Плахтієнко Ірина Василівна: Урок здоров‘я

Плахтієнко Ірина Василівна: Урок здоров‘я: Здоров‘я - найцінніший скарб людини! Тому ще з малечку потрібно навчити дітей дбайливо ставитися до себе! Сьогодні для учнів 1- Б класу був...

Законодавство України щодо безпеки дітей онлайн.

Говорячи про захист дітей в Інтернеті важливо пам’ятати, що цифровий світ – це значний простір для розвитку можливостей дітей різного віку
Згідно з рекомендацією Ради Європи (від 4 липня 2018 року) щодо захисту та реалі-зації прав дитини в цифровому середовищі: «відсутність або обмеженість у доступі до цифрового середовища може вплинути на здатність дітей повною мірою втілю-вати свої права людини». (п.10)
Але як і в оффлайн житті, онлайн трапляються порушення прав дитини.

Найчастіше в Інтернеті через секстінг, грумінг, сексторшен, кібербулінг порушуються
такі права дитини:

- право на повагу до честі та гідності;
- право на приватність;
- право на захист від усіх форм насильства.

Право на повагу до честі та гідності. Право на повагу до приватного життя.
Таке право закріплене як на міжнародному (стаття 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так і на національному рівні.
Зокрема, згідно зі статтею 32 Конституції України «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини». Статтею ж 31 Конституції гарантується таємниця кореспонденції.
Цивільний кодекс України визначає заборону поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278), зокрема, право на повагу до честі та гідності; закріплює право на таємницю кореспонденції (стаття 306); визначає, що фотозйомка та поширення фотографій не може проводитись без згоди на це особи (статті 307-308), а згідно зі статтями 31-32 ЦКУ, згоду на проведення фотозйомки та поширення фотографій дитини можуть надати тільки батьки чи особи, які їх замінюють.
Таким чином, зйомка дитини через мережу Інтернет та поширення її фото- чи відео-зображень є порушенням цивільного законодавства. Ці зображення мають бути видалені з мережі.

Якою є кримінальна відповідальність?

Злочином є незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу (стаття 182, Кримінальний кодекс України).
Якщо ж фото дитини або його поширення було вчинено із застосуванням погроз, шантажу, зламу аккаунта, це може бути кваліфіковано як наступні злочини:
– порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (стаття 163, ККУ);
– вимагання (стаття 189): «вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому
віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання)»;
– шахрайство (стаття 190): «Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)».

Право на захист від усіх форм насильства.

Згідно з Конвенцією ООН про права дитини (статті 19, 32, 34, 36) діти мають право на захист від усіх форм насильства та експлуатації.
Це ж право закріплене і Законом України «Про охорону дитинства» (статті 1, 10, 32).

Зокрема, згідно з визначеним законом:

– жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини;
– дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, - дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров’я та розвиток у зв’язку з інвалідністю, тяжкою хворобою, безпритульністю, перебуванням у конфлікті із законом, залученням до найгірших форм дитячої праці, залежністю від психо-тропних речовин та інших видів залежності, жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків, обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.

Кібербулінг

Окремого визначення для кібербулінгу в Україні не існує. Однак визначення самого булінгу включає “...у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу...” (Закон України “Про освіту”, стаття 1).
Відповідальність за вчинення булінгу визначена статтею 173-4 КУпАП, та передбачає відповідальність як кривдника, так і керівництва закладу освіти за неповідомлення поліції про виявлені випадки булінгу щодо учня.
Важливо зазначити, що під адміністративну відповідальність потрапляють такі випадки: по-перше, булінг стався за участі дитини, по-друге, між учасниками освітнього процесу (тобто між учнями освітнього закладу або між педагогічними працівниками та учнями).
Якщо дитина зазнала кібербулінгу від людини, яку вона зустріла тільки онлайн, притягнути кривдника до відповідальності за статтею 173-4 КУпАП буде неможливо.
Однак дитині необхідна підтримка значимого дорослого, у тому числі вчителя, який допоможе видалити небажаний контент з мережі та заблокувати булера.
Додатково з Порядком реагування на випадки булінгу (Наказ МОН №1646 від 28.12.2019) можна ознайомитись безпосередньо за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20#Text.

Сексторшен

Залежно від вимог злочинця передбачає відповідальність за порушення приватного життя та вимагання (якщо вимогою є надіслати гроші за збереження інтимних фотографій у таємниці), або, може класифікуватись як сексуальне насильство, примушування до вступу в статевий зв’язок (статті 153, 154 ККУ; якщо вимогою є вчинення дій сексуального характеру).

Грумінг

Процес входження в довіру дитини може включати в себе надсилання їй інтимних зображень з боку злочинця (що може кваліфікуватись як розбещення дитини, стаття 156 ККУ), а схиляння дитини до того, аби вона зробила свої інтимні фото/відео або здійснила такі дії в форматі стріму - є підбурюванням до виготовлення дитячої порнографії (стаття 301 ККУ).

Порнографічний контент.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про захист суспільної моралі» поширення серед неповнолітніх продукції сексуального чи еротичного характеру забороняється; поширення порнографічної продукції в Україні передбачає кримінальну відпо-відальність згідно зі статтею 301 ККУ.

Джерело: https://stop-sexting.in.ua/category/materials/resources/

Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”

Найвищою цінністю будь – якої держави, у тому числі й України, є людина, її життя і здоров’я, честь, і гідність, недоторканність та безпека. Реалізація соціальної політики України вимагає чіткої, цілеспрямованої та злагодженої роботи задля соціального забезпечення та підтримки осіб, що опинилися у важких життєвих обставинах. Життєве неблагополуччя може бути спричинене різними факторами, зокрема перебування людини у ситуації торгівлі людьми або ж у зв’язку із вчиненням насильства в сім’ї. З метою привернення уваги жителів району до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї та протидії торгівлі людьми затверджено план заходів проведення в районі акції “16 днів проти насильства”. Мета акції – привернути увагу громадськості до проблеми насильства в сім’ї щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, рівних прав чоловіків та жінок, а також збільшити розуміння та обізнаність про проблему насильства та шляхи її вирішення, сприяти утвердженню ненасильницької ідеології в українському суспільстві. Упродовж 16 днів, з 25 листопада до 10 грудня, акцентується увага на важливість подолання будь-яких форм насильства у громадській чи приватній сферах, що є порушенням прав людини. Дати початку та завершення акції вибрані не випадково, вони створюють символічний ланцюжок: 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок, 29 листопада – Міжнародний день захисників прав жінок, 1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом, 2 грудня – Міжнародний день за відміну рабства, 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями, 5 грудня – Міжнародний день волонтера, 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією, 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Насильство в сім’ї – це результат свідомих агресивних дій одного члена сім’ї щодо іншого. Насправді правопорушники втрачають контроль в результаті внутрішнього психічного та психологічного розладу; “причина”, яка провокує насильницьку поведінку, не має великого значення. Щоб не втратити контроль над своїми діями можна просто вийти з кімнати чи квартири, звернутись за допомогою до фахівців, котрі допоможуть тобі “гасити” імпульси агресії шляхом самоконтролю.

В разі необхідності можна звернутись до фахівців:

Національної гарячої лінії запобігання насильству та захисту прав дитини за телефонами (безкоштовно):

Зі стаціонарного тел. по всій Україні: 0 800 500 335

Із мобільного тел.: 386

Національної гарячої лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0 800 505 501

Із мобільного тел.: 527 В екстрених випадках та стосовно розшуку осіб, зниклих за кордоном , –

на гарячу лінію Укрбюро Інтерполу: (044) 254 98 36.

Не будьмо байдужими до тих хто поряд!

Спільними діями ми можемо відстояти свої права !!!

Насильство в сім’ї є однією з найактуальніших соціальних проблем, з якою зустрічається велика кількість населення. Нині Україна потерпає від жорстокої соціальної і моральної кризи, що, в першу чергу, породжені нестабільною економічною ситуацією. Сімейне насильство в Україні усе ще залишається латентним явищем, яке виходить на поверхню тільки тоді, коли приховати проблему вже неможливо. 25 листопада - Міжнародний день боротьби з насильством проти жінок. Свято було проголошено 17 грудня 1999 року Генеральною Асамблеєю ООН. Історичною передумовою Дня стала подія, що відбулася в 1961 році в Домініканській Республіці. За наказом диктатора Рафаеля Трухільо були по-звірячому вбиті три сестри Мірабал, які були політичними активістками. ООН запропонувала урядам, міжнародним організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми. 11 листопада 2001 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про попередження насильства в сім’ї», цим самим протидія ґендерному насильству стала частиною державної політики. У Міжнародний день боротьби проти насилля над жінками розпочинається щорічна акція «16 днів проти насильства». Ця кампанія проходить не тільки в Україні. Основними завданнями акції є, зокрема, привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків. В Україні, за даними досліджень, кожна друга жінка потерпає від насильства в сім’ї, 30% із них стали жертвами у віці до 18 років. Більш ніж половина постраждалих жінок постійно проживають з агресором і не знають, де отримати допомогу. Близько 75% жертв різних видів насильства ні до кого не зверталися за допомогою, решті – допомагали родичі. Ґендерно-обумовлене насильство, незалежно від форми його прояву (сексуальне, економічне, фізичне чи психологічне насильство, торгівля людьми), викликає серйозне занепокоєння в умовах кризи та становить ризик для територій, уражених військовим конфліктом, може виникнути загострення і так непростої ситуації. Збройний конфлікт – це завжди насильство, його наслідки позначаться, зокрема, і на розповсюдженні домашнього насильства і насильства над жінками, тому, що виникають як матеріальні проблеми, так і проблеми самореалізації, працевлаштування, соціальної адаптації після періоду перебування в екстремальних умовах. Якщо ви чи ваші рідні стали жертвами насильства, пам’ятайте: за допомогою завжди можна звернутися! Національна «гаряча» лінія з питань попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0-800-500-335; 386 (з мобільного), Національна дитяча «гаряча» лінія – 772.

Пам’ятка учням

1. Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.
2. У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
3. Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо коли він - з небезпечними предметами в руках; ваше завдання – якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі – на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.
4. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.
5. Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до міліції.
6. Не вірте у погрози з боку кривдників.
7. Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
8. Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова – це насильство.
9. Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не мають права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини – це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками. Та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може подати до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».
10. Навчаться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність – є зло, все, що звеличує гідність людини – добро.

Пам’ятка батькам

1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, аби створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа Ії належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.
3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.
4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».
10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.
11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

Телефонуй на Національну «Гарячу лінію» з питань протидії насильству та захисту прав дитини, щоб отримати допомогу – 386 (безкоштовно для абонентів МТС та Київстар)

Інформаційні матеріали до Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» з нагоди відзначення 25 листопада - Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства над жінками; 1 грудня - Всесвітнього дня боротьби із СНІДом; 2 грудня - Міжнародного дня боротьби за скасування рабства; 6 грудня - річниці з дня «Монреальської різанини»; 10 грудня - Міжнародного дня прав людини.

Метою проведення акції «16 днів проти насильства» є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади, закладів освіти, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.

Радою Європи спільно з Міністерством освіти і науки України в рамках проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» було підготовлено та адаптовано інформаційні матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів, доступні за посиланнями, а саме:

1. Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

1) Захист дітей онлайн https://vimeo.com/464178591;

2) Сексуальний шантаж https://vimeo.com/464179613;

3) Секстинг https://vimeo.com/464177511;

4) Секс-чатинг https://vimeo.com/464176581;

5) Грумінг https://vimeo.com/464181532;

6) Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти https://vimeo.com/464180697.

2. Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань в спорті. Ролик доступний за посиланням http://vimeo.com/477933967.

3. Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей в колі довіри. Ролик доступний за посиланням http://vimeo.com/292080839.

4. Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді. Буклет доступний за посиланням http://rm.coe.int/leam-about-your-rights-in-a-digital-environment-ukr/1680a052c2.

Всі вищевказані та інші матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» доступні на сайті Міністерства освіти і науки України та Офісу Ради Європи за посиланням https://www.coe.int/uk/web/kyiv/combating-violence-against-children-in-ukraine в розділі «Підвищення обізнаності та запобігання».

Лист Міністерства освіти і науки України від 17.11.2020 №6/1379-20 "Щодо Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації і сексуального насильства та Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»"

Секстинг

У школах України навчається близько 4 мільйонів дітей. 96% дітей від 10 років – активні користувачі Інтернету. 67% дітей зазначають, що стикалися в Інтернеті з матеріалами, які їх засмутили. Тож, більше половини дітей, які активно користуються Інтернетом, є незахищеними в мережі.

Найбільші ризики в Інтернеті для дітей можна поділити на такі категорії - секстинг, онлайн-грумінг та сексторшен, кібербулинг. Оскільки нанести шкоду може не тільки контент, який розміщений в мережі, а і дії - як самих дітей та підлітків, так і злочинців.

Секстинг — це обмін власними фото-, відео- та текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж. Секстинг стає все більш популярним серед підлітків. Будь-яка дитина може надіслати своє зображення, якщо в неї є пристрій з камерою та доступ до Інтернету.

Онлайн-грумінг — це побудова в мережі Інтернет дорослим/ групою дорослих осіб довірливих стосунків з дитиною (підлітком) з метою сексуального насильства онлайн чи у реальному житті.

Сексторшен — налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів чи грошей.

Кібербулінг — систематичне цькування та вчинення насильства за допомогою засобів електронної комунікації. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спря- мована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.

Профілактика шантажу в цифровому просторі Stop Sexting

https://drive.google.com/drive/folders/1bg6W7wefCjLrhAwVN2FQPfVRdJOhZdeG

Схема реагування на випадки онлайн сексуального насильства щодо дітей з боку неповнолітніх.

Проговоріть з дитиною, які вона має зробити дії у ситуації, якщо онлайн ризик з нею трапився:

1. Якщо людина питає приватну інформацію, просить надіслати інтимні фотографії чи відеоматеріали, відправляє свої інтимні фотографії без вашої згоди на те, вимагає матеріали інтимного характеру, шантажує приватними матеріалами, то варто у такому випадку завершити спілкування.
Цей крок є необхідним для захисту себе від подальших дій кривдника.

2. Зробити скрін-докази - адже без них неможливо буде притягнути порушника до відповідальності, про що ми говорили вище.

3. Звернутись до батьків/дорослого за допомогою.

Уточнення - діти можуть самостійно подавати скарги до правоохоронних органів, але є ризик, що це викличе додаткові питання з боку працівників даної структури. Також дитині знадобиться підтримка дорослого протягом всього шляху розслідувань.

4. Якщо контент був розповсюджений у мережі, то слід звернутись до адміністрації ресурсу чи соціальної мережі з запитом на видалення матеріалів та блокування користувача.

5. Звернутись до поліції або кіберполіції (https://ticket.cyberpolice.gov.ua/) та надати їм скріни-докази для того, аби притягнути порушника до відповідальності.

6. Отримати психологічну допомогу, психосоціальну підтримку для попередження впливу наслідків.

Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті – 1545 (далі обрати "3")

Консультаційна лінія, в першу чергу, орієнтована на:

дітей, які зіштовхнулись із проблемами онлайн,

дорослих, чиї діти мають проблеми в мережі Інтернет.

Проте зателефонувати та отримати консультацію може кожен, хто цікавиться питаннями захищеності дитини в Інтернеті.

Спеціалісти 1545 (далі обрати "3") працюють цілодобово та надають інформацію щодо:

безпечної поведінки в цифровому середовищі для попередження насильства,

порушення прав та інших зловживань в Інтернеті,

шляхів реагування на негативний онлайн-досвід.

Більше інформації за посиланнями:

Більше інформації щодо розвитку дитини у різні вікові етапи та вплив цього на онлайн поведінку - https://stop-sexting.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/dovidnyk-dlya-batkiv.pdf

Більше інформації про попередження та реагування на випадки онлайн ризиків для педагогічних працівників - https://stop-sexting.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/dovidnyk_dlya_pedagogichnyh_praczivnykiv.pdf

Що робити якщо дітям загрожує онлайн-небезпека?

Подорож в онлайн-світ має бути безпечним! Втім, лише 29% дітей почуваються спокійно в онлайні. І необхідно щось із цим робити.
На щастя, майже половина українських учнів (43,5%) довіряє своїм вчителям. Діти готові прийти та поділитися з ними своїми переживаннями та негараздами, зокрема про небезпеки в онлайн-просторі. Тож як можна допомогти учням та вберегти їх від розповсюдження онлайн-ризиків?
Попередження - означає озброєний. Тож маємо знати більше про причини та наслідки небезпечних дій.
Секстинг- - це обмін власними фото, відео та текстовими матеріалами інтимного характеру за допомогою мобільних телефонів, електронної пошта, соціальних мереж.
Причинами популярності цього явища є доступність гаджетів, брак знань відносно можливих наслідків віртуальних стосунків, особливості підліткового віку та недостатність уваги.
Наслідки тако поведінки можуть бути дуже небезпечними, хоча діти не замислюються над тим, яким буде результат спілкування. Навіть якщо фото не були опубліковані, дитина постійно перебуває у пригніченому стані: переживає, що її приватні світлини побачать сторонні люди, що вона стане об'єктом знущання серед однолітків.
Сексторшен - шантаж публікацією сексуального контенту (зображення, відео, навіть чуток) для залякування, примусу та здирництва.
Наслідки сексторшену неприємно вражають. Згідно з дослідженнями, один із трьох постраждалих від сексторшену, наносили собі шкоду та вчиняли спроби самогубства через отриману психологічну травму. Наслідки цього явища мають однаковий вплив на дівчат і хлопців будь-якого віку. Більшість тих, хто зіштовхнувся з сексторшеном повідомляють про відчуття самотності, високої тривоги та депресивні думки.
Онлайн-грумінг - побудова дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків з дитиною (підлітком) з метою сексуального насильства онлайн чи у реальному житті.
Причинами онлайн-грумінгу можуть стати труднощі у спілкуванні з однолітками, низька самооцінка, обмежена обізнаність відносно ризиків в інтернеті, відсутність контролю за часом з боку дорослих.
Потрапивши в таку складану ситуацію, діти відчувають самотність, Відчай та безвихідь, тому погоджуються на всі умови кривдників. Часто у жертви виникає відчуття провини за те, що трапилося. Дитина може думати, що вона на це заслуговує.
АЛГОРИТМ ДІЙ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, КОЛИ ДИТИНІ ЗАГРОЖУЄ ОНЛАЙН-НЕБЕЗПЕКА
Коли йдеться про правопорушення, ми стикаємося з такими проявами:
дискримінаційні висловлювання або заклик до такої поведінки;
приватна інформація: незаконне зберігання, поширення тощо;
вимагання;
шахрайство;
сексуальні домагання, розбещення;
демонстрація / поширення порнографічної продукції;
вироблення або поширення дитячої порнографії;
булінг із використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Як має поводитися вчитель, який виявив правопорушення?
Насамперед слід підтримати дитину, уважно вислухати та спокійно поговорити. Після цього продумуємо алгоритм дій, обговорюємо кожний етап із дитиною та її батьками. Усім має бути зрозуміло, що відбувається, для чого це потрібно. Дуже важливо виконати такі дії:
Зберегти докази, наприклад, скріншот матеріалів та повідомлень. Вони знадобляться для звернення до адміністрації онлайн-ресурсу (з проханням видалити фото) та до правоохоронних органів.
Видалити контент у повідомленнях, на пристроях учнів, зі спільних груп чи діалогів, із платформ чи сайту.
Звернутися до правоохоронних органів. Є декілька шляхів взаємодії: написати електронного листа, піти у відділок поряд із будинком, або ж звернутись до кіберполіції через їхній сайт.
Отримати психологічну підтримку. Дитині може допомогти шкільний психолог, приватний психолог чи гаряча лінія Ла Страда .
Протягом усього навчального процесу педагогічний працівник має контролювати ситуацію - спостерігати за психологічним станом потерпілого учня та психологічним кліматом у класі.
ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ЯКЩО ПРАВОПОРУШЕННЯ
НЕ ВИЯВЛЕНО
На жаль, деякі небезпечні вчинки не є правопорушенням, але вони впливають на спокій та здоров'я учня. Психологічний тиск може бути небезпечнішим за фізичний. Тож будьте уважними. До таких проявів належать:
доведення до самогубство без застосування примусу;
кібербулінг (не між учасниками освітнього процесу);
секстинг;
реклама, контент для дорослих;
спам, нав'язливі повідомлення;
неправдива інформація.
У таких випадках вчитель також має вислухати та підтримати школяра. Якщо кривдник теж учень, можна поговорити і з ним також. Запропонуйте потерпілому учню домовитись з іншою людиною, аби він / вона припинили свої образливі дії. Часто близькі, друзі чи просто знайомі діти можуть нашкодити ніби жартома, вони не хочуть реально скривдити людину. У такому випадку відвертої розмови буде достатньо.
Якщо ж кривдник продовжує свої дії, необхідно:
Рекомендувати дитині завершити спілкування.
Зробити скріншоті листування та зберегти як докази.
Звернутись до мережі / платформи, де відбулося порушення, а також самостійно заблокувати контент / користувача.
Надати психологічну допомогу, психосоціальну підтримку для попередження наслідків.
Джерело: взято з інтернету

Профілактичні бесіди «Роз’яснення неповнолітнім їх прав»

18 листопада 2020 року
інспектором управління патрульної поліції
в Київській області Бульвін С.В.
проведено години спілкування
з елементами тренінгу
для учнів 5-А та 5-Г класів
Софіївсько-Борщагівського НВК
на тему «Роз’яснення неповнолітнім їх прав стосовно скоєння відносно них насильства або інших протиправних дій»

16 листопада - День толерантності

16 листопада відзначається

Міжнародний день толерантності.

Толерантність (терпимість) означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими.

Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, статтю, поведінкою і цінностями. Цей перелік критеріїв відмінності можна продовжувати без кінця.

Ми всі різні. Але ми всі рівні. Кожна людина має право жити в мирі та зберіганні своєї індивідуальності. А це означає, що бути толерантним не значить залишатися пасивним перед обличчям расизму, ксенофобії, гендерної або расової дискримінації, сексизму, ейджизму, насильства тощо, або ж мовчати, коли люди стикаються із жорстоким ставленням.

Терпимість, означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.

Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.

Пропагування терпимості має особливу важливість в сьогоднішню епоху стрімкого посилення глобалізації, мобільності та взаємозалежності.

Різноманіття – це безцінна перевага, проте вона може виступати й джерелом напруги. Конфлікти на національному, етнічному, релігійному, конфесійному, політичному та інших підґрунтях стали ознакою сьогодення і в нашій країні. Але толерантність спроможна розряджати потенційні конфлікти. Усі ми хочемо, щоб війна швидше закінчилася і щоб у нашій країні знову запанував мир.

Населення Землі складається з представників різних культур, які сповідують різну релігію, мають різноманітні традиції. Кожна особистість індивідуальна, і насильство не повинне мати місце в житті людей. Невідповідність людини вигаданому ідеалу призводить до агресії, насильства, екстремізму. Така ситуація спостерігається в останні роки в усьому світі. Людство повинно навчитися поважати не тільки себе, але і свій народ зокрема, виступати проти будь-якого роду прояви дискримінації та усувати стереотипи, що склалися. Виявляючи терпимість, ми сприяємо припиненню воїн і розбіжностей.

У Міжнародний день толерантності підтверджується ідея про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і варто прагнути до побудови такого суспільства, в житті якого укорінився цей основний ідеал.

Джерело: https://cibs.ubs.edu.ua/mizhnarodnyi-den-tolerantnosti/