Як створити в родині атмосферу емпатії.

 Сім порад про те, що варто й чого не варто робити, щоби створити в родині атмосферу емпатії

Ваша дитина плаче, спостерігаючи, як плачете ви? Вона охоче роздає гроші безхатченкам? Чи малюк не помічає нічиїх сліз або бідних людей навколо? У першому випадку, швидше за все, у нього присутня глибока вроджена здатність до співчуття, емпатії. У другому випадку цього потенціалу трохи не вистачає.

Емпатія – це основа людяності та ключ до будь-яких добрих стосунків, особистих і професійних. У деяких дітей вона розвинена більше, ніж у інших. Але не засмучуйтесь, емпатія – здатність розділяти почуття й емоції іншої людини, що допомагає краще розуміти мотиви її вчинків, – це те, чого, на думку експертів, можна й треба вчитись.

Однак основне визначення емпатії не каже про величезну глибину цього почуття, здатного привести до змін і сприяти створенню позитивних взаємин. Крім прийняття емоцій і точки зору іншої людини емпатія може стирати межі та спонукати до дії.

Чи може покоління дітей, вихованих в атмосфері співпереживання, змінити цей світ на краще? Уявімо собі на хвилинку, що світовою політикою керують емпатичні, співчутливі люди. Немає ні голоду, ні безхатченків, ні воєн. Уявімо собі школи, заповнені справжніми прихильниками емпатії – дітьми та вчителями. Немає місця булінгу й жорстокості. Не кажучи вже про те, що в сім'ях, які дотримуються принципів емпатії й чуйності, рідше виникають конфлікти...

Але як створити у своєму домі атмосферу емпатії? Щоб навчити емпатії, треба її проявляти! Стратегія виховання «Роби так, як я кажу, а не так, як я роблю» не допоможе домогтися успіху. Пам'ятайте: діти постійно спостерігають за вами й копіюють вас.

Далі подаються ідеї про те, як розвинути почуття емпатії вашої дитини й уникати звичок, які руйнують емпатичне мислення.

1. На власному прикладі показуйте турботу про тих, хто вас оточує

Проявляйте участь і турботу про людей за межами вашого кола, а також про членів своєї сім'ї, друзів і колег. У спекотний день запропонуйте листоноші склянку води. Заспівайте разом з вуличним музикою знайому вам пісню. Порозмовляйте з незнайомими людьми в черзі у продуктовому магазині або пропустіть уперед того, хто виглядає стомленим чи погано почувається.

Не засуджуйте інших людей, не ображайте, не обзивайте їх. Не будьте грубими й нетактовними. Не поширюйте пліток про сусідів, особливо тих, з якими ви періодично разом проводите дозвілля чи привітно вітаєтеся при зустрічі.

2. Демонструйте вміння слухати

Ось кілька рекомендацій про це:

• Слухайте по-справжньому, зосереджено й активно.
• Ваша мова тіла й вираз обличчя повинні підтверджувати те, що ви уважно слухаєте. Кивайте, співчутливо зітхайте, реагуйте мімікою і т. п.
• Відповідайте на слова людей.

Не формулюйте відповідь, доки інша людина не завершить висловлювати запитання. Не переривайте її.

3. Будьте великодушними

Пам'ятайте: пробачення не пов'язане з іншою людиною. Воно полягає у ваших власних рішеннях і почуттях. Нехай дитина бачить, що ви вище дріб'язкових образ.

Не тримайте образи, не прагніть помсти, не проявляйте жорстокості чи злості, не карайте «мовчанням» рідних людей.

4. Кидайте виклик забобонам і стереотипам

Навчайте дітей бути неупередженими й вивчати будь-яке питання, виходячи з усіх можливих точок зору. Це означає, що ви теж повинні бути неупередженими. Подумайте над тим, яким є ваше коло друзів. Дуже важливо, щоб дитина міркувала про раси, забобони та стереотипи.

Не бійтесь розмовляти з дитиною про расу, нерівності та дискримінації. Якщо ви помічаєте прояв упередженості або помилкових стереотипів, не залишайте їх без уваги й ваших коментарів.

5. Допомагайте дітям учитись розуміти, висловлювати й контролювати свої почуття

Деякі почуття вашої дитини можуть перешкоджати розвитку її здатності співпереживати. Допомагайте дитині вчитись розпізнавати почуття інших людей під час читання книг, перегляду фільмів або телевізійних передач.

Не закривайте дитині рот такими фразами, як «Припини. Я не хочу це чути» або «Великі дівчатка не плачуть». Не применшуйте й не нехтуйте почуттями дитини. Не ігноруйте емоції, які їй важко висловити, а тим більше емоції, які вона намагається пригнічити.

6. Заохочуйте почуття відповідальності

Діти повинні брати участь у житті сім'ї. Проводьте сімейні зібрання, на яких вони зможуть ставити та обговорювати свої проблемні питання та висловлювати власну думку. Призначайте дітям домашні обов'язки й навчайте їх життєвих навичок. Нехай вони допомагають вам у громадській діяльності та волонтерській роботі.

Не перешкоджайте прагненню дітей допомагати іншим, навіть незнайомим людям, але при цьому навчайте їх здорового балансу між добротою й безпекою.

7. Залучайте дітей до занять літературою та мистецтвом

Оточіть вашу дитину книгами й музикою різних культур. Чим більше, тим краще! Картини, книги й музика дозволяють дітям пізнавати й опосередковано переживати досвід іншої людини, краще розуміти її внутрішній світ. Крім того, вони надають невичерпні теми для розмов.

Не перешкоджайте польоту фантазії та уяви вашої дитини.

День толерантності в 3-А класі.

Безпечне Дитинство.

 26 листопада ОЗО "Софіївсько-Борщагівський ліцей" долучився до щорічної Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства". 

Метою цієї кампанії є привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства та формування ненасильницького світогляду.

У рамках акції до здобувачів освіти 5-Є та 5-З класів завітала інспектор відділу зв’язків з громадськістю Світлана Бульвін. Вона провела важливу та актуальну бесіду на тему булінгу.

Інспектор Бульвін дітям розповіла та показали презентацію: чітко розмежувала булінг, конфлікт та сварку, допомагаючи учням зрозуміти його ознаки (систематичність, дисбаланс сил, навмисність), на занятті були розглянуті різні форми цькування, включаючи фізичний, вербальний, психологічний та, що особливо актуально, кібербулінг (агресія в мережі).

Світлана В’ячеславівна надала п'ятикласникам практичні поради, як діяти, якщо вони стали жертвою або свідком булінгу: до кого звернутися по допомогу (до вчителів, батьків, психолога, поліції) та як захистити себе в Інтернеті.

Такі зустрічі є життєво необхідними для формування у дітей безпечної поведінки, усвідомлення своїх прав та обов'язків, а також створення в ліцеї атмосфери взаємоповаги та нетерпимості до будь-яких проявів насильства.

Поради дітям як запобігти насиллю.

 

День толерантності в ліцеї.

 В ОЗО "Софіївсько-Борщагівський ліцей" протягом трьох днів проходили важливі просвітницькі заходи, спрямовані на виховання толерантності, взаєморозуміння та поваги до різноманіття серед здобувачів освіти. 

Соціальний педагог ліцею Людмила Осадча провела інтерактивні уроки та бесіди для учнів різних класів: 5-Д, 5-В, 7-В, 7-К та 10-Б.

Під час зустрічей соціальний педагог використовувала такі методи та матеріали, зокрема:

Відеоролики про толерантність: Учням були продемонстровані короткі, змістовні відео, які на прикладах показували важливість прийняття відмінностей, боротьби зі стереотипами та емпатії.

Практичні бесіди: З учнями обговорювалися конкретні ситуації та шляхи, як бути толерантними дітьми у повсякденному житті, у спілкуванні з однолітками та у цифровому просторі. 

Особливою подією стало створення "Дерева толерантності" за участі учнів 4-О класу. Це був креативний та візуальний проєкт, під час якого діти, обговорюючи поняття толерантності, розміщували на символічному "дереві" листочки зі своїми ідеями, побажаннями та правилами дружби та поваги. "Дерево" стало яскравим символом того, що ліцей — це простір, де кожна гілка, кожен "листочок" (учень) є цінним та прийнятим.

Такі заходи є надзвичайно важливими для формування здорового та безпечного освітнього середовища, виховання громадянської свідомості та підготовки учнів до життя у багатокультурному суспільстві.

Добро завжди повертається! 🌟

 📚 Соціальний педагог разом з класним керівником провели інтерактивний урок в 3-Л класі "Добро завжди повертається", також класні керівники 1-11 класів провели бесіди та заняття для учнів початкової ланки та середньої і старшої ланки, присвячені темі доброти та взаємоповаги, зібрали Добро бокси для дітей з прифронтових територій. Інтерактивні заходи провела соціальний педагог Людмила Осадча для 2-Б, 3-Л, 4-З, 4-К та 6-Л класу. Під час заняття діти мали можливість трохи відпочити від навчального навантаження: переглянули повчальні мультфільми, почули цікаву інформацію та замислилися над тим, яке місце добро займає в нашому житті. Наприкінці заняття діти зображали свої добрі справи у малюнках, створювали листівку доброти та 6-й клас знаходили слова у філворді «Доброта». Інтерактивний формат занять дозволив дітям не лише засвоїти теоретичні знання про доброту та емпатію, але й застосувати їх на практиці через рольові ігри, групові завдання та творчі вправи.

💌 Особливою подією стала акція "Дошка вдячності", організована спільними зусиллями соціального педагога ліцею Людмилою Осадчою, психолога патріотичного центру Оксаною Василько та лідерів учнівського самоврядування.

Діти мали можливість:

✅ Висловити подяку працівникам закладу

✅ Написати компліменти однокласникам

✅ Створити атмосферу доброзичливості та взаємоповаги

Результат? Море позитиву, щирих емоцій та добрих слів! Наші діти вчаться бути вдячними, уважними та добрими. 

Такі заходи формують в дітях емпатію, вдячність та повагу до інших. 

Ми пишаємося нашими вихованцями! ❤️

Міжнародний день протидії булінгу

 6 та 7 листопада в ОЗО "Софіївсько-Борщагівський ліцей" відбувся цикл заходів, присвячених Міжнародному дню протидії булінгу, який організувала та провела соціальний педагог Людмила Осадча, щоб формувати в дітей культуру взаємоповаги і безпеки.

Для здобувачів освіти молодших класів соціальний педагог Людмила Осадча спільно з Юлією Блажеєвою провели пізнавальну бесіду під назвою "Ми проти насильства" для учнів 2-Л та 3-Н класу. Фахівці у доступній формі розповіли дітям про важливість доброзичливого ставлення один до одного, про те, як розпізнати насильство та до кого звертатися по допомогу. Крім того, для наймолодших учнів був організований зворушливий та креативний флешмоб "Наші ручки не биття".  Цей захід допоміг дітям у ігровій формі засвоїти прості, але важливі істини: руки створені для дружби, допомоги та творчості, а не для агресії.

Для учнів середньої ланки були проведені поглиблені бесіди, які охопили не лише шкільне, а й віртуальне середовище:

"Булінг та шляхи його подолання" – соціальний педагог Людмила Осадча провела інтерактивну бесіду для учнів, детально розкривши механізми булінгу, його психологічні наслідки та ефективні стратегії протидії цькуванню. Учні обговорили, як свідки можуть допомогти жертві та як будувати здорові стосунки в колективі.

"Булінг та безпека в мережі" – інспектор відділу зв’язків з громадськістю Світлана Бульвін долучилася до правоосвітньої роботи, зосередивши увагу на феномені кібербулінгу. Були висвітлені правові аспекти відповідальності за образи та цькування в соціальних мережах, а також надані практичні поради щодо безпечної поведінки в Інтернеті.

Такі спільні зусилля ліцею та правоохоронних органів є ключовими у формуванні безпечного, толерантного та дружнього освітнього простору для кожного здобувача освіти.

Батьки в смартфоні та інших гаджетах: вплив на дітей.

 Захоплення електронними пристроями призвело до того, що діти часто відчувають себе самотніми

Останнім часом ми часто чуємо, що цифрові технології руйнують зв'язки між людьми і сприяють соціальній ізоляції. За злою іронією, соціальні мережі дозволяють нам віртуально спілкуватися з людьми практично цілодобово. Але, якщо ми проводимо у віртуальному світі занадто багато часу, ми потрапляємо в соціальну ізоляцію.

Якщо батьки занадто захоплені електронними пристроями, це може погано позначитися на їх взаєминах з дітьми. Такі діти згодом теж будуть страждати від нестачі соціальних навичок.

Самотність та ізоляція створюють ризик для здоров'я

Почуття самотності виникає внаслідок нереалізованої емоційної потреби. Воно відображає відсутність емоційного зв'язку, а не відсутність інших людей поруч. Саме тому ми можемо відчувати себе самотніми, навіть перебуваючи у натовпі.

Насправді, перебуваючи серед людей, ми можемо відчувати самотність у двох випадках. По-перше, якщо ми знаходимося серед незнайомих людей і не схильні спонтанно спілкуватися з людьми. У такому випадку ми відчуваємо самотність, а не просто хвилювання, тому що шукаємо емоційного зв'язку і не знаходимо його.

По-друге, ми можемо відчувати самотність, якщо знаходимося поруч з сім'єю або друзями, і всі зайняті своїми мобільними телефонами, а не спілкуванням один з одним.

Дійсно, надмірна захопленість електронними гаджетами може призводити до того, що люди, навіть перебуваючи в компанії, відчувають себе самотніми. Найсильніше це проявляється, коли на сімейному святі на честь Дня народження когось із членів сім'ї або з іншого важливого приводу усі дивляться в свої смартфони.

Почуття самотності може бути реакцією на соціальну ізоляцію. Коли ми позбавлені можливості взаємодіяти з іншими людьми, ми відчуваємо себе самотніми. Раніше дитина, відчуваючи самотність, виходила зі своєї кімнати і грала з іншими дітьми у дворі, у крайньому випадку - дражнила брата або сестру або дошкуляла батькам своїми примхами. Ні у кого не було мобільних телефонів, а комп'ютери використовувалися тільки для ігор.

В останні роки користувачі смартфонів не тільки розучилися мислити самостійно, у всьому покладаючись на мобільний Інтернет, а й втратили свої соціальні навички. З кожним роком діти все рідше грають і спонтанно спілкуються з батьками. Це пов'язано з тим, що і ті, і інші все більше часу проводять за своїми смартфонами. Сучасні діти з ранніх років знають, які можливості для спілкування дає мобільний Інтернет. Вони захоплюються новими технологіями і не розуміють небезпек, які вони тягнуть за собою.

Сучасна молодь - покоління самотніх?

Багато з нас відчували самотність у певний момент свого життя, деякі схильні до такого почуття більше, ніж інші. Однак у результаті недавніх досліджень вчені дійшли висновку, що молоді люди частіше відчувають себе самотніми, ніж люди середнього і старшого віку. Вони недостатньо грали і спілкувалися з однолітками в дитинстві, будучи надто захопленими своїми смартфонами. Крім того, їх батьки теж водили їх на прогулянки і на дитячі свята, одночасно гортаючи стрічку в соціальних мережах.

Сьогодні батьки все частіше купують електронні іграшки навіть немовлятам і дошкільнятам. Це свідчить про їхню власну одержимості електронними пристроями. Поки діти розважаються натисканням кнопок, у батьків більше часу залишається на свої смартфони. Дослідники виявили, що ситуації, коли батьки вчать уроки разом з дитиною, і при цьому відволікаються на мобільні телефони (наприклад, відволікаються на дзвінки), негативно впливають на успішність дитини в школі.

Зрозуміло, у сучасному світі повністю ігнорувати електронні пристрої нерозумно. Однак необхідно більше уваги приділяти соціальним потребам кожного - від дітей до людей похилого віку.

Можливо, одна з причин самотності, яку відчуває сучасна молодь, це те, що вони - перше покоління, чиї батьки не приділяли їм належної уваги через електронні пристрої.

До появи електронної пошти та Інтернет-форумів молоді мами спілкувалися одна з одною по телефону. Однак вони швидко розуміли, що поки вони розмовляють, можуть трапитися неприємності: дитина може вкрасти цукерки зі столу, дивитися телевізор, якщо їй це заборонено, влаштувати бійку з братом тощо. Так чи інакше, розмови по телефону не могли бути довгими, тому що співрозмовниці на іншому кінці дроту теж потрібно було відходити від телефону.

Однак Інтернет-технології проникли у життя сучасних батьків так сильно, що відмовитися від них стало складніше. Чати, форуми, інтернет-магазини, соціальні мережі - все це забирає у батьків багато часу. Якщо дитині потрібен батьківський контроль, вона може відчувати себе самотньою, навіть якщо батьки перебувають з нею в одній кімнаті і зайняті своїми смартфонами.

Нестача контакту з батьками - головна причина самотності, яку відчуває сучасна молодь (так зване покоління мілленіалів). Вони не спілкувалися зі своїми батьками стільки, скільки попередні покоління. Тому і в спілкуванні з однолітками вони покладаються на електронні пристрої замість того, щоб навчитися реальному спілкуванню. Батькам варто самим обмежити свій час, який вони проводять за екранами смартфонів, замість того, щоб забороняти смартфони своїм дітям.

Чи варто в усьому звинувачувати інтернет?

Вплив цифрових технологій на взаємодію між людьми - це одна з причин «епідемії самотності». Але не можна звинувачувати в ній тільки смартфони або соціальні мережі. Ми багато часу проводимо, читаючи, коментуючи або публікуючи повідомлення в соціальних мережах. Наше мислення стало більш швидким, але при цьому ми стали забувати про емоційну сторону спілкування.

Сьогодні ми бачимо фотографію в профілі соцмережі і вирішуємо, чи хочемо ми дізнатися про цю людину більше. Ми читаємо інформацію профілю (часто - подану в кращому світлі) і припускаємо, що це за людина в реальному житті. Однак ми забуваємо, що відносини між людьми часто виникають з незбагненних причин, коли ми зустрічаємо когось в найнесподіваніших місцях (на вечірці, у поїзді тощо).

Соціальні мережі можуть познайомити нас з мільйонами нових людей, але тільки спілкування в реальному житті дозволяє знайомствам перерости в дружбу або відносини. Ніякі соціальні мережі цього дати не можуть.

Джерело: розвиток дитини