Як справитись з тугою за домом?

 Визнайте, що ви сумуєте за домом. Багато з того, що ви знаєте і на що можете покластися, залишилось вдома. У найкращому випадку у вас валіза речей, куди ви спакували своє життя. Туга за домом є природною реакцією на це відчуття втрати.

📌Кожну емоцію, яку ми відчуваємо дуже важливо прожити, а не стримувати всередині. Приховані почуття часто проявляються пізніше як головний біль, втома, хвороба або відсутність мотивації. 

📌Збалансуйте фізичне навантаження, відпочинок і харчування - це допоможе вашому тілу та розуму функціонувати якнайкраще.

📌Познайомтеся з новими людьми.

📌За можливості, підтримуйте спілкування з рідними та друзями.

📌Шукайте нові можливості. Дослідіть околиці, вивчіть нову місцевість, шукайте роботу чи долучіться до волонтерства.

📌Поговоріть про свої почуття з кимось, кому ви можете довіряти, будь то друг, член сім’ї чи порадник.

10 порад дітям, як опановувати емоції.

 Навчитися розуміти та «приборкувати» свої емоції важко навіть дорослим, що вже казати про малюків, які лише починають пізнавати світ. Як же ж допомогти дітям давати лад усім тим почуттям, що вирують усередині? Як навчити розрізняти їх? А головне – опановувати, а не йти у них на поводі? В цій статті ми розкажемо вам, як найкраще допомогти дітям навчитися давати раду власним емоціям.

️1. Усі емоції важливі!

Емоції допомагають нам розуміти, що з нами відбувається. Не буває поганих та хороших емоцій, але є неприємні та приємні. Неприємні емоції – знак того, що щось не так, або навіть попередження про небезпеку. Зазвичай такі емоції спонукають нас діяти відповідним чином і захищати себе.

2️⃣Визначай та називай свої емоції

У емоції, як і у кожної речі, є своя назва й ознаки. Ми краще розуміємо, що з нами, та краще керуємо емоціями, коли даємо їм назви.

Страх допомагає нам уникати небезпечних ситуацій, при цьому ми стаємо більш зосередженими, настороженими та здатними захистити себе.

Гнів допомагає нам відстояти себе.

Смуток змушує нас на деякий час гальмувати та «відступати», щоб мати час обміркувати певну ситуацію.

Огида допомагає нам дотримуватись гігієни та чистоти.

Радість говорить нам про те, що у нас усе гаразд.

3️⃣Використовуй емоційний термометр, досліджуючи емоції

Почуття можуть бути маленькими або великими. Отже, ми можемо їх вимірювати та створювати власну шкалу для них, наприклад, від 1 до 5. Як я почуваюся, коли маю гнів на 5 балів за емоційним термометром? Як почуваюся, коли гнів на 2 бали? Чи є якісь відмінності?

Подумай і вигадай разом із дорослим, що саме тобі може допомогти чи що саме ти можеш робити, щоби впоратися з цими емоціями, коли вони сягають кожного з рівнів за шкалою твого емоційного термометра.

Наприклад:

– злюся на 3 бали – розповісти дорослим, що саме я почуваю і що потребую;

– гніваюся на 5 балів – роблю фізичні вправи, не пов’язані з ситуацією гніву (стрибки, біг).

Знай, розрізняй, раду давай: 10 порад дітям, як опановувати емоції, емоції, емоційний інтелект,виховання дитини,емпатія,розвиток емоційного інтелекту,розвиток дитини,шкільна освіта,покращити самопочуття, приборкати емоції,впоратися з хвилюванням,тривога,емоційне здоров'я, «Монстрик і його кольори», Анна Льєнас

4️⃣Наші емоції тісно пов’язані з тілесними відчуттями

Коли ми гніваємось, можемо відчувати, як тіло напружується, стискаються кулаки, ми червоніємо. Коли боїмось, то можемо відчувати нудоту, біль у животі, нам може здаватися, що не вистачає повітря, може паморочитись у голові. Це нормальні відчуття, нічого поганого від них не станеться. Ці відчуття допомагають нашому тілу діяти. Вони минуть тоді, коли стихне наша емоція.

5️⃣Навіть найсильніші емоції завжди минають

Емоції чимось нагадують морські хвилі на узбережжі – вони можуть бути менші, більші, можуть бути величезними, але всі ці хвилі поступово зникають біля берега. Тож, яка би не була емоція, важливо пам’ятати, що вона розсіється, як і хвиля. Ми можемо дати собі час спостерігати за хвилею, дати час їй пройти, але не чіплятися за неї й не намагатися позбутися.

6️⃣«Мудрі думки» допомагають зменшити неприємні почуття

Щоб краще давати раду з неприємними емоціями, нам треба знати, що думки, емоції та наші дії пов’язані. Наприклад, коли тобі треба зробити щось, чого ти ніколи не робив або не робила раніше (грати у нову гру, вчитися писати чи читати у школі), може прийти думка: «У мене нічого не вийде» чи «Я не зможу». Оскільки ти починаєш так думати, з’являється почуття страху. І, відчуваючи страх, ти можеш уникати цієї нової гри чи не хотіти йти до школи. Тобто, думка («Я не зможу») викликає почуття (страх), яке призводить до дій (униканню нових ігор чи навчання). Але ж думка «Я не зможу» не є обов’язково правдивою, не є точним фактом. І, якщо ми маємо якусь думку, то не обов’язково саме їй вірити. Ми можемо поливати «соусом мудрості» свої негативні думки, змінюючи їх на ті, які допоможуть почуватися краще та діяти краще. Також можемо уявити, що негативні думки проходять повз нас, як хмаринки в небі, чи уявити, що спускаємо їх в унітаз.

7️⃣Дихаємо, щоби стишити емоції

Один із найпотужніших способів керувати потужними емоціями – глибоко дихати. Сильне глибоке дихання розслабляє мозок, заспокоює наші сильні почуття та допомагає приймати розумні рішення. Хоча є невелика проблема – занадто складно робити щось нове, коли ти дуже засмучений, тому ліпше починати тренуватися вже зараз, коли ти спокійний. Чим більше ти практикуєш глибоке дихання, коли у стані спокої, тим легше тобі буде робити це, коли ти будеш засмученим чи засмученою.

Ось кумедний спосіб попрактикуватися. Ти можеш робити цю вправу де завгодно – в машині, у ванній, на вулиці.

«Гаряче какао»:

Уяви, що ти тримаєш у руках чашку з гарячим какао. Зроби вдих через ніс протягом трьох секунд, як ніби відчуваєш приємний шоколадний запах. Потім видихни через рот протягом трьох секунд, як ніби хочеш остудити це какао. Повтори чотири-п’ять разів, поки не почнеш відчувати себе розслабленим.

8️⃣Помічати, що є тут і зараз

Цьому допоможуть деякі вправи.

«Чуття павучка»:

На прогулянці уяви себе павучком. Використовуй «чуття павучка»: нюх, зір, смак і дотик, щоби відчути, що відбувається навколо тебе та всередині тебе, тобто те, що ти відчуваєш.

«Баночка з блискітками»:

Наповни банку водою, засип туди блискіток, розмішай так, щоби вони кружляли в банці. Уважно спостерігай, як саме блискітки кружляють, а потім осідають. Подумай, що інколи наш розум як ця банка – часом він хаотичний, і ми не дуже добре бачимо. Але коли він спокійний, блискітки осідають і ми бачимо ясно.

9️⃣Проси допомоги у дорослих

Часто, коли нам дуже зле й емоції переповнюють нас, найкращий спосіб пережити їх – це бути поруч із дорослими, які зараз можуть підтримати та допомогти, ті, яким ти довіряєш і з якими можеш поділитися тим, що зараз відчуваєш.

Знай, розрізняй, раду давай: 10 порад дітям, як опановувати емоції, емоції, емоційний інтелект,виховання дитини,емпатія,розвиток емоційного інтелекту,розвиток дитини,шкільна освіта,покращити самопочуття, приборкати емоції,впоратися з хвилюванням,тривога,емоційне здоров'я, «Монстрик і його кольори», Анна Льєнас

🔟Вивчай емоції у легкій ігровій формі разом із героями улюблених книжок

Монстрик із книжки-картинки відомої каталонської письменниці Анни Льєнас «Монстрик і його кольори» швидко та легко допоможе малечі розвинути емоційний інтелект і підготуватися навіть до найбурхливіших переживань і хвилюваннь. Разом із маленькими читачами харизматичний головний герой цієї симпатичної книжки весело та делікатно досліджуватиме почуття, а заразом і кольори, мандруючи зі сторінки на сторінку, розглядаючи яскраві малюнки та показуючи кожну емоцію через простий і зрозумілий приклад. А однойменна розмальовка перетворить процес вивчення емоцій на веселу та захопливу гру. Крім того, вона допоможе малюкам ще краще розібратися з власними емоціями та реалізувати свій творчий потенціал.

Автор: Юлія Джежелій

Джерело: bokmal.co

Поради дбайливим батькам.

День пам'яті Чорнобильської трагедії

 Веб квест та подорож до музею Чорнобиля.

Казка про Чорнобиль для дітей і не тільки....

Страшна трагедія з підступною радіацією відлунює і досі в житті багатьох людей світу..

Як захистити ментальне здоров’я?

 10 порад від психолога, які допоможуть натренувати навичку резильєнтності

💪Так само, як імунітет допомагає організму опиратися захворюванням, є особливості психіки, які допомагають людині протистояти дії стресу. Порівняно недавно в психологічній термінології з‘явилося поняття «резильєнтність». Його можна перекласти приблизно як «пружність». Резильєнтність – характеристика психіки, що дає змогу попередити вигорання, тривожні та депресивні стани.

🎾 Якщо впустити на підлогу металеву кульку, з нею нічого не буде. Якщо впустити яйце, воно розіб‘ється. А якщо впаде тенісний м’яч, від удару об підлогу він змінить форму, потім відновить її й відстрибне. Це і є резильєнтність

🔤Навчіться змінювати власну оцінку ситуацій. На нас впливають не події, а значення, яке ми їм надаємо. В когнітивно-поведінковій терапії існує модель АВС, у якій А – це вихідна подія, а С – реакція. Революція поведінкової психології відбулася, коли знайшли на перший погляд неочевидну складову В. Вона відповідає за власну оцінку.

🏃Дійте. Резильєнтно-формуюча поведінка спирається на турботу про себе та задоволення потреб у русі, сні та здоровому харчуванні. Психолог та творець однієї з гілок когнітивно-поведінкової терапії Стівен Гейз не починає роботу з пацієнтами, допоки не налаштує їхні сон, активність та харчування. Прожити день без руху – це як отримати ін’єкцію депресанта, а депривація сну аналогічна добровільній евтаназії.  

🔡Складіть «абетку ресурсу». Це гра, у якій на кожну літеру алфавіту треба написати джерело задоволення. В результаті ви отримуєте список дій, які завжди покращуватимуть емоційний стан. Добре, якщо там будуть справи, які можна зробити одразу, наприклад, увімкнути улюблену музику, а також більш складні, які потребують планування.

🫂Зміцнюйте соціальні зв‘язки. Люди – зграйні істоти. Безпека, яку ми відчуваємо від спілкування з собі подібними, позитивно впливає на роботу головного мозку. Особливо терапевтичним є персональне спілкування – воно суттєво більш корисне, аніж контакт у месенджерах.

🎯Розвʼязуйте проблеми, а не уникайте їх. Виклики та завдання – невід‘ємна частина життя. Що більше ми намагаємося від них відгородитися, то складніше їх подолати, коли ми зрештою з ними стикаємося. Замість того, щоб тримати проблеми за зачиненими дверима, їх треба випустити, вишикувати в чергу та поступово розвʼязувати.

🧘‍♀️Практикуйте майндфулнес та медитацію. Це як спортзал для префронтальної кори мозку, яка тримає під контролем швидкість емоційних реакцій. Практики усвідомленості допомагають втримувати цей контроль. Це відбувається завдяки вмінню зосереджуватися на відчуттях тіла, диханні та потоці думок без того, щоб у них занурюватися. 

🧭 Визначте власні цінності. Уявіть, що пливете на кораблі без інструментів та карт і не можете визначити напрямок руху. Але над вами – небо та зорі, за якими можна зрозуміти, куди прокладати шлях. У житті цими зорями слугують ваші цінності. Складіть список цінностей, сформульованих за допомогою дієслів, це зробить їх більш досяжними та конкретними. 

📝 Заведіть щоденник станів та емоцій. Коли у вас змінюється настрій, ставте все на паузу та запитуйте себе: яка думка пронеслася в мене в голові? Спробуйте її сформулювати та проаналізувати. Це допоможе раціоналізувати відчуття та вплинути на складову В із моделі АВС. 

💭Аналізуйте думки з огляду на те, чи корисні вони для вас. Замисліться, чи корисно так думати та чи наближає це вас до ваших головних цінностей. Припустіть, що буде, якщо ви думатимете інакше, та виходьте з того, що буде кориснішим для вас. 

🤗 Уявіть, що спілкуєтеся з собою з позиції подруги чи друга. Що б ви сказали близькій людині, якби вона думала те, що ви зараз? Коли ми міняємо позицію на дружню, стаємо значно більш співчутливими, аніж коли даємо слово внутрішньому критику. 

За матеріалами інтерв’ю з президенткою Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії Валентиною Паробій

Свята в умовах війни.

 Свята в умовах війни

У більшості людей, які знаходяться у відносній безпеці, наразі виникає сумнів «а чи доречно зараз чомусь радіти, щось святкувати?». Так, так і ще раз так. 
Якщо ви отримали гарну звістку або просто друзі вам надіслали смішний мем – не стримуйте в собі радість. Якщо у вас наближається важлива подія (наприклад, день народження) – відмічайте, не відкладайте це на потім.
Необхідно прийняти ситуацію, яка склалась та продовжувати жити у нових реаліях. 
Наразі у всіх емоційний стан хиткий: то вгору, то вниз. Коли ми задовольняємо свої невеликі потреби, які приносять нам задоволення, то рівень дофаміну в організмі підвищується, наш емоційний стан вже поступово може вирівнюватись і приходити до норми.
👩‍👦Особливо це важливо для дітей. Вони як ніхто потребують нашої уваги та турботи, а ще більше – щасливого дитинства (навіть в умовах війни). Якщо є така можливість, то радуйте своїх дітей, створюйте для них хоча б маленькі свята, даруйте їм добру казку.

Поради для батьків для святкування Великодня 

Незабаром настане Великдень. За можливості проведіть його у колі близьких. Нехай дитина допомагає у приготуванні пасок, дайте їй можливість самостійно їх прикрасити та обов’язково відмітьте її творчі здібності. Запропонуйте разом прикрасити крашанки, а потім влаштуйте конкурс «Чия крашанка красивіша?». 

Також є декілька великодніх ігор:

«Навбитки»

Дитина тримає в руці крашанку носиком догори, а ви б’єте по ній своєю крашанкою. Потім навпаки, дитина б’є своєю крашанкою протилежним кінцем по вашій крашанці. Чия крашанка розіб’ється з обох боків, той програв та віддає свою крашанку тому, хто виграв.

 «В котка»

З похилого місця з перепонами котять яйця одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Правила: хто більше попадає, той більше виграє.

«Хованки» 

Кладуть кілька шапок, під одну з  них  кладуть яйце. Хто відгадає під якою шапкою лежить яйце, той виграв.

«Прокоти в ворітця» 

Разом з дитиною розкрутіть свої крашанки на траві (підлозі). Чия крашанка довше крутиться, той виграє і забирає обидві крашанки собі.  

Радість, веселощі, святкування – це те, що пов’язує нас з довоєнним періодом; це те, що надає змогу відновлювати та підтримувати свій емоційний баланс; це те, що дарує віру на краще та наближає нас з кожним днем до перемоги!

_Галина Волошина, психологиня_

Від виживання до бажання жити.

🔴На початку активної фази війни психіка працювала в "режимі виживання" – природній реакції на небезпеку. Людина "заморожує" всі емоції, не плаче, інколи не відчуває болю. Це має також фізичні прояви – відсутність апетиту та поганий сон. 

🟢Проте психіка не може працювати в цьому режимі постійно. Це дуже енерговитратно для організму. Психіка "перетравлює" всі події і поступово повертає до звичного життя з поправкою на нові обставини.

❤️‍🩹Подібна ситуації виникає у людини, яка зламала ногу. Їй доводиться носити гіпс декілька місяців, але життя триває. Вона має організовувати побут так, щоби можна було жити з поправкою на травму. Те саме і під час війни. Якщо людина в умовно безпечному місці, вона має повернутися до життя, але з поправкою на ситуацію в країні.

Ознаки, які вказують на вихід з "режиму виживання":

 ✅виникають думки про майбутнє.

На початку війни люди могли планувати лише на декілька годин. Зараз ті, хто живе або переїхав у відносно спокійне місце, можуть та хочуть планувати на декілька днів вперед.

 ✅з’являються різні емоції.

Коли людині потрібно вижити, вона вимикає емоції та навіть частково сенсорне відчуття. Людина не до кінця відчуває біль. Але зазвичай через місяць у неї відбувається процес "розморожування". Вона поступово починає перейматися через дискомфорт в тілі або нарешті має змогу поплакати

💦Сльози - це добре. Не потрібно заспокоювати людину чи зупиняти. Це тягар, який нарешті можна зняти з себе.

Проте "зеленим світлом" для сліз можуть бути непередбачувані речі.

Наприклад, моя знайома тривалий час жила в місті під окупацією. Вони не могли придбати корм для домашніх улюбленців. Після переїзду в інше місце вона зайшла в зоомагазин. На полиці побачила необхідний корм. У цей момент вона вперше за весь період війни розплакалась.

 ✅кращий сон.

Людина не одразу почне спати всю ніч. Спочатку збільшиться тривалість інтервалів сну. Він буде не поверхневим, а глибоким. Людина вже не підриватиметься серед ночі з бажанням бігти кудись.

✅з'являється апетит.

Стрес спочатку може викликати недоїдання, а потім переїдання. Проте згодом відчуття голоду та апетиту врегулюються. Людина зможе чітко назвати, що їй хочеться з’їсти та коли.

☀️Уявіть, що йдете довгим неосвітленим коридором. Робите крок і навколо запалюються лампочки. Так і з виходом з "режиму виживання" – ви робите крок і вам хочеться будувати майбутнє, ще один – виникає бажання, як завжди, випити каву зранку чи піти на пробіжку. Так ви поступово відновлюєтесь і фізично, і психологічно.

🙏Головне правило – не змушуйте себе та не пришвидшуйте процес адаптації.

🌱Перш ніж зробити щось, запитайте себе: "Чи ти дійсно цього хочеш?". Інакше ви витратите більше сил, ніж отримаєте.

🌱Якщо ви не готові повертатися до фізактивності, не змушуйте себе. Ви не готові. Має з’явитися внутрішнє палке бажання одягнути форму та кросівки і піти на тренування.

🌱Спробуйте почати з малого. Якщо до війни ви проходили 10 км щодня, то сьогодні пройдіться бодай 1 км. Це вже ваша перемога. Наступного дня збільште дистанцію бодай на 100 м.

🌱Є психотерапевтична метафора: у стані переживань людина рухається в ритмі танцю – два кроки вперед, один – назад. Потрібно до всього звикати поступово, а організм вам сам вказуватиме дорогу. Якщо ви прокинулися зранку, захотіли каву з молоком і прогулянку в парку, дайте це собі.

Поради батькам.

 

• Війна принесла страх в наші оселі. Через це, ви можете вдаватися в питання, як навчити свою дитину навичок стійкості — здатності добре адаптуватися перед обличчям біди, травми, трагедії, загроз чи навіть значних джерел стресу. Порадами поділилися психологи.

Спеціалісти виділили десять порад, які допоможуть. Ними поділилися у телеграм-каналі «Психологічна підтримка».

Тож які поради можуть допомогти вам навчити своїх дітей стійкості? 

Говоріть з дітьми. Якщо у дітей виникають запитання, відповідайте на них чесно, але просто та впевнено. Запитайте їх, що, на їхню думку, відбувається, і послухайте відповіді. Не ігноруйте їхні почуття — вони можуть сказати, що бояться, і ви повинні бути готові відповісти, що це нормально боятися. Використовуйте чорно-білу мову, яка не залишає місця для сумнівів: «Я завжди буду піклуватися про тебе».

Створіть емоційно безпечним простір. Проводьте значно більше часу зі своєю дитиною. Грайте в ігри, читайте або просто тримайте дитину поруч.

Обмежте кількість новин, які дитина дивиться. Вимкніть телевізор або радіо, коли увімкнено висвітлення війни. Вам не потрібно приховувати те, що відбувається у країні від дітей, але й ви не повинні піддавати їх постійним картинкам трагедій. Приберіть журнали та газети, які мають страшні обкладинки, обмежте перегляд новин в соцмережах. 

Усвідомте, що стреси війни посилює щоденні стреси. Зазвичай ваша дитина може впоратися з невдалим тестом або насмішками серед школярів, але розумійте, що зараз  діти можуть реагувати гнівом або поганою поведінкою на стрес, який зазвичай не дратує їх. Запевніть дитину, що ви впевнені, що він/вона старається якнайкраще.

Складіть розпорядок дня і дотримуйтесь його. Дітей заспокоюють звичайні розклади. Відведіть час на виконання домашнього завдання, зараз можливо це потребувати більше часу, аніж зазвичай. По можливості збережіть графік дитини близьким до мирного часу. 

Подбайте про себе. Якщо ви цього не зробите, у вас буде менше терпіння і менше креативності, коли дитина потребуватиме і те, й інше. Подбайте про себе, щоб ви могли піклуватися про дитину, коли та прийде за відчуттям безпеки до вас.

Повторюйте дітям, що з ними все буде добре. Запевніть їх, що вони будуть захищені. Складіть план на випадок ситуацій евакуації для сім’ї та поділіться всіма його частинами, які, на вашу думку, може зрозуміти дитина. Якщо хтось з батьків, чи родичів в армії чи теробороні, допоможіть дитині зрозуміти, що це робота члена їхньої сім’ї, як і робота дитини – продовжувати навчатися.

Спостерігайте за ознаками страху та тривоги, які діти можуть не передати словами. Дитина стала дуже прив’язаною до вас, потребує більше обіймів і поцілунків, ніж зазвичай? Оцінки дитини раптово впали? Заохочуйте дитину писати історії або малювати картинки, які показують відчуття, якщо дитина не може передати словами.

Зверніться за допомогою до дитини. Те, що дитина маленька, не означає, що вона не може виконувати відповідні віку роботи. Переконайтеся, що дитина знає, як її дії сприяють гаразду всієї родини. Якщо дитина знає, що у неї є роль і що вона може допомогти, вона буде відчувати себе більш впевненою.

Описуйте дитині позитивні перспективи майбутнього. Ні ви, ні ваша дитина раніше не проходили через війну, але ви повинні пояснити дитині, що війни закінчуються. Коли ви говорите про погані часи, переконайтеся, що ви згадуєте і про хороші часи в майбутньому.



Техніки відволікання у дітей.

 Ті події, які зараз відбуваються в Україні знищують не лише цивільні будинки, стратегічні місця, пам’ятники, храми, лікарні, а в загальному стирають з лиця Землі цілі міста. Вони неабияк травмують психіку та залишають брудний слід в людських серцях. Якщо дорослі вже все розуміють, усвідомлюють та переживають всю печаль та біль України сьогодні, то дітей ще можна відволікти та певною мірою вберегти їхнє психічне здоров’я від усієї інформації. Спеціалісти сьогодні проводять онлайн-консультації та всі в один голос стверджують, що кожен з батьків може самотужки відволікти своє дитя і військовий час. Ми зібрали 5 найкращих порад від психологів, які допоможуть відволікти дитину під час війни. Такі методи актуальні, як для будинку, так і для бомбосховища, підвалу, тощо.  ...

Малювання ...

Найпростіший спосіб відволікання від джерела стресу, та заспокоєння дитини – це малювання. Таке заняття дає можливість переключити всю увагу малечі на сам процес роботи, а також заспокоїти мозок та знизити частоту серцевих скорочень. Малювання також виробляє у дітей стресостійкість, посилює увагу, витримку та концентрацію. Тай, усе, що потрібно для цього мати – це скетчбук, зошит чи навіть блокнот, кольорові олівці чи фломастери. Ще один варіант малювання – картини за номерами. Це спосіб відволікання та релаксу, який зацікавить навіть найбільш непосидючих дітей. В набір входить полотно з нанесеним малюнком, фарби та набір пензликів. Кожен колір має свій номер, замальовуючи який виходить картина, як у справжнього художника. Недарма ж у світі існує таке поняття, як «арт-терапія», що означає – лікування мистецтвом. В каталозі «Епіцентру», ви знайдете всі необхідні товари та для того, щоб ваша дитина могла повністю зануритись в процес малювання і реалізувати всі свої найсміливіші фантазії через мистецтво. 

 Книги...

Якщо дорослі мають улюблених акторів з того чи іншого фільму або серіалу, то кожна дитина має улюбленого казкового персонажа. Зазвичай – це принц, рятівник, чи інший герой, який характеризується добрими вчинками. Читаючи книгу самостійно у старшому віці, чи слухаючи у молодшому – дитина, ніби занурюється у казковий світ героїв. У якому добро завжди перемагає зло, а скрутні часи швидко закінчуються і настає мир. Читання для дитини у компанії батьків – це не лише розвиток навички, але й накопичення емпатії та спосіб абстрагування від зовнішнього світу, особливо, коли мама читає спокійним голосом та з інтонацією. Тоді герої улюблених казок перетворюються на провідників у безпечний та стабільний світ. Сьогодні, багато батьків говорять, що бояться читати дітям казки чи оповідання, в яких є складні ситуації та негативні герої, щоб не травмувати психіку ще більше. Та психологи спростовують такі побоювання і говорять, що наше завдання не забрати «злих» героїв чи труднощі з життя дитини, а допомогти їм порадою та підтримкою в складних ситуаціях. Коли дитина чула, що в казках були злобні персонажі і складні часи, але в кінці обов’язково було все добре, то маля буде так само транслювати і сприймати реальність. Обирати слід такі книжки, в яких є багато кольорових ілюстрацій. Адже яскрава картинка може зацікавити дитину, саме такі дитячі книги за доступною ви знайдете в нашому каталозі. 

Настільні ігри...

Чудове заняття для всієї сім’ї, яке зможе не лише відволікти та заспокоїти дитину, але й дозволить розвинути пам’ять, мислення, логіку та увагу, а також трохи пофантазувати в процесі гри. Дитячі психологи також відзначають, що настільні ігри створюють позитивну динаміку у розумовому розвитку дітей та покращенні їхнього психоемоційного стану. Дитина занурюється у світ захоплюючих сюжетів, виробляє власні стратегії гри, та продумує подальші дії. Сьогодні існує широкий асортимент настільних ігор для різних вікових груп: дітей молодшого та старшого віку, підлітків та дорослих. Також психологи рекомендують запропонувати дитині настільні ігри різних жанрів: починаючи від розвиваючих і закінчуючи розважальними, аби дитина могла самотужки визначити який жанр їй найбільше до вподоби. В каталозі інтернет-магазину «Епіцентр» представлений широкий асортимент товарів в розділі «Настільні ігри для дітей», тому ви точно знайдете потрібний вам товар.   

Улюблені мультики та релаксуюча музика...

Недарма XXI століття називають цифровою епохою, адже зараз кожна дитина буквально з пелюшок може без проблем знайти та увімкнути улюблений мультик. Багато малят не уявляють навіть дня без планшета, смартфоначи іншого гаджета. Добре це чи зле – це індивідуальне рішення батьків. Та, якщо говорити про умови сьогодення, то перегляд мультиків чи прослуховування улюбленої музики – хороший спосіб заспокоєння та відволікання. Фахівці також  радять запропонувати дитині одягнути навушники, адже так вона може не чути звук сирени. У нашому каталозі в розділі «Електроніка» представлені сотні акційних товарів, аби кожен міг придбати потрібний товар.

 Фізична активність...

Фізичні вправи корисні завжди, та в умовах сьогодення вони потрібні, як ніколи. Адже фізична активність допомагає стабілізувати нервову систему та зняти стрес після дезорієнтації спричиненою військовими подіями. Якщо у вас є можливість прогулятися на свіжому повітрі, ви можете запропонувати дитині покататися на велосипеді, самокаті чи роликових ковзанах, пограти у м’яч чи пострибати на скакалці. Психологи також рекомендують пускати мильні бульбашки, адже діти люблять бігати за бульбашками, які лопаються, тим самим малята відволікаються.  І на закінчення, психологи також додають, що надзвичайно важливо, аби батьки також слідкували за своїм психоемоційним станом та підтримували й зміцнювали  його. Оскільки діти зчитують стан дорослих, а саме помічають та відчувають усі дрібниці: поведінку, голос, тембр. Не зайвим буде також обійняти дитину, щоб подарувати її відчуття захисту. Та надзвичайно важливо правильно розповісти та донести дитині інформацію, про усе, що відбувається навколо. 

Як говорити з дітьми про війну

Для того, що батькам, котрі читатимуть дану статтю було легше запам’ятати  інформацію, ми вирішили поділити її на підпункти: 

1. Насамперед що потрібно зробити батькам – це говорити дитині правду. Фрази «заспокойся, ти ще маленький, щоб це знати» і подібні – краще виключити. Оскільки дитина – це маленька особистість, скільки б їй не було років. Якщо вона ставить те, чи інше запитання, то це означає, що вона вже готова почути на нього правдиву відповідь, а от наскільки вона буде делікатною та зрозумілою для їх віку, залежить від батьків. З дошкільнятами краще за все говорити у казковій формі, у розмові з дітьми шкільного віку можна обійтися без алегорій і пояснювати усю можливу небезпеку, пояснювати чому важливо ховатися у бомбосховище під час сирени. Якщо ви залишили свою домівку і переїхали в інше місто, також потрібно пояснювати, що ви переїхали не просто так, а тому що, там залишатися небезпечно. Що стосується підлітків, то тут важливо слідкувати за тією інформацією, яку вони отримують у соціальних мережах.  
2. Відповідайте лише ні запитання, які ставить дитя. Ваша відповідь має бути короткою та лаконічною, намагайтесь не підіймати тих аспектів, про які дитина не запитувала. Одне запитання – одна коротка відповідь. 
3. У розмові з дітьми важливо говорити про наших військових. Особливо, якщо хтось із сім’ї чи родини служить у лавах ЗСУ. Потрібно розповідати, як мужньо вони зараз захищають нашу Землю та кожного українця. Також важливо розповідати, що для солдата захист Вітчизни – це їхній обов’язок та робота, що вони проходять відповідну підготовку, мають спеціальне спорядження і приділяють багато часу аби навчитися захищати один одного на полі бою. Таким чином, ви дасте дитині зрозуміти, що військові також знаходяться під захистом.  
4. Слідкуйте  за своїм емоційним станом. Адже дитина надто чутлива, особливо у військовий період, і швидше переймає ваш стан, аніж ви скажете слово. Найважливіше для дитини – це стабільність дорослого. Кожен має право на емоції та почуття, якщо ви хвилюєтесь чи сумуєте, але при цьому зберігаєте стабільний стан – дитина зрозуміє. Маленьке дитя не так боїться звуку сирени, як дорослого, який втрачає контроль над собою та над ситуацією. Це породжує відчуття тривожності, яке неабияк виснажує маленький організм. Пам’ятайте, якщо поруч з вами є дитина, ви просто не маєте права втрачати контроль над своїми емоціями.  

Завжди вислуховуйте дитину та запитуйте про її переживання, і якщо вона звертається до вас зі своїми страхами – дослухайте дитину до кінця, дайте пораду і максимально підтримайте. Чим старша дитина, тим більше інформації їй надавайте, головне робити це спокійним та впевненим тоном....

Детальніше на epicentrk.ua

https://epicentrk.ua/ua/articles/kak-otvlekat-detey-vo-vremya-voyny-sovety-psikhologa.html

Війна це ще інформаційно-психологічні атаки.

 Як війна впливає на свідомість людини і як врятуватись від психологічних атак.

Онлайн-урок в умовах війни: який він? Поради для педагогів.

 Головна мета дистанційного навчання під час воєнного стану – це психологічна підтримка, спілкування, переключення уваги дітей.

1. Візьміть за правило: більшість ваших занять мають бути орієнтовані на повторювання. Так ви створите «ситуацію успіху», адже учні оперуватимуть інформацією, яку вже знають.
2. Негативним оцінкам – ні; об’ємним домашнім завданням – ні. Батьки навряд чи зможуть підключатись на допомогу дитині та проконтролювати, наскільки якісно та чи в повному об’ємі виконуються завдання. Давайте розвантажимо мам і тат!
3. Не варто з самого початку давати нові теми.
4. Ставтесь до розсіяності учнів із розумінням. Як і до своєї! Бути зібраними на 100%, як до 24 лютого, може і не вийти. Це абсолютно нормально.
5. Поговоріть про почуття та емоції дітей в ці часи. Можете розповісти про базові потреби людини, про те, чому кожен із нас може почуватись так чи інакше, що робити із такими незвичними, неприємними станами.
6. Підтримуйте гігієну користування гаджетами. Наприклад, якщо у вас 4 онлайн-заняття по 30 хвилин в день разом із дітьми, зробіть все, щоб діти під час перерви відходили від планшетів, телефонів і ПК. Для цього можете навіть вимикати конференцію, щоб ніхто в ній не засиджувався, не переписувався. В Zoom можете вимкнути мікрофони й чати. Натомість організовуйте дітям челенджі – зробити зарядку, подихати, знайти на клумбі біля дому красиву квітку та пригадати її назву.

За матеріалами Освіторія

5 вправ для підвищення емоційної стійкості учнів.

 Емоційна стійкість (особливо в часи невизначеності), вміння приходити до тями після невдач та складних життєвих ситуацій, бути готовими починати спочатку – життєво важлива для сучасних українських учнів. Так, зараз це складно, особливо для тих дітей, які мають травматичний досвід, але емоційна стійкість – не та навичка, що дається нам від народження. Її можна сформувати! А відповідні вправи чудово монтуються в більшість уроків. І, звісно, їх зручно використовувати під час годин спілкування.

Вправа «Якщо»

Надішліть усім учням (або роздрукуйте та роздайте) пропоновані шаблони. Якщо діти не мають можливості роздрукувати їх, то попросіть схематично перемалювати. Запропонуйте дітям подумати та згадати людей або організації, які можуть прийти на допомогу в складній ситуації.

Поясніть дітям, що життя непередбачуване, статися може будь-що, тож важливо мати план дій на випадок небезпеки. Це дозволить не витрачати час на паніку, а одразу діяти, зокрема зателефонувати саме тому, хто може допомогти, та чітко повідомити про те, що сталося. 

Дайте дітям 5 хвилин для того, аби вони могли подумати та записати кілька номерів. Потім об’єднайте учнів у пари та запропонуйте попрактикуватися: що вони скажуть, якщо доведеться зателефонувати за одним із них? Наскільки швидко зможуть сформулювати прохання? Чи добре зрозуміє їх інша людина?

Як ця вправа розвиває емоційну стійкість?

На жаль, далеко не всі люди взагалі вміють планувати власні дії. Особливо складним це завдання є для дітей, особливо у кризовій ситуації. У таких випадках мозок зосереджений на необхідності врятуватися, на тому, що відбувається тут і зараз, а не на тому, що може трапитися пізніше. Тому дуже важливо вчити дітей мистецтву планування своїх дій зараз, коли вони в безпеці. Завдяки цьому в небезпечній ситуації діти знатимуть, що робити, та зможуть приборкати емоції.

Вправа «Керування гнівом»

Надішліть усім учням (або роздрукуйте та роздайте) пропоновані шаблони. Якщо діти не мають можливості роздрукувати їх, то попросіть схематично перемалювати. Розкажіть школярам, яку роль грають датчики приладової панелі автомобіля, як вони заздалегідь повідомляють водія, наприклад, про те, що потрібно дозаправитися. Зверніть увагу дітей на те, що індикатори загоряються задовго до того, як ситуація стає критичною, тому водій має час на розв’язання проблеми. За таким самим принципом ми можемо стежити за своїм емоційним станом. 

Запропонуйте учням подумати над тим, що вони відчувають, коли спокійні, виділити кілька ключових слів. Далі нехай вони запишуть ці слова біля мітки «Спокій» на шаблоні. Потім повторіть процес для слів «Напруга» та «Стрес».

Попросіть дітей як слід подумати, в який саме момент вони переходять від спокою до напруги. Що змінилося? Можливо, на них впливають якісь звуки, слова, дії, люди? Попросіть накреслити червону лінію там, де спокійний стан змінюється напругою, а над нею – коротко описати те, що призводить до такого переходу. Повторіть процес для слів «Напруга» та «Стрес».

Як ця вправа розвиває емоційну стійкість?

Контролювати власні емоції складно навіть дорослим, про дітей годі і казати! Особливо зараз, в умовах воєнного стану. Але такі вправи допомагають дітям зрозуміти, що вони можуть контролювати своє тіло та емоції. Просто варто розібратися, коли одна емоція переходить в іншу. Поясніть дітям: якщо ми розуміємо, що саме змушує нас сердитися, якщо ми помічаємо тривожні сигнали датчиків, то ми можемо взяти ситуацію під контроль, попередити спалах гніву.

Вправа «Айсберг»

Надішліть усім учням (або роздрукуйте та роздайте) пропоновані шаблони. Якщо діти не мають можливості роздрукувати їх, то попросіть схематично перемалювати. Поясніть учням, що в кожному з нас є те, про що відомо чи не всьому оточенню. Також є те, що знають лише батьки та друзі. А ще є те, чого не знає ніхто. І це нормально!

Запропонуйте дітям заповнити шаблон відповідно до підказок. Зауважте, що ділитися ним не треба (хіба що тоді, коли справді хочеться). 

Розкажіть дітям, що так, деякі моменти нашого життя є дуже особистими, але якщо вони нас бентежать, то, можливо, краще поділитися занепокоєнням із тим, кому довіряєте. А ще поясніть, що інколи, коли ми ділимося з близькими страхами чи таємницями, то почуваємо себе краще, щасливіше. Також можна зауважити, що інколи ми можемо думати, що наша ситуація унікальна, ніхто і ніколи не переживав нічого подібного. Але насправді це не так. Багато хто має схожий досвід, а отже ми можемо поділитися переживаннями з цими людьми та бути певними – нас зрозуміють.

Як ця вправа розвиває емоційну стійкість?

Уміння ділитися своїми почуттями з іншими – один із компонентів емоційної стійкості. Завдяки цьому ми розуміємо, що не залишимося наодинці із проблемою. Завдяки цьому ми бачимо, що поруч є люди, готові підтримати. А розуміння того, що інші люди можуть мати схожі на наші відчуття, є прикладом позитивного мислення. Це підштовхує до пошуку однодумців, до яких можна звернутися по допомогу. 

Вправа «Мандала»

Надішліть усім учням (або роздрукуйте та роздайте) пропонований шаблон, та запропонуйте розмалювати його так, як заманеться. Якщо дитина не має можливості роздрукувати шаблон, запропонуйте скористатися будь-якою розмальовкою. Якщо немає і її, то можна просто намалювати щось самостійно. 

Дайте учням 10-15 хвилин для роботи, можна навіть увімкнути тиху приємну музику для розслаблення. А потім запитайте, що вони відчували під час малювання? Можливо, розслаблення, спокій, радість? Поясніть, що такі прості речі допомагають заспокоїти розум, що надзвичайно важливо, коли ми відчуваємо тривогу. Запропонуйте подумати над тим, що ще може допомогти заспокоїтися.

Як ця вправа розвиває емоційну стійкість?

Дії, що допомагають заспокоїтися, неабияк сприяють підвищенню емоційної стійкості. Нам усім потрібне заняття, що допомагає відволіктися від тривожних думок. Це важливо, це вартує витраченого часу. 

Вправа «Альпініст»

Надішліть усім учням (або роздрукуйте та роздайте) пропонований шаблон. Якщо діти не мають можливості роздрукувати їх, то попросіть схематично перемалювати. Потім попросіть школярів уявити, що вони тільки-но влізли на величезну гору. Зараз вони на вершині.

Запропонуйте подумати: що саме допомогло дістатися вершини? Що допомогло впоратися із завданням попри всі невдачі, проблеми та негаразди, з якими вони зіштовхувалися? Діти можуть записати ті свої сильні сторони, якості характеру чи імена людей, які допомогли. Якщо хтось із дітей хоче поділитися цим, то будь ласка. 

Як ця вправа розвиває емоційну стійкість?

Ця вправа допомагає переосмислити наше сприйняття пережитих подій. Але перераховувати проблеми, із якими довелося зіштовхнутися, дітям не доведеться. Замість цього ми зосереджуємо їхню увагу на тому, що вони робили для розв’язання цих проблем. Так учні розумітимуть та знатимуть, що саме може їм допомогти, якщо вони опиняться у складній ситуації. 

Вимушені переселенці: як не зламатися перед обставинами .

 Для покращення свого внутрішнього емоційного стану та 
прискорення адаптації до нових умов рекомендовано:

📌прийняти ситуацію та нові обставини, зрозумійте, що так буде не завжди і війна точно закінчиться;

📌ваші емоції це окей, бо це нормальна реакція на ненормальні тривалі обставини;

📌якщо є потреба, то запишіться на місцеві мовні курси;

📌знайдіть місцеві інтернет-пабліки, щоб бути в курсі подій міста, де ви проживаєте;

📌намагайтеся більше бувати на свіжому повітрі — це і для здоров’я корисно, і так швидше познайомитеся з місцевістю;

📌приділяйте час собі;

📌якщо є змога, допомагайте іншим;

📌не відкладайте планування (почніть спочатку із планів на день, потім на тиждень і т. д.).

День космонавтики.

 Загадки та запитання до теми "Космос"

Величезний блакитний дім, місця вистачить усім. Це планета чудова твоя та моя І назва красива у неї - ЗЕМЛЯ Яку зірку ми бачимо на небі вдень? Група зірок , взаємне розташування яких складає якусь фігуру чи контур це… Як називається прилад для спостереження за зірками. Космічний апарат, відправлений з Землі, призначений для дослідження Місяця це … Яку форму має сузір’я Великої ведмедиці? Де веде спостереження телескоп Хаббл? Який телескоп зараз найбільший: Де він знаходиться? Ссылка на видео:

Інструкція "Як зберегти себе під час війни "

 Чи знаєте ви що під час стресу нашим організмом керує амигдала — така собі первісна частина мозку? Саме тому наші реакції є автоматичними, неконтрольованими, а поради типу "подихай" не можуть зробити нас продуктивними знову.

⠀

Наше завдання — змусити працювати префронтальну частину кори головного мозку, яка відповідає за самоконтроль, волю, увагу, пам’ять, здатність мислити, аналізувати та розуміти. Ми люди й кожному з нас треба зберегти наше культурне та інтелектуальне надбання. Не дамо всяким путінам украсти те, що в нас лишилося!

⠀

Ось 5 порад як зберегти мозок і себе від Ірини Пономарь,

тренерки з ефективності

⠀

№ 1 Екологія мислення

Учені порахували, що об’єм думок в голові людині складає близько 60 000. 80-85% з них — це частка думок, які повторюються з дня у день. До того ж більшість цих думок у нашій ситуації є негативними. Але наша задача — знижувати рівень стресу, усвідомлювати що й для чого ми думаємо, який наслідок наших думок.

№ 2 Ментальна гігієна

Знижуйте кількість споживаної інформації незалежно від того позитивна вона чи негативна. Погляньте на час, який витрачаєте на соцмережі й скоротіть його у два рази, чи бодай на 30% і ви вже відчуєте як ваш психоемоційний стан поліпшиться.

№ 3 Піклування про себе та інших

Людині потрібна людина. Тому перевірте свої соціальні контакти, чи є у вас безпечне коло спілкування, де ви можете екологічно проговорювати свої емоції. Ще один спосіб проживати почуття — служіння й допомога іншим. Це не завжди про волонтерську діяльність, часто це просто зробити чай близькій людині, проявити турботу про неї.

⠀

№ 4 Пошук сенсів

Сенс — це те сяйво, яке робить нас більшими за Его. Він може проявлятися через служіння людям або мету: зосередитися на наступному кроці, дочекатися коли зацвіте вишня, коли вдасться опанувати нову навичку. Робіть щось таке, заради чого ви прокидаєтеся вранці.

№ 5 Користуйтеся помадою і тримайте бойовий дух

⠀Під час Другої світової війни у 1943 році Вінстон Черчіль помітив, що бойовий дух населення падає. Щоб це виправити британський очільник віддав наказ про відновлення виробництва червоної помади для губ. Також це спровокувало сплеск економіки! Якщо ви жінка — малюйте вуста червоною помадою, посміхайтеся, хай ворог бачить наш моральний дух. Не забувайте про феномен дзеркальних нейронів: ми зчитуємо настрій тих, кого бачимо. Тому якщо хочете підтримати інших — підтримайте спочатку себе, а решта підтягнеться.

Взято з просторів Інтернету.