наприклад, рік тому, що ви представляєте сьогодні. Обов’язково все записуйте: коли ви свої досягнення на папері, у вас з’явиться опора для самооцінки.

6. Не порівнювати себе з іншими

Про що ви думаєте, коли бачите у соцмережах чийсь «успішний успіх»? Намагаєтеся зрозуміти, чому такого немає у вас? Але ж ви не знаєте, який шлях уже пройшла людина, як довго вона йшла і що там «за кадром».

«Ви зараз перебуваєте на початку свого унікального шляху. Порівняння призведе до руйнування самооцінки та не допоможе виринути з цієї ями».

7. Дозволити собі (та іншим) бути неідеальними

Ніхто не ідеальний – це важливо розуміти. Коли ви зможете прийняти цей факт, перестанете чекати від інших людей, що вони дати вам не можуть. А отже, не буде ні образ, ні самокопання — що не так? Все так, з вами все гаразд — ви ні до чого. Просто життєва позиція людини відрізняється від вашої. І це не привід для приниження самої себе.

8. Займатися спортом

На користь фізичної активності є два аргументи. По-перше, зміцнювати імунітет та отримувати свою дозу гормонів щастя. По-друге, милуватися відображенням у дзеркалі і переконуватися у своїй неповторності.

9. Дбати про себе

Робити те, що приємно саме вам, — ось що важливо для самооцінки. Бажаєте йти на виставку? Ідіть! Бажаєте купити собі м’який зручний матрац? Ми лише за! А ще не забувайте говорити собі приємні слова, підтримувати свою цінність у своїх очах.

«Коли ви проведете повний аудит себе, ви побачите, наскільки ви прекрасні та сильні. І це буде найкращою „дорожньою картою“ для зміцнення вашої самооцінки».

Психологи назвали 7 фраз, які батьки не повинні говорити підліткам.

Підлітковий вік є дуже складним для побудови довірливих стосунків між батьками та дитиною.

На кожному етапі виховання дитини є свої труднощі. Наприклад, для багатьох батьків проблемою є знайти спільну мову із дітьми-підлітками, що потенційно може зашкодити їхньому психічному розвитку.

Щоб підтримувати здорову розмову, варто уникати певних помилок, якими ви можете налаштувати підлітка проти себе, або просто травмувати його психіку. Видання HuffPost опитало низку професіоналів, які працюють із сім’ями та дітьми, і склало список фраз, які батьки не повинні говорити своїм дітям-підліткам:

Це дрібниця. Щось, що здається вам другорядним, може здаватися вашому сину чи доньці досить значущим. Після таких слів дитина може почуватися так, ніби її неправильно зрозуміли або проігнорували. Це також може означати, що наступного разу підліток не схоче ділитися з вами своїми проблемами та переживаннями.
Бери приклад з брата/сестри/друга. Такі порівняння шкідливі в будь-якому віці. В сучасному житті суспільство бомбардує нас повідомленнями про те, що ми недостатньо хороші. Наприклад, саме так працює комерційний маркетинг. Як пояснюють експерти, саме здорова самооцінка дає змогу протистояти цим маніпуляціям. Батьки не повинні руйнувати самооцінку власної дитини подібними порівняннями.
Ти повинен. Психологи наголошують, що батьки не повинні починати розмову з підлітком із директив. На початку розмови дайте дитині зрозуміти, що її думку почуто та враховано. І тільки після цього варто пропонувати свою "точку зору" та "поради".
Насолоджуйся найкращою частиною життя зараз. Дорослі часто забувають, що сприйняття дитинства та підліткових років як найкращої частини життя можливе лише в ретроспективі, коли можна порівняти це із власним досвідом дорослого життя. Для підлітка, який ніколи не мав дорослих проблем, його нинішні проблеми справді здаються дуже серйозними і далеко не дріб’язковими. Батьки, які цього не розуміють, проти волі будуть відштовхувати дитину від себе.
Чому ти такий безвідповідальний? Ця фраза не тільки є образливою та, ймовірно, змусить дитину оборонятися, вона ще й не дає дитині жодної корисної інформації, як виправити проблемне становище. Психологи закликають батьків розрізняти різку критику та м’яку критику, підкріплену поясненнями та порадами.
У такий спосіб у тебе нічого не вийде. Вам може здаватися, що ви економите дитині час і сили, критикуючи її помилковий підхід до певної роботи. Але це шкідлива атака на самооцінку вашого підлітка, яка може посилити його невпевненість у собі. Зрештою він просто кине справу, яка, можливо, була цікавою йому на початку. Тож знову психологи радять батькам зосередитися не на критиці, а на порадах.
Байдуже, що про тебе думають інші. Ця істина може бути зрозумілою дорослій людині з висоти її життєвого досвіду. Але для підлітка думка однолітків важлива. Це частина процесу дорослішання та усвідомлення себе і свого місця в світі. Тож, якщо вашого сина чи доньку засмутили слова однолітка, продемонструйте своє розуміння та співчуття, заспокойте дитину та поясніть, чому саме сказане не відповідає дійсності, або має бути применшене у своїй значущості.

Наповни себе любов'ю.

Ось кілька способів, які можуть допомогти вам у цьому:

🔴 Практикуйте самолюбство: Приділіть час та увагу своїм потребам та бажанням. Поважайте та цінуйте себе такими, якими ви є. Дозвольте бути щасливим і піклуватися про своє благополуччя.

🔴 Займайтеся саморозвитком: Вивчайте нові навички, розвивайте свої таланти та інтереси. Це допоможе вам відчути себе цінним та впевненим у собі.

🔴 Практикуйте доброту: Будьте добрими та дбайливими по відношенню до інших людей. Допомагайте їм, слухайте їх та підтримуйте. Роблячи добрі вчинки, ви отримуватимете зворотну любов і подяку.

🔴 Виявляйте подяку: Дякуйте за все хороше у своєму житті, а також за свої досягнення та якості. Це допоможе вам цінувати себе та своє життя.

🔴 Практикуйте самопрощення: Приймайте свої помилки та недосконалості. Звільніться від почуття провини та образи на себе. Дозвольте собі бути людиною, яка заслуговує на любов і прощення.

🔴 Ведіть здоровий спосіб життя: Приділяйте увагу своєму фізичному та емоційному здоров'ю. Харчуйте правильно, займайтеся спортом, отримуйте достатньо сну та відпочинку. Це допоможе вам почуватися краще і повнішими любові.

🔴Оточуйте себе позитивними людьми: Спілкуйтеся з людьми, які вас підтримують та надихають. Уникайте негативних та токсичних відносин, які можуть негативно впливати на ваше самопочуття.

🔴 Практикуйте медитацію та саморефлексію: Зробіть практику медитації чи саморефлексії частиною своєї рутини. Це допоможе вам встановити гармонію з собою і відчути глибший зв'язок із власними почуттями та потребами.

Наповнення себе любов'ю – це постійний процес, який потребує часу та зусиль. Але з практикою та самовіддачею ви зможете відчути велику любов до себе та до свого життя.

Результативні методики психологів для зниження тривожності.

Всі наші хвилювання, стреси, переживання безпосередньо пов’язані з таким станом, як тривожність.

Адже ми хвилюємося за наших дітей та рідних, не залишають нас байдужими і проблеми на роботі. Часто тривогу викликає елементарний дефіцит матеріальних засобів.

Психологи розробили методики, що допомагають розслабитися і зняти напругу. Ось деякі з них:

Вчіться переключати увагу

Якщо вас здолали погані думки, спробуйте переключитися на щось позитивне. Згадайте про радісні і хвилюючі моменти, які можуть викликати на обличчі щасливу посмішку. Подивіться комікс, погортайте улюблений журнал. Як варіант – подзвоніть товаришу. Можливо в розмові ви зможете поглянути на проблему по-іншому.

Метод афірмації

Доведена ефективність цього методу полягає в проговорені позитивної інформації. Наприклад: “У мене все добре”, або “Я зовсім спокійний”.

Метод ста кіл

Психотерапевти радять спробувати виконати наступну дію: на білому аркуші паперу просто малюєте кола (не забуваючи рахувати), при цьому можете промовляти ту проблему, яка вас турбує. Не поспішайте. Поступово прийде рішення вашого питання, тривога піде, і ви станете набагато спокійнішими.

“Рахунок” – притча, яка вчить цінувати батьків.

Зворушлива притча, яка вчить цінувати батьків. Прочитайте її своїм дітям!

Якось увечері, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов одинадцятирічний син з листочком паперу в руках. Напустивши на себе офіційний вигляд, хлопчик подав листочок мамі. Витерши руки об фартух, мама почала читати:

Рахунок за мою працю:

– За підмітання двору – 5 грн

– За прибирання в моїй кімнаті – 10 грн

– За покупку молока – 1 грн

– Догляд за сестричкою (тричі) – 15 грн

– За дворазове отримання найвищої оцінки – 10 грн

– За винесення сміття щовечора – 7 грн

Разом – 48 грн

Закінчивши читати, мама ніжно глянула на сина, взяла ручку і на зворотному боці аркуша написала:

– За те, що носила тебе у своєму лоні 9 місяців – 0 грн

– За всі ночі, які провела біля твого ліжечка, коли ти хворів – 0 грн

– За все ті години, коли заспокоювала і бавила тебе, щоб ти не сумував – 0 грн

– За всі ті сльози, що витирала з твоїх очей – 0 грн

– За все, чому вчила тебе кожен день – 0 грн

– За всі сніданки, обіди, вечері та бутерброди в школу – 0 грн.

– За життя, яке присвячую тобі кожен день – 0 грн

Разом – 0 грн

Закінчивши писати, мама, ніжно посміхаючись, віддала листочок синові. Хлопчик уважно прочитав написане, і дві величезні сльози покотилися по його щоках. Він перевернув лист і на своєму рахунку написав: «Оплачено», потім обхопив маму за шию і притулився, ховаючи обличчя…

Джерело © Бруно Ферреро

Емоційна безпека.

Емоційна безпека. Що це?

1. Це коли ти заплакав, і близька людина каже: Розумію, тобі сумно. Іди, я обійму тебе», а не «Подивися на себе в дзеркало, яка ти не гарна, коли плачеш» або «Плачуть лише слабаки»…
2. Це коли ти хвилюєшся, і серце йде в п'яти, а тобі кажуть: Це нормально, з тобою все гаразд. Будь-хто б хвилювався на твоєму місці. Все буде добре, ти впораєшся» замість «Треба було раніше головою думати, тебе сюди насильно ніхто не тягнув».
3. Це коли ти образилася, і тебе питають: «Все гаразд? Щось не так? Мені здається, я тебе чимось тебе зачепила» замість: «Ну йди, йди – на ображених воду возять», «Подуйся, може, полегшає».
4. Це коли дитина кричить про новонародженого малюка: «У несіть його назад! Я не хочу його бачити!», а ви відповідаєте: «Я люблю тебе, як і раніше, і завжди любитиму, йди до мене», замість «Закрий свій рот! Щоб я не чула таких слів!».
5. Це коли дитина боїться, і ви кажете йому: «Розкажи мені про те, що тебе лякає. Я теж боялася в дитинстві, я тебе розумію» замість «Досить вигадувати дурницю», «Ти що, трусишко»?, «Ну і фантазія».⠀
6. Це коли дитина сердиться, і ви кажете: «Я розумію, тебе це розлютило» замість «Хороші дівчинки не зляться» або «Коли ти така злюка, я тебе не люблю».
7. Це коли ви жахливо втомилися, і все вас дратує, а вам кажуть: Ти так втомилася. Чим я можу допомогти?" замість «Ти цілий день вдома відпочиваєш із дітьми та ще чимось незадоволена».
😇 Як комфортно і безпечно бути поряд з тими, хто здатний почути, зрозуміти, підтримати та допомогти.
Коли ніхто не знецінює твої почуття, не заперечує їх і не засуджує тебе за те, що відбувається з тобою.
Прийняття. Підтримка. Розуміння.
Ви можете стати саме такою людиною для своєї дитини 💜 Навіть якщо вам цього не вистачало в дитинстві.

Перемогти дракона: інструкція з подолання робочих конфліктів.

Конфлікти на роботі, певне, можуть розважити лише в ромкомах. Насправді ж напруга на робочому місці може створити купу проблем, які далеко не смішні. Хронічний стрес, дратівливість вдома, зниження продуктивності – це лише деякі з наслідків, з якими доводиться стикатися людям, які постійно перебувають у конфліктній атмосфері.

Більшість конфліктів на роботі відбуваються з 3 причин:

✅ Оцінювання. Ми часто робимо висновки про інших людей, їхню роботу або ситуації, що може призвести до зайвої критики й емоційної напруги.

✅ Відмова від відповідальності. Не всі хочуть визнавати свою роль у проблемах, тому можуть заперечувати факти, наслідки або свою провину.

✅ Різні цінності. Коли люди мають різні пріоритети та цілі, це може призводити до розбіжностей у думках і діях, що іноді виливається у сварки.

Ми не можемо контролювати, що кажуть або роблять інші, але можемо контролювати свою реакцію. Зміна мислення з режиму “проблема” на режим “рішення” допоможе вам краще розуміти свої емоції та чіткіше бачити, що робити далі.

Кроки до вирішення конфліктів:

🔸 Визначте свої потреби. Запитайте себе, чого вам не вистачає в цій ситуації, чому це важливо для вас та які переваги матиме задоволення ваших потреб. Чи не варто вам просто пристосуватися? Адже прагнення бути завжди правим – це шлях у глухий кут.

🔸 Використовуйте “я”-висловлювання. Підготуйтеся до розмови. Потренуйтеся обговорювати ситуацію не з позиції звинувачення, а з власної сторони. Наприклад, замість того, щоб казати “Ти завжди…”, спробуйте сказати “Я почуваюся…”, “Я буду вдячна/вдячний, якщо мені…” тощо.

🔸 Зрозумійте потреби іншої сторони. Спокійно поговоріть з іншою людиною, щоб дізнатися, чого вона хоче і чому це для неї важливо. Повністю зосередьтеся на тому, що говорить співрозмовник, перш ніж ділитися своїми думками.

🔸 Знайдіть спільну точку опори. Визначте сфери згоди або спільні цілі, на яких ви можете будувати конструктивне спілкування.

🔸 Перефразуйте слова іншої людини. Повторіть те, що ви почули від іншої людини, своїми словами, щоб переконатися, що ви правильно її зрозуміли. Це допоможе уникнути непорозумінь та зменшити напругу.

🔸 Підкресліть цінність взаємин. Нагадуйте собі та іншій стороні про важливість підтримки позитивних взаємин, навіть під час конфлікту.

🔸 Обговоріть варіанти вирішення. Співпрацюйте, щоб знайти компроміс, який буде задовольняти потреби обох сторін.

🔸 Робіть перерви. Якщо конфлікт стає надто емоційним, зробіть паузу, щоб охолонути.

🔸 Залучіть посередника. Якщо самостійно не можете вирішити конфлікт, зверніться до нейтрального посередника: керівника, HR-менеджера або психолога.

Пам’ятайте, конфлікти на роботі майже неминучі. Навчіться конструктивно вирішувати їх, щоб зберегти позитивні взаємини, емоційне благополуччя як на роботі, так і вдома.

Як себе підтримати, коли емоції зашкалюють?

Як проявляється професійне вигорання вчителя на різних стадіях.

Джерело: Безпечний простір

Покращити стосунки зі складними батьками: інструкція у 5 кроків.

Батьки є нашими провідниками в цей світ. Проте не завжди стосунки з ними є легкими. Якщо під час спілкування з мамою чи татом ви відчуваєте роздратування, сором, провину, втому або й страх, це може бути наслідком маніпуляцій чи пасивної агресії з їхнього боку. Також складні батьки можуть порушувати кордони, шантажувати, перекладати відповідальність, вдаватися до гіперопіки, демонстративних страждань або руйнівної поведінки.

Але навіть зі складними й токсичними батьками можна налагодити спілкування у 5 кроків:

1. Прийміть.

Усвідомте, що ви не у змозі змінити ваших батьків. Можна лише навчитися безпечно та екологічно взаємодіяти з ними.

2. Станьте спостерігачем.

Намагайтеся під час спілкування відключити емоції та відсторонитися: наче ви споглядаєте за ситуацією зі сторони. Водночас відстежуйте, що при цьому відчуваєте, яким є ваш внутрішній стан.

3. Говоріть прямо та відверто.

Не відповідайте на маніпуляцію маніпуляцією. Кажіть про свої почуття прямо та відкрито. Це спонукатиме й ваших батьків до відвертого діалогу.

4. Задавайте тон розмови.

Не реагуйте на провокації, натомість самі задайте стиль комунікації. Ви в цьому діалозі повинні бути в позиції дорослого, який рухає розмову в потрібному напрямку.

5. Контролюйте реакції.

Не дайте втягнути себе в маніпулятивну гру. Ви – дорослий, а тому повинні вміти контролювати емоції і, відповідно, – вибирати свої реакції на провокації матері чи батька.

Якщо вам здається, що у спілкуванні з вашими батьками ці поради не матимуть результату, то ймовірно, ви не пройшли всі стадії сприйняття батьків і зупинилися на етапі “знецінювання”.

Нагадаємо, є три стадії сприйняття батьків, які має пройти людина:

🔸 ідеалізація: коли для малої дитини мама є найкраща

🔸 знецінювання: коли підліток вважає, що його батьки “нічого не розуміють”

🔸 деідеалізація: доросла людина приходить до усвідомлення, що його тато і мама, як і кожна жива людина, мають свої як позитивні, так і негативні риси.

І поки ви не дійдете у своєму сприйнятті батьків до стадії деідеалізації, вам не вдасться навчитися з ними комфортно спілкуватися. Побачте у своїх матері й батькові реальних людей зі своїми плюсами й мінусами: вже від самого цього усвідомлення комунікувати з ними стане набагато простіше.

Ментальне здоров'я через усвідомленість.

8 травня 2024 року в ОЗО "Софіївсько-Борщагівський ліцей" відбувся захід для учнів 8 класу під назвою "Ментальне здоров'я через усвідомленість".

Психолог КЗ "Центр Надання Соціальних Послуг Борщагівської сільської ради", Наталія Фараон, підкреслила першочергову важливість емоційного інтелекту та емпатії як основоположних принципів успішної взаємодії.

Одним з яскравих моментів заходу стала групова робота над актуальними кейсами булінгу серед підлітків. Учні спільно шукали шляхи вирішення складних ситуацій та усвідомили важливість залучення дорослих (класних керівників, соціальних педагогів, психологів, батьків тощо) для ефективного вирішення проблем.

Учасники активно ділилися своїми думками про безпеку в освітньому середовищі та відповідальну поведінку, наголосивши, що культура доброзичливості та взаємоповаги починається з кожного з нас.

Захід "Ментальне здоров'я через усвідомленість" став цінним кроком у напрямку створення сприятливого середовища для розвитку емоційного інтелекту, емпатії та відповідальної поведінки учнів Софіївсько-Борщагівського ліцею.

Шкільний саміт у ОЗО «Софіївсько-Борщагівський ліцей"

Здобувачі освіти 7-х класів ОЗО "Софіївсько-Борщагівський ліцей" стали учасниками заходу "Сильні разом: Шкільний саміт з ментального здоров'я та протидії булінгу",
що відбувся 7 травня 2024 року.

Психолог Наталія Фараон з КЗ "Центру Надання Соціальних Послуг Борщагівської сільської ради" провела цікаву та змістовну лекцію для учнів, де вона роз'яснила їм поняття психічного здоров'я, ознаки булінгу та його негативні наслідки.

Під час саміту учні також мали можливість вступати в дискусії і робота в групах над реальними кейсами булінгу стали не просто навчанням, а справжнім полем для виявлення лідерства, відповідальності та мудрого реагування у складних життєвих ситуаціях.