1. Нагадайте дітям про те, що дзвоник – це інформація про те, що урок вже почався, а не сигнал того, що час припинити відпочинок і прямувати до класу.
2. Запропонуйте учням заздалегідь визначити, чим вони будуть займатись на перерві та чи вспінуть на урок. Краще прийти трохи раніше, ніж запізнитися.
3. Корисним буде самоаналіз учнями вільного часу. Можливо, мають місце «Поглиначі часу» - соцмережі, ігри в телефоні, відкладання важливих справ, невміння розставити пріоритет, шкідливі звички тощо.
4. Рольові ігри – один з інтерактивних способів навчання. Під час моделювання певних ситуацій діти зможуть програвати свою поведінку та певні почуття, подивитися на власні дії з іншого боку.
5. Застосуйте мозковий штурм, розглядаючи з дітьми поважні та неповажні причини запізнень. Обговоріть із класом, як можна було вирішити ту чи іншу проблему.
6. Однією з поширених причин запізнень на перщі уроки є пізнє пробудження або неправильна організація часу Розробіть з учнями алгоритм дій ввечорі та зранку: заздалегідь приготувати підручники, зошити, одяг, перевірити будильник, не пізно піти до ліжка.
Досвід інших країн
Досвід США. Там у деяких школах вчителі не пускають до класу учнів, які запізнилися, натомість відправляють їх у спеціальну кімнату, де можна читати книжки чи працювати за комп’ютером. У цій кімнаті чекають на перерву всі учні, що запізнилися, а з ними є педагог. Після закінчення уроку школярі повинні підійти до вчителя, на урок до якого спізнилися, і взяти домашнє завдання.
Загалом же у світі правила щодо відвідування шкільних занять, а також спізнень кожен навчальний заклад встановлює самостійно.
Наприклад, у Німеччині за запізнення учня можуть залишити після уроків на чергування - наприклад, для прибирання класу чи шкільної території. У деяких школах батьки повинні заплатити за непунктуальність дитини штраф - від 25 до 75 євро. До речі, якщо учень запізнився через затримку шкільного автобуса, він за це не відповідає.
У Фінляндії діє трикрокова система боротьби із спізненнями учнів. Перший крок - виховна бесіда з школярем та його батьками. Якщо це не допомогло, дитина і далі не приходить на уроки вчасно, вдаються до другого кроку - застосовують покарання за спізнення: школяра, приміром, можуть залишати після уроків для виконання додаткових учнівських завдань. Якщо ж і після цього дитина систематично запізнюється, школяреві можуть заборонити відвідування закладу на певний час.
У деяких школах Австрії за декілька спізнень дають жовту картку. Після другої жовтої - червону. Інформацію про запізнення надсилають в магістрат. Якщо школяр-іноземець отримує таку картку, він може мати проблеми з міграційною службою. А австрійців у деяких випадках можуть навіть відрахувати зі школи.
У Нідерландах школярі відробляють спізнення - наприклад, прибирають клас. Про тих, хто систематично запізнюється або прогуляє уроки, школа може повідомити профільне міністерство. Тоді додому до учня завітає співробітник установи, щоби побачити хатні умови дитини. До речі, учнів, які запізнилися на контрольну роботу чи іспит, можуть не допустити до складання роботи взагалі.
