Користь домашніх обов'язків для дітей.

 Домашні обов'язки допомагають дитині розвинути в собі самостійність і відповідальність


Виконання домашніх обов'язків розвиває у дітей багато навичок, необхідних для успішного дорослого життя. Молодші діти, виконуючи прості завдання (наприклад, складаючи одяг або заправляючи ліжко), розвивають координацію і навички моторики. Виконання домашніх обов'язків також підвищує здатність дитини слідувати інструкціям, а ще планувати і організовувати справи. Діти також вчаться керувати своїм часом.

У результаті дослідження, присвяченого звичкам навчання дітей, було встановлено, що у дітей, які регулярно виконували домашні обов'язки, успішність була вищою, ніж у їхніх однолітків.

Домашні обов'язки також допомагають дітям розвинути в собі почуття відповідальності. Вони не тільки вчаться виконувати роботу самостійно (що робить їх більш самостійними), їм прищеплюється почуття відповідальності за спільну справу і благополуччя всієї родини. Якщо дитина виконує поставлені перед нею завдання, вона розвиває почуття власної гідності і усвідомлює свій внесок у життя сім'ї.

Коли всю домашню роботу виконують батьки, дитина може відчувати себе залежною від них. Згодом вона починає чекати, що батьки будуть робити для неї все, що вона захоче.

Уміння подбати про себе і виконувати просту домашню роботу допомагає дітям стати більш самостійними. Так вони будуть краще готові до свободи, яка прийде, коли вони стануть старшими. Однак важливо розрізняти домашню роботу й елементарне вміння подбати про себе. Деякі діти вважають, що, якщо вони заправляють за собою ліжко і прибирають іграшки, або навіть чистять зуби, то вони вже виконують домашні обов'язки.

Проблему поглиблює одержимість дітей комп'ютерами і смартфонами. Вони ненавидять будь-які справи, які можуть на кілька хвилин відірвати їх від екрану. Дотримуйтеся правила: на першому місці завжди повинні бути заняття, пов'язані з доглядом за собою, виконанням домашніх обов'язків, доглядом за домашніми вихованцями і допомогою сім'ї. Якщо після цього у дитини залишається час, вона може використовувати його на розваги.

Серед батьків немає однозначної думки з приводу того, чи варто платити дитині за виконання домашніх обов'язків. Дитячі психологи стверджують, що діти повинні виконувати домашню роботу з тієї ж причини, що і дорослі - просто тому, що ця робота повинна бути виконана, а не тому, що за неї можна отримати винагороду. Якщо батьки вважають нормальним давати дитині кишенькові гроші, то це потрібно робити не за виконану роботу, а для того, щоб навчити розпоряджатися грошима. Дитина може зрозуміти цінність грошей, вартість різних речей, навчитися плануванню бюджету тощо.

Однак замість грошей за виконану домашню роботу діти повинні отримувати похвалу і подяку. Так вони повинні відчути гордість від того, що вони здатні виконувати роботу, свою самостійність і внесок в благополуччя сім'ї. Хвалити дитину потрібно після виконання роботи, часом можна обійтися короткими фразами: «Спасибі» або «Я пишаюся тобою». Постійна похвала позбавляє дитину ініціативи та особистої відповідальності за справу.

Іноді потрібно пояснити, за що саме ви хвалите дитину: «Мені подобається, що ти склав іграшки на свої місця», «Я пишаюся тим, що ти виконав роботу без нагадування», «У тебе вийшло акуратно заправити ліжко» тощо.

Найкраще давати дитині домашні обов'язки з раннього віку. З дошкільнятами можна робити це в ігровій формі: наприклад, запропонуйте дитині уявити себе татом чи мамою. Найменшим, можливо, буде потрібен певний час, щоб поспостерігати або потренуватися. Хвалити дитину потрібно за зусилля, які вона докладає, а не за якість виконаної роботи. Це стосується і дітей старшого віку, які освоюють нові обов'язки.

Для старших дітей і підлітків потрібен інший підхід, щоб привчити їх до відповідальності. Наприклад, можна провести сімейні збори. Заохочуйте дитину висловлювати свої пропозиції. Запитуйте її думку. Складіть список обов'язків для всіх членів сім'ї (і для дітей, і для батьків). Це послужить нагадуванням кожному, а також продемонструє, що внесок кожного в благополуччя сім'ї важливий. Коли дитина побачить, як багато всього батьки роблять вдома до і після роботи, це може стати для неї причиною задуматися.

Після того як ви затвердите план, використовуйте похвалу, коли дитина виконує свої обов'язки. Нагадуйте їй, якщо вона забуває їх виконувати. Іноді нагадувати доводиться кілька разів. До закінчення роботи дитина не повинна мати доступу до електронних пристроїв.

Знову ж таки, потрібно мотивувати дитину докладати зусилля. У цьому вам можуть допомогти два правила. Перше: коли дитина виконає роботу, вона може користуватися смартфоном і комп'ютером. Друге: дитина не повинна сидіти за комп'ютером або смартфоном весь свій вільний час. Час за екраном потрібно обмежити. Щоб дитина виконувала ці правила, не потрібно кричати на неї або її ображати. Зберігайте спокій і будьте послідовні.

І ще: ніколи не слід давати дитині домашню роботу в якості покарання за погану поведінку.

Зрештою, домашні обов'язки повинні відповідати віку і рівню розвитку дитини. Дітям 2-3 років можна доручити прибирати за собою іграшки, складати одяг в кошик для прання, наповнювати миску кішки або собаки кормом. Діти 3-5 років можуть допомагати прибирати зі столу, поливати квіти, витирати пил. Діти молодшого шкільного віку (6-9 років) можуть підмітати підлогу або прибирати ліжко. Діти у віці 10-13 років можуть готувати їжу або виносити сміття. Діти від 14 років можуть розморожувати холодильник або прасувати одяг.

Ніколи не пізно допомогти дитині навчитися бути самостійною і відповідальною. У майбутньому вона тільки подякує вам за навички і якості, які ви їй прищепили. Вони дійсно важливі для щасливого й успішного життя.

Як розгадувати ребуси.

 Розповідаємо, як навчитися розгадувати ребуси, у чому їхня користь та які є правила розшифрування ребусів

Як правильно розгадувати ребуси?

Щоб правильно розгадати ребус, потрібно послідовно аналізувати кожен елемент, звертаючи увагу на розташування символів, додаткові знаки та порядок читання.

Основні правила розгадування ребусів:

  • Називайте зображені предмети словами.
  • Враховуйте підказки: коми, стрілки, закреслені літери, цифри.
  • Читайте елементи зліва направо або у вказаному напрямку.
  • Видаляйте або замінюйте літери згідно з умовними знаками.
  • Поєднуйте всі частини в одне слово або словосполучення.


Тож, щоб розгадати ребус з малюнками, буквами й символами, відкидайте або замінюйте літери, читайте навпаки, використовуйте підказки (коми, закреслення, розташування елементів). З’ясувавши, як розгадувати ребуси, зокрема дитячі ребуси, ви отримаєте ефективний інструмент для розвитку логіки, уваги та вдосконалення навички читання.

Діти люблять загадки. Їм подобається відчувати себе слідопитами й розгадувати таємниці. Особливо до вподоби малечі ребуси. Ребус – це такий тип головоломки, яка складається з малюнків, піктограм, символів, літер, цифр. Ребуси приховують слово, а іноді й цілу фразу. Фактично загадане слово ділиться на такі частини, які можна зобразити символом чи малюнком. Щоб знайти відповідь, треба стати дешифрувальником і розгадати зашифроване за допомогою символів та зображень слово. 

Чому корисно розгадувати ребуси?

Розгадування ребусів – корисна робота. Щоб її виконати, потрібно мати достатньо високий рівень логічного мислення. Ще треба вміти зосереджуватися на деталях і мати хоча б найпростіші навички читання. Дитина повинна помічати найменші підказки, розпізнавати образи й асоціації. Ребус потребує від неї креативності та вміння мислити нестандартно. 

Отож, оскільки при розгадуванні ребусів залучаються досить складні когнітивні процеси, пропонувати ребуси дітям потрібно. Тим більше, що вони охоче беруться до такої роботи. Але, даючи ребуси дитині, ураховуйте її вік, знання та навички. Важливо, щоб символи, картинки й піктограми були  зрозумілі малечі, а зашифровані слова – знайомі. Наприклад, у ребусах  часто трапляється зображення нот. Якщо дитина не знайома з нотами, то такі ребуси вона не розгадає.

Як навчитися розгадувати ребуси

Є безліч ребусів і, звісно, їх можна придумати ще більше. Ребуси створюють і розшифровують за чіткими правилами. Ось основні правила, які застосовують до переважної більшості ребусів:

  • у ребусах здебільшого зашифроване одне слово в називному відмінку;
  • якщо зашифровано фразу чи словосполучення, то в правилах до цього ребуса це має бути обов’язково вказано;
  • усі символи, піктограми чи малюнки треба прочитати словами. Для дітей початкових класів переважно використовують символи цифр та нот;
  • якщо зображений предмет чи символ має різні назви або значення, вибирають те, що найбільше підходить за змістом;
  • кома в ребусі означає, що треба відкинути літеру. Якщо кома на початку, то пропустіть першу літеру, якщо наприкінці, – останню. Відповідно дві, три коми означають, що треба відкинути дві, три літери;

  • якщо малюнок перевернутий, то слово слід читати навпаки;

  • акреслена літера означає, що її треба вилучити;

  • знак рівності між буквами означає, що їх треба замінити;
  • декілька однакових зображень букв означає, що їх треба порахувати;
  • цифри поряд із малюнком підказують, у якому порядку слід переставити букви, щоб відгадати слово; 

  • якщо символи чи букви зображені над іншими, то це слід читати за допомогою прийменників «над», «на» чи «під», якщо одне зображення чи символ за іншим, то читаємо «за». Зверніть увагу дитини на те, що ребуси можуть мати неочевидну відповідь, тому іноді треба виявити творчість. Іноді ж навпаки слід читати всі зображення дослівно, промовляючи все, що бачиш. Наприклад, якщо бачимо перед собою літеру «о», яка складається з літер «е» + «ро», то варто  так і  читати: «О-з-е-ро».

    Що таке ребус-метод

    Ребус-метод – це методика, яка дає змогу вчити дитину читати по складах за допомогою спеціальних ребусів. Дітям, які тільки-но починають учитися читати, простіше розділити слово на склади, ніж на окремі звуки. Якщо ви запитаєте таку дитину: «Із чого починається слово «мама»?», найочевидніше, вона дасть відповідь: «ма». І так стосовно більшості слів, де дитина чутиме перший склад. Відповідно до ребус-методу дитині показують картинки, а під ними – написаний перший склад зображеного на картинці слова. Наприклад, «каша» – «ка», «черепаха» – «че». Із таких картинок та складів діти утворюють інші слова. У такий спосіб можна швидко навчитися читати по складах. Слід додати, що розгадування будь-яких мовних ребусів сприяє покращенню навички читання та розуміння слова як певної структури. Корисними будуть ребуси з комамиребуси, де потрібно замінити чи вилучити буквиде треба прочитати слово навпаки та замінити буквами символ або піктограму.

    Приклади ребусів для учнів початкової школи

    Ось приклади ребусів для діток молодших класів. Пропонуйте їх дитині поступово:

    Дітям також подобаються тематичні збірки ребусів: професіїприродаодягїжаводний світссавцікомахи.

    Розгадування ребусів може стати чудовим елементом навчання. Використовуйте ребуси, коли дитина вчиться читати, коли треба розвантажити дитину цікавим заняттям, коли хочете потренувати її уважність, асоціативне мислення та логіку. Також розгадування таких мовних головоломок допоможе розширити словниковий запас дитини. Корисним заняттям може стати вигадування ребусів. Але слід розуміти, що перш ніж вигадувати ребуси самотужки, слід довго практикуватися, розгадуючи вже готові головоломки, аби засвоїти правила їхнього створення. Якщо ви помічаєте, що дитина любить розгадувати ребуси, уже має достатньо досвіду в цьому занятті, то можна запропонувати їй придумати власні ребуси. Вигадуйте ребуси і ви. Нехай для початку це буде просте шифрування, яким ви передасте дитині своє послання. Дитина також може підготувати для вас закодований лист. І, зрештою, робота з ребусами може стати гарною сімейною традицією, яка зміцнюватиме ваші з дитиною стосунки та буде корисною для розвитку в дитини різноманітних навичок. 

    Авторка: Наталка Бачко, фахівчиня з домашнього навчання