Ці ігри для молодшого шкілдьного віку допоможуть батькам краще справитися із тривогою і стресом у дитини.
1. Рослина.
Використовуємо метафору рослини, яка пускає коріння в новому місці. Творимо казку (малюємо картинку, ліпимо з пластиліна - глини, використовуємо природні матеріали і «пожвавлюємо» їх наліпками) про зернятко (Квітку або Деревце), яке пересаджують в інший горщик (його переносить вітер, перевозять рідні за собою), щоб доглядати і дбати. Або насіннячко саме вирушило подорожувати.
Казка про те, як деревце придивляється до нового «грунту», розглядає, хто поруч росте, пускає коріння. Приживається. І з часом починає цвісти, до нього прилітають друзі-птахи, прибігають звірі ... Якщо дерево, за словами дитини, відчуває себе незатишно і небезпечно, запитуємо - що б йому допомогло, можливо, паркан, можливо, ангел або фея дерев, можливо, дорослий друг. (Можна після практики підійти до реального дерева, пов'язати стрічку, обійняти його, погладити).
2. Ігри з обличчям.
На обличчі людини будь-якого віку, яка перенесла травматизацію, може застигати маска. (Постійно байдужий або застиглий в одній складній емоції вираз обличчя). В такому випадку будуть корисні будь-які «пластичні» ігри.
Можна почати з розминки справжнього шматочка пластиліну. Потім, «перетворюємо» дитину в пластилін. З його обличчя «виліплюємо» різні форми (смикати щічки, просимо надути щоку ...)
Граємо в конкурс «кривлялок». Корчимо разом з дитиною всілякі пантоміми.
Маски. Використовуємо готові, вирізаємо, розфарбовуємо. Дитина вибирає маску своєї «сили» - ходить, говорить, жестикулює з цією роллю. Потім, одягає маску «слабкості» (наприклад, страху). Розмовляє від імені цієї маски. Потім, знімає маску. В кінці роботи ми запитуємо, а коли б тобі була в нагоді перша маска? як вона може допомогти другій масці?
Стаємо акторами і робимо маленьку постановку будь-якої казки. Найпростіша - ріпка, рукавичка ...
Крапелька фарби.
Для зняття напруги, розслаблення, трансформації фіксації на одному переживанні, стані, події. Капаємо акварельною фарбою в воду, розглядаємо візерунки на воді, спостерігаємо за тим, як розчиняється фарба. Буде здорово, якщо потім з дитиною протанцювати, прожити пластикою тіла рух фарби у воді. Нехай дитина своїм тілом покаже рух хвиль акварельки.
Стрибки.
Тривожні діти інтуїтивно вибирають для себе ігри зі стрибками. Їм важливо стрибати на батуті (замість батута вони все одно виберуть ліжко. Стрибки знімають напругу, дають можливість відчути опору на стопу, «невагомість» при стрибанні впливає на стовбурові структури мозку. Замість заборони стрибати, можна створити «спеціальні місця для стрибання». Наприклад - «тут можна стрибати на одній нозі, тут на двох ..» ...
Потрібно враховувати, що дитина буде просити грати або читати те, що для неї важливе і цілюще, по кілька разів. Дорослий терпляче і радісно грає і читає. Дитина не буде грати в гру, що викликає у неї емоції, з якими вона не готова впоратися. Ставимося до цього з повагою і не наполягаємо.
Використано з джерел Інтернету
