20 типових батьківських помилок, які можуть заподіяти дитині реальну шкоду в майбутньому.

 Не у всіх батьків є педагогічний талант, але ніхто не бажає заподіяти шкоду своїм дітям. Однак, є два десятки батьківських помилок, які псують дітям майбутнє. Сьогодні ми про них і поговоримо.

Всі батьки сповнені благих намірів по відношенню до своїх дітей. Але ніхто не застрахований від помилок. Тільки за ці доводиться згодом дорого платити.

Якщо ви не хочете завдати шкоди своїй дитині, не треба:

1. Надавати їм зайву свободу вибору

Батьки впевнені, що чим більше вони можуть дати дитині, тим їй краще. Але в реальності діти можуть «захлинутися» в цьому морі непотрібного достатку.

2. Хвалити їх за будь-які справи

Багато дітей просто залежні від похвали. Без заохочення вони і кроку не ступлять.

3. Прагнути зробити дітей щасливими

Вони повинні самі навчитися шукати своє щастя. Від вашої волі тут мало що залежить.

4. Занадто багато балувати

В результаті з дитини виростає Споживач. І його життя стає певною гонкою за цілями, але їх досягнення, на жаль, не приносить внутрішнього задоволення.

5. Надмірно завантажувати їх

Йдеться про всілякі гуртки, секції, клуби. Це може привести до вигорання і навіть невмотивованої агресії.

6. Вважати, що інтелектуальний розвиток – це основне

Батьки часто змушують дитину домагатися інтелектуальних успіхів, щоб потішити своє самолюбство. Але такі діти мають ризик стати зарозумілими і пихатими.

7. Вважати, що жорстке релігійне виховання дасть вірні життєві установки і вбереже від усього лихого

Якщо ви вибрали такий шлях, будьте щирими до кінця, інакше ваше лицемірство зруйнує віру дитини в батьківський авторитет.

8. Замовчувати деякі теми (наприклад, секс)

Багато батьків просто не знають, як говорити про близькість, і уникають такого роду розмов. Результат цього може бути дуже непередбачуваним.

9. Критикувати дитину за промахи

Вимогливість хороша в міру. А постійні зауваження і моралі можуть геть позбавити дитину мотивації і зроблять з неї невротика.

10. Соромити, ігнорувати, ставити умови

Буває, що батьки кажуть дитині: «Я не буду тебе любити, якщо…». Ця та інші види маніпуляцій формують у дітей спотворене уявлення про спілкування, травмують їх.

11. Робити дитину відповідальною не за віком

Типовий приклад – коли на старшого брата або сестру звалюють нагляд і догляд за молодшими дітьми.

12. Дозволяти їм проводити багато часу біля телевізора/планшета

Мова також йде про нескінченні відеоігри. Діти в такому випадку не розвивають навички комунікації, вони не вміють дружити. Не кажучи вже про колосальну шкоду для їх здоров’я.

13. Не давати їм нудьгувати

Деякі батьки переконані, що діти повинні бути весь час зайняті всілякими справами, щоб не занудьгували. В такому випадку у дитини не розвивається креативне мислення і навик справлятися з нудьгою.

14. Знімати з них відповідальність за свої дії

Батьки з благих спонукань намагаються позбавити дітей від переживань, викликаних втратами (відразу ж купують нову іграшку, якщо стара зламалася). У підлітка виникли проблеми з законом? Батьки підуть на все, щоб допомогти йому уникнути відповідальності. В результаті виростає людина, яка не відповідає за свої дії.

15. Не дозволяти їм грати в «небезпечні» ігри

Діти, спілкуючись з природою, займаючись спортом, більш загартовані і пристосовані до життєвих умов.

16. Не задавати їм питання

Дитина відчуває себе любимою, добре спить, коли батьки цікавляться, як вона проела день, що з нею сталося за цей час, які виникли проблеми.

17. Не читати книги вголос

Якщо батьки читають малюкові, він вчиться сидіти спокійно, слухати, включати свою уяву.

18. Рано позбавляти малюка соски

Прийде час, і необхідність в сосці відпаде природним чином.

19. Перегодовувати

Організм дитини сам подає сигнали голоду або насичення. А перегодовування викликає розвиток психосоматичних проблем.

20. Бити по попі

Тілесні покарання не виховують. В результаті діти можуть вирости агресивними, лицемірними, заляканими.

Як впоратися з тривогою дитини після канікул.

 Поради, які допоможуть уникнути конфліктів через те, що дитині потрібно знову йти в школу

Багато батьків і навіть деякі діти з радістю сприймають початок нового навчального року. Якщо дитина легко може встати о 6 годині ранку, якщо їй подобається вчити уроки, вона, ймовірно, чекає початку нового навчального року з нетерпінням. Вона чекає зустрічі з однокласниками і уроків, на яких зможе дізнатися щось нове.

Однак не всі діти люблять ходити в школу. У тих дітей, які не люблять вчитися і рано вставати, початок навчального року викликає сильний стрес і негативні емоції - тривогу, розчарування і страх.

Щоб впоратися з такими негативними емоціями, потрібно перш за все з'ясувати, що саме їх викликало. На жаль, люди погано розуміють справжні причини своїх почуттів. Якщо дитині не подобається ходити в школу, вона говорить: «Мене там нічому не вчать», «Учитель мене не любить» тощо.

За допомогою таких фраз вона захищає себе від негативних почуттів з приводу того, що може статися в школі.

Батьки можуть вжити заходів, щоб навчальний рік не перетворився на безкінечне протистояння з дитиною. Зокрема, ви можете використовувати п'ять конкретних кроків.

1. Встановіть особливий розпорядок в кінці літа

Дітям особливо подобається те, що влітку нікуди не потрібно поспішати. Будильник вимкнений, про уроки можна не згадувати до кінця канікул. Такий розслаблений стан буде тільки заважати дитині під час навчального року.

Щоб встигати в школі, дитині необхідна дисципліна і чіткий розпорядок. Дослідження психологів показують, що діти, які заздалегідь готуються до шкільного розпорядку, частіше відчувають позитивні емоції з приводу школи, а їх успішність вища, ніж у їхніх однолітків.

Ви можете прищеплювати дитині навички планування свого часу і під час канікул. Для цього ви можете запропонувати їй складати списки справ на день. Це сформує у дитини дисципліну, яка буде для неї дуже корисною протягом навчального року.

2. Встановіть розумні очікування

Найчастіше школярі відчувають стрес через те, що вважають себе нездатними виправдати очікування батьків і вчителів. Коли діти вважають, що їм не вистачає інтелекту для успішності, вони перестають докладати зусилля і цікавитися навчанням.

Батьки повинні допомагати дитині вчити уроки і заохочувати її інтерес до навчання. І навпаки, якщо вони ставлять дитині нереалістичні очікування (наприклад, вимагають, щоб вона вчилась тільки на «відмінно»), це може мати для неї неприємні наслідки. Багато школярів помилково вважають, що вони повинні відразу ж схоплювати весь навчальний матеріал на льоту. Якщо батьки пояснять дитині, що вивчення нового матеріалу вимагає часу і зусиль, це послабить її напругу. Вона повинна розуміти, що зазнавати час від часу невдач - це нормально. Слід подякувати дитини за сміливість, коли вона зізнається в тому, що чогось не знає.

3. Не порівнюйте дитину з однолітками

Крім усього іншого, школярі можуть відчувати небажання повертатися в школу через те, що вони відчувають себе погано, коли їх порівнюють з іншими. Порівняння сильно обмежують поведінку дитини і заважають їй досягати своїх власних цілей. Дитина часто порівнює себе з більш розумними і більш популярними однокласниками і від цього відчуває себе гірше. Від цього у неї з'являється соціальна тривожність. І навпаки, якщо таке порівняння виявляється на користь дитини, у неї може з'явитися помилкове відчуття переваги перед оточуючими. Будь-яке порівняння, коли цілі і завдання дитини зводяться до того, щоб перевершити іншого, може призвести до невдачі.

Батьки можуть допомогти дитині в таких випадках. Потрібно порівнювати дитину не з оточуючими, а з нею ж у минулому. Коли дитина зрозуміє, що вона стала кращою, ніж раніше, вона відчує гордість за свої досягнення. Школа асоціюватиметься у неї з позитивними емоціями, а не з невдачами чи розчаруваннями.

4. Акцентуйте увагу дитини на позитивних моментах

Подивимося правді в очі: для багатьох дітей повернення в школу після канікул асоціюється з тим, що тепер їм доведеться рано вставати, докладати багато зусиль для навчання і менше часу приділяти своїм улюбленим заняттям. Проте школа теж дає дитині багато переваг, якими вона не може скористатися влітку. У школі дитина може спілкуватися з друзями, соціалізуватися, відвідувати різні гуртки та секції. Не варто забувати і про те, що в школі дитина постійно дізнається щось нове.

Дослідження нейробіологів показують, що розвиток нових навичок і здібностей дає людині відчуття, що схожі з відчуттям від грошового виграшу або матеріальної винагороди. Тому батьки повинні переключити увагу дитини на переваги, які їй дає школа. Якщо дитина думає, що навчання в школі приносить користь, її мотивація до навчання помітно зросте.

5. Допомагайте дитині з навчанням і надавайте їй емоційну підтримку

Всупереч поширеній думці, успішність дитини в школі залежить не тільки від докладених нею зусиль. Шкільні досягнення - це результат спільних зусиль трьох сторін: дитини, вчителів та батьків. Всі вони повинні бути зацікавлені в результаті навчання і взаємодіяти в цьому процесі. Мотивація дитини до навчання починається з заохочення і також включає в себе приклади позитивної поведінки, наприклад, читати разом з нею книги, допомагати робити уроки тощо.

Батьки повинні перестати постійно оцінювати дитину за її успіхами в школі і лаяти її за погані оцінки чи відсутність інтересу до навчання. Багато знаменитостей домоглися успіху завдяки тому, що у них був наставник, який давав їм мудрі поради, що допомогли повністю розкрити їх потенціал. Мало хто домігся успіху в житті, покладаючись тільки на свої сили. Подумайте про те, що ви повинні бути для своєї дитини, в першу чергу, наставниками, а тільки потім батьками. Це допоможе вам всім отримати позитивні емоції від переходу до нового навчального року.

Ви повинні навчити цих речей своїх дітей для їхньої ж безпеки!

 ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ:

1. Ніколи не залишайте дитину вдома саму, хоча б до 10-12 років. Пам’ятайте: може трапитися усе що завгодно, і достатньо тільки однієї фатальної випадковості, щоб потім пам’ятати про неї все життя. Будь-яка квартира містить масу небезпек для дитини. Їх спектр величезний: від мимоволі включеного газу або випадкової пожежі, що сталася в результаті короткого замкнення електропроводки, — до цілеспрямованого вторгнення чужої людини. Усе це може спричинити непоборні наслідки.

2. Ніколи не випускайте дитину саму на вулицю після 21 години, навіть улітку. Не залишайте дитину саму біля входу в магазин, у аптеку, відділення зв’язку, у дворі, навіть біля власного під’їзду. Також на дачі дитина ніколи не повинна сама гуляти за межами вашої ділянки. І тут може трапитися всяке, достатньо тільки однієї фатальної випадковості.

3. Наполягайте на тому, щоб ваша дитина на все життя чітко засвоїла: треба з підозрою ставитися до чужих людей. Увесь світ для дитини повинен жорстко ділитися на «своїх» і «чужих». Чужому не можна відкривати двері. З чужим нема про що розмовляти в дворі. Від чужого на вулиці не можна приймати подарунки. Із чужим не можна нікуди йти, сідати в автомобіль, виїжджати на автобусі і т. і. Із чужими людьми ніколи не можна сідати в один ліфт.

4. Виховуйте в дітей спостережливість. Повірте, вона буде корисна як для них, так і для вас. Дитина повинна вміти уважно дивитися на всі боки й помічати все, що відбувається навколо. Діти часто помічають те, що ми, дорослі, пропускаємо «поза очима». Навчіть дитину не просто спостерігати, а ще й розповідати вам про все, що вона помітила незвичайного у дворі, на вулиці, навкруги, на дачі. Не виключено, що її дитячі спостереження приведуть вас до серйозних висновків.

5. Дитина повинна знати: усе, необхідне для неї, вона одержує від вас – батьків. У крайньому випадку, від когось, але у вашій присутності і, обов’язково, за вашим схваленням. Значить, нічого не можна підбирати на вулиці — ні яскравої іграшки, ні гарного папірця. Значить, ніколи й нічого не можна брати в незнайомих людей — ні морозива, ні тістечка, ні напоїв, ні цигарки, ні шприца.

6. Дитина не повинна приносити в будинок нічого з того, що вона все-таки може знайти у дворі або на дачі. Ні кинутої кимось іграшки, ні забутої авторучки, ні яскравої бляшанки, ні симпатичної пляшки, ні знайденої на лавці книги, ні викинутого кимось конверта з рідкісною маркою, ні бездомного собаки, ні приблудної кішки. Усе це може бути джерелом реальної або потенційної небезпеки.

7. Ніякі дитячі сльози ніколи не повинні стати мотивом для того, щоб ви послабили пильність. Ваше слово завжди повинно значити саме «ні», а не «мабуть». Дитина повинна твердо знати й розуміти слова «можна» і «не можна». Усе, що ви визнаєте припустимим для дитини (нова іграшка, собака, кішка), повинне пройти через ваші руки, бути перевірено вами й відповідним чином оброблено.

8. Навчіть дитину не розповідати «першому зустрічному» про ваш сімейний статок, місце роботи й посади батьків.

Діти – це батьківська відповідальність. Будьте пильними.

Джерело

Поради батькам щодо зняття психологічного напруження у дітей

 У «шкільному» житті діти стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють в конфлікти, відчуваючи невпевненість.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання. Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, -хворобливість і хвилювання.
2. Фізичні навантаження. Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.
3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Вчені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.
4. Живопис. Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.
5. Художнє слово. Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.
6. Театр. Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.
7. Позитивні емоції. З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.
8. Музика. Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.
9. Спілкування з природою. Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.
10. Гра. Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для дітей молодшого шкільного віку, оскільки це та діяльність, без  якої  дитина шести років  не може нормально жити і розвиватись.. Тому  доцільно батькам  подбати про те, щоб діти достатньо гралися у вільний від шкільних занять час.  Причому,  чим більший вибір ігор, тим  легше  розкрити  індивідуальні  можливості  й обдарування кожної  дитини, створити оптимальні умови для її  повноцінного розвитку.

          Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, дітей,  поведінку уявних персонажів, їх  ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми,  на чуттєвому рівні прилучається до культури  середовища,  що її оточує. Другий фактор, яким  зумовлюється виховний вплив творчих ігор – реальні міжособистісні стосунки дітей  у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості,  засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.

Поради "Як зробити дистанційне навчання продуктивним і комфортним"

Домашнє насильство.

 Визначення домашнього насильства.

Насильство є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. Зазвичай, найбільше страждають від насильства жінки, діти та люди похилого віку. Намагаючись вирішити проблему домашнього насильства, у грудні 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству", в якому запропоновано новий підхід (із використанням європейських стандартів) до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Види та ознаки домашнього насильства. 

Фізичне насильство - дії або відсутність дій з боку батьків або інших дорослих, що шкодять здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Це можуть бути тілесні покарання, удари долонею, стусани, опіки, задушення, грубі хапання, штовхання, плювки, застосування палиці, паска, ножа, пістолета.

Фізичне насильство - це також і залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних речовин або медичних препаратів, які викликають одурманювання (наприклад, снодійного, не виписаного лікарем), а також спроби задушення та потоплення.

Ознаки фізичного насильства:

• синяки або поламані кістки;
• відбитки предметів/предмета;
• синець або поріз, якому немає пояснень;
• залисина;
• боязнь дорослих, особливо батьків;
• агресія;
• боязнь фізичного контакту, такого як рукостискання, обійми, будь-якого дотику.

Сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Ознаки сексуального насильства:

• таємність;
• надмірна зацікавленість чи обізнаність у сексуальній темі та предметах, що з нею пов'язані;
• надмірний прояв уваги до всього, що пов'язане з сексуальною темою;
• побоювання певної людини чи члена сім'ї;
• надмірна піддатливість;
• агресія;
• біль при сечовипусканні;
• ускладнення при ходьбі чи сидінні;
• нетримання сечі;
• анальний чи вагінальний свербіж, висипи, синці, кровотечі, біль.

Психологічне (емоційне) насильство - це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження людської гідності, звинувачення в тому, в чому дитина невинна, демонстрація ворожості, нелюбові. До цього виду насильства належить також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям. У психічному насильстві можна відокремити вербальне та емоційне насильство. Вербальне (словесне) чиниться у разі критики і докорів буквально за кожний вчинок. Емоційне насильство може відбуватися взагалі без слів за допомогою міміки, пози, поглядів, інтонації.

Ознаки психологічного (емоційного) насильства:

• відставання у порівнянні з однолітками у фізичному та соціальному розвитку;
• порушення мови, сну, прийому їжі;
• систематичне повторювання дій, зокрема - розкачування, смоктання пальців, кусання;
• відсутність зосередження та уваги;
• відсутність інтересу чи емоцій;
• депресія або віддаленість;
• агресія.

Зневага (нехтування) інтересами і потребами дитини (або економічне насильство) - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, їх що заміняють, у силу об'єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без таких. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров'я дитини наслідків.

Ознаки фізичної занедбаності (незадоволення основних фізичних потреб дитини в їжі, одязі, гігієні, житлі):

• брудний та пошкоджений одяг, невідповідний до сезону;
• безсоння;
• недотримання гігієнічних норм;
• медичні проблеми, які не піддаються лікуванню;
• ховання або крадіжка їжі;
• відсутність або низький рівень соціальних навичок;
• бездоглядність;
• нездатність до навчання, невідповідність розумових здібностей віковим нормам. 

Повноваження закладів та установ системи освіти, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства.

Заклади та установи системи освіти:

• проводять з учасниками освітнього процесу виховну роботу із запобігання та протидії насильству;
• повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
• проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками освітнього процесу з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
• організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
• взаємодіють з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до чинного законодавства.
  

Діяльність «гарячих ліній»

Повідомляємо про роботу спеціалізованих національних «гарячих

 ліній», що надають інформаційні, психологічні та правові телефонні консультації особами, які постраждали від ґендерно зумовленого й домашнього насильства:

• • Урядова «Гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства 15-47 (цілодобово, анонімно, безкоштовно).
  • Національна «Гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і гендерної дискримінації ГО "Ла Страда- Україна" (цілодобово, анонімно, безкоштовно) 0-800-500-335 зі стаціонарного або 116 123 з мобільного.
  • Національна дитяча «Гаряча лінія» з питань запобігання насильства в сім’ї та захисту прав дітей ГО "Ла Страда-Україна" 0-800-500- 225 зі стаціонарного або 772 з мобільного (пн-пт з 12.00 до 20.00, сб з 12.00 до 16.00).

Година спілкування для учнів 5-Є та 7-Г класів "Булінг" та "Відповідальність неповнолітніх".

 16 березня 2021 року  старшим інспектором управління патрульної поліції в Київській області Бульвін С.В. проведено годину спілкування для учнів 5-Є та 7-Г класів Софіївсько-Борщагівського НВК "Булінг" та "Відповідальність неповнолітніх".

Мета: 

• Сприяти протистоянню різним видам насильства

• Сприяти оволодінню інформацією про юридичний захист та психологічну допомогу

• Сприяти формуванню вміння розпізнавати різні види насильства

• Активізувати процес ставлення кожного учня як творця і проектувальника власного життя

• Сприяти протистоянню різним видам насильства

Лектор ознайомила учнів з поняттям "булінг", його причинами, ознаками та можливими шляхами запобігання та нагадала дітям про принципи відповідального і толерантного спілкування. Навела приклади булінгу в школі та поза її межами, які можуть бути або трапитися з дитиною. Розповіла про Ніка Вуйчича і його реакції на булінг стосовно нього.

Отже можна зробити висновок, що для більшості дітей поняття булінгу знайоме і вони йому підбирають синоніми: хуліганство, насильство, цькування чи, навпаки, ігнорування.

В ході бесіди з дітьми Світлана Бульвін доступно роз’яснила здобувачам освіти поняття «юридична відповідальність», які її види, хто відповідає за «погані» вчинки дітей та з якого віку і за які порушення нестимуть відповідальність особисто неповнолітні.

Слід сказати, що дітей дуже зацікавили усі питання, на яких акцентувала увагу старша інспектор поліції, вони уважно слухали, задавали багато питань та наводили приклади з власного життя, розмірковуючи над своєю поведінкою в тих чи інших ситуаціях.

Будьте законослухняними, поважайте і не порушуйте закони, що діють у нашій державі. Завжди пам’ятайте, що незнання законів не звільняє від відповідальності. Будьте розсудливими, обмірковуйте свої вчинки, вчіться на помилках інших людей.

 Дякуємо нашим гостям за інформативний та цікавий урок. Чекаємо нових зустрічей.

Година спілкування для учнів 2-Г класу "Відповідальність за вчинки".

 16 березня 2021 року старшим інспектором управління патрульної поліції в Київській області Бульвін С.В. проведено годину спілкування для учнів 2-Г класу Софіївсько-Борщагівського НВК "Права і обов'язки" та 
"Відповідальність за вчинки".

Мета: Сприяти формуванню правосвідомості дітей шляхом конкретизації норм моралі і права стосовно їхньої безпосередньої поведінки, формувати розуміння відповідальності за власні вчинки та їх наслідки; на прикладах ознайомити учнів з адміністративною та  кримінальною відповідальністю, показати які наслідки можуть мати звичайні пустощі.

В ході бесіди з дітьми Світлана Бульвін доступно роз’яснила здобувачам освіти поняття «юридична відповідальність», які її види, хто відповідає за «погані» вчинки дітей та з якого віку і за які порушення нестимуть відповідальність особисто неповнолітні.

Слід сказати, що дітей дуже зацікавили усі питання, на яких акцентувала увагу старша інспектор поліції, вони уважно слухали, задавали багато питань та наводили приклади з власного життя, розмірковуючи над своєю поведінкою в тих чи інших ситуаціях.

Крім того,  учні зрозуміли, що всі діти мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, що включає захист, представництво інтересів у суді тощо, складання процесуальних документів. Її надають юристи місцевих центрів або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами – їх послуги оплачує держава.

Отже, висновок, сьогодні нам вдалось перегорнути тільки деякі сторінки кодексу, ознайомившись лише з окремими його статтями. Бажаю вам ніколи більше до нього не звертатись, крім випадків, якщо ви будете працювати в правоохоронних органах. Будьте законослухняними, поважайте і не порушуйте закони, що діють у нашій державі. Завжди пам’ятайте, що незнання законів не звільняє від відповідальності. Будьте розсудливими, обмірковуйте свої вчинки, вчіться на помилках інших людей.

Виховні бесіди, круглі столи присвячені захисту дітей в цифровому середовищі та цінностям і сенсу людини.

 На виконання листа Уповноваженого Президента України з прав дитини від 08.02.2021 №15/3-07/192 щодо захисту дітей в цифровому середовищі, листа Відділу освіти, культури, молоді та спорту Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 09.02.2021 року № 33, литса Депертамента освіти і науки Київської ОДА від 01.03.2021 № 12-01-18/662 щодо небезпечного контекту "смертельний челендж", були проведені такі заходи протягом лютого-березня виховні бесіди, круглі столи присвячені захисту дітей в цифровому середовищі з метою інформування учнів та батьків НВК щодо збільшення сексуальних ризиків булінгу в інтернеті, запобігання подібних злочинів під час використання учнями інформаційно-комунікаційних технологій, цінностям людини та сенсу життя соціальним педагогом закладу освіти для учнів 5-7 та 9-х класів 
Софіївсько-Борщагівського НВК.

Як реагувати на негатив в соцмережах

Злісні коментарі в мережі стали буденністю, але завжди можна навчитися правильно на них реагувати.

📌В першу чергу можете порадіти — вас читають/дивляться. Те, про що ви пишете, цікавить людей.

📌Якщо коментар конструктивний, розгляньте його як запрошення до діалогу — пояснюйте свою думку, дискутуйте.

📌Якщо бачите, що перед вами «стовідсотковий хейтер» — не підливайте масла у вогонь, адже саме цього він чекає. Він хоче вивести вас з рівноваги і змусити грати на своїх умовах. Агресивна відповідь не тільки не розв'яже проблему, а й змусить вас відчути себе ще гірше. Якщо не можете стриматися, напишіть емоційну відповідь, але не публікуйте її. Зачекайте до завтра, а в цей час зосередьтеся на речах, які дійсно важливі для вас. Потім видаліть те, що було написано на емоціях.

📌Ніколи не відповідайте агресією, іронією і повчаннями. Якщо, звичайно, не хочете нарватися на нові образи в більших масштабах. Задумайтесь краще, чи вартий негативний коментар вашої уваги, адже хейтер тільки цього і чекає.