Товариськість як фактор удачі для дітей.

Товариськість як фактор удачі для дітейПоради батькам, які допоможуть виховати дітей відкритими можливостям кожного дня

Людина може народитися за щасливим збігом обставин, але не може народитися щасливчиком. Старе прислів'я каже: «Кожна людина – коваль свого щастя». І кує вона його винятково певним чином, дотримуючись певних принципів, якими керуються багато щасливих людей, навіть не усвідомлюючи цього. І все ж можна посилити свій успіх, свідомо його практикуючи.
Ця стаття допоможе розібратись у тому, як люди стають удачливими і як батьки можуть навчити дітей навичок, необхідних для щасливого й успішного життя.
Навчайте дітей підвищувати свої шанси
Одним з факторів, які відрізняють щасливчиків від невдах, є вміння створювати, помічати й використовувати нові можливості. Отже, є три основні способи підвищити шанси нашого успіху, і ми повинні ознайомити з ними наших дітей.
1. Навчайте дітей знаходити нових друзів і підтримувати стосунки зі старими
Щасливі люди створюють і підтримують безліч соціальних зв'язків. Адже більшість щасливих можливостей приходить до нас від інших людей; звідси випливає, що з чим більшою кількістю людей ми знайомимось і взаємодіємо, тим більший успіх на нас чекає. Ось що роблять щасливчики:
  • Вони добре вміють вибудовувати надійні, тривалі й міцні стосунки з людьми. Ми теж можемо навчити дітей навичок, необхідних для створення міцних соціальних зв'язків, демонструючи їх на власному прикладі.
  • Щасливі люди мають властивості «соціального» магніту – вони притягують до себе людей зі свого оточення. Люди вважають їх привабливими й цікавими в основному завдяки їхній мові тіла й виразу обличчя. Щасливчики посміхаються удвічі частіше, ніж невдахи, і набагато краще підтримують зоровий контакт. Їхня мова тіла тепла та щира: вони не схрещують руки, часто показують розкриті долоні. Батькам важливо навчити дітей бути відкритими з людьми, підтримувати з ними зоровий контакт і посміхатись, і тоді діти будуть набагато впевненіше взаємодіяти з іншими людьми.
  • Щасливі люди розмовляють з незнайомцями. Ми постійно вчимо дітей, що не можна розмовляти з незнайомими людьми. Але хитрість полягає у використанні диференційованого підходу – треба навчити дітей спілкуватися з новими людьми тоді, коли це безпечно, та уникати спілкування, якщо їхня безпека перебуває під загрозою. Безпечні незнайомці: нові діти у школі, нові вчителі або інші безперечно безпечні дорослі з кола спілкування тата з мамою. Небезпечні незнайомці: невідомий чоловік, який переслідує дитину по дорозі зі школи додому або заманює чимось, пропонуючи піти кудись або сісти до себе в машину. Є велика різниця між цими категоріями людей, і діти часто відчувають її інстинктивно. Щасливі люди вітають незнайомців у кафе, розмовляють з людьми в чергах, спілкуються із сусідами в літаку. Якщо ми будемо моделювати таку поведінку, наші діти теж будуть її повторювати.
Усе це підвищує шанси дітей познайомитися з великою кількістю людей, і, відповідно, імовірність появи вдалих можливостей, які вони можуть з успіхом використовувати.
2. Навчайте дітей бути відкритими для нових вражень і життєвого досвіду
Щасливчики люблять усе нове: людей, враження, продукти харчування, завдання або способи виконання будь-яких справ. Батьки вибагливих до їжі дітей знають, що малюки прагнуть до стабільності й одноманітності. Однак коли ми вносимо щось нове й міняємо усталений ритм життя, то підвищуємо кількість випадкових і щасливих можливостей.
Ми можемо навчити дітей справлятися зі змінами в їхньому житті (і в результаті приймати їх), проявляючи оптимізм, зацікавленість і живучи сьогоднішнім днем. Розвиток творчого потенціалу також допомагає малюкам удосконалювати цю важливу навичку. У сучасному мінливому світі здатність отримувати максимум користі від змін – це та навичка, яка завжди буде потрібна дітям!
3. Навчайте дітей розслаблятися
Виявляється, що йдучи по життю легко й безтурботно – у розслабленій, доброзичливій манері – ми не тільки стаємо щасливішими, а й більш успішними. Розслаблений стан допомагає нам бути налаштованими на оточуючі можливості.
З іншого боку, стрес робить нас неуважними й неспостережливими. Люди, яких вводили у стан тривоги в межах експерименту, утрачали здатність помічати деталі, навіть ті, які знаходились безпосередньо в їхньому полі зору.
Коли ми розслаблені, то здатні помічати сприятливі можливості, які надає нам життя. Наприклад, деяким людям властиве дивовижне «паркувальне чуття»: здається, що їх завжди чекає зручне місце на будь-якій стоянці. Завжди. Напевно, це можна пояснити їхньою розслабленою натурою: адже не диво ж дає їм найкращі місця, а вони самі досить розслаблені й урівноважені, щоби помічати їх.
У сучасному мінливому світі навчання дітей розслабленості може виявитись важким завданням, особливо якщо ми самі не вміємо показувати їм відповідний приклад. Намагайтеся знижувати життєвий темп і практикувати легкість сприйняття й зацікавленість у даний момент, живіть тут і зараз і навчайте цього своїх дітей.
На изображении может находиться: один или несколько человек
Нет описания фото.