У школах України навчається близько 4 мільйонів дітей. 96% дітей від 10 років – активні користувачі Інтернету. 67% дітей зазначають, що стикалися в Інтернеті з матеріалами, які їх засмутили. Тож, більше половини дітей, які активно користуються Інтернетом, є незахищеними в мережі.
Найбільші ризики в Інтернеті для дітей можна поділити на такі категорії - секстинг, онлайн-грумінг та сексторшен, кібербулинг. Оскільки нанести шкоду може не тільки контент, який розміщений в мережі, а і дії - як самих дітей та підлітків, так і злочинців.
Секстинг — це обмін власними фото-, відео- та текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж. Секстинг стає все більш популярним серед підлітків. Будь-яка дитина може надіслати своє зображення, якщо в неї є пристрій з камерою та доступ до Інтернету.
Онлайн-грумінг — це побудова в мережі Інтернет дорослим/ групою дорослих осіб довірливих стосунків з дитиною (підлітком) з метою сексуального насильства онлайн чи у реальному житті.
Сексторшен — налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів чи грошей.
Кібербулінг — систематичне цькування та вчинення насильства за допомогою засобів електронної комунікації. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спря- мована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.
Профілактика шантажу в цифровому просторі Stop Sexting
https://drive.google.com/drive/folders/1bg6W7wefCjLrhAwVN2FQPfVRdJOhZdeG
Схема реагування на випадки онлайн сексуального насильства щодо дітей з боку неповнолітніх.
Проговоріть з дитиною, які вона має зробити дії у ситуації, якщо онлайн ризик з нею трапився:
1. Якщо людина питає приватну інформацію, просить надіслати інтимні фотографії чи відеоматеріали, відправляє свої інтимні фотографії без вашої згоди на те, вимагає матеріали інтимного характеру, шантажує приватними матеріалами, то варто у такому випадку завершити спілкування.
Цей крок є необхідним для захисту себе від подальших дій кривдника.
2. Зробити скрін-докази - адже без них неможливо буде притягнути порушника до відповідальності, про що ми говорили вище.
3. Звернутись до батьків/дорослого за допомогою.
Уточнення - діти можуть самостійно подавати скарги до правоохоронних органів, але є ризик, що це викличе додаткові питання з боку працівників даної структури. Також дитині знадобиться підтримка дорослого протягом всього шляху розслідувань.
4. Якщо контент був розповсюджений у мережі, то слід звернутись до адміністрації ресурсу чи соціальної мережі з запитом на видалення матеріалів та блокування користувача.
5. Звернутись до поліції або кіберполіції (https://ticket.cyberpolice.gov.ua/) та надати їм скріни-докази для того, аби притягнути порушника до відповідальності.
6. Отримати психологічну допомогу, психосоціальну підтримку для попередження впливу наслідків.
Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті – 1545 (далі обрати "3")
Консультаційна лінія, в першу чергу, орієнтована на:
Проте зателефонувати та отримати консультацію може кожен, хто цікавиться питаннями захищеності дитини в Інтернеті.
Спеціалісти 1545 (далі обрати "3") працюють цілодобово та надають інформацію щодо:
Більше інформації за посиланнями:
Більше інформації щодо розвитку дитини у різні вікові етапи та вплив цього на онлайн поведінку - https://stop-sexting.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/dovidnyk-dlya-batkiv.pdf
Більше інформації про попередження та реагування на випадки онлайн ризиків для педагогічних працівників - https://stop-sexting.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/dovidnyk_dlya_pedagogichnyh_praczivnykiv.pdf 
