У 3-О класі поговорили про важливе: як відрізнити конфлікт від булінгу.

 У сучасному світі проблема булінгу стає все актуальнішою. Саме тому соціальний педагог Людмила Осадча вирішила провести з учнями 3-О класу спеціальну годину спілкування, присвячену цій важливій темі.

На занятті діти дізналися, що булінг – це не просто сварка, а систематичне цькування, яке завдає психологічної травми. За допомогою відеоматеріалів та інтерактивних вправ, учні змогли краще зрозуміти, як розпізнати булінг, які його наслідки і як захистити себе.

Особливий інтерес у дітей викликала вправа з хмарою слів. Разом вони визначали, які слова пов'язані з насиллям, а які – з булінгом. Це допомогло їм усвідомити різницю між цими поняттями.

У кінці заняття учні об'єдналися в групи і записали на листках свої поради щодо того, як уникнути булінгу і захистити себе та своїх друзів.

Ця година спілкування показала, що навіть найменші учні можуть зрозуміти серйозність проблеми булінгу і навчитися захищатися від нього.

8 способів, як мами можуть впливати на розвиток дітей.

 Поради молодим мамам про те, як сприяти соціальному та емоційному розвитку дитини

Якщо ви недавно стали мамою або тільки готуєтеся нею стати, ви, напевно, часто думаєте про те, як тепер зміниться ваше життя. Можливо, ви думаєте над тим, як ви можете допомогти дитині в її розвитку?

Бути матір'ю - значить вирушити в подорож, повну випробувань і сюрпризів. Мами відіграють важливу роль у розвитку дитини, іноді свідомо, іноді - ні. Розглянемо докладніше 8 ролей, які відіграє мама у житті дитини.

1. Мама показує дитині перший приклад емоційної прихильності в її житті

У перші місяці життя дитини мама стає сполучною ланкою між нею і навколишнім світом. Вона проявляє стосовно неї прихильність і встановлює з нею емоційний зв'язок. Дитина вперше дізнається, що може відчувати емоції, проявляючи їх стосовно вас.

Ваша взаємодія з дитиною в перші місяці і роки її життя дуже впливає на її стан і розвиток. Від цього залежить соціальна поведінка і прояв емоцій дитини в майбутньому.

Те, як ви піклуєтеся про дитину і реагуєте на її потреби, вчить її розуміти емоційні потреби інших людей і свої власні.

Порада: будьте уважні до потреб дитини, незалежно від того, наскільки важливими вони вам здаються.

2. Мама вчить дитину довіри і безпеки

Дитина вчиться у мами двом дуже важливим навичкам: довіряти і забезпечувати собі емоційну безпеку. Мами повинні вчити своїх дітей довіряти і виправдовувати довіру оточуючих. Якщо дитина зможе вам довіряти, вона буде впевнена в собі і відчує себе в емоційній безпеці.

Будьте поруч, коли ваша дитина потребує вас. Підтримуйте її і заохочуйте ставати краще. Ваша підтримка покаже дитині, що ви любите її, незважаючи ні на що. Так вона відчує себе ще більш захищеною.

Порада: будьте чесними з дитиною і навчайте її завжди говорити правду. Щодня переконуйте її в своїй безумовній любові і підтримці. Робіть все для того, щоб вона відчувала себе в безпеці.

3. Мама вчить дитину проявляти чутливість

Коли ви стаєте мамою, ви часто відчуваєте, що все йде не за планом. У такі моменти легко втратити самоконтроль і здатися, але візьміть себе в руки. Подивіться на ситуацію з точки зору дитини.

Ваша дитина в цей момент вчиться у вас бути чутливою до потреб і думок інших людей.

У вас може бути певний погляд на різні ситуації, а у дитини - інший. Постарайтеся зрозуміти точку зору дитини. Якщо ж ви відчуваєте, що вона не має рації, спокійно поясніть їй, що можна зробити й по-іншому.

Порада: ніколи не дивіться на думку дитини зверхньо. Постарайтеся зрозуміти, чому вона так думає. Поговоріть з нею про це.

4. Мама вчить дитину доброти і любові

Те, як ви поводитеся стосовно дитини, буде впливати на її розвиток протягом усього її дитинства і в дорослому житті.

Завжди проявляйте любов і доброту до своєї дитини, навіть якщо ви напружені або гнівайтесь на неї. Ваша реакція на її потреби покаже їй, як важливо проявляти любов до інших людей.

Те, як ви розмовляєте з нею і навколишніми, навчить її доброзичливого ставлення до інших людей.

Порада: проявляйте любов і доброту в повсякденних взаєминах з дитиною.

5. Мама вчить дитину, що сім'я - це значить бути разом

Дуже скоро дитина дізнається значення і важливість сім'ї. І ви будете відігравати в цьому головну роль. Те, як ви спілкуєтеся з членами сім'ї, навчить дитину близьких взаємин.

Дозволяйте дитині спілкуватися з різними членами сім'ї, залучайте її до сімейних справ: прогулянок, прийомів їжі тощо. Створіть традицію проводити час всією сім'єю.

Порада: заохочуйте дитину проводити більше часу з сім'єю. Влаштовуйте сімейні вечері.

6. Мама вчить дитину оптимізму

Так, життя іноді буває важким. Але те, як ви справляєтеся зі своїми проблемами, може навчити дитину важливості позитивного ставлення до життя.

Ваше ставлення до проблем - маленьких і великих - покаже дитині, що позитивний настрій допомагає подолати багато труднощів.

Будьте оптимістичні і вчіть дитину завжди думати позитивно. Заохочуйте дитину вчитися на своїх помилках і ніколи не здаватися.

Порада. Щоразу, коли ви стикаєтеся з проблемою, яку можете обговорити зі своєю дитиною, розкажіть їй про це і скажіть, як ви збираєтеся з нею впоратися.

7. Мама вчить дитину працьовитості

Ніхто не навчить дитину працьовитості так, як ви. Зусилля, які ви докладаєте для розвитку і освіти вашої дитини - це найкращий приклад працьовитості.

Дитина може розуміти, що старанна робота - це те, від чого в кінці дня ви завжди відчуваєте втому. Але нагадайте їй про задоволення, яке вам дає робота, і про те, що вона дозволяє забезпечити благополуччя дитини.

Порада: заохочуйте дитину виконувати разом з вами дрібну домашню роботу.

8. Мама вчить дитину важливості дисципліни

У ранні роки дитина відчуває себе максимально комфортно, слідуючи розпорядку дня в повсякденному житті. Покажіть дитині, що ви можете ефективно керувати часом і краще справлятися зі справами, дотримуючись розпорядку дня.

Навчіть дитину важливості дисципліни і переконайтеся, що ви й самі її дотримуєтеся.

Порада: виробіть розпорядок дня разом з дитиною. Покажіть дитині, що це допоможе їй робити більше справ за менший час.

Мами відіграють важливу роль у соціальному й емоційному розвитку дитини. Переконайтеся, що ви самі виконуєте все те, чому її вчите. Станьте для неї хорошим прикладом.

Кібербулінг. Поради для дітей, батьків та вчителів.

 На жаль, діти з особливими освітніми потребами часто потерпають від булінгу та кібербулінгу. Діти, батьки та вчителі повинні бути готовими до цього явища, щоб попередити та вчасно ліквідувати.

Слово «булінг» означає утиск, дискримінацію, цькування та інші види жорстокого ставлення однієї дитини або групи дітей до іншої.

Булінг буває:

• фізичний (побиття, підніжки, блокування, штовхання тощо)
• вербальний (словесні знущання, залякування, плітки та образливі вислови, наприклад,  про зовнішній вигляд дитини, її вагу, релігію, етнічну приналежність, здоров’я, особливості стилю одягу)
• соціальний (ізоляція дитини, бойкот, її навмисне відсторонення від групи на перервах, в їдальні, під час позашкільної діяльності тощо)

УВАГА! Батькам дитини, що страждає від булінгу та кібербулінгу треба завжди пам'ятати три важливі речі:

1. Не потрібно карати дитину, коли вона довірилась і розповіла про те, що стала жертвою кібербулінгу (або булінгу).

2. Дитина вже постраждала, і якщо батьки її не підтримають, наступного разу вона може не звернутися по допомогу.

3. Повністю забороняючи доступ дитини до інтернету (або до іншого простору у реальному житті) ви досягнете тільки того, що дитина більше вам нічого не буде розповідати.

Чому діти використовують віртуальну агресію:

• задля реваншу або помсти. Діти, зазнавши нападок у реальному житті, можуть спробувати бути булерами у віртуальному середовищі.
• щоб розважитись. Діти  не усвідомлюють імовірні негативні наслідки своїх вчинків.
• для посилення булінгу. Кібербулінг є додатковим засобом посилення жорстокого ставлення до дитини у реальній групі.

Контролювати віртуальне середовище дитини украй важко. Але є певні стратегії, які допоможуть захистити дитину.

Роздрукуйте, збережіть, поясніть це дитині. 

Поради для дитини 

1. Не поспішай

 Не поспішай, не виплескуй свій  негатив у кібер-простір. Важливо домовитись із  дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане й відправлене в Інтернет продовжує нести та помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю.

2. Будуй свою репутацію

  Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ. net –мережа і «етикет»).  Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.

3. Поважай факти

  Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь-що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи видрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками в зручний час.

Що ігнорувати

  Доречно ігнорувати поодинокий  негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор».  Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.

 Коли ігнорувати не варто

   Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку міліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.

Нижче наведено ще декілька порад на випадок, якщо вас залякують або переслідують у мережі:

• Повідомляйте про залякування в мережі дорослим. Позначайте такі випадки для розгляду командою YouTube. Блокуйте користувачів, які залякують або переслідують.
• Ніколи не відповідайте на "такі" коментарі, адже це може лише погіршити ситуацію. Хоча це й складно, спробуйте ігнорувати образи.
• Зберігайте та роздруковуйте образливі повідомлення, публікації, зображення чи відео, які ви отримали чи побачили.
• Занотовуйте дату та час публікації образливих повідомлень, а також будь-які дані про особу, яка їх опублікувала.
• Не передавайте відео чи повідомлення, метою яких є залякування в мережі, адже ви станете співучасником.
• Якщо вас постійно ображають, спробуйте змінити свій ідентифікатор користувача, псевдонім або профіль.
• Насамкінець, не ігноруйте випадки залякування інших осіб у мережі. Якщо ви натрапите на такий випадок, повідомте про це та запропонуйте свою допомогу – розкажіть користувачеві про CyberMentors.
• Почувайтеся безпечно в мережі, використовуючи наведені нижче поради щодо запобігання залякуванню:
• Не публікуйте в мережі особисту інформацію.
• Нікому не повідомляйте свої паролі.
• Обдумуйте свої висловлювання, перш ніж публікувати їх у мережі.
• Поважайте погляди інших користувачів. Те, що ви з кимось не погоджуєтесь, не дає вам права бути грубим або ображати інших.
• Періодично шукайте відомості про себе в Google. Ви зможете побачити в мережі інформацію про себе, яка доступна іншим, а також змінити те, що вам не сподобається.
• Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер. Пауза в спілкуванні руйнує взаємопідсилювані автоматизми кібербулінгу, особливо якщо він мотивований втечею булерів від нудьги та не супроводжується булінгом у реальному житті.

   Правила для свідків

 Якщо ви стали очевидцем кібербулінгу, існує три типи правильної поведінки:

1) виступити проти булера (дати йому зрозуміти, що такі його дії оцінюються вами негативно),

2) підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі висловити думку про те, що кібербулінг – це погано; цим Ви надаєте емоційну підтримку, так необхідну жертві),

3) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кібер-просторі.

   Поради для батьків

•    Важливо, щоб профілактичні дії з впровадження правил, або дії допомоги у випадку нападів батьки робили спокійно і впевнено, даючи дітям позитивний емоційний ресурс захищеності, підтримки. Своє хвилювання і тривогу можна обговорювати з іншими дорослими, наприклад, іншими батьками, діти яких були жертвами булінгу (програма дій школи може включати організацію таких зустрічей). Варто також поставити до відома педагогів, поінформувати про наявність проблеми, адже це дозволить їм більш уважно і цілеспрямовано відстежувати ситуації традиційного булінгу, поєднання якого із кібербулінгом є особливо небезпечним. 
•  Опановуйте нові знання. Батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо. Ви ж розповідаєте про правила дорожнього руху та правила користування побутовою технікою? Не забувайте й про правила безпеки в інтернеті.
• Будьте уважними до дитини уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від інтернет-середовища звертайте увагу на тривожні ознаки після користування інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо).
• Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи, есемески або виникають інші проблеми в інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків не потрібно погрожувати покаранням за відвідування небажаних сайтів — ліпше пояснити загрозу, яку несуть ці сайти.
• Здійснюйте обмежений контроль. Можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в інтернеті. Щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просиджують години за розвагами в інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький.
• Застосовуйте технічні засоби безпеки для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки до обмеженого переліку безпечних для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі).
• Формуйте комунікативну культуру роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною зауважте, що спілкування в інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується в інтернеті не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.

Якщо дитина — кібербулер

 У такому разі потрібно заспокоїтися і перевірити інформацію, можливо, проконтролювати комунікації дитини. Діяти обережно та комплексно, обов'язково проконсультуватися з психологом та поговорити з вчителями, друзями. Причиною такої поведінки можуть бути психологічні проблеми. Не варто звинувачувати школу або батьків жертви у роздмухуванні ситуації та применшувати значущість проблеми . Ніхто з батьків не хоче, аби їхні діти опинилися в ситуації кібербулінгу — ні в статусі жертви, ні в статусі булера. Батьки, пам'ятайте, що це ваша дитина, і вона потребує вашого розуміння та захисту, не зважаючи ні на що. 

Вчителям та батькам

 Доведіть до дітей, що анонімна свобода в інтернеті умовна. Адже коли дії в інтернеті спричиняють реальну шкоду або кримінальну відповідальність, правоохоронні органи можуть довідатись інформацію з профілів, встановити координати комп'ютерів, з яких людина відправляла повідомлення тощо. Якщо кібербулінг має ознаки шахрайства, погроз, вимагання, відверто сексуальний характер, слід звернутися до правоохоронних органів.

 Виховання здорових стосунків може допомогти зупинити булінг!

• Попередження булінгу та втручання у разі такого інциденту – це більше, ніж просто його припинення. Це сприяє також розвитку здорових стосунків.
• Здорові стосунки передбачають взаємодію між людьми на основі взаємної поваги, чи то особисто, чи через Інтернет.
• Метою є надання допомоги у забезпеченні того, щоб усі учні мали здорові, безпечні, засновані на взаємній повазі, доброзичливі стосунки.
• Вчителі, батьки та інші дорослі надають підтримку і дають особистий приклад дітям, показуючи їм, якими мають бути здорові стосунки.
• Позитивні стосунки дітей з іншими дітьми залежать від позитивних стосунків із дорослими.
• Учні, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті.
• Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної й приязної атмосфери у школі.

 З метою запобігання насильству та протидії булінгу в шкільному середовищі, педагогам, і в першу чергу класним керівникам необхідно стежити за груповою динамікою класу, щоб вчасно виявляти випадки булінгу та реагувати на них. Налагодження довірливих стосунків з дитиною сприятиме можливості заохочувати її розповідати про свої проблеми класному керівнику, практичному психологу або соціальному педагогу, а також своїм батькам. Важливо, щоб розмова була спокійною і виваженою, що дозволить знизити рівень тривожності та агресивності у дітей та дорослих.

 Для здійснення превентивної діяльності та вирішення ситуації насильства чи булінгу важливо застосовувати командний підхід (класний керівник, практичний психолог, соціальний педагог, інші спеціалісти за потребою), працювати не лише з дитиною, яка стала жертвою, чи з переслідувачем, але й з усім класом.

 Важливо знайти нові підходи до взаємодії з учнями та їхніми батьками. У цьому можуть допомогти різні профілактичні програми навчання учнів та дорослих (в т.ч. і педагогічних працівників) новим формам поведінки, виховання стресостійкості особистості, здатної самостійно, ефективно і відповідально будувати своє життя. Головна перевага таких програм – це формування відповідальності людини й громади за власну поведінку і поведінку інших, готовність прийти на допомогу, розв’язати конфлікт. Профілактичні програми, призначені для проведення групових занять з учнями та дорослими, можуть включати групові заняття з розвитку комунікативних навичок, профілактики асоціальної поведінки з основами правових знань, а також заняття, спрямовані на допомогу в досягненні позитивних життєвих цілей тощо

Корисні посилання, які допоможуть вам :

• Центр кращого  інтернету в Україні: https://betterinternetcentre.org/ 
• Штрафи за булінг
• Он-лайн курси безпеки в інтернеті - https://onlinesafety.info/#/home
• Проект проти булінгу  від МінЮсту: #СТОПБУЛІНГ
• Сайт проти цькування - https://www.stopbullying.gov/ 
• Дізнайтеся більше про День безпечного Інтернету на www.saferinternetday.org
• Протидія булінгу в закладах освіти. Безкоштовні он-лайн курси.
• Булінг як соціально-педагогічна проблема 

Використані джерела: https://www.pedrada.com.ua, http://psichologtern.blogspot.com/ 

Сила духу та доброти: урок від Ніка Вуйчича для учнів 6-х та 11-В класів.

 У рамках всеукраїнської акції "16 днів проти насильства" соціальний педагог Людмила Осадча провела для учнів 6-х класів та 11-В класу особливу годину спілкування. 

Захід був присвячений важливим темам: булінгу, толерантності та силі духу.

Під час зустрічі учні переглянули низку потужних відеороликів. Особливе враження справив ролик з відомим мотиваційним спікером Ніком Вуйчичем. Історія життя Ніка, який народився без кінцівок, але досяг неймовірних висот, стала для учнів справжнім натхненням. Його слова про силу духу та важливість позитивного мислення запам'ятаються надовго.

Крім того, діти переглянули відеоролики, які наочно демонструють, як погані слова можуть завдати емоційного болю та травмувати психіку людини. Ролик "Не смійся з мене, мені болить" викликав у багатьох учнів співчуття та бажання змінити своє ставлення до інших.

На завершення години спілкування учні переглянули мотиваційний ролик "Ніколи не здавайся". Цей ролик став потужним закликом до боротьби зі своїми страхами та невдачами, до віри в себе та свої сили.

Як виростити дітей добре пристосованими до життя

 Поведінка батьків допоможе виховати дітей 
пристосованими до дорослого життя

Ми не виховуємо дітей, щоб підготувати їх до дитинства - ми готуємо їх до дорослого життя. Ми здійснюємо певні дії для виховання наших дітей, і, виходячи з цього, діти розуміють, яка поведінка є нормальною. Вони закріплюють свої звички і моделі поведінки, які залишаються з ними і в дорослому житті.

Зрозуміло, що ми бажаємо своїм дітям тільки найкращого. Ми хочемо, щоб вони прожили щасливе життя, змогли подолати всі труднощі дорослого життя або просто краще вчилися в школі. Найчастіше ми просто хочемо, щоб вони досягли успіху в житті, і шукаємо поради, які могли б допомогти їм у цьому.

Але найкраще ми можемо допомогти нашим дітям, коли ми показуємо їм приклад, а не розповідаємо щось. За допомогою певних дій, які ви будете здійснювати в присутності вашої дитини, ви зможете виховати її успішною і добре пристосованою до дорослого життя. Нехай ваші діти бачать вас і беруть з вас приклад.

1. Долайте труднощі

Багато батьків намагаються не показувати дитині, що вони стикаються з труднощами, щоб не здатися в її очах слабкими. Але набагато важливіше показати дитині, як ви долаєте труднощі. Дозвольте дітям побачити, як ви не здаєтеся, як ретельно працюєте над тим, щоб вирішити проблему, як ви просите про допомогу тощо.

2. Плачте

Батьки сильно бентежаться, коли їм доводиться плакати в присутності своїх дітей. Але якщо ви будете це робити, ви покажете дитині, що це допомагає позбутися від почуття смутку. Дитина зрозуміє, що не потрібно приховувати почуття, які її обтяжують.

3. Цілуйтеся з чоловіком

Це може збентежити дитину, але разом з тим і буде корисним для неї. Особливо важливо виявляти прихильність до чоловіка в періоди, коли ви дуже завантажені на роботі. Навіть короткий поцілунок в щоку перед виходом з дому показує, що прихильність і сімейні відносини - це щось більше, ніж зручності, які приносить спільне проживання.

4. Проявляйте фізичну активність

Покажіть дитині, наскільки важливий здоровий спосіб життя і фізична активність. Можна навіть підкоригувати розклад, щоб сходити разом з дитиною на пробіжку або тренування. Не варто говорити дитині про те, що займатися спортом потрібно, щоб бути сильним і здоровим. Просто покажіть їй, що здоровий спосіб життя - це щось природне і само собою зрозуміле.

Головний ворог здорового способу життя - телевізор, комп'ютер і електронні гаджети. Тому звертайте увагу, скільки часу ви приділяєте їм.

5. Звертайте увагу на те, що відбувається навколо вас

Дитина не повинна думати, що всі і весь світ обертається навколо неї, і ви повинні показати їй в цьому приклад. Займайтеся волонтерською діяльністю і робіть добрі справи.

Один з найбільш ефективних способів дати дитині можливість відчути свою значимість - дозволити їй допомогти комусь або взяти участь в суспільно важливій справі. Покажіть їй приклад того, що навколишній світ важливіший, ніж егоїстичні мотиви.

6. Витрачайте гроші розумно

Добре, якщо добробут вашої сім'ї дозволяє вам не турбуватися про поточні витрати. Однак буде корисно залучати дитину до обговорення покупок. Чим раніше ви це зробите, тим швидше дитина зрозуміє, скільки коштують речі, і навчиться бути економною.

7. Вчіться новому

Деякі моделі поведінки батьків (наприклад, подолання труднощів або демонстрація складних почуттів) можуть здатися дитині нелогічними і створювати напругу. Також дитині може здатися нелогічним необхідність вчитися чомусь новому протягом усього життя.

Отриманню нових знань потрібно приділяти багато часу. Розуміння цього стане в нагоді дитині в дорослому житті. У неї повинні бути досить комфортні умови, щоб вчитися чомусь новому. Перш за все покажіть їй приклад. Наприклад, дитина проявляє більший інтерес до читання, коли бачить, що її батьки читають.

8. Будьте добрими до себе

Дослідження показують, що у дітей, самооцінка яких ґрунтується на схваленні оточуючих, частіше виникають психологічні проблеми. І навпаки, діти, самооцінка яких пов'язана з внутрішніми цінностями, краще навчаються в школі, рідше вживають алкоголь або наркотики, рідше страждають від розладів харчової поведінки тощо.

Навколишній світ таїть в собі багато загроз для дитячої самооцінки. Тому вам варто навчити її бути доброю до себе і пробачати собі дрібні слабкості. Це може виявитися важким завданням, особливо, якщо ви самі схильні ставити собі високу планку. Однак це може принести дитині величезну користь в майбутньому.

9. Аналізуйте свою поведінку і почуття

Схильність до роздумів може бути проявом духовності або просто самоаналізом. Так чи інакше, цьому варто приділяти час. Прийнято вважати, що самоаналіз - це щось протилежне рішучості і реальним діям. Хтось може сказати, що зайві роздуми завадять дитині досягти успіху в дорослому житті. Однак це не так. Роздуми допомагають їй глибше зрозуміти свою людську природу.

10. Проявляйте творчість

Люди можуть втрачати інтерес до своєї роботи з багатьох причин, але найчастіше це відбувається тоді, коли вони позбавляються можливості проявляти свою творчість, а робота перетворюється в рутину.

Привчіть дитину до творчих занять якомога раніше. Мова йде не про досягнення в мистецтві, а про самовираження.

Кращим способом навчити чогось дитину є хороший особистий приклад. Тому виконуйте дані дії в присутності дитини - і ви допоможете їй досягти успіху в житті.

Як попередити кібернасильство?

⚠️Щоденно користуючись соціальними мережами чи вебресурсами кожен та кожна з нас піддаємось ризику зазнати негативного, подекуди насильницького впливу. 

❓Про те, як попередити насильство в інтернеті та убезпечити себе та дітей розповідаємо в рамках інформаційної кампанії “Кібернасильство: знаємо та протидіємо”. Ініціатива реалізується в межах Міжнародної акції “16 днів проти насилля”. 

✔️Кілька важливих кроків та порад, які допоможуть зменшити ризик та не постраждати від кібернасильства: 

1. Оберігайте персональну інформацію. Не діліться особистими даними, контролюйте налаштування конфіденційності та захисту, а також не відкривайте сумнівні посилання та файли від невідомих осіб.

2. Розпізнавайте кібернасильство. Будьте уважні до ознак агресії чи переслідування. Постійні негативні коментарі, повідомлення з погрозами, небажані контакти – це ознаки кібербулінгу чи кіберсталкінгу.

3. Виховуйте відповідальність у мережі. Спілкуйтеся в мережі ввічливо. Позитивний приклад онлайн-спілкування може допомогти створити здорове кіберсередовище та мотивувати інших робити те саме. Будьте підтримкою для тих, хто піддається кібернасильству. Важливо показати людині, яка постраждала від кібернасильства, що вона не самотня.

4. Повідомте про інцидент правоохоронні органи. Не варто замовчувати чи ігнорувати насильницький контент. У деяких випадках кібернасильство є правопорушенням, і правоохоронні органи мають відповідні засоби для розслідування та покарання винних.

🧑‍💻Діти – найбільш вразлива до кібернасильсва група осіб. За результатами опитування, кожну десяту дитину віком 6-17 років в Україні просили надіслати свої інтимні фотографії в соціальних мережах. 

Батькам та педагогам варто завчасно провести роз’яснювальну роботу, щоб убезпечити їх користування інтернетом. Відверті розмови про ризики “онлайн” можуть запобігти багатьом проблемам. Діти часто не усвідомлюють небезпеку віртуальних зв’язків, тому важливо контролювати їхню активність та пояснювати, що особиста інформація – це персональні дані і захист такої інформації передбачений законодавством.  

❗️Важливо, щоб діти розуміли, що прийнятно публікувати в інтернеті, а що ні. Також навчіть дитину правильно реагувати на образливі слова чи дії інших користувачів. Найкращий варіант – ігнорувати провокатора, не давати йому те, чого він прагне, а саме: бурхливу відповідь та емоції. 

☎️Якщо Ви чи Ваша дитина зазнали кібернасильства, зверніться по допомогу. Зробити це можна за будь-яким вказаним нижче каналом зв’язку: 

🔹Поліція за номером 102

🔹Електронне звернення до кіберполіції https://ticket.cyberpolice.gov.ua 

🔹Урядова «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: 1547

🔹«Гаряча лінія» з питань запобігання насильству: 116 123 або 800 500 335

🔹Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103

🔹Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 116-111 або 0800500225 (цілодобово, безкоштовно)

🔗Більше читайте на сайті кіберполіції. 

Кампанія проводиться за ініціативи Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерства юстиції України спільно з Національною поліцією України, Кіберполіцією України, Координаційним центром з надання правничої допомоги за сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, в межах «16 днів проти насильства».

Наші емоції – це важливо: відкрита розмова про насильство.

 У рамках Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства" до учнів 5-В класу завітала психолог КЗ "Центру Надання Соціальних Послуг Борщагівської сільської ради" Наталія Фараон.

Зустріч стала справжньою подією для учнів, адже дала можливість поговорити про важливі речі, які турбують кожного з нас.

Психолог Наталія Фараон провела годину спілкування, під час якої підлітки дізналися багато нового про свої емоції, про те, як впоратися зі стресом та негативними переживаннями.

Соціальний педагог Людмила Осадча та психолог Наталія Фараон пояснили дітям, що таке насильство, у яких формах воно проявляється і як його можна попередити.

П'ятикласники дізналися про те, як важливо довіряти своїм почуттям і не боятися просити допомоги у дорослих. 

Під час зустрічі панувала атмосфера довіри і відкритості. Учні активно задавали запитання, ділилися своїми думками та переживаннями.

14 принципів життя.

 14 важливих принципів життя 📚  

1. Принцип дзеркала.  

Перш ніж критикувати інших, погляньте на себе.  

2. Принцип болю.  

Той, хто ображений, часто несвідомо завдає болю іншим.  

3. Принцип високої дороги.  

Ми стаємо кращими, коли поводимося з іншими краще, ніж вони поводяться з нами.  

4. Принцип бумеранга.  

Допомагаючи іншим, ми допомагаємо і собі.  

5. Принцип молотка.  

Не варто бити молотком муху на лобі співрозмовника.  

6. Принцип співпереживання.  

Замість того, щоб ставити когось на місце, уявіть себе на його місці.  

7. Принцип навчання.  

Кожна людина, яку ми зустрічаємо, може навчити нас чогось нового.  

8. Принцип харизми.  

Люди тягнуться до тих, хто щиро цікавиться ними.  

9. Принцип десяти балів.  

Віра в потенціал інших допомагає їм розкрити свої найкращі якості.  

10. Принцип поваги.  

Спочатку проявіть увагу й турботу, а вже потім переходьте до конфліктів.  

11. Принцип непохитності.  

Довіра – це основа будь-яких стосунків.  

12. Принцип ліфта.  

У взаєминах ми або підносимо людей вгору, або тягнемо їх вниз.  

13. Принцип пріоритетів.  

Не дозволяйте обставинам бути важливішими за стосунки.  

14. Принцип самокритики.  

Якщо у Боба проблеми з усіма, ймовірно, найбільша проблема – це сам Боб.