12 способів створити міцні відносини між братами і сестрами.

 Не забувайте, що позитивним вважається навіть проста усмішка, тобто необов'язково побиватися і вишукувати великі і яскраві позитивні події. У будь-якому випадку, ви можете просто взяти це за основу і прагнути створювати стільки приємних спільних моментів у відносинах дітей, скільки особисто вам під силу.


1. Зверніть увагу, в яких випадках діти грають разом. І використовуйте це.
Дослідження показали, що діти краще контактують під час ігор, які цікаві кожному з них. Знаючи захоплення кожного, ви самі можете запропонувати варіант, який підійде обом. Наприклад, якщо одна хоче грати в магазин, а друга хоче грати в космонавтів, то чому б не пограти в магазин на Місяці?
2. Не переривайте приємну гру.
Всі ви знаєте приказку "Не буди сплячу дитину", так ось тут те ж саме. Якщо діти грають разом із задоволенням, не втручайтеся, дайте їм насолодитися спільної грою.
3. Використовуйте гормон радості для зміцнення відносин.
Сміятися. Гуляти. Танцювати. Співати. Дуріти. Включайте в ваш день стільки заряджаючих занять, скільки це можливо.
4. Створіть "спеціальний час" для спілкування дітей.
Виділіть 10 хвилин протягом кожного дня на спілкування дітей один з одним. Це особливо допомагає у випадках, коли у дітей велика різниця у віці, або одна менше зацікавлена в спільних іграх, ніж друга. Ідея в тому, що це стає ритуалом, частиною розпорядку дня, формується звичка.
5. Якщо у дітей поганий настрій, запропонуйте зайнятися чимось, що вони обидві люблять.
Наприклад, спекти печиво або потанцювати.
Швидше за все, досвід спільного поліпшення настрою допомагає побачити, що брат / сестра можуть бути тією людиною, з ким легше справлятися з труднощами.
6. Додайте в ритуал укладання спати слова "На добраніч" і "Я люблю тебе", які брати / сестри говорять один одному.
У деяких сім'ях старші діти також читають книжку на ніч молодшим, що допомагає зміцнити відносини.
7. Підтримуйте дітей в турботі один про одного.
Якщо один з дітей поранився / вдарився / і т.д., нехай всі члени сім'ї залишать свої ігри і нададуть йї увагу. Якщо бачите, що діти готові підтримати один одного, дайте цьому розвинутися. Попросіть іншу дитину принести лід або пов'язку, або навіть запропонуйте допомогти вам з обробкою рани, наприклад. Залучайте всіх дітей до процесу, навіть того, хто можливо став причиною неприємності. Таким чином вона буде відчувати себе не тим, хто шкодить, а тим, хто здатний на допомогу і підтримку.
8. Замість поділу дітей знаходьте можливість для їх об'єднання.
"Ви можете допомогти один одному зібратися, щоб ви обидві були готові до виходу о 8 годині? Тоді у нас буде час піти до школи довгою дорогою і знову подивитися на бульдозери на будівництві. Так? Круто, ви команда! "
9. Впроваджуйте ідею об'єднання дітей в команду за допомогою сімейних справ, в яких вони зможуть діяти разом.
Наприклад, видайте їм величезний аркуш паперу, щоб вони могли малювати на ньому разом. І попросіть написати спільний лист для бабусі.
Або запропонуйте "полювання за предметами", але таким чином, щоб діти збирали речі разом, а не змагалися один з одним.
А коли дурієте, грайте командою дітей проти команди батьків.
10. Доручіть дітям завдання, за яке вони обидва будуть відповідальні.
Як варіант, вони можуть разом помити вашу машину і заробити гроші, які ви віддали б за мийку. Або, наприклад, вони можуть придумати відпочинок для всієї родини. Загалом, дайте їм можливість щось робити разом, втручаючись тільки при дійсній необхідності.
11. Створіть сімейний журнал доброти.
Зробіть журнал в будь-якому зручному для вас вигляді, попросіть дітей прикрасити його. Напишіть на ньому "Наш сімейний журнал доброти". Почати його можна з будь-якої надихаючої цитати на тему доброти. Після цього звертайте увагу на прояв доброти між дітьми і записуйте їх в журнал, відзначаючи дату.
Важливо проговорювати, що доброта робить щасливішими не тільки того, хто її отримує, а й того, хто нею ділиться.
Поступово діти самі почнуть звертати увагу на добрі вчинки і просити батьків записати їх в журнал.
12. Допомагайте дітям впоратися з проблемою, не звинувачуючи нікого з них.
Конфлікт це нормальна частина людських відносин. І звичайно, періодично ваші діти будуть битися. Наше завдання, як батьків, не приймати чиюсь сторону. Це допоможе знизити рівень суперництва між дітьми. Замість цього навчайте дітей іншим способам виходу з конфлікту, таким як слухання, вираження своїх потреб без нападу на іншого і пошуку рішення, яке влаштує обидві сторони.
Основне, чим ви можете допомогти своїм дітям налагодити відносини - це створити власний міцний зв'язок з кожним з них. Щоб кожна дитина знала, що її відносини з вами не залежать від брата / сестри, скільки б уваги вони не отримували, тому що у неї вашої духовної любові надлишок.
Автор: Лаури Маркхем
Переклад: Марія Шут

о

Сміх як захисна реакція: чому ми жартуємо у стресових ситуаціях.


 Зазвичай сміх — це реакція на веселі або приємні події. Проте гумор може виступати як захисний механізм. Він допомагає нам зняти напругу та залишатися психічно стійкими у стресових ситуаціях, коли ми занадто вразливі. 

Інколи за простими жартами людина намагається приховати емоції, з якими не може впоратися: тривогу, страх, безпомічність, відчай, гнів, сором або вразливість. Як це працює?

🔸 Тривога

Людина може постійно жартувати, щоб з'ясувати, як до неї ставляться інші. За усім цим стоїть тривога. Якщо в дитинстві людина не відчуває, що її цінують, це може викликати тривогу. Щоб зменшити це неприємне відчуття, психіка активує стратегії компенсації, однією з яких є потреба у схваленні. 

Така ж стратегія може застосовуватися людиною в дорослому житті: вона прагне подобатись іншим. Через це вона постійно жартує. Людина сприймає це так: якщо інші сміються над її жартами, значить, вона їм подобається — можна бути спокійною.

Гумор також може стати невіддільною частиною нашої комунікації з іншими, якщо в нашій сім’ї було прийнято постійно жартувати.

🔸Агресія

Через сміх людина може висловлювати агресію в безпечній для себе формі. У жартах можна замаскувати багато суперечливих почуттів: образу, роздратованість тощо. Наприклад, якщо нас образили слова близької людини, ми можемо не наважитися відкрито висловити свої почуття. Натомість вдаємося до іронії або сарказму.

🔸 Травма

Через травму людина може переживати безліч неприємних емоцій. Гумор допомагає з ними впоратись. Усвідомлення того, що "я можу перетворити щось страшне на смішне", створює відчуття контролю. Проте це відчуття ілюзорне. 

Людина може почати сміятися над трагічними подіями. Але в цьому криється небезпека: ми перестаємо адекватно сприймати реальність. Поки ми "зажартовуємо" травму, ми відкладаємо реальний процес її прийняття — все ніяк не можемо її пережити.

🔸 Вразливість

Людина може боятися, що виявлення справжніх почуттів може викрити її слабкість перед іншими, які скористаються цим. Вона тоді жартує, щоб не виглядати вразливою. Наприклад, постійні жарти перед тим, хто нам подобається, не що інше, як спроба приховати свої справжні почуття.

🔸 Шок

Усмішка може виникати як реакція на шок, на розгубленість. Буває так, що справжнім почуттям ще треба час, щоб проникнути у свідомість. І це нормально: кожен має свою власну швидкість обробки емоцій.

У тому, щоб приховувати за жартами образу, а за істеричним сміхом — тривогу та страх, немає нічого страшного. Гумор допомагає впоратися із цими неприємними почуттями. Але користуватися цим захистом слід розумно та в міру.


Психотерапія ж допоможе зрозуміти, яка причина наших жартів та що за ними ховається. Так само як і навчить керувати емоціями та виражати їх у безпечний для нас та інших спосіб.

о

Психологічні хвилинки. Вправи та техніки для роботи з дітьми під час уроків.

 Війна в Україні стала стресом для усіх учасників освітнього процесу.

За таких умов істотно зростає роль всіх педагогічних працівників, які можуть надавати першу психологічну допомогу та підтримку усім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань функціонування системи освіти.

Перша психологічна допомога – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають емоційне напруження та страждання. Таку допомогу може надати не лише практичний психолог, а також вчитель, знайомий з правилами надання першої психологічної допомоги. Її надання не передбачає значної професійної підготовки, достатньо педагогічних знань, отриманих в межах загальноосвітнього психологічного інформування, і природної здатності проявляти співчуття, людяність.

Фізичні та емоційні стани людини взаємопов’язані і тому здатні взаємовпливати один на одного. Під час напружених емоційних станів у дитини змінюється міміка, темп мовлення, з’являється метушливість, змінюється дихання, пульс, колір обличчя, можуть з’явитися сльози.

Рекомендуємо впровадження «психологічної хвилинки», яка допоможе здобувачеві освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок, на плідну роботу. Це дасть змогу створити сприятливу атмосферу, що дозволить дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації.

Регулярне виконання «психологічних хвилинок» у зручний час та слушній нагоді допоможе здобувачеві освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дозволить краще зрозуміти свої почуття. Звертаємо увагу, що вчитель має сам визначити, коли і у який час потрібно провести «психологічну хвилинку».

Реакції на кризову ситуацію у дітей різних вікових категорій є різними. Відповідно до таких ситуацій є різними й ризики, а також потреби виходу з них. Під час кризової ситуації здобувачі освіти можуть відчувати власну провину за події, що відбулися. У них виникають страхи, знижується рівень комунікації, або, навпаки, вони проявляють надмірну турботу про захист та порятунок людей.

Зверніть увагу! Дані техніки можуть використовуватись і батьками для зняття тривожності та нормалізації психологічного стану дитини.

 Приклади  технік та відеоматеріалів, які вчитель може застосовувати під час проведення «психологічної хвилинки» на уроках.

 Дихальні техніки для зняття стресу та панічних атак

1.Глибоке та повільне дихання.

Вдихаємо носом, видихаємо ротом. Робимо коротку паузу між вдихом та видихом. Видих має бути довшим за вдих. Уявляємо, що надуваємо повітряну кульку, і видихаємо довго та повільно ротом. Одного вдиху та видиху недостатньо, вправу потрібно робити мінімум 3 хвилини.

                                                            2.Запах квітів.

Запропонуйте дитині уявити, що вона відчуває запах квітки, глибоко вдихаючи через ніс і видихаючи через рот. Також можна подумки уявити собі квітку.

                                                        3.Маленький зайчик.

Мов зайчик, який стрибає у саду та нюхає все довкола, запропонуйте дитині зробити три швидкі вдихи через ніс і один довгий видих через рот.

4.Зігріємо метелика.

Покажіть на долоні уявного метелика, розкажіть, що він замерз і не може злетіти. Запропонуйте зігріти його своїм подихом. Діти складають долоньки разом, уявивши на своїх долоньках метелика, і дихають на долоні (дихальна вправа: відкрити рота і вимовити тривалий звук «А»). Метелик зігрівся і його треба здути з долоні. Діти роблять глибокий вдих через ніс і видих через рот (на видиху треба витягнути губи трубочкою, вимовити довгий звук «У»).

Дихальні відеовправи:

Психогімнастичні вправи

1.Психогімнастика «Сонце».

Кожен день сходить сонце, щоб обігріти всю землю. Усі раді сонечку! Але поки воно спить. Ніч добігає кінця. Сторож-місяць пішов відпочивати і по дорозі постукав до сонечка, щоб воно прокидалося. Почуло воно, що у двері постукали, розплющило свої очі, а на вулиці темно. Не хочеться вставати. Сонечко позіхнуло і знову міцно заплющило свої очі. Але час не чекає, потрібно будити Землю. Сонечко потягнулося і встало з ліжка. Умило оченята, ротик, щічки, взяло гребінець і розчесало свої золоті промінчики. Промінчики розпрямилися, яскраво засяяли. Сонечко розправило своє платтячко і вийшло на небо. Вдихнуло свіже повітря й усміхнулося всім.

2.Психогімнастика «Тренуємо емоції».

Вчитель просить дитину насупитися, як осіння хмаринка, злий чоловік, сердитий дядько; усміхнутися, як хитра лисиця, кіт на сонечку, сонечко; показати, як злякався заєць вовка, малюк, який заблукав у лісі, кошеня, на якого гавкає собака; показати, як втомився мураха, який тягнув велику паличку, людина, яка підняла щось важке.

Відеовправи на зняття психоемоційного напруження, стресу, тривоги:

Дихальні техніки для зняття стресу та панічних атак

1.Вправа «Вдих-видих».

Сядьте зручно. Максимально розслабтесь.

  1. Зробіть глибокий вдих і короткий видих. Повторіть декілька раз. Прислухайтесь до своїх відчуттів.
  2. Зробіть короткий вдих і глибокий видих. Повторіть декілька раз. Прислухайтесь до своїх відчуттів.
  3. Порівняйте свої відчуття після першого і другого типів дихання.

Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?

 2.Вправа «Повне дихання».

Для виконання повного дихання потрібно сісти, випрямити спину, розслабитися. Видихніть, вдихніть і розслабте м’язи живота. Продовжуйте активно вдихати до наповнення легенів повітрям (ви відчуєте, як грудна клітина збільшується у розмірах). На мить затримайте дихальний цикл, а потім починайте повільно випускати повітря, розслабляйте грудну клітину, втягуйте в себе живіт, видавлюючи залишки повітря. Видих можна супроводжувати звуком «хм-м-м».

Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?

3.Вправа з китайської гімнастики

Зробіть три короткі носові вдихи без видихів. На перший вдих витягніть руки перед собою на рівні плечей. На другий вдих розведіть руки в сторони теж на рівні плечей. На третій вдих підніміть руки вгору над головою. Зробіть довгий видих через рот, при цьому руки тримаєте за головою, пальці стиснуті в замок, лікті розслаблені. Вправу треба повторити п’ять-шість разів.

Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?

4.Квадратне дихання.

Сісти зручно біля стіни, випрямити спину, скласти руки на «сонячному сплетінні» та опустити до них голову.

Дихати подихом квадрата: вдих на 4 сек.; затримка дихання на вдиху на 4 сек.; видих на 4 сек.; затримка дихання на видиху на 4 сек. Дихати протягом 5 хв.

Дихальні відеовправи:

Вправи на зняття психоемоційного напруження, стресу, тривоги

1.Гра «Паперовий безлад».

Вчитель пропонує дитині зім’яти папір, порвати його на шматочки, побудувати вежу із шматочків паперу.

2.Вправа «Вартовий та м’яка лялька».

Найпростіший і найнадійніший спосіб навчити дітей розслаблятися – це навчити їх чергуванню сильної напруги м’язів та наступного за нею розслаблення. Тому ця і наступна гра допоможуть вам це зробити в ігровій формі.

Отже, запропонуйте дітям уявити, що вони – вартовї, які  стоять біля Букінгемського палацу. Згадайте разом з ними, як потрібно стояти на плацу, витягнувшись по струнці та завмерши.  Нехай діти  зобразять такого вартового, як тільки ви скажете слово «вартовий». Після того, як учні постоять у такій напруженій позі, скажіть іншу команду: «м’яка лялька». Виконуючи її, діти  мають максимально розслабитися, злегка нахилитися вперед так, щоб їх руки бовталися, ніби вони виготовлені з тканини та вати. Допоможіть їм уявити, що все їхнє тіло м’яке, податливе. Потім діти  знову мають стати вартовими.

Примітка. Закінчувати такі ігри слід на стадії розслаблення, коли ви відчуєте, що діти достатньо відпочили.

3.Гра «Струшуємо зайве».

Вчитель розповідає, що однією з найскладніших перешкод у досягненні успіху є згадки про минулі невдачі, але за допомогою гри можна «скинути» невдачі. Спершу обтрушуємо долоні, лікті, плечі, потім ноги від пальців до стегон. Трясемо головою. Тепер «струшуємо» усе зайве з обличчя.

Відеовправи на зняття психоемоційного напруження, стресу, тривоги:

Вправи на зняття м’язового напруження

                                                       1.  Вправа «Пташка махає крильцями».

Дитині потрібно підняти руки вгору і виконати махи руками.

2.  Вправа «Стряхнемо водичку з рук».

Дитині пропонують потрусити розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води. Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в один бік, потім – в інший. Повільно похитати розслабленими руками.

3.Вправа «Кулачки-силачі».

Пальці рук під рахунок до 5 із силою стиснути в кулачки, на рахунок 5 розтиснути, струснувши кисті рук, при цьому зосередити увагу дитини на тому, як пальчикам приємно відпочивати.

Відеовправи на зняття м’язового напруження:


 За матеріалами листа Міністерства освіти і наук України
від 19.08.2022 р. №1/9530-22

о

Як говорити про особисті кордони з батьками.


о

Як підтримати дітей під час війни?

 

📎З чого варто почати, про що спілкуватися та як допомогти дитині впоратися зі стресом? Розповідаємо у відео.
Цей ролик буде корисний для батьків, вчителів, опікунів, шкільних психологів та соціальних педагогів. Його з турботою розробила команда програми «Безпечний простір», фахівці ГО «Слова допомагають» та Центру психічного здоров'я Києво-Могилянської академії.
Авторка рекомендацій – психологиня Оксана Залеська.
Дізнайтеся більше про програму психосоціальної підтримки «Безпечний простір»:
Стежте за нами у фейсбук↓
Продакшн — комунікаційна агенція для НУО (NGO) та соціально значущих проєктів з власною продакшн-студією linza agency.
Інформаційна кампанія «Слова допомагають» проводиться в межах проєкту «Безпечний простір: комплексна психосоціальна підтримка українських шкіл в умовах війни», який реалізовується ГО «Слова допомагають» та фахівцями Центру психічного здоровʼя Києво-Могилянської академії за підтримки Plan International. Проєкт фінансується Іспанським агентством міжнародного співробітництва та розвитку (AECID). Відеоролик відображає позицію авторів програми «Безпечний простір» і не обовʼязково відображає позицію Plan International.
Детальніше про інформаційну кампанію «Слова допомагають» читайте тут: https://bit.ly/4bLE6cN

о

Як говорити з дитиною про насильство.

 Насильство є серйозною проблемою, з якою можуть зіткнутися діти у будь-якому віці та в будь-якому середовищі. Проте саме дорослі можуть відіграти ключову роль у попередженні цих ситуацій та захисті своїх дітей.

Особливо важливо розвивати з дітьми відкриту та довірливу комунікацію, яка сприятиме попередженню та виявленню потенційних ситуацій насильства.

1️⃣Більше розмовляйте з дитиною
Перш ніж розпочати розмову про насильство, важливо встановити з дитиною відкритий та довірливий контакт. Нехай вона знає, що завжди може звернутися до вас із будь-якими питаннями чи проблемами. Регулярні розмови з дітьми про їхні дні, переживання та справи допомагають побудувати стосунки, засновані на взаємоповазі та розумінні. Дитина має відчувати повну довіру до вас, для цього ви, зі свого боку, маєте зберігати принцип конфіденційності її таємниць, утримуватися від критики та намагатися допомогти розібратися у кожній ситуації. Важливо, щоб ваша дитина знала, що ви завжди стоїте на її стороні та готові їй допомогти у будь-який момент.

2️⃣Не прикрашайте дійсність
Багато дорослих уникають розмов про насильство з переконанням, що в такий спосіб вони захищають своїх дітей від реальності. Проте приховування інформації про можливість агресії та методи захисту від неї може стати перешкодою для виявлення та уникнення потенційних небезпек. Важливо відкрито говорити з дітьми про можливість насильства як від знайомих та незнайомих осіб, а також надавати їм знання та навички самозахисту. Наголошуйте на тому, що кривдником може бути будь-хто, навіть людина з близького оточення і вчіть дитину розпізнавати ознаки потенційно небезпечних ситуацій.

🫂Забезпечення відкритої та довірливої комунікації, а також надання необхідної інформації та навичок з попередження насильства допомагає створити безпечне середовище для дітей. Навчайте дітей розрізняти безпечні та небезпечні ситуації та завжди підтримуйте їх за будь-яких обставин. Саме такі відносини дозволять вашим дітям відчувати себе захищеними, навіть у найскладніших життєвих ситуаціях.

Якщо вам потрібна допомога, порада чи підтримка звертайтеся за консультацією на Національну гарячу лінії для дітей та молоді.
Цілодобово. Безоплатно. Конфіденційно.

📲116 111 📞0 800 500 225
Telegram: @CHL116111
Instragram: @childhotline_ua
Facebook: childhotline.ukraine

о

Алгоритм ваших дій в ситуації домашнього насильства в умовах дистанційного навчання під час війни.

о

Перемагаємо зиму: 7 кроків до кращого самопочуття.


 Взимку багато людей відчувають занепад сил, апатію та безсилля. Це може бути пов’язано з нестачею сонячного світла, дефіцитом вітаміну D, втомою від холоду та одноманіття, гормональними змінами й недостатньою фізичною активністю.

Безумовно, українцям цей період ще важче дається через війну, постійний стрес, сумні новини, тривожні повідомлення. Але ми маємо бути сильними й підтримувати свій психічний стан, від якого залежить як наш добробут, так і наших близьких, рідних, коханих.

Отже, працюємо заради перемоги та покращення свого психічного стану.

🔸 Спілкуйтеся із близькими

Підтримка соціального оточення є ключовою складовою для психічного благополуччя. Діліться своїми почуттями та думками з друзями або родиною. Це може допомогти поглянути на ситуацію під іншим кутом. 

🔸 Частіше бувайте на свіжому повітрі

Навіть у похмурі дні прогулянка покращує настрій і дає заряд енергії. 

🔸 Здоровий сон

Сон важливий для відновлення енергії та забезпечення здорового функціонування мозку. Намагайтеся кожен день лягати спати в той самий час. Знаходьте час і можливості, щоб компенсувати втрачені години спокою через повітряну тривогу.

🔸 Ведіть здоровий спосіб життя

Регулярна фізична активність та збалансоване харчування будуть позитивно впливати на психічний стан. Поставте собі мету у спорті (наприклад, певну кількість кроків, підходів), долучіться до марафону або челенджу. Не подобається спорт? Танцюйте. Навіть незначна фізична активність може поліпшити настрій і самопочуття.

🔸 Хваліть себе 

Регулярно відзначайте свої досягнення, які можуть бути й невеликими. Пам’ятайте, що позитивне ставлення до себе важливе для емоційного здоров’я.

🔸 Релаксація 

Впроваджуйте у своє життя техніки релаксації, такі як медитація, усвідомлене дихання чи йога. Ці практики можуть допомагати знижувати рівень стресу та поліпшувати загальний психічний стан.

🔸 Займайтеся творчістю

Творчість може слугувати відмінним засобом для вираження емоцій та зняття стресу.

Не бійтеся експериментувати та вносити зміни у своє життя для покращення психоемоційного стану. Якщо ж ви відчуваєте, що не можете самостійно впоратися з проблемою, зверніться по допомогу до психолога чи психотерапевта.

Галина Волошина, психологиня

о

Поради з виховання від розвідників у цей нелегкий час.

                      6 ПРАВИЛ ВИХОВАННЯ ВІД РОЗВІДНИКІВ

Завдяки порадам розвідників, батьки зможуть допомогти дітям стати незалежними й самодостатніми й водночас навчити їх ефективно дбати про свою безпеку.

1. Ситуативна готовність
Перший урок - бути готовим до всього.  Проте з дітьми варто перетворити навчання мистецтва виживання на розвагу.
Складіть для дитини пригодницьку сумку: свищик, рятувальна ковдра, хімічний факел, компас, кремінь і кресало, пластир. Запропонуйте дитині обрати улюблені ласощі, щоб узяти з собою для тривалої прогулянки, яку заздалегідь заплануєте на вихідні. Дитина сприйме це як веселу підготовку до походу, а насправді це буде початок навчання складати «тривожну валізу».
Привчайте дітей імпровізувати на випадок, якщо зрадить техніка — а рано чи пізно вона зраджує. Якщо діти усвідомлюють, що не завжди можна покластися на технології, тоді вони готові самостійно шукати альтернативні виходи.
2. Розпізнання небезпеки
Один із ключових принципів — «геть від X». X дорівнює небезпеці, яка може набувати найрізноманітніших форм. Це може бути будь-що: людина, автомобіль, будівля, середовище. Буквально будь-яка ситуація, у якій проглядається можливість небезпеки й ваш внутрішній голос радить вам тікати.
Одна з найважливіших навичок, які ви можете прищепити дітям, — уміння заздалегідь розпізнавати небезпеку. Для цього дуже важливо вміти прислухатися до свого сьомого чуття.
Коли ми розказуємо дитині все, що треба, зважаючи на її вік, то насправді геть не лякаємо, а тільки робимо сильнішою.
3. Вміння вибудовувати стосунки
Добрі стосунки можна вибудувати на щирому перетині захоплень. Проте ти не знайдеш спільних захоплень ні з ким, якщо твої захоплення обмежені. Подумайте, які навички допоможуть дитині стати багатогранною, а також зважайте на те, що її щиро цікавить. Можна записатися на курси разом з дитиною, щоб новий інтерес став для вас спільним. Не менш важливо тренувати мозок. Для цього пропонуйте дітям читання: класичну літературу, щоб дати основи світової культури та хороші періодичні видання, які дозволять орієнтуватися у поточній ситуації у світі. Коли дитина вже розвинула в собі різнобічні інтереси — або послідовно рухається в цьому напрямку, — ви можете навчити її використовувати свою ерудицію для ефективного спілкування з людьми. Розігруйте з нею ситуації, обговорюйте різні теми.
4. Навичка ефективно висловлюватись
Текстове спілкування — фантастично зручний варіант спілкування і для дітей, і для дорослих. Утім має воно й недоліки, наприклад, впливає на елементарну грамотність. Адже автоматичний редактор не навчить дитину писати грамотно самотужки. Крім того, ховаючись за екраном, люди іноді поводяться різкіше, ніж наважилися б в усній розмові телефоном. А ще текст без інтонаційних підказок призводить до непорозуміння у спілкуванні.
Коли вже йдеться про письмовий виклад думки, навчіть дитину кількох дієвих прийомів. Наприклад, організація збору матеріалів та послідовність викладу. Існує шість пунктів, які допоможуть вам організувати майже будь-яку роботу:
·                     Що відбулося;
·                     Чому це відбулося;
·                     Вплив;
·                     Перспективи;
·                     Наслідки;
·                     Можливості.
5. Мистецтво переконувати й аргументувати
Уміння переконувати дозволить вашим дітям отримувати від життя те, чого вони хотітимуть і потребуватимуть. Зараз їм може бути потрібно зуміти переконати вчителя, щоб він дав додатковий шанс проявити знання й виправити оцінку. А в дорослому віці — найліпше реалізуватися в професійному та особистому житті. Вміння тонко й дипломатично вибудовувати аргументи — неоціненне мистецтво. Програвайте з дітьми ситуації в ролях. Створюйте для дітей можливості відпрацьовувати свої навички переконання вдома — щоб вони могли пережити й успіхи, й невдачі в приязній та веселій атмосфері.


6. Іноді бути неслухняним
Дітям надзвичайно важливо розуміти, що дорослі не завжди мають рацію. Хоч як дивно іноді щоб забратися геть від небезпеки, потрібно робити зовсім протилежне до того, що вам наказують. А це важливий урок для ваших дітей. Трапляються ситуації, коли не тільки можна, а треба ігнорувати настанови представників влади. Ми навчаємо дітей, що бувають ситуації, коли дійсно потрібно робити саме те, що тобі кажуть, але якщо в тебе виникає відчуття, що це неправильно, тоді роби своє — з усією повагою, звісно.
Ваші діти не робитимуть усе правильно у 100 % випадків — як, власне, не вдасться це й вам. Вони також не запам’ятають із першого разу абсолютно всі принципи, яких ви їх навчаєте. Саме через це так важливо проявляти розуміння й невтомно повторювати свої уроки.
Пам’ятайте, що ми, батьки, не здатні усунути абсолютно всі ризики для них. Так само не варто очікувати, що діти уникатимуть усіх ризиків самі. Проте ми можемо прагнути до реалістичного зниження ризиків. Ми здатні прищепити дітям навички, необхідні для того, щоб захищати себе й бути готовими до всього, що тільки може запропонувати їм життя.
Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/5800-6-pravyl-vykhovannia-vid-rozvidnykiv
о

Як управляти стресом.


 Причиною стресу є незадоволені потреби. Людина не може жити без їжі й води, тому насамперед повинна закрити свої фізіологічні потреби. Щойно потреби нижчого рівня задовольняються, людина перемикається на задоволення потреб вищого рівня: це визнання, самовираження тощо. 

Однак і потреби вищого рівня можуть стати домінантними – найважливішими. І поки людина не задовольнить свої потреби, вона перебуватиме у стресовому стані.

Як людина реагує на стрес? 

Стрес можуть викликати як реальні події, так і уявні. І організм реагує на них більш-менш однаково. Реакція може відрізнятися лише силою емоцій: від легкого занепокоєння до паніки. А також рівнем фізичного напруження: від практично невідчутного до «вискакування серця» із грудей і «заціпеніння» м'язів.

На фізіологічному рівні організм реагує інстинктивним бажанням усунути причину стресу або ж уникнути зіткнення з нею. Тому фізіологічну реакцію на стрес визначають як «боротися чи втікати». 

У цей момент організм мобілізує всі резерви: частішає дихання, пришвидшується серцебиття, напружуються м'язи. Це важливо в екстремальній ситуації, коли людина змушена діяти негайно заради свого порятунку. Проте так само організм реагує і на стрес, викликаний не такими критичними обставинами.

На психологічному рівні стрес викликає в людини неприємні відчуття – занепокоєння, страх, гнів. Ознаками стресу також є збудженість, агресивність, дратівливість, втрата почуття гумору, неможливість зосередитися на виконанні повсякденних справ. Може виникнути відчуття втрати контролю над собою і ситуацією, почуття безпорадності, пригніченості, безнадії. Страх, викликаний стресом, може спричинити паніку. 

Стрес позначається і на поведінці людини. Щоб позбутися стресу, люди, наприклад, починають зловживати алкоголем, більше курити, замість того, щоб розв'язувати проблеми, впадають у бездіяльність і апатію.

Як безпечно керувати стресом?

Існує безліч ефективних і цілком безпечних способів, що допомагають керувати стресом.

Фізичні способи керування стресом

🔸 Фізичні вправи допомагають майже відразу. Навіть 20 хвилин фізичної активності щодня значно покращує самопочуття. 

🔸 Раціональне харчування. Люди у стані хронічного стресу часто зловживають солодощами. Однак набагато корисніше їсти овочі, в яких містяться потрібні для подолання стресу вітаміни й мінерали.

🔸 Відпочинок і сон. Порушення сну – перший симптом стресового перевантаження. Щовечора треба лягати в той самий час. Перед сном потрібно провітрити спальню, прийняти теплу ванну чи душ, можна випити склянку трав'яного чаю або молока з медом.

Емоційні способи керування стресом

🔸 Стрес потрібно «проговорити» – висловити свої почуття словами, розповісти про них близькій людині.

🔸 Можна записати ваші думки й почуття. Викладені на папір, вони втрачають руйнівні властивості. 

Інтелектуальні способи керування стресом

🔸 Планування часу – неодмінна річ для профілактики стресів. Складіть список справ і поступово викреслюйте вже зроблене. Найважливіші й термінові справи зі списку потрібно виконувати найперше.

🔸 Позитивне мислення (при можливості) послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин.

Галина Волошина, психологиня

о

ЯК ДОПОМОГТИ ПІДЛІТКАМ ПІДВИЩИТИ САМООЦІНКУ?

 Часто батьки жаліються на те, що їхні підлітки не впевнені в собі. Перш за все, тому, що їм бракує можливості проявити себе в тому, що важливе саме для них (а не батьків).

10 порад батькам, як допомогти підліткам стати впе́вненішими:

1. Радьтеся з ними, коли приймаєте рішення, що стосуються всієї родини (купівля речей, відвідування кіно, відпустка). Підлітку важливо відчувати, що його думка також важлива, з ним рахуються.

2. Залучайте до цікавих активностей в родині (приготування нової страви для родини, розставляння нових меблів в кімнаті). 

3. Довіряйте приймати рішення, що стосуються його самого (одяг, вільний час, кишенькові гроші), підтримуйте прояви самостійності, бажання взяти відповідальність на себе.

4. Відмічайте те, що зроблено гарно, дякуйте, мотивуйте на самостійність.

5. Домовляйтесь про важливі речі, уникайте розпоряджень та докорів. Не нагадуйте, хто старший, головний, а хто дитина. 

6. Запитуйте поради в питаннях, що стосуються, наприклад, комп’ютера або телефона. В цих сферах ваш підліток точно орієнтується краще за вас.

7. Цікавтеся думкою підлітка, не відмовляйтеся від філософських або історичних розмов, обговоріть та порівняйте їхні та ваші думки.

8. Не контролюйте покроково час дитин та дії замість неї. Нехай робить власні помилки, запізниться, зробить власні висновки.

9. Надайте можливість взяти участь в проєктній діяльності, яка виховує самостійність та розвиває важливі  навички.

10. Самі демонструйте поведінку людини, яка впевнена в собі. Адже ви не уявляєте собі, як багато в наших підлітках від нас самих.

Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/6185-10-porad-batkam-iak-dopomohty-pidlitkam-pidvyshchyty-samootsinku


о
Підписатися на: Дописи (Atom)