Поліцейські на уроці мужності: важлива розмова про насильство.

 25 листопада розпочалася щорічна всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». І 26 листопада здобувачі освіти 5-В та 5-Д класів нашого ліцею стали одними з перших, хто долучився до цієї важливої ініціативи.

До закладу освіти завітали особливі гості – майор поліції Світлана Бульвін та інспектор поліції Анатолій Дорогін. Вони провели для п’ятикласників змістовну годину спілкування, під час якої розповіли про різні види насильства, їхні наслідки та про те, як уникнути неприємних ситуацій.

Діти дізналися, що таке булінг, як він проявляється і чому його потрібно зупиняти. Поліцейські наголосили на важливості поваги до інших людей, взаємодопомоги та толерантності. Також було роз’яснено, яку відповідальність несуть неповнолітні за свої вчинки.

Учні активно долучалися до розмови, ставили запитання та ділилися своїми думками. Зустріч пройшла в атмосфері довіри та взаєморозуміння.

Така зустріч має велике значення для формування у дітей активної життєвої позиції, почуття відповідальності та нетерпимості до будь-яких проявів насильства. Дякуємо інспекторам поліції Світлані Бульвін та Анатолію Дорогіну за цікаву та пізнавальну лекцію!

Домашнє насильство чи конфлікт?

• Домашнє насильство може мати різні форми, але його не слід плутати зі звичайним конфліктом.
• Конфлікт — це випадкове та нерегулярне вирішення спірного питання без злого умислу. Насильство ж відзначається регулярністю й умисними діями.

Ймовірно, це домашнє насильство, якщо:

▪️вас постійно критикують, звинувачують, засуджують ваші дії, ображають, принижують, залякують, забороняють спілкуватися з іншими людьми — це ознаки психологічного насильства

▪️систематично б’ють, погрожують убити, позбавляють їжі, сну, ліків, не дозволяють виходити на вулицю чи не пускають додому — фізичне насильство

▪️забороняють витрачати ваші кошти чи користуватися майном, погрожують, що їх заберуть/забирають, контролюють, що і скільки ви їсте, купуєте — економічне насильство

▪️примушують до статевих контактів, перегляду порнографії тощо — це сексуальне насильство.

Якщо ви постраждали від домашнього насильства — звертайтеся до системи БПД. Всі сервіси за посиланням👇🏻

Безоплатна правнича допомога

Підтримка ментального здоров’я.

 Якщо соцмережі або інтернет коли-небудь викликали у вас стрес, заздрість, самотність або знижували самооцінку, знайте, що ви не одні. Зібрали для вас кілька порад, як підтримувати ментальне здоров’я та залишатися чуйним онлайн.

Діліться цими порадами з друзями, формуйте здорові онлайн-звички та підтримуйте одне одного в онлайні!

Методичні рекомендації до щорічної Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства».

 Щороку в багатьох країнах світу ми відзначаємо 16 днів
активізму проти насильства.

 Це важливий час, коли ми маємо змогу зупинитися і замислитися: як ми можемо зробити наші школи, громади та світ безпечнішими для кожного.
Насильство може мати різні форми: фізичне, психологічне, економічне, а також насильство в інтернеті. І всі ці прояви – руйнівні. Ми з вами можемо зупинити насильство, якщо будемо добрішими, підтримуватимемо одне одного та навчимося поважати особисті межі кожної людини.
До Дня боротьби з насиллям важливо організувати вправи та ігри, що сприяють формуванню почуття довіри, взаємоповаги, емпатії, а також розумінню особистих меж і підтримки. Ось перелік відповідних ідей.

1. «Дерево Доброти»

Мета: розвинути цінність добрих вчинків і навчити підтримувати інших.

Процес: намалюйте на дошці або на ватмані дерево, на яке діти будуть приклеювати «листочки» – записки з добрими справами, які вони зробили чи хотіли б зробити. Наприкінці діти разом читають свої записи і обговорюють, як це допомагає уникати насилля.

2. «Коробочка підтримки»

Мета: вчити дітей підтримувати один одного.

Процес: підготуйте коробку, в яку кожен може покласти записки з добрими словами для своїх друзів. Наприкінці дня діти можуть витягати записки і читати їх уголос, створюючи позитивний настрій у класі.

3. «Коло довіри»

Мета: навчити дітей висловлювати свої почуття»

Процес: діти стають у коло, і кожен по черзі ділиться, що йому подобається або що його турбує. Використовуйте предмет (наприклад, м'ячик), який передається по колу – той, у кого він, має слово. Це сприяє відкритості та розумінню важливості ділитися своїми почуттями.

4. «Мій особистий простір»

Мета: навчити дітей розуміти особисті межі.

Процес: кожна дитина малює фігуру людини і позначає на малюнку області, до яких іншим не слід торкатися. Ведучий пояснює важливість особистого простору та поваги до нього.

5. Рольова гра «Скажи Ні»

Мета: допомогти дітям відстояти свої права і сказати «ні» у разі потреби.

Процес: обговоріть, як важливо іноді сказати «ні». Потім разом з дітьми програйте ситуації, де вони можуть сказати «ні» — наприклад, відмовитися від небажаних дій. Це вчить дітей відстоювати свої межі.

6. «Ланцюжок компліментів»

Мета: підняти настрій і навчити дітей знаходити позитивне в інших.

Процес: діти стають у коло, і кожен каже комплімент своєму сусідові. Це сприяє підвищенню самооцінки та допомагає дітям бачити позитивні якості в інших, створюючи атмосферу взаємної підтримки.

7. «Міст дружби»

Мета: навчити дітей підтримувати і довіряти одне одному.

Процес: діти стають у пари, один із пари закриває очі і проходить певний шлях, довіряючи своєму товаришеві, який допомагає йому уникати перешкод. Ця вправа вчить дітей важливості підтримки й довіри.

8. «Стіна добрих слів»

Мета: заохотити дітей до взаємної підтримки.

Процес: на стіні або дошці створюють «стіну», де діти пишуть добрі слова, компліменти та побажання своїм друзям. Наприкінці можна прочитати всі записи та обговорити, як підтримка може змінити їхнє ставлення до інших.

9. «Малюнок захисту»

Мета: усвідомити джерела підтримки і захисту.

Процес: діти малюють на аркуші або створюють колаж із образів людей і речей, що дають їм відчуття безпеки та захисту (сім'я, друзі, вчителі). Це допомагає усвідомити, до кого вони можуть звернутися в разі потреби.

Джерело:  Запорізький обласний центр туризму

20 запитань, які допоможуть зрозуміти потреби дитини.

ТЕРАПЕВТИЧНА КАЗКА ДЛЯ ДІТЕЙ, ЯКІ БОЯТЬСЯ СИРЕНИ.

 Десь дуже далеко у безмежному океані, де блакитні води купають в собі сонечко, глибоко-глибоко народився малесенький кит.

Але чомусь він дуже  боявся випливати на поверхню води.А кити ж інакше дихати не можуть.

Спочатку мама ділилась повітрям з ним. Але з часом китеня підросло, а випливати все- таки боялось.Мама-кит розказувала синочку, що коли воно випливе на поверхню, то зможе побачити безліч яскравих зірочок, красиві краєвиди островів та ще багато чого цікавого, але малюк все ж ніяк не погоджувався.Він просто дивився на безліч кораблів і човників, що пливли по воді.

Та одного разу китенятко почув щось незвичне - зверху,  сталася біда – маленький хлопчик, який пропливав поряд на кораблі, упав у воду, а ніхто із дорослих цього не помітив. Хлопчик кликав на допомогу, але через гучний рев мотора та шум хвиль його ніхто не чув. Китеня дуже хотіло допомогти хлопчикові, але не знало як це зробити і от раптом воно згадало, що колись мама йому розповідала про те, що кити можуть видавати найголосніший звук з-поміж усіх живих істот і вирішило, що допоможе врятувати хлопчика, покликавши на допомогу людей. Забувши про свій страх, воно піднялося на поверхню води, вдихнуло повітря і видало дуже-дуже голосний звук, який був схожий на сирену. Саме цей звук почули батьки хлопчика і зрозуміли, що маленьке китеня кликало їх на допомогу до їхнього синочка. Уже за хвилину хлопчика забрали на корабель і він не переставав дякувати маленькому китеняті за порятунок.

З того часу маленьке китеня вирішило, що стане рятувальником і в разі небезпеки буде повідомляти людей, своїм голосом.

Запитання для дитини, після прослуховування казочки:

🔹Що сталося з китеням?

🔹Чому ми тепер теж іноді чуємо сирену?

🔹Твоїм домашнім завданням буде намалювати китеня, впевнена, що ти впораєшся, а матуся може тобі допомогти.

Всесвітній день дитини: цікаві заняття в 3-К, 3-М та 6-Д класах.

 20 листопада, у Всесвітній день дитини, учні 3-К, 3-М та 6-Д класів взяли участь у захопливих заняттях, організованих соціальним педагогом Людмилою Осадчою. 

Діти дізналися багато нового про свої права та обов’язки.

Захід розпочався з перегляду цікавого відео, яке розповідало про історію свята та важливість захисту прав кожної дитини. Далі, учні з захопленням грали в гру "Дозволено чи ні?", закріплюючи знання про свої права.

Особливу увагу було приділено розгадуванню загадок, пов’язаних з правами дитини. Цікаві питання та завдання спонукали дітей до міркувань та активної участі. Крім того, учні мали змогу переглянути яскраву презентацію, яка наочно демонструвала основні права дитини.

На завершення заходу, діти отримали малюнки з зображенням прав дитини, які вони з радістю розмалювали. Ця творча робота допомогла їм краще запам’ятати свої права та відчути себе захищеними.

Завдяки таким заходам, учні не тільки розширили свої знання, але й усвідомили важливість захисту прав дітей.

20 листопада - Міжнародний день боротьби з тютюнопалінням.

 Куріння, як соціальне явище, увійшло в життя людства з давніх часів. І хоча всі знають, що це шкідлива звичка і несе за собою безліч негативних наслідків, кількість тих, хто свідомо кинув палити, залишається дуже низькою.

Куріння будь-яких** тютюнових виробів**, незалежно від дози, так чи інакше шкодить організму. Під час куріння організм поглинає не тільки нікотин. Тютюновий дим містить понад 7 000 хімічних елементів, з яких щонайменше 250 є токсичними, а близько 70 викликають онкологічні захворювання. Деякі з цих елементів входять також до складу отрути для комах, лаку для дерева, містяться у щурячій отруті, рідині для зняття лаку тощо.

**Електронні цигарки, **в порівнянні зі звичайними, були винайдені відносно нещодавно – у 2003 році в Китаї. Головна мета створення: допомогти людям кинути палити. Проте згідно з дослідженням Київського міського інституту соціології за 2020 рік, кількість курців серед чоловіків за рік зросла з 3,9% до 6,4, серед жінок з 5,8% до 13,2%, і продовжує зростати.

> Понад 70 % підлітків вважають, що куріння електронних сигарет є безпечним для здоров’я. Понад 50% 15-17-річних підлітків курили електронні сигарети.

Курінням люди задовольняють (маскують) інші потреби. Наприклад, «протест проти заборони» - може бути потребою у незалежності, особистому просторі. Або навпаки – потребою у підтримці. Також за цим може стояти бажання бути схожим на важливого дорослого або іншу людину, яка в даний час має значний вплив на підлітка. Під час війни часто хлопці таким чином хочуть довести, що вони вже дорослі і їм можна довіряти важливі речі або для того аби військові не проганяли їх, а дозволили посидіти поруч, покурити і поговорити (тобто бути причетним до чогось великого). Після переїзду у нове місто чи країну, паління може здатись підлітку найлегшим засобом приховати стрес і «влитись» у компанію.

З підлітками варто проговорювати варіанти, чим можна замінити куріння. Часто вони самі знають достатньо способів, проте їм важлива підтримка. Варто разом скласти перелік альтернатив, які підліток самостійно може спробувати і мати власний рейтинг найкращих.

Серед загальновідомих наслідків від куріння таких, як неприємний запах з роту, від одягу та волосся, тремтячі руки, слабке серце, подразнення очей, поганий кровообіг тощо варто додати і ті, на які спочатку мало хто звертає увагу:

* виснаження нервових клітин (як наслідок неуважність, повільне мислення, швидка втома);

* патологія зорової кори (втрата гостроти зору та відчуття кольору);

* вплив на щитовидну залозу (постійна спрага, порушення сну та загального стану здоров’я);

* зношення серцевого м’язу (ризик інсульту);

* проблеми зі шкірою (мішки під очима, жорсткість шкіри, прищі, бородавки, псоріаз);

* проблеми з легенями (ускладнене дихання, бронхіт, рак легень);

* уповільнюється / припиняється розвиток грудних м’язів

* вплив на репродуктивну систему (у дівчат: ризик безпліддя чи позаматкової вагітності, викидня, рак молочної залози; у хлопців: імпотенція, здатність досягати і підтримувати ерекцію).

Для підлітків не так важливо, що з ними може статися, чи не статися пізніше (це особливості віку - так далеко вони просто не заглядають). Тож варто акцентувати їх увагу на тих наслідках, які супроводжують курців зі стажем в 1-2 роки.

Пройдіть вікторину щодо куріння

#ЦентрФлоренс

Як дорослим реагувати на булінг: інструкція для освітян.

 Булінг у шкільному середовищі — це проблема, яка має серйозний вплив на розвиток дітей та їхній психоемоційний стан. Наслідки булінгу можуть бути відчутними протягом усього життя людини, тому важливо вчасно і правильно реагувати на ситуації, де є ознаки цькування дітей. Першими, хто може і має реагувати на прояви булінгу, це адміністративний, педагогічний та технічний персонал закладів освіти. Раніше МОН розповідало про алгоритм взаємодії щодо превенції та протидії булінгу в закладах освіти.

Ця інструкція містить практичні рекомендації для освітян щодо того, як ефективно виявляти, попереджувати та реагувати на випадки булінгу в школах

Що таке булінг?

Булінг — це агресивна поведінка, спрямована на приниження, залякування або завдання психологічної чи фізичної шкоди іншій людині, найчастіше в умовах, коли агресор має перевагу в силі чи статусі. Метою булінгу є домінування над іншою людиною та спричинення почуття страху або неповноцінності. Це явище може проявлятися в різних формах, зокрема через словесні образи, фізичне насильство, соціальну ізоляцію, поширення чуток та кібербулінг.

Основні характеристики булінгу: 

• повторюваність (систематичність);

• дисбаланс сил (є кривдник і є потерпілий); 

• дії або бездіяльність, які шкодять одній зі сторін.

Як реагувати на булінг в шкільному середовищі?

Найкраще для боротьби з булінгом використовувати превентивний загальношкільний підхід, а не звичний для багатьох точковий. Булінг — це проблема всієї школи, а не тільки окремих учнів, тому поза школою всі батьки та діти мають бути ознайомлені з інформаційними матеріалами щодо основних понять про булінг та способи реагування на нього, а також особливо важливо працювати з дітьми та пояснювати у зрозумілій формі, чому булінгу не місце в школі. Працювати зі цькуванням варто ще до того, як його помітили чи зафіксували перші випадки в колективі.

Головну відповідальність за превенцію й реагування на булінг має школа, а батьки — це союзники, щоб допомогти «достукатися» до дитини та разом допомогти розвʼязати конфліктну ситуацію.

Учителі мають відігравати роль довіреної особи, до якої дитина може звернутися не тільки в разі булінгу зі сторони однолітків, а й зі сторони дорослих. Вони також мають реагувати на будь-які підозри чи звернення від дітей, оскільки дуже часто школярі бояться розповісти про справжню серйозність ситуації через страх осуду чи погіршення ситуації.

✔️ Де можна знайти більше корисних матеріалів для роботи в напрямі протидії булінгу?

• Освітній серіал «Школа без цькувань» у Дії для освітян та батьків.

• Навчально-методичний посібник з психології «Як ти? Уроки для школярів (10-14 років)».

• Навчально-методичний посібник «Школа без цькувань для освітян».

• Уроки з психології для батьків та дітей.

Джерело:МОН України

Уроки толерантності: психолог Наталія Фараон провела зустріч з учнями 6-К класу.

 Учні 6-К класу сьогодні мали унікальну можливість взяти участь у захопливій годині спілкування з психологом 
КЗ "Центру Надання Соціальних Послуг Борщагівської сільської ради" Наталією Фараон. 

Тема зустрічі – толерантність – стала особливо актуальною в сучасному світі, де різноманітність є невід’ємною частиною життя.

Наталія Фараон у доступній для дітей формі розповіла про важливість поваги до інших людей, незалежно від їхніх поглядів, віросповідання, національності чи інших відмінностей. За допомогою цікавих вправ та дискусій, психолог допомогла учням зрозуміти, що кожна людина є унікальною і має право на власну думку.

Діти активно долучилися до розмови, ділилися своїми думками та прикладами з життя. Діти обговорювали реальні ситуації, в яких стикалися з проявами нетерпимості, та шукали шляхи вирішення конфліктів.

Завдяки цій зустрічі, учні не тільки розширили свої знання про толерантність, але й навчилися краще розуміти один одного та будувати дружні стосунки. Учні зрозуміли, що толерантність – це не просто слова, а стиль життя, який допомагає будувати гармонійні стосунки з оточуючими.